ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №293/489/23

Провадження № 3/293/1/2024

10 січня 2024 рокусмт Черняхів

Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Збаражський Олег Миколайович, розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліцейської діяльності №1 Житомирського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу серії ААБ №262872 від 02.04.2023 про адміністративне правопорушення встановлено, що 02.04.2023 о 10 год. 50 хв. в с.Сліпчиці, по вул. Миру, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовився у встановленому законом порядку, під час ведення відео фіксації на нагрудну бодікамеру, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст.130 КУпАП.

В судові засідання, зокрема 10.01.2024, ОСОБА_1 не прибув, клопотань про відкладення розгляду справи чи інших до суду не подав, про дату і місце розгляду справи був повідомлений встановленим порядком, а саме шляхом відправлення повідомлення про виклик до суду на адресу вказану в протоколі про адміністративне правопорушення, однак такі були повернуті до суду із відміткою на конверті «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.31, 32).

Слід зазначити, що у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи викладене, положення ст. 268 КУпАП, суд вважає, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про розгляд справи, визнає причину неявки у судове засідання неповажною і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв`язку з цим суд розглядає справу у його відсутність на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.

За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В порядку статті 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із статтею 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За приписами п.п. 4,6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 р. № 1395, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Згідно пункту 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

В ході судового розгляду встановлено, що 02.04.2023 о 10 год. 50 хв. в с.Сліпчиці, по вул. Миру, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовився у встановленому законом порядку, під час ведення відео фіксації на нагрудну бодікамеру, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст.130 КУпАП, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №262872.

Факт вчинення вказаного адміністративного правопорушення ОСОБА_1 доводиться протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №262872 (а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння тощо (а.с.6), відеозаписами з нагрудної бодікамери поліцейського та відео реєстратора з патрульного автомобілю (а.с.8).

Як вбачається з долученого до справи відеозапису від 02.04.2023, патрульний поліції після повідомив водія про причину зупинки, після виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного пристрою «Alkotest Drager», або в медичному закладі, однак, водій відмовився від огляду. Після чого, поліцейський роз`яснив водію права та обов`язки, повідомив про складання протоколу про адміністративне правопорушення та відсторонення від керування транспортним засобом до повного витвереження.

При цьому суд звертає увагу на те, що вимога про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була доволі чіткою і зрозумілою для сприйняття, а відмова ОСОБА_1 була категоричною і такою, яка не ставила під сумнів факт відмови.

Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення.

Відеозаписом зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення водія до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на водія, який керував транспортним засобом з ознаками сп`яніння та відмовився на законну вимогу патрульних поліцейських від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в спеціалізованому медичному закладі.

Даними оглянутих відеофайлів поза розумним сумнівом підтверджено факт наявності у ОСОБА_1 ознак перебування в стані алкогольного сп`яніння, про що патрульний поліцейський повідомив останньому, що давало поліцейським правові підстави для вимоги водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного чи іншого сп`яніння у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, як того вимагає ст. 266 КУпАП, п. 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення працівниками патрульної служби МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 р. №1395, відмова від проходження в установленому порядку огляду для визначення стану сп`яніння зафіксована за допомогою технічних засобів відеозапису.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.

При цьому, ОСОБА_1 зауважень щодо змісту протоколу не подав.

Відповідно до копії постанови серії БАБ №462373 доданої до матеріалів справи, до ОСОБА_1 застосоване адміністративне стягнення за ч.5 ст.121, ч.2 ст.126, ст.125КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень (а.с. 4).

Таким чином, з огляду на те, що відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була зафіксована поліцейськими за допомогою спеціальних технічних засобів, і відеозапис було долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В ході складання протоколу про адміністративне правопорушення порушень вимог ст.266 КУпАП допущено не було.

Суд неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі докази по справі дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною, його дії кваліфіковано правильно, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Адміністративне стягнення судом накладається відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП та положень ст. 33 КУпАП, якою передбачено неврахування особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність у випадку накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Таким чином, враховуючи безальтернативний характер санкції ч.1 ст.130 КУпАП, суддя призначає ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 283-285 КУпАП суддя, -

П О С Т А Н ОВ И В :

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про накладення штрафу, та витрати на облік правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ