Справа № 686/612/24

Провадження № 2-о/686/90/24

Ухвала

про відмову у відкритті провадження у справі

11 січня 2024 рік м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Колієв С.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Хмельницької міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, -

встановив:

09 січня 2024 року ОСОБА_1 у порядку окремого провадження звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

У заяві ОСОБА_1 зазначив, що 13.07.2021 року між ним та ОСОБА_2 був укладений шлюб. У шлюбі в них народилася спільна дитина донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.10.2023 року укладений з ОСОБА_4 шлюб був розірваний та визначено місце проживання їх спільної доньки ОСОБА_5 разом з ним. Після розірвання шлюбу донька проживає разом з ним та він самостійно виховує дитину. Участі у вихованні дитини її мати ОСОБА_4 не приймає та її місце перебування взагалі не відоме. Станом на даний час він перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 . 29.11.2023 року він звернувся з рапортом до командування вказаної військової частини із рапортом по звільнення з військової служби у зв`язку із самостійним вихованням дитини віком до 18 років. Командиром військової частини НОМЕР_1 фактично було відмовлено у звільненні через відсутність належних документів, які підтверджують факт самостійного виховання ним доньки. Відтак встановлення судом юридичного факту необхідне заявнику для подальшого вирішення питання щодо отримання соціальної допомоги на дитину, а також про звільнення з військової служби.

За таких обставин ОСОБА_1 просив суд встановити факт самостійного виховання ним неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дослідивши матеріали поданої заяви, приходжу до висновку, що у відкритті провадження за вказаною заявою слід відмовити з таких підстав.

Статтею 2 Закону України від 25 березня 1992року №2232-XII«Про військовий обов`язок і військову службу» (даліЗакон№2232-XI) встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (даліКАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом пунктів 2, 7, 17 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спірспір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2); суб`єкт владних повноваженьорган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7); публічна службадіяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17).

В силу частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1); спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункт 2).

Статтею 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадженняце вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Як передбачено пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Із положень частини 2 статті 315 ЦПК України слідує, що суд розглядає справи про встановлення інших фактів (окрім визначених приписами частин 1 вказаної статті), від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що у порядку цивільного судочинства розглядаються справи, які виникають із цивільних правовідносин, тобто особистих немайнових і майнових відносин, заснованих на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Важливою ознакою цих правовідносин є відсутність між їх учасниками відносин влади та підпорядкування.

Одним із видів цивільного судочинства є окреме провадження, в якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.

Водночас адміністративні суди розглядають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-управлінських функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, виникає між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Однією з категорій таких спорів є спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Військова служба є різновидом служби публічної. Тому спори з приводу проходження військової служби, зокрема з приводу наявності підстав для звільнення з публічної служби, належать до юрисдикції адміністративних судів. Спори щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта власних повноважень у зв`язку з проходженням ними публічної служби належать до юрисдикції адміністративних судів.

Близькі за змістом правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року (справа №362/643/21) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року (справа №490/1021/19).

Підставою однією з підстав звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про встановлення факту самостійного виховання ним неповнолітньої дитини є зокрема фактична відмова Військової частини НОМЕР_1 у його звільненні з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону №2232-XI (у зв`язку із самостійним вихованням військовослужбовцем дитини (дітей) віком до 18 років.

Військова частина фактично не погодилася із наданими ОСОБА_1 документами, щодо підтвердження факту самостійного виховання ним дитини віком до 18 років.

Отже, між ОСОБА_1 і військовою частиною виник спір, пов`язаний з наявністю підстав для звільнення заявника з військової служби. За предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 186, 293, 315 ЦПК України, суд,-

постановив:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Хмельницької міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 11.01.2024 року.

Суддя: