Справа №:755/5185/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -

в с т а н о в и в :

До Дніпровського районного суду міста Києва звернулась представник позивача - адвокат Гайченя О.Д. з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Згідно заявлених вимог, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму неустойки (пені) по несплаті аліментів за період з 26 липня 2014 року по 01 вересня 2021 року у сумі 597 612,78 грн.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що сторони мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Представник позивача зазначає, що після припинення шлюбних стосунків доньки зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , разом з матір`ю, яка самостійно забезпечує належний рівень життя та несе всі фактичні витрати по їх утриманню. Позивач займається усіма питаннями, пов`язаними із вихованням, оздоровленням та розвитком здібностей доньок. 19 грудня 2014 року Дніпровським районним судом міста Києва були видані виконавчі листи у справі №755/20342/14-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньок у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 31 липня 2014 року і до досягнення дітьми повноліття. Постановами державного виконавця Дніпровського РВ ДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) від 19 січня 2015 року відкрито виконавчі провадження НОМЕР_3 та НОМЕР_4, які 10 вересня 2019 року об`єднані в зведене виконавче провадження НОМЕР_5. Представник позивача зазначає, що відповідач рішення суду належним чином не виконує, аліменти не сплачує, на момент звернення із зазначеним позовом, відповідач у період з вересня 2014 року по березень 2017 року взагалі не виконував рішення суду, а з березня 2017 року нетривалий час сплачував аліменти на власний розсуд, внаслідок чого утворилась заборгованість по сплаті аліментів. Станом на 01 вересня 2021 року, відповідно до розрахунків державного виконавця, внаслідок невиконання ОСОБА_2 рішення суду, у останнього утворилась заборгованість зі сплати аліментів в сумі 269 230,15 грн та 328 382,63 грн. Загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів, за розрахунком представника позивача, складає 6 649 583,42 грн. Посилаючись на ч.1 ст. 196 СК України, представник позивача просить стягнути пеню в розмірі 597 612,78 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28 липня 2023 року відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін. (а.с.48-49)

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені нею обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом установлено, що сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13-14). Діти зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , разом з матір`ю (а.с.15-16).

19 грудня 2014 року Дніпровським районним судом міста Києва були видані виконавчі листи у справі №755/20342/14-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньок у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 31 липня 2014 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с.17-18).

Постановами державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві від 19 січня 2015 року відкрито виконавчі провадження НОМЕР_3 та НОМЕР_4, які постановою державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 10 вересня 2019 року об`єднані в зведене виконавче провадження НОМЕР_5 (а.с.19-21).

Згідно із ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч.3 ст. 182 СК України).

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Нормою ч.1 ст. 196 СК України визначено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Згідно роз`яснень, які викладені у п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені), визначена у статті 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Отже неустойка, визначена у ч.1 ст. 196 СК України може бути стягнута з особи, яка є винною у простроченні сплати аліментів.

Під ухиленням від сплати аліментів закон розуміє як пряму відмову від надання утримання, так і різні дії (бездіяльність) зобов`язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів; приховання особою дійсного розміру свого заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження; інші дії, що свідчать про намір особи ухилитися від виконання обов`язків щодо утримання.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: E = (A1 х 1% х Q1) + (A2 х 1% х Q2) + (An х 1% х Qn), де: E - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Станом на 01 вересня 2021 року, відповідно до розрахунків державного виконавця, внаслідок невиконання ОСОБА_2 рішення суду, з липня 2014 року у останнього утворилась заборгованість зі сплати аліментів за виконавчим провадженням НОМЕР_4 у сумі 328 382,63 грн та за зведеним виконавчим провадженням НОМЕР_5 у сумі 269 230,15 грн (а.с.22-25).

При цьому, як убачається з обох розрахунків заборгованості, розмір аліментів визначався державним виконавцем виходячи з 1/3 частини заробітку відповідача, яка присуджена до стягнення на утримання обох доньок, а не кожної з них.

Таким чином суд приймає як належний та допустимий доказ розрахунок заборгованості проведений державним виконавцем саме у зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_5 у сумі 269 230,15 грн.

Виходячи з наведеного, наданий представником позивача розрахунок по пені за період з 26 липня 2014 року по 01 вересня 2021 року в розмір 6 649 583,42 грн є помилковим, оскільки розраховувався виходячи із заборгованості як по одному виконавчому листу (виходячи з 1/3 частки) так і по зведеному виконавчому провадженню (виходячи з 1/3 частки), яка присуджена до стягнення на утримання обох дітей.

Позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у загальному розмірі 597 612,78 грн, відповідно до вимог ч. 1 ст. 196 СК України.

За проведеним судом, згідно вищевказаної формули, розрахунком сума пені по несплаті аліментів перевищує 100 відсотків суми заборгованості в розмірі 269 230,15 грн.

Крім того, у разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.

Згідно інформації про виконавче провадження НОМЕР_3 від 10 червня 2022 року постановою державного виконавця від 23 жовтня 2020 року на боржника накладено штраф у розмірі 110 837,54 грн відповідно до п. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, розмір штрафу складає 50 відсотків суми заборгованості, яка станом на 01 жовтня 2020 року становить 221 675,09 грн. (а.с.26-30).

Враховуючи, що відповідач допустив прострочення сплати аліментів на утримання дітей, беручи до уваги, що сума розрахованої неустойки (пені) за порушення аліментних зобов`язань перевищує 100% заборгованості по цим зобов`язанням, яка станом на 01 вересня 2021 року становила 269 230,15 грн, стягнення її в заявленому позивачем розмірі 597 612,78 грн не є обґрунтованим, в тому числі й оскільки підлягає зменшенню на суму штрафу в розмірі 110 837,54 грн.

Таким чином, максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною 14 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» та складати 158 392,61 грн (269 230,15 грн - 110 837,54 грн).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову про стягнення неустойки в сумі 158 392,61 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 583,92 грн, від сплати якого при зверненні до суду позивач була звільнена.

На підставі викладеного, статтею 196 СК України, статтями 2, 10, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за період прострочення сплати аліментів на утримання дітей за період з 26 липня 2014 року по 01 вересня 2021 року в розмірі 158 392,61 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1 583,92 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: