П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/10768/23

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

09 січня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Шидловського В.Б. Курка О. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про скасування дозволу на імміграцію в Україну та посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 громадянину Республіки Вірменія ОСОБА_1 .

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що статтею 12 Закону України «Про імміграцію» передбачені підстави для скасування дозволу на імміграцію. Дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо: іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили. Згідно подання Департаменту стратегічних досліджень позивача засуджено вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області по справі №686/14148/20 від 31.03.2023, за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.355 КК України до трьох років позбавлення волі.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є громадянином Республіки Вірменія, що підтверджується паспортом громадянина Республіки Вірменії НОМЕР_2 виданого 07.08.2017 року.

26.02.2009 позивач отримав дозвіл на імміграцію в Україну. На підставі зазначеного дозволу 03.03.2009 начальником ВГІРФО УМВСУ в Хмельницькій області позивачу було надано посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_3 .

02.01.2018 позивач отримав посвідку на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 .

Позивач зазначає, що на початку червня 2023 року дізнався про те, що посвідка на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 була анульована Управлінням Державної міграційної служби в Хмельницькій області.

08.06.2023 адвокатом Залуцьким В.Н. було направлено адвокатський запит за вих. №01/08-06-23 на адресу Управління Державної міграційної служби у Хмельницькій області, в якому останній просив:

1) повідомити про те, чи приймалось рішення про анулювання посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 громадянину Вірменії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бюраван Араратської області, Республіки Вірменія, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) у разі прийняття відповідного рішення надати належним чином засвідчені копії документів, які стали підставою для його прийняття.

09.06.2023 представник позивача отримав відповідь за вих. 6801.4-2572/6801.4.1-23 від 09.06.2023 року, відповідно до якої Управлінням Державної міграційної служби у Хмельницькій області 17.05.2023 року на підставі пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про імміграцію» скасовано дозвіл ОСОБА_1 на імміграцію, виданий 29.02.2009 та посвідку на постійне місце проживання на підставі вимог підпункту 1 пункту 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №321 від 24.04.2018 року.

Позивач, вважаючи рішення Управління державної міграційної служби у Хмельницькій області від 17.05.2023, протиправним, звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що неврахування відповідачем усіх обставин, що могли вплинути на прийняття рішення від 17.05.2023, свідчать про формальний підхід під час розгляду подання про скасування позивачу дозволу на імміграцію та анулювання посвідки на постійне проживання в Україні. Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками враховуючи наступне.

Відповідно до статті 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України від 22.09.2011 №3773-VI "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до Закону України "Про імміграцію" іммігрувати в Україну на постійне проживання.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 1 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" посвідка на постійне проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні

За визначенням статті 1 Закону України від 07.06.2001 №2491-III "Про імміграцію" (далі - Закон № 2491-III): імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання; іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання; дозвіл на імміграцію - рішення, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію.

Частиною першою та пунктом 1 частини третьої статті 4 Закону №2491-III передбачено, що дозвіл на імміграцію надається в межах квоти імміграції. Дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітям і батькам громадян України.

Статтею 12 Закону №2491-III передбачено, що дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо:

1) з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність;

2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили;

3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні;

4) це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України;

5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;

6) в інших випадках, передбачених законами України.

Частинами першою-четвертою статті 13 Закону №2491-III передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, не пізніш як у тижневий строк надсилає копію рішення про скасування дозволу на імміграцію особі, стосовно якої прийнято таке рішення, та вилучає у неї посвідку на постійне проживання.

Особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, повинна виїхати з України протягом місяця з дня отримання копії цього рішення.

Якщо за цей час особа не виїхала з України, вона підлягає видворенню в порядку, передбаченому законодавством України. У разі скасування дозволу на імміграцію стосовно особи, яка була до його надання визнана біженцем в Україні, її не може бути вислано або примусово повернуто до країни, де її життю або свободі загрожує небезпека через її расу, національність, релігію, громадянство (підданство), належність до певної соціальної групи або політичні переконання.

Якщо особа оскаржила рішення про скасування дозволу на імміграцію до суду, рішення про її видворення не приймається до набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до пунктів 21-23 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 №1983, дозвіл на імміграцію скасовується органом, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

Питання щодо скасування дозволу мають право порушувати ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи, МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ, Робочий апарат Укрбюро Інтерполу та Держприкордонслужба або органи, які у межах наданих повноважень забезпечують виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.

Для прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію у разі, коли ініціатором такого скасування є ДМС, її територіальні органи або територіальні підрозділи, ними складається обґрунтований висновок із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України "Про імміграцію", що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

У разі коли ініціатором скасування дозволу на імміграцію є інший орган, зазначений в абзаці другому пункту 21 цього Порядку, для прийняття відповідного рішення цим органом складається обґрунтоване подання із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України "Про імміграцію", що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення.

Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти.

З аналізу наведених норм вбачається, що подання органу, що ініціює питання скасування дозволу, має містити підстави для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України "Про імміграцію".

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 11.05.2023 до відповідача надійшло подання Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (№2912/1/6801-23) про встановлення заборони в`їзду, скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання в Україні громадянину Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до пунктів 2, 4 частини першої статті 12 Закону України «Про імміграцію».

Зі змісту подання Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України вбачається, що позивач був засуджений за вчинення кримінального правопорушення до 3 років позбавлення волі. Вирок набрання законної сили 02.05.2023. Позивач відбув покарання в повному обсязі.

Враховуючи викладене Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України вбачає за доцільне прийняти рішення про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання громадянину Республіки Вірменія ОСОБА_1 , як особі, яку засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили, та особи, що становить загрозу охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні, відповідно до пунктів 2,4 частини 1 статті 12 Закону України «Про імміграцію».

Відповідно до вироку Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31.03.2023 у справі №686/14148/20 Позивача визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.З ст.355 КК України.

Відповідно до диспозиції вказаної норми - примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов`язань, вчинене організованою групою або поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я, або таке, що завдало великої шкоди чи спричинило інші тяжкі наслідки.

Основним безпосереднім об`єктом даного злочину є встановлений порядок виконання цивільно-правових зобов`язань, обов`язковим додатковим - психічна чи тілесна недоторканість, воля, здоров`я людини, право власності (залежно від конкретного змісту погрози, якою супроводжується примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов`язань).

Крім того, як встановлено із вироку суду таке діяння вчинене Позивачем в складі організованої групи.

Указом Президента України від 14.09.2020 №392/2020 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року "Про Стратегію національної безпеки України" та затверджено Стратегію національної безпеки України (далі - Стратегія).

Однією із загроз національній безпеці у Стратегії передбачена, зокрема пунктом 19 розділу II, яким визначено, що спеціальні служби іноземних держав, насамперед Російської Федерації, продовжують розвідувально-підривну діяльність проти України, намагаються підживлювати сепаратистські настрої, використовують організовані злочинні угруповання і корумпованих посадових осіб, прагнуть зміцнити інфраструктуру впливу.

Відповідно до Стратегії боротьби з організованою злочинністю, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 р. № 1126-р, організована злочинність є інструментом, що використовується спецслужбами іноземних держав для дестабілізації ситуації в Україні та завдання шкоди національній безпеці. Наявні умови для використання окремими громадськими об`єднаннями організованої злочинності як засобу політичної боротьби та придушення демократії.

Також варто зазначити, що відповідно до санкції частини 3 статті 355 КК України вчинення вказаного злочину карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років, що відповідно до класифікації кримінальних правопорушень відноситься до тяжких злочинів.

Проте, згідно зі ст. 12 Закону №2491-III скасування дозволу на імміграцію з визначених нею підстав є правом, а не обов`язком компетентного органу.

Згідно з пунктом 22 Порядку № 1983 для прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію у разі, коли ініціатором такого скасування є ДМС, її територіальні органи або територіальні підрозділи, ними складається обґрунтований висновок із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України "Про імміграцію", що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

Абзацом першим пункту 23 Порядку №1983 визначено, що ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення.

Аналіз статті 12 Закону України «Про імміграцію», якою визначено підстави для скасування дозволу на імміграцію, та абзацу першого пункту 23 Порядку №1983 дозволяє дійти висновку, що пояснення іммігранта з таких питань можуть не мати значення для прийняття остаточного рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну.

При цьому, законодавством не передбачено відповідальність за надання недостовірної інформації під час отримання таких пояснень, а також не встановлено форму та порядок отримання таких пояснень.

Таким чином, пояснення від іммігрантів доцільно отримувати тільки для встановлення факту усвідомлення подання недійсних документів або документів, що втратили чинність, а також наявність інших документів, які можуть підтвердити інші підстави для надання дозволу на імміграцію.

Звертаємо увагу суду на те, що абзацом першим пункту 23 Порядку №1983 визначено, що іммігранти, стосовно яких розглядається питання про скасування дозволу на імміграцію запрошуються у разі потреби.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про скасування дозволу ОСОБА_1 на імміграцію, виданий 29.02.2009 та посвідку на постійне місце проживання на підставі вимог підпункту 1 пункту 64 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №321 від 24.04.2018 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою у задоволені позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Шидловський В.Б. Курко О. П.