ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2024 р. Справа № 925/545/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бачкурка"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.07.2023 (суддя Чевгуз О.В.)

у справі № 925/545/23 Господарського суду Черкаської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контейнери України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бачкурка"

про стягнення 84 990,21 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог та заперечень проти них

1. 14.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Контейнери України" (далі - ТОВ "Контейнери України", позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бачкурка" (далі - ТОВ "Бачкурка", відповідач) пені в розмірі 41 267,25 грн, 20 процентів річних у розмірі 19 067,20 грн, інфляційних втрат у розмірі 24 655,76 грн, нарахованих за порушення строків оплати вартості придбаного товару за договором № Р08/12-21 від 08.12.2021 купівлі-продажу товару з розстрочкою платежу.

2. Позов обґрунтований тим, що відповідач у порушення умов зазначеного договору купівлі-продажу оплатив придбаний рефрижераторний контейнер б/в GWLU2934917 з порушенням строків, визначених у розділі 3 договору, а тому на підставі ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.ст. 193, 230, 373 Господарського кодексу України (далі - ГК України), позивач просив задовольнити позовні вимоги у розмірі заявлених сум.

3. У відзиві на позовну заяву ТОВ "Бачкурка" проти позову заперечувало, посилаючись на те, що у розрахунках пені, 20 процентів річних та інфляційних втрат позивач зазначив неправильні періоди та суми заборгованості, а також не довів правомірність та коректність сум, які просить стягнути.

4. Крім того, згідно з доводами відповідача, порушення зобов`язання сталося не з його вини, а виключно внаслідок обставин непереборної сили, а саме внаслідок війни в Україні, що підтверджено листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, тому не потребує підтвердження довідкою.

5. Відповідач у відзиві також зазначив, що війна негативно вплинула на його діяльність, адже через це господарська активність ТОВ "Бачкурка" фактично зупинилася. Наказом № 5К від 15.03.2022 "Про встановлення простою у зв`язку з введенням воєнного стану" на підставі ст. 113 Кодексу законів про працю України було встановлено простій на ТОВ "Бачкурка" з 01.04.2022 і до моменту закінчення воєнного стану, з дозволом не виходити на роботу та з нарахуваннями заробітної плати 2/3 від окладу.

6. Також у відзиві на позовну заяву відповідач просив застосувати наслідки спливу позовної давності в частині стягнення штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату з другого по п`ятий платежі.

7. Додатково відповідач надав суду Сертифікат № 3200-23-2667 про форс-мажорні обставини, в якому Київська обласна (регіональна) Торгово-промислова палата дослідила вплив російсько-української війни на можливість виконання ТОВ "Бачкурка" умов договору № Р08/12-21 від 08.12.2021 та встановила неможливість його виконання в зазначений у договорі термін через настання форс-мажорних обставин: військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, введення комендантської години, ракетні обстріли та повітряні тривоги у зв`язку із цим, як наслідок унеможливлення виконання роботи тривалий час, оголошення простою підприємства.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

8. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.07.2023 у справі № 925/545/23 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 25 541,29 грн, 20 процентів річних у розмірі 15 268,73 грн, інфляційні втрати у розмірі 19 971,31 грн, 1 919,48 грн судового збору. У стягненні 15 727,96 грн пені, 3 798,47 грн 20 процентів річних та 4 684,45 грн інфляційних втрат відмовлено.

9. Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач виконав свої зобов`язання щодо здійснення платежів за придбаний товар із порушенням строків, встановлених умовами договору купівлі-продажу. Таким чином, згідно з висновком місцевого господарського суду, позивач має право вимагати від відповідача сплатити за таке порушення пеню, 20 процентів річних та інфляційні втрати за весь час прострочення. Разом із тим, суд перевірив розрахунки позивача і встановив, що останній неправильно визначив періоди та суми прострочень, а тому позов підлягає задоволенню лише частково.

10. Місцевий господарський суд залишив без задоволення заяву відповідача про застосування позовної давності в частині стягнення штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату з другого по п`ятий платежі, зважаючи на приписи п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

11. Також суд першої інстанції відхилив доводи ТОВ "Бачкурка" про те, що порушення строків здійснення платежів за придбаний товар відбулося не з його вини, а внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) - військової агресії російської федерації проти України та введення через це в Україні воєнного стану, і що відповідно до п. 9.1 договору купівлі-продажу порушення зобов`язання відповідача не настало, адже строк його виконання відтермінувався на час дії форс-мажорних обставин, які діють і дотепер, тобто відсутня правова підстава для притягнення відповідача до відповідальності.

12. Суд зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, зокрема, Сертифікат № 3200-23-2667 про форс-мажорні обставини, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.

13. На виконання зазначеного місцевий господарський суд встановив, що п.п. 9.1, 9.2 договору, на які також посилався відповідач, передбачено обов`язок негайно сповістити іншу сторону протягом 5 діб із моменту настання обставин непереборної сили, повідомити одна одну про настання таких обставин, якщо вони перешкоджають належному виконанню цього договору. Підтвердженням настання обставин непереборної сили є виключно офіційне підтвердження таких обставин Торгово-промисловою палатою України. Оскільки відповідач не надав до суду доказів таких сповіщень позивача про настання обставин непереборної сили, про неможливість виконання зобов`язань за договором № Р08/12-21 купівлі-продажу товару з розстрочкою платежу від 08.12.2021, суд таке посилання відхилив.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

14. Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ "Бачкурка" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 04.07.2023 у справі № 925/545/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову про стягнення штрафних санкцій.

15. Відповідач вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з огляду на невідповідність обставинам справи висновків про те, що наданий відповідачем сертифікат ТПП про наявність форс-мажорних обставин не є беззаперечним доказом про їх існування, повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами, а також що відповідач не надав доказів сповіщень позивача про настання обставин непереборної сили, про неможливість виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу.

16. Згідно з доводами апелянта, суд першої інстанції не надав оцінки іншим (крім сертифіката ТПП) доказам, які надав відповідач і які в сукупності із сертифікатом підтверджують, що для відповідача описані обставини негативно вплинули на його платоспроможність.

17. Зокрема, відповідач зазначає, що суд не врахував, що:

- ТОВ "Бачкурка" через війну було змушене піти у простій, що 2022 рік став збитковий, і що зберегти сільськогосподарське виробництво товариства стало можливим виключно завдяки самовідданій праці тих небагатьох людей, що лишилися, на підтвердження чого суду надано наказ про простій та фінансові показники діяльності;

- на забезпечення виконання зобов`язання за договором купівлі-продажу позивач - ТОВ "Контейнери України" уклав з ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) договір поруки, однак позивач до поручителя не звертався.

18. Також апелянт вважає, що неповідомлення позивача про настання війни як форс-мажорної обставини протягом 5-ти днів із моменту настання війни не позбавляє його права посилатися на цю обставину і застосовувати її у правовідносинах із позивачем, оскільки договір № Р08/12-21 від 08.12.2021 не містить домовленості, що сторона, яка не повідомила протягом зазначено строку про настання форс-мажорних обставин, не має права посилатися на такі обставини, оскільки відсутні домовленості сторін про наслідки такого неповідомлення. Чинне законодавство також не містить норми, що регулює наслідки неповідомлення чи несвоєчасного повідомлення про настання форс-мажорних обставин.

19. На підтвердження таких своїх доводів відповідач посилається на висновок Північно-західного апеляційного господарського суду в постанові від 27.09.2022 у справі № 924/278/22, відповідно до якого існування на території України надзвичайних обставин, а саме - введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків та обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності, є загальновідомим та нормативно врегульованим. Таким чином, посилання на несвоєчасне повідомлення відповідачем про настання форс-мажорних обставин не заслуговує на увагу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

20. 03.08.2023 матеріали апеляційної скарги надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2023 передані колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.

21. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2023 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/545/23; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи з Господарського суду Черкаської області.

22. На виконання вищезазначеної ухвали до Північного апеляційного господарського суду надійшли з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/545/23.

23. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 задоволено клопотання ТОВ "Бачкурка", поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 04.07.2023 у справі № 925/545/23; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; зупинено дію рішення Господарського суду Черкаської області від 04.07.2023 у справі № 925/545/23 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 23.10.2023.

24. Зважаючи на воєнний стан в Україні та тривалі повітряні тривоги, зазначена апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.

Позиції учасників справи

25. Позивач наданим йому правом не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

26. 08.12.2021 ТОВ "Контейнери України", як продавець, і ТОВ "Бачкурка", як покупець, уклали договір купівлі-продажу товару на умовах розстрочення № Р08/12-21 (далі - Договір), предметом якого є передача відповідачеві за плату рефрижераторного контейнера б/в GWLU2934917 (далі - товар) вартістю 340 890 грн.

27. Графік проведення оплат визначений розділом 3 Договору:

- 1 платіж у розмірі 95 580 грн (з ПДВ) до 15.12.2021;

- 2 платіж у розмірі 49 062 грн (з ПДВ) до 14.01.2022;

- 3 платіж у розмірі 49 062 грн (з ПДВ) до 14.02.2022;

- 4 платіж у розмірі 49 062 грн (з ПДВ) до 14.03.2022;

- 5 платіж у розмірі 49 062 грн (з ПДВ) до 14.04.2022;

- 6 платіж у розмірі 49 062 грн (з ПДВ) до 14.05.2022.

28. Відповідно до п. 7.3 Договору у разі прострочення оплати товару згідно з розділом 3 цього Договору або прийняття товару згідно з п. 5.2 цього Договору, покупець сплачує продавцю неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу та 20 % річних.

29. При настанні обставин неможливості повного або часткового виконання будь-якою із сторін зобов`язань по цьому Договору, строк виконання зобов`язань відсувається відповідно до часу, протягом якого будуть діяти такі обставини. Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов`язань за даним Договором, зобов`язана негайно сповістити іншу сторону про настання і припинення вищезазначених обставин (п. 9.1 Договору).

30. Пунктом 9.2 Договору передбачено, що сторона, для якої у зв`язку зі згаданими в п. 9.1 цього Договору обставинами створилася неможливість виконання своїх договірних зобов`язань, про настання і припинення цих обставин сповіщає іншу сторону протягом 5 (п`яти) календарних днів.

31. Відповідно до п. 9.3 Договору підтвердженням настання форс-мажорних обставин є довідка уповноваженого на те державного органу України.

32. У забезпечення виконання зобов`язань відповідача за Договором 08.12.2021 позивач також уклав із ОСОБА_1 договір поруки.

33. Як підтверджено матеріалами справи, а також встановлено у рішенні Господарського суду Черкаської області від 21.02.2023 у справі № 925/1380/22, відповідач отримав придбаний товар на підставі Акта приймання-передачі № 1 від 22.12.2021 (а. с. 12), проте платежі здійснив із порушенням строків, встановлених у розділі 3 Договору, а саме:

- платіжне доручення № 364 від 09.12.2021 на суму 108 270 грн;

- платіжне доручення № 411 від 20.01.2022 на суму 49 062 грн;

- платіжне доручення № 59 від 03.08.2022 на суму 25 000 грн;

- платіжне доручення № 94 від 12.10.2022 на суму 20 000 грн;

- платіжне доручення № 106 від 02.11.2022 на суму 30 000 грн;

- платіжне доручення № 108 від 09.11.2022 на суму 20 000 грн;

- платіжне доручення № 537 від 15.12.2022 на суму 88 558 грн.

34. Вимогу до поручителя позивач не заявляв, оскільки як кредитор уже отримав повне фінансове задоволення за Договором від боржника.

35. Порушення відповідачем графіку погашення платежів стало підставою для нарахування позивачем пені в розмірі 41 267,25 грн, 20 процентів річних у розмірі 19 067,20 грн та інфляційних втрат у розмірі 24 655,76 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

36. Спірні правовідносини сторін, як правильно встановив місцевий господарський суд, виникли з укладеного між ними Договору, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

37. Відносини купівлі-продажу врегульовані главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

38. Відповідно до ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань.

39. Згідно зі ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

40. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

41. Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

42. Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

43. Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

44. Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту.

45. За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

46. Статтею 530 ЦК України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

47. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

48. Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

49. За невиконання грошового зобов`язання, відповідно до ч. 6 ст. 231 та ч. 6 ст. 232 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", п. 7.3 Договору, позивач має право на стягнення пені за прострочення сплати боргу.

50. Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

51. Згідно з положеннями ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

52. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

53. Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

54. Матеріалами справи підтверджено, що, зокрема, не заперечує і відповідач, що він допустив прострочення сплати грошових виплат за придбаний товар. Тому на підставі наведених вище норм права суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність у позивача права заявити вимоги про стягнення пені та штрафу у розмірі, передбаченому Договором, а також інфляційних втрат.

55. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

56. Зважаючи на те, що жодна із сторін не висловила своїх заперечень стосовно розміру задоволених позовних вимог, зважаючи на здійснену судом перевірку розрахунку позивача, апеляційний господарський суд не перевіряє оскаржуване рішення в цій частині.

57. Доводи, які відповідач наводить в апеляційній скарзі, свідчать, що він не погоджується із висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для звільнення ТОВ "Бачкурка" від відповідальності за порушення строків виконання зобов`язання з огляду на наявність обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) - оголошення воєнного стану внаслідок військової агресії російської федерації проти України. Заперечень щодо інших висновків суду першої інстанції відповідач не висловлює, тому на підставі приписів ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване рішення щодо правильності відхилення доводів відповідача про наявність форс-мажорних обставин.

58. Як встановив місцевий господарський суд, 28.02.2022 Торгово-промислова палата України листом № 2024/02.0-7.1 визнала форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

59. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув гранту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

60. Відповідно до ч. 1 зазначеної вище статті Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

61. Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

62. Також згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

63. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Такий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 02.11.2023 у справі № 910/13000/22, від 24.10.2023 у справі № 910/7352/22, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 та інших.

64. Те, що суд першої інстанції, як і суди вищих інстанцій, визнав обов`язковим доведення відповідачем неможливості вчасно виконувати зобов`язання у строки, встановлені договором, саме з підстав наведеної ним форс-мажорної обставини, не є порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки є вимогою, перш за все, дотримуватися принципу змагальності сторін.

65. Сам заявник апеляційної скарги, не зважаючи на те, що вважає помилковим такий висновок, надає суду докази на підтвердження того, що саме через військову агресію російської федерації не зміг вчасно здійснити платежі за Договором.

66. Як правильно вказав суд першої інстанції, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21, від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17, від 07.12.2023 у справі № 910/10469/22, від 14.12.2023 у справі № 910/14817/22.

67. Відповідач подав до суду Сертифікат № 3200-23-2667 від 02.06.2023 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), відповідно до якого Київська обласна (регіональна) Торгово-промислова палата дослідила вплив російсько-української війни на можливість виконання ТОВ "Бачкурка" умов договору № Р08/12-21 від 08.12.2021 та встановила неможливість його виконання в зазначений у договорі термін через настання форс-мажорних обставин: військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, введення комендантської години, ракетні обстріли та повітряні тривоги у зв`язку із цим, як наслідок унеможливлення виконання роботи тривалий час, оголошення простою підприємства.

68. Суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що вказаний сертифікат не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності, до якої його просить притягнути позивач, адже, як правильно зазначив місцевий господарський суд, посилання відповідача про ненастання порушення зобов`язання в силу умов п. 9.1 Договору нівелюється тим, що цим же пунктом і п. 9.2 Договору передбачений обов`язок сторони, для якої створилась неможливість виконання своїх договірних зобов`язань, сповістити іншу сторону про настання і припинення вищезазначених обставин протягом 5 (п`яти) календарних днів.

69. До тверджень апелянта про те, що Договором не передбачено наслідків порушення строків звернення із таким повідомленням, апеляційний суд ставиться критично з огляду на зміст ст.ст. 526, 629 ЦК України про обов`язковість до виконання умов договору, а також те, що відповідач не надав доказів того, що взагалі, до звернення ТОВ "Контейнери України" до суду, повідомляв його про причини порушення графіку здійснення платежів. Натомість, навіть сертифікат ТПП відповідач отримав 02.06.2023, тобто вже після порушення провадження у цій справі.

70. Апеляційний господарський суд не приймає до уваги і посилання відповідача на правову позицію, викладену в постанові Північно-західного апеляційного господарського суду в постанові від 27.09.2022 у справі № 924/278/22, оскільки за змістом ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, тоді як рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду не є джерелом правозастосовчої практики та не є обов`язковими для врахування при застосуванні судами норм права у розумінні цієї правової норми.

71. Зважаючи на викладені обставини, не впливають на вирішення спору у цій справі такі докази відповідача як наказ № 5К від 15.03.2022 "Про встановлення простою у зв`язку з введенням воєнного стану" і фінансова звітність ТОВ "Бачкурка" за 2022 рік.

72. Крім того, колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що доводи відповідача є фактично взаємовиключними, оскільки, посилаючись на відсутність підстав для притягнення його до відповідальності, зважаючи на наявність форс-мажорних обставин, ТОВ "Бачкурка" одночасно у відзиві на позовну заяву вказує на неправильно розраховані суми пені, штрафу та інфляційних втрат, тоді як порушення зобов`язання внаслідок обставин непереборної сили передбачає звільнення порушника від відповідальності.

73. Також, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним посилання відповідача на те, що місцевий господарський суд проігнорував те, що позивач не звертався з відповідною вимогою до ОСОБА_1 , який на підставі договору від 08.12.2021 є поручителем за виконання відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу, зважаючи на те, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України), а у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).

74. Таким чином, кредитор на свій розсуд обирає звернутися за виконанням зобов`язання, забезпеченого порукою, одночасно до боржника та поручителя, або ж до когось одного.

75. З наведеного вище суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та необґрунтованими доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, а рішення місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог - таким, що відповідає всім вимогам матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

76. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

77. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Черкаської області від 04.07.2023 у справі № 925/545/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Судові витрати

78. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Бачкурка" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 04.07.2023 у справі № 925/545/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Поновити дію рішення Господарського суду Черкаської області від 04.07.2023 у справі № 925/545/23.

5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська