ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 січня 2024 року м. Ужгород№ 260/8242/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судового засідання Павловій О.В.

за участю:

позивача: представник - Кузка С.О.,

відповідача: представник - Бойко Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рахівської міської ради про визнання протиправними та скасування рішення і розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Рахівської міської ради, в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Рахівської міської ради №556, прийняте 25.08.23 на 36 сесії восьмого скликання «Про звільнення з посади старости села Костилівка Рахівської міської ради»; 2) визнати протиправним та скасувати розпорядження в.п. міського голови, секретаря ради та виконкому Молнар Є. №170-к від 25.08.2023 про звільнення з посади старости села Костилівка ОСОБА_1 з 25.08.2023; 3) поновити ОСОБА_1 на посаді старости села Костилівка Рахівської міської ради з 26 серпня 2023 року.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскарженим рішенням сільської ради було достроково припинено його повноваження старости села Костилівка Рахівської міської ради без зазначення підстав звільнення, з порушенням процедури скликання, формування порядку денного сесії та підготовки проектів рішень ради та порядку прийняття рішення.

27 жовтня 2023 року відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив з мотивів безпідставності такого. Так, зазначив, що всупереч законодавчим нормам позивач, як староста села, з 2020 року жодного разу не прозвітував ні на сесії Рахівської міської ради, ані перед жителями села Костилівка. Вказує на те, що на сьогодні підстави дострокового припинення повноважень старости не визначаються законодавчими актами про місцеве самоврядування та службу в його органах, тому в спірних правовідносинах слід керуватися нормами Кодексу законів про працю України. Приймаючи спірне рішення Рахівська міська рада за результатами проведеного аналізу діяльності позивача дійшла висновку про неможливість продовження виконання ним своїх обов`язків та вирішила реалізувати передбачене законом право на дострокове припинення ним своїх повноважень. Таке рішення було прийняте повноважним складом ради на її пленарному засіданні, відповідно до законодавчих вимог та регламенту Рахівської міської ради. При цьому відхиляє посилання позивача на не розгляді такого питання попередньо профільною комісією, оскільки обов`язковість такого не передбачена жодним нормативним актом. Окрім того, вважає, що оскільки посада старости є виборною, то питання визначення підстав та критеріїв, як обрання на посаду, так і звільнення з неї, відносяться до дискреційних повноважень міської ради.

Представник позивача у судовому засіданні 05 січня 2024 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, наведених в позовній заяві, та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у засіданні суду 05 січня 2024 року проти позову заперечив з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву №02-36/1578 від 24.10.2023.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням першої сесії восьмого скликання Рахівської міської ради Закарпатської області (далі Рахівська міська рада) №11 від 14.12.2020 ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) затверджено на посаду старости села Костилівка Рахівської міської ради.

Рішенням 36 сесії восьмого скликання Рахівської міської ради №556 від 25.08.2023 на підставі п. 6-1 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», враховуючи пропозицію в.п. Рахівського міського голови, секретаря ради та виконкому та депутатів Рахівської міської ради, ОСОБА_1 звільнено з посади старости села Костилівка Рахівської міської ради.

Розпорядженням в.п. Рахівського міського голови, секретаря ради та виконкому Молнара Є. №170-к від 25.08.2023 ОСОБА_1 з 25 серпня 2023 року звільнено з посади старости села Костилівка.

Вважаючи зазначені рішення та розпорядження протиправними, з метою захисту порушеного права на працю, ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадянам згідно ст. 43 Конституції України гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування регламентують норми Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-III (далі Закон №2493)(в редакції, чинній станом на день виникнення спірних правовідносин).

Посадовою особою місцевого самоврядування, в розумінні ст. 2 Закону №2493, є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

ОСОБА_1 на день звільнення обіймав посаду старости села, що є виборною посадою органу місцевого самоврядування, на яку особи обираються або затверджуються відповідною радою.

Відповідно до ч. 1 ст. 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі Закон №280)(в редакції, чинній станом на день виникнення спірних правовідносин), староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови, що вноситься за результатами громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), проведеного у межах відповідного старостинського округу.

Згідно ч. 2 ст. 54-1 Закону староста працює на постійній основі в апараті відповідної ради та її виконавчого комітету, а в разі обрання членом цього виконавчого комітету - у виконавчому комітеті ради.

Нормами ст. 20 Закону №2493 передбачені підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування. Так, зокрема, згідно ч. 1 зазначеної статті, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України, а також у випадках, передбачених зазначеною статтею.

З оскарженого рішення Рахівської міської ради №556 від 25.08.2023 та розпорядження в.п. міського голови, секретаря ради та виконкому Молнара Є. №170-к від 25.08.2023 вбачається, що такими ОСОБА_1 звільнено з посади старости села Костилівка. При цьому жодних підстав для такого дострокового припинення повноважень старости села, окрім посилань на загальні законодавчі норми, якими регламентовано компетенцію міських рад та міського голови щодо звільнення з посади старости відповідно до закону та підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування, оскаржені акти не містять. Так, з рішення Рахівської міської ради №556 від 25.08.2023 вбачається, що таке прийнято з врахуванням пропозиції в.п. Рахівського міського голови, секретаря ради та виконкому Молнара Є. та депутатів Рахівської міської ради. Разом з тим, жодних деталізованих аргументів щодо причин внесення на розгляд сесії вказаного питання оскаржене рішення не містить.

З метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин даної справи судом було досліджено наданий відповідачем витяг з протоколу засідання позачергової 36 сесії 8-го скликання Рахівської міської ради від 25 серпня 2023 року, на якому розглядалося питання звільнення позивача з посади старости села Костилівка. Однак такий протокол також не місить будь-яких відомостей щодо підстав дострокового звільнення ОСОБА_1 з посади.

У поданому до суду відзиві відповідач прийняте рішення обґрунтовує тим, що з 2020 року позивач, всупереч законодавчим нормам, жодного разу про свою роботу не прозвітував ні на сесії Рахівської міської ради, ані перед жителями села Костилівка.

Проте суд не вважає вищезазначене обґрунтування належним доказом правомірності оскарженого рішення, оскільки жодних підтверджень того, що вказана обставина дійсно слугувала підставою його звільнення матеріали справи не містять.

Вирішуючи спори, суд повинен досліджувати правомірність рішення суб`єкта владних повноважень на момент його прийняття та не може обґрунтовувати юридичну правомірність таких актів в контексті обставин, що не були підставою їх прийняття. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях і домислах.

За правилами, встановленими ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Разом з тим, нормами ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав (фактичних і юридичних) та переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Варто зазначити, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. Орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (п. 36 рішення Європейського суду з прав людини від 01 липня 2003 року у справі «Suominen v. Finland»).

У Рішенні Конституційного Суду України від 18 червня 2020 року № 5-р(ІІ)/2020 вказано що одним зі складових елементів загального принципу юридичної визначеності є вимога (як принцип) передбаченості приписів права. Європейський суд з прав людини при трактуванні принципу передбаченості юридичної норми зазначив: «Припис не може розглядатись як «право», якщо його не сформульовано з достатньою мірою чіткості, даючи громадянинові змогу регулювати свою поведінку: громадянин повинен мати змогу (отримавши при потребі відповідну пораду) передбачити - до тієї міри, що є допустимою за конкретних обставин, - наслідки, що їх може спричинити конкретна дія» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «The Sunday Times v. The United Kingdom»).

Принцип правової визначеності є складовою частиною принципу верховенства права. Основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам.

Принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними (правові позиції Конституційного Суду України висловлені у рішеннях від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005, від 29 червня 2010 року №17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (п. 109 рішення від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови»).

Окрім того, принцип правової визначеності є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання).

Суд вважає, що принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Європейською Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.

Разом з тим, оскаржене в даній адміністративній справі рішення зазначеному принципу не відповідає, оскільки не містить підстав його прийняття, що суперечить також принципам законності та верховенства права, як основоположних принципів демократичної держави та породжує для позивача негативні наслідки у вигляді стану юридичної невизначеності щодо підстав такого звільнення.

Окрім того, суд відхиляє посилання відповідача на те, що наразі законодавчими нормами не визначаються підстави для дострокового припинення повноважень старости села, а тому при визначенні підстав і критеріїв для звільнення з такої відповідна рада має певну дискрецію.

З цього приводу суд зазначає, що факт виключення Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост» від 14.07.2021 №1638-IX ст. 79-1 Закону №280, якою регламентувалося дострокове припинення повноважень старости, одночасно не уповноважує орган місцевого самоврядування безпідставно та самовільно достроково звільняти з посади старосту села за відсутності будь-якої аргументації.

При цьому суд наголошує, що староста села, відповідно до норм Закону №2493, є посадовою особою органу місцевого самоврядування, а тому на його дострокове звільнення розповсюджуються положення ст. 20 Закону №2493.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що з огляду на правовий статус посади «староста села» та встановлену законодавством компетенцію відповідного органу місцевого самоврядування щодо його призначення та звільнення, Рахівська міська рада безумовно вправі вирішувати питання щодо дострокового припинення повноважень ОСОБА_1 . Разом з тим, таке рішення повинно прийматися у спосіб, встановлений законом, з належною аргументацією підстав для його прийняття.

Поряд з цим, у спірних правовідносинах відповідач, приймаючи спірні рішення, жодних обґрунтувань їх доцільності не навів, що суперечить нормам ст. 5-1 Кодексу законів про працю України, якими гарантовано правовий захист від незаконного звільнення.

Стосовно дотримання Рахівською міською радою процедурних питань прийняття оскарженого рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону №280, сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Згідно ч. 10 ст. 46 Закону №280 рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (ч. 15 ст. 46 Закону №280).

Рішенням 1 сесії 8 скликання Рахівської міської ради №12 від 14.12.2020 затверджено регламент роботи Рахівської міської ради восьмого скликання (далі Регламент).

Ст. 11 розділу ІІ Регламенту встановлено, що розпорядження міського голови про скликання та порядок денний сесії ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніше, як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках не пізніше, як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачаються внести на розгляд ради.

Так, судом встановлено, що 36 позачергова сесії Рахівської міської ради, на якій було прийнято оскаржене рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади, була скликана розпорядженням міського голови Рахівської міської ради №165 від 22 серпня 2023 року. Тобто така була скликана менше, ніж за 10 днів, всупереч встановленому ч. 10 ст. 46 Закону №280 та ст. 11 розділу ІІ Регламенту порядку. Жодних аргументів щодо нагальної необхідності її скликання, що передбачено вказаними нормами, розпорядження міського голови Рахівської міської ради №165 від 22 серпня 2023 року не місить. В такому розпорядженні відсутні також посилання на те, з приводу якого питання така позачергова сесія скликається.

Інформація щодо скликання позачергової сесії Рахівської міської ради була опублікована на офіційному веб-сайті міської ради 22 серпня 2023 року. Проте відомостей щодо причин її скликання та порядку денного сесії інформаційна довідка, розміщена на офіційному веб-сайті міської ради, не містить.

Суд вважає, що з огляду на правове становище старости села винесення на розгляд сесії питання його дострокового звільнення з посади повинно завчасно доводитися до відома населення територіальної громади.

Тому недотримання Рахівською міською радою встановленої законодавством процедури беззаперечно впливає на законність прийняття такого рішення.

Таким чином, провівши правовий аналіз обставин даної адміністративної справи крізь призму законодавчих актів, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про протиправність оскарженого рішення Рахівської міської ради та розпорядження в.п. Рахівського міського голови, секретаря ради та виконкому Молнара Є., прийнятого з метою його реалізації, та наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Умови обчислення середньої заробітної плати визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок). Так, відповідно до пп. «з» п. 1 даного Порядку він також застосовується при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Абз. 3 п. 2 Порядку передбачено, що У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

П. 3 Порядку встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або більш тривалий період, при обчисленні середньої заробітної плати включаються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та інші виплати нараховані. Така частина визначається діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Відповідно до п. 5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

За правилами п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до довідки Виконавчого апарату Рахівської міської ради №02-36/1556 від 23.10.2023, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 , з урахуванням кількості фактично відпрацьованих у вказаний період робочих днів, становила 1308,60 грн. (28135,00 + 28135,00 / 43), а середньомісячна заробітна плата 28134,90 грн. (1308,60 * ((22 + 21) / 2).

Відтак, загальна сума заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 26 серпня 2023 року по 05 січня 2024 року, що підлягає виплаті на користь позивача, становить 124317,00 грн.

Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян та інших обов`язкових платежів (податків з доходів фізичних осіб) є обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, щодо присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби. У зв`язку з чим рішення в частині поновлення позивача на займаній на час звільнення посаді та присудження виплати заробітної плати за один місяць у розмірі 28134,90 грн. підлягає до негайного виконання.

За наведених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат зі сплати судового збору, судом не вирішується, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Рахівської міської ради (місцезнаходження: вул. Миру, буд. 34, м. Рахів, Закарпатська область, 90600, код ЄДРПОУ - 04053878) про визнання протиправними та скасування рішення і розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення 36 сесії VІІІ скликання Рахівської міської ради №556 від 25.08.2023 «Про звільнення з посади старости села Костилівка Рахівської міської ради».

3. Визнати протиправним та скасувати розпорядження в.п. міського голови, секретаря ради та виконкому Молнара Є. №170-к від 25.08.2023 про звільнення з посади старости села Костилівка ОСОБА_1 з 25.08.2023.

3. Поновити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) на посаді старости села Костилівка Рахівської міської ради з 26 серпня 2023 року.

4. Стягнути із Рахівської міської ради (місцезнаходження: вул. Миру, буд. 34, м. Рахів, Закарпатська область, 90600, код ЄДРПОУ - 04053878) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 124317,00 грн. (Сто двадцять чотири тисячі триста сімнадцять гривень 00 коп.)

5. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старости села Костилівка Рахівської міської ради та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах одного місяця в розмірі 28134,90 грн. (Двадцять вісім тисяч сто тридцять чотири гривень 90 коп.) підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 15 січня 2024 року.

СуддяР.О. Ващилін