15.01.2024 Єдиний унікальний № 371/1946/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2024 року м. Миронівка

ЄУН 371/1932/23

Провадження 3/371/134/24

Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши в закритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , місце служби та посада: військова частина НОМЕР_1 , командир інженерно-саперного взводу,

за частиною третьою статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У СТ АН ОВ ИВ :

Військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , командир інженерно-саперного взводу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , о 18 годині, в особливий період, який продовжує перебіг з моменту введення на території України воєнного стану Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102ІХ, на території тимчасової дислокації військової частини перебував у нетверезому стані.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. В поданій до суду заяві просив розгляд справи про адміністративне правопорушення проводити в його відсутності.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 172-20 КУпАП не є обов`язковою, тому справу про адміністративне правопорушення можливо розглянути за відсутності правопорушника.

У відповідності до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінюючи надані на підтвердження події адміністративного правопорушення та досліджені в судовому засіданні докази, суд зазначає таке.

Згідно з частиною п`ятою статті 15 КУпАП, за вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Диспозиція частини першої статті 172-20 КУпАП передбачає настання відповідальності за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

За частиною третьою статті 172-20 КУпАП відповідальність настає за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Обєктом правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суспільні відносини у сфері військової дисципліни, належне несення військової служби. При цьому кваліфікуючою ознакою правопорушення є його вчинення в умовах особливого періоду.

У статті 1 Закону України № 1932-ХІІ від 06 грудня 1991 року «Про оборону України» надано розяснення терміну особливий період, яким є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абзац 5 статті 1 Закону України № 3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Крім того, згідно зі статтею 1 Закону України № 343-ХІІ від 21 жовтня 1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організації, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку що до захисту Вітчизни, належності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевості та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.

Згідно з частиною 8 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Указом ПрезидентаУкраїни від24лютого 2022року №64/2022«Про введеннявоєнного станув Україні» на території України введено воєнний. Відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 листопада 2023 року № 734/2023, воєний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до статті 1 Закону України № 389-VІІІ від 12 травня 2015 року «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

З оглядуна наведене,особливий періодохоплює собоюмобілізацію,воєнний часта частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

З набранням чинності Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014 в Україні настав особливий період. Станом на час розгляду справи особливий період не завершений.

Крім того, відповідно до Указу президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року з подальшими змінами, на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який станом на час розгляду справи у суді не завершився.

Таким чином, починаючи з 24 лютого 2022 року та по теперішній час в Україні діє режим воєнного стану, який є особливим періодом.

За загальним правилом суб`єктом військового адміністративного та військового дисциплінарного деліктів, до яких відносяться й адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-20 КУпАП, є особа, яка перебуває на військовій службі.

У частині 9 статті 1 Закону України № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу.

Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку (частина 4 статті 24 Закону України № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Відповідно до статей 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», кожен військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати та виконувати свої обов`язки, а також утримуватись шкідливих для здоров`я звичок.

За статтею 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

На підставі статті 4 абзац 7 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

ОСОБА_1 є суб`єктом військового адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП, оскільки є командиром інженерно-саперного взводу військової частини НОМЕР_1 , витяг з наказу № 19 від 19 січня 2023 року.

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за частиною третьою статті 172-20 КУпАП як перебування на території військової частини в нетверезому стані в умовах особливого періоду.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується даними письмових матеріалів справи: протоколу А7090 про військове адміністративне правопорушення від 21 грудня 2023 року, рапорту Павленка А. від 22 грудня 2023 року, пояснень ОСОБА_1 від 20 грудня 2023 року, протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння від 20 грудня 2023 року.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність вказаної особи, не встановлено.

Враховуючи обставинисправи,характер вчиненогоправопорушення,ступінь винипорушника (проступоквчинено зпрямим умислом), суспільнунебезпеку вчиненогоправопорушення,вчинення правопорушенняв умовахвоєнного стану,вважаю,що донього необхіднозастосувати стягненняу видіштрафу в межах санкції, передбаченої частиною 3 статті 172-20 КУпАП, у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень.

Такий вид стягнення зможе здійснити виховний вплив на порушника та попередити скоєння протиправних дій у майбутньому.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Справа, що розглядається, не є справою, що пов`язана з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків, не пов`язана з порушенням права військовослужбовця, тому, згідно зі ст. 40-1 КУпАП, з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 172-20 ч. 3, 245, 280, 284 ч. 1 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню за ст. 172-20 ч. 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Штраф підлягає сплаті на рахунок ГУК у Київ.обл/Миронівська міс/21081100, номер рахунку UA628999980313080106000010748, код ЄДРПОУ 37955989, МФО 899998.

Судовий збір підлягає сплаті на рахунок ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, номер рахунку UА908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного строку з дня винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Л.О. Капшук