ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/2011/22 пров. № А/857/20957/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Затолочного В.С., Гінди О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року з питань заміни стягувача у виконавчому документі, головуючий суддя Іванчулинець Д.В., постановлена у м. Ужгород, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року в справі №260/2011/22 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_2 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ХР12578, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з 01.04.2019 року перерахувати та виплачувати пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ХР12578, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум; стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

05 жовтня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулись до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому документі.

Заява обґрунтована тим, що рішення суду не виконано в повному обсязі. Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 14 вересня 2023 року за період з квітня 2019 року по січень 2022 року на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/2011/22 на ОСОБА_2 підлягає виплата вже перерахованої пенсії у розмірі 184 974,67 грн. Виплата даної заборгованості буде здійснена в порядку черговості. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. На підставі довідки приватного нотаріуса Мойсюк-Торохтій Іванни Іванівни № 63/01-16 від 02.10.2023 року спадкоємцями за законом, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 є його сини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про заміну стягувача у виконавчому листі в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на неї, в якій зазначає, що оскаржена ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати і ухвалити нове рішення, яким подану заяву задовольнити.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що суми пенсії, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством передбачено механізм, за яким визначені у статті 61 Закону України «Про Пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» особи мають право отримати суми недоодержаної пенсії, призначені за цим Законом померлому на підставі особистої заяви, що подається такою особою не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, при цьому зазначена норма не передбачає можливості здійснення заміни стягувача у виконавчому провадженні з виконання судового рішення, так як направлена на безспірне отримання таких коштів без участі відділу примусового виконання рішень.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими, виходячи з наступного.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Апеляційний суд зазначає, що правонаступництво це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Воно може бути універсальним або частковим. За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов`язки того суб`єкта, якому вони належали раніше.

Особливості розгляду заяви про заміну сторони в процедурі виконання судового рішення визначенні статтею 379 КАС України.

Вирішуючи заяву, колегія суддів враховує, що згідно частини 1 статті 379 КАС України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина 4 статті 379 КАС України).

Тобто, процесуальним законодавством врегульовано не лише питання заміни сторони у виконавчому провадженні, а й у виконавчому листі у випадку, якщо виконавче провадження не відкрито. При цьому підстави та порядок заміни сторони виконавчого провадження та сторони у виконавчому листі є тотожні.

Таким чином, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що заміна стягувача у виконавчому листі допускається у випадку коли виконавчий лист виданий на виконання рішення суду, а заміна сторони виконавчого провадження застосовується у випадку коли уже відкрито виконавче провадження.

За приписами частини 5 статті 15 Закону №1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від право попередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Слід зазначити, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження являє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону. При цьому, виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням.

Закон України "Про виконавче провадження" не пов`язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, надає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача (абзац 2 частини 4 статті 4 Закону№1404-VIII).

Крім того, слід наголосити, що за змістом частини 1 статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі №2а/0612/649/11, від 03.05.2018 року у справі №2-а-1864/10, від 13.12.2018 року у справі №2-а-1710/11, від 29.01.2020 року у справі №815/1303/17, від 14.06.2021 року у справі №2-а-1411/11.

Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1227 ЦК України встановлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

У постанові Верховного Суду від 27.08.2020 року у справі №804/536/18 викладено правові висновки про те, що ЦК України не визначено строку, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Норми статті 52 Закону №1058-IV теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю, а лише визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Таким чином, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що суми соціальних виплат, у даному випадку пенсії, передаються членам сім`ї спадкодавця. Сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов`язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.12.2018 року у справі №2-а-1710/11, від 14.02.2019 року у справі №2-а-2727/11/2209, від 07.03.2019 року у справі №617/7748/12, від 08.08.2019 року у справі №127/2-а-11792/11, від 05.08.2020 року по справі № 673/393/19.

Як слідує з матеріалів справи, Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року в справі №260/2011/22 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_2 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ХР12578, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з 01.04.2019 року перерахувати та виплачувати пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ХР12578, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум; стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 14 вересня 2023 року за період з квітня 2019 року по січень 2022 року на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/2011/22 на ОСОБА_2 підлягає виплата вже перерахованої пенсії у розмірі 184 974,67 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Таким чином, що внаслідок проведеного перерахунку у розмірі 184974,67 грн., не виплачена та обліковується як невиплачена сума.

Разом з тим, заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не зверталися до відповідача із заявою встановленої форми про виплату недоотриманих сум пенсії, таким чином пропустили шестимісячний строк під час якого мали право отримати недоотримані суми пенсії, які були нараховані за життя та залишилися недоодержаними у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , відповідно до ст. 61 Закону № 2262-ХІІ.

Отже, недоотримані суми пенсії після завершення шестимісячного строку перейшли до складу спадщини та мали б бути включені до спадкової маси.

Відповідно до довідки приватного нотаріуса Мойсюк-Торохтій Іванни Іванівни №63/01-16 від 02.10.2023 року спадкоємцями за законом, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 є його сини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, через не звернення в межах шестимісячного строку за отримання недоодержавної за життя суми пенсії, єдино можливим способом отримати суми нарахованої, але не виплаченої пенсії, на яке заявники мають право як члени сім`ї померлого пенсіонера, є звернення із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа у даній справі, який був виданий за життя позивача.

Заперечення протилежного призведе до того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 взагалі будуть позбавлені права будь яким чином отримати грошові кошти, право на отримання яких набув їх батько за життя та які не були своєчасно виплачені за відсутності протиправних дій з його боку.

З урахуванням специфіки спору, відсутності іншого способу захисту порушених прав заявників, колегія суддів дійшла висновку, що спірні правовідносини, які виникли у справі, допускають правонаступництво.

Виходячи з наведеного у сукупності та враховуючи, що виконання рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а неможливість виконати рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість поданої заяви та вбачає правові підстави для заміни стягувача його правонаступниками.

Суд першої інстанції дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, а також допустився помилки в частині застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у ухвалі суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким заяву про заміну стягувача у виконавчому листі слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 379 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року з питань заміни стягувача у виконавчому документі у справі №260/2011/22 скасувати та прийняти нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про заміну стягувача у виконавчому документі - задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження стягувача ОСОБА_2 на його правонаступників - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) у виконавчому листі з примусового виконання судового рішення в адміністративній справі №260/2011/22.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. С. Затолочний О. М. Гінда