Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2024 року справа № 580/9835/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до Приватного акціонерного товариства Черкаський шовковий комбінат про застосування заходів реагування,

встановив:

Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (далі управління, позивач) подало позов до Приватного акціонерного товариства Черкаський шовковий комбінат (далі товариство, відповідач) в якому просить застосувати до ПрАТ ЧШК заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю), а саме: заборонити експлуатацію фарбувально-обробного виробництва, яка створює загрозу життю працюючих ПрАТ ЧШК.

Представник позивача зазначив, що адміністративний позов про застосування заходів реагування подається у зв`язку з виявленням у відповідача порушень, що несуть загрозу життю та здоров`ю людей.

Ухвалою від 13.11.2023 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

16.11.2023 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що позивач, під час подання позову, порушив встановлений порядок ч. 7 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Вказує, що позивач не довів належними та допустимими доказами, що порушення зафіксовані в рядках 1, 4, 6 Акту перевірки, створюють реальну загрозу життю і здоров`ю працівникам підприємства. Відповідач наполягає, що підприємство не веде роботи, які створюють загрозу життю та здоров`ю працівників, а позивач не довів, що причиною смерті слюсара - ремонтника ОСОБА_1 сталась внаслідок порушень, зафіксовані в рядках 1, 4, 6 Акту перевірки.

Крім того, вказав, що відповідач усунув порушення, що зазначені у Акту перевірки (п. п. 1, 4, 6, що стали підставою звернення позивача із цим позовом) та повідомив про це позивача, зокрема пункт № 1 припису виконаний - відповідальна особа з охорони праці слюсарів-ремонтників фарбувально-обробного виробництва механік ремонтно-механічного відділу ОСОБА_2 пройшов навчання і перевірку знань законодавчих актів з питань охорони праці в ТОВ Навчальний заклад Черкаський навчально-курсовий комбінат. Пункт № 4 припису не може бути виконаний, оскільки в зв`язку зі смертю ОСОБА_1 йому, як слюсарю-ремонтнику ремонтно-механічного відділу не може бути проведено навчання та перевірка його знань після винесення припису. Дані про смерть ОСОБА_1 зазначені в приписі, як підстава перевірки ПрАТ ЧШК проведеної позивачем. Пункт № 6 припису виконаний - цех обладнаний працюючою припливно-витяжною вентиляцією, також проведено паспортизацію вентиляційної системи в приміщенні фарбувально-обробного виробництва. Також звернув увагу, що позивач не надав жодного доказу співмірності заходів реагування з порушеннями, зафіксованими в рядках 1, 4, 6 Акту перевірки.

06.12.2023 представник відповідача подав до суду клопотання в якому зазначив, що 30.11.2023, на виконання рішення Комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, в присутності членів спеціальної комісії, Київським Державним підприємством Експертно-технічним центром 30.11.2023 проведено додаткові дослідження на робочому місці слюсаря-ремонтника ОСОБА_1 , а саме: загальної вібрації, шумового навантаження, повітря робочої зони на вміст фенолу, формальдегіду, за висновками протоколів № 2206-2208, умови праці - допустимі, що підтверджує ефективність вентиляційної системи фарбувально-обробного виробництва ПрАТ ЧШК та доводять повне виконання ПрАТ ЧШК вимог пункту 6 припису та відсутність ризиків для здоров`я працюючих у фарбувально-обробному виробництві ПрАТ ЧШК.

28.12.2023 представник позивача подав до суду заперечення на клопотання, в якому зазначив, що відповідач так і не надав достатніх доказів, які б свідчили про повне виконання умов № 1, № 4, № 6 припису, оскільки доказів про проведення навчання та перевірку знань працівників, а також встановлення обладнання системою припливно-витяжної вентиляції з очищенням повітря у фарбувально-обробному виробництві не надано, що є порученням Закону України Про охорону праці.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що 22.08.2023 Приватне акціонерне товариство Черкаський шовковий комбінат повідомлено про нещасний випадок із ОСОБА_1 у фарбувально-обробному виробництві.

Відповідно до направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 30.08.2023 № Ц/2/24857-23, виданого на підставі наказу від 25.08.2023 № 381/Ц-ЗК посадові особи Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці у період з 05.09.2023 по 08.09.2023 провели позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці Приватного акціонерного товариства Черкаський шовковий комбінат.

За результатами здійснення позапланового заходу складено Акт від 08.09.2023 № Ц/ЧК/21455/181, яким виявлено порушення, зокрема п. п. 1, 4, 6 Акту:

1) статті 18, 13 ЗУ № 2694, п.5.1, додаток 5 ППЛОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці (відповідальна особа з охорони праці слюсарів-ремонтників фарбувально-обробного виробництва ПрАТ ЧШК ОСОБА_3 не пройшов навчання і перевірку знань згідно з Типовими тематичним планом і програмою навчання з питань охорони праці посадових осіб);

4) статті 8, 13 ЗУ № 2694, п. 15 р. ІІІ НПАОІ1 0.00-7.17-18 Мінімальні вимоги безпеки і охорони здоров`я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту па робочому місці (не проведено навчання та перевірку знань слюсарю-ремонтнику ОСОБА_1 щодо експлуатації спецодягу, спецвзуття, правил користування засобів індивідуального захисту згідно з інструкціями експлуатації та способів їх очищення (хімочищення), прання, обезпилювання, дегазації, дезактивації, дезінфекції);

6) статті 13 ЗУ № 2694, п. 3.2 НПАОП 28.0-1.32-13 Правила охорони праці під час фарбувальних робіт (приміщення фарбувально-обробного виробництва де працює слюсар-ремонтник ОСОБА_1 не обладнані системою припливно-витяжної вентиляції з очищенням повітря).

08.09.2023 Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці прийняло припис № Ц/ЧК/21455/181/П, яким зобов`язало відповідача усунути виявлені у Акті від 08.09.2023 № Ц/ЧК/21455/181 порушення.

Позивач, на підставі ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності звернувся із цим адміністративним позовом до суду.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 38 Закону України Про охорону праці державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 затверджено Положення про Держпраці (далі Положення № 96), за змістом пункту 1 якого Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пунктом 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Відповідно до пункту 1 Положення про Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженого наказом Державної служби України від 23.09.2022 № 170 (далі Положення № 170) Центральне управління є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Повноваження Міжрегіонального управління поширюються на територію Чернігівської, Київської та Черкаської областей.

За пунктом 4 Положення № 170 Міжрегіональне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці, зокрема в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива га вибухових матеріалів військовою призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та перевірки їх знань.

Положеннями статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон № 877) закріплено, що державний нагляд (контроль) -діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно частини 1 статті 39 Закону України Про охорону праці посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, зокрема, мають право видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов`язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об`єктів підвищеної небезпеки, а також забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Нормами частини 5 статті 4 ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Згідно частини 7 статті 7 ЗУ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану (далі Постанова № 303) припиняється проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні.

Згідно пункту 2 Постанови № 303 зазначено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Зокрема, згідно статті 16 Закону України Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану від 15.03.2022 № 2136-ІХ (далі Закон № 2136) позапланові заходи державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану здійснюються за наявності підстав, визначених абзацами п`ятим, восьмим, дев`ятим частини першої статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до абз. 9 частини 1 статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підставою для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) є настання смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Аналіз вказаних приписів вказує на те, що на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю). При цьому, за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, протягом періоду воєнного стану дозволяється здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Суд встановив, що позивач здійснив захід державного нагляду (контролю) у зв`язку із настанням смерті працівника відповідача внаслідок нещасного випадку, що відповідає меті здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю). Разом з тим, проведений захід здійснено на підставі наказу Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 25.08.2023 № 381/Ц-ЗК (а.с. 17), тобто територіального органу Державної служби України з питань праці. Суд зазначає, що у спірних правовідносинах, в умовах запровадження правового режиму воєнного стану, захід державного нагляду мав бути здійснений за погодженням із Державною службою України з питань праці, яка є центральним органом виконавчої влади.

Разом з тим, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні жодні докази прийняття Державною службою України з питань праці рішення про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відповідача.

З урахуванням зазначеного суд доходить висновку, що позивач здійснив позаплановий захід державного нагляду (контролю) відповідача з порушенням процедури його проведення.

Щодо виявлених позивачем порушень та наявності підстав застосування заходів реагування слід зазначити таке.

Позивач у позовній заяві зазначає, що перелік порушень, зафіксованих у п. п. 1, 4, 6 Акту від 08.09.2023 створюють загрозу життю та здоров`ю працівників підприємства.

Надавши оцінку вказаним доводам, суд зазначає таке.

Згідно Акту від 08.09.2023 № Ц/ЧК/21455/181, виявлено такі порушення, зокрема:

1) статті 18, 13 ЗУ № 2694, п. 5.1, додаток 5 ППЛОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці (відповідальна особа з охорони праці слюсарів-ремонтників фарбувально-обробного виробництва ПрАТ ЧШК ОСОБА_3 не пройшов навчання і перевірку знань згідно з Типовими тематичним планом і програмою навчання з питань охорони праці посадових осіб);

4) статті 8, 13 ЗУ № 2694, п. 15 р. ІІІ НПАОІ1 0.00-7.17-18 Мінімальні вимоги безпеки і охорони здоров`я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту па робочому місці (не проведено навчання та перевірку знань слюсарю-ремонтнику ОСОБА_1 щодо експлуатації спецодягу, спецвзуття, правил користування засобів індивідуального захисту згідно з інструкціями експлуатації та способів їх очищення (хімочищення), прання, обезпилювання, дегазації, дезактивації, дезінфекції);

6) статті 13 ЗУ № 2694, п. 3.2 НПАОП 28.0-1.32-13 Правила охорони праці під час фарбувальних робіт (приміщення фарбувально-обробного виробництва де працює слюсар-ремонтник ОСОБА_1 не обладнані системою припливно-витяжної вентиляції з очищенням повітря).

Суд встановив, що згідно витягу з протоколу № 22-к засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці (а.с. 107-108) та посвідчення № 22-к/23 (а.с.106) механік фарбувально-оздоблювального виробництва ПрАТ ЧШК ОСОБА_3 пройшов навчання і перевірку знань законодавчих актів з питань охорони праці в ТОВ Навчальний заклад Черкаський навчально-курсовий комбінат. Таким чином, наявні у матеріалах справи докази вказують про усунення відповідачем порушення, зазначеного у п. 1 виявлених порушень Акту.

Суд врахував, що пункт № 4 Акту не може бути виконаний відповідачем з об`єктивних причин, оскільки в зв`язку зі смертю ОСОБА_1 йому, як слюсарю-ремонтнику ремонтно-механічного відділу не може бути проведено навчання та не може бути здійснена перевірка його знань після винесення Припису.

Щодо не обладнання системою припливно-витяжної вентиляції з очищенням повітря у приміщенні фарбувально-обробного виробництва (п. 6 Акту) суд встановив, що фарбувальний цех обладнаний працюючою припливно-витяжною вентиляцією, що підтверджується паспортом № 4 вентиляційної cистеми В-73 виданим ТОВ Вентпромелектромонтаж (а.с. 96). Суд також врахував, що згідно протоколу Державного підприємства Київський експертно-технічний центр Держпраці № 2208 від 30.11.2023 (проведення досліджень повітря робочої зони) на обстежених робочих місцях слюсаря - ремонтника в повітрі робочої зони концентрація шкідливих хімічних речовин не перевищує ГДК що відповідає вимогам Наказу МОЗ України № 1596 від 14.07.2020 Про затвердження гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин у повітрі робочої зони. Таким чином, наявні у матеріалах справи докази вказують на відсутність у відповідача порушення зазначеного у п. 6 виявлених порушень Акту.

З урахуванням зазначеного доводи позову, що перелік порушень, зафіксованих у п. п. 1, 4, 6 Акту від 08.09.2023 створюють загрозу життю та здоров`ю працівників підприємства не знайшли свого підтвердження за наслідками розгляду справи по суті та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Суд також врахував, що згідно наказу Міністерства економіки України від 24.04.2023 № 2409 (а.с. 103) Приватне акціонерне товариство Черкаський шовковий комбінат визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Враховуючи викладене, заборона експлуатації фарбувально-обробного виробництва ПрАТ ЧШК, про що просить позивач, не відповідатиме загальнонаціональним інтересам Держави в умовах запровадженого в Україні правового режиму воєнного стану.

Підсумовуючи викладене, суд не знаходить достатніх правових підстав для застосування до відповідача заходів реагування у заявленій позивачем формі.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких належить відмовити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 5 статті 139 вказаного Кодексу у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача, звільненого від сплати судових витрат, не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10, код ЄДРПОУ 44681053);

2) відповідач Приватне акціонерне товариство Черкаський шовковий комбінат (18028, м. Черкаси, вул. В. Чорновола, 170, код ЄДРПОУ 00306851).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 12.01.2024.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК