РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 січня 2024 року м. РівнеСправа №460/600/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративної справи за позовом:

ОСОБА_1 доГоловного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - ГУНП в Рівненській області, відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ від 20.12.2022 №1008 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким притягнуто до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського офіцера громади сектору превенції Вараського РВП ГУНП в Рівненській області та оголошено йому дисциплінарне стягнення - сувора догана.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 вказує, що проведення щодо нього службового розслідування здійснено уповноваженими особами ГУНП в Рівненській області з порушенням встановленої процедури. Вважає, що до складу дисциплінарної комісії включені особи, які були зацікавленими у результатах розслідування, оскільки безпосередньо здійснювали перевірку фактичного стану службової діяльності позивача та ініціювали відносно нього службове розслідування. При цьому, всупереч вимогам чинного законодавства України до складу такої комісії не було включено жодного працівника підрозділу поліції, в якому позивач проходить службу. Крім того, зазначив, що висновок за наслідками проведення службового розслідування затверджений 20.12.2022 заступником начальника ГУ НП в Рівненській області полковником поліції ОСОБА_2 , який не призначав таке розслідування. Жодних доказів, що ОСОБА_2 , як один із чотирьох заступників начальника ГУНП в Рівненській області, станом на 20.12.2022 заміщував ОСОБА_4 , не надано. Зауважив, що службове розслідування було проведено поверхнево, без вивчення всіх фактичних обставин, без врахування його письмових пояснень від 16.12.2022, наданих в ході проведення службового розслідування. Вважає, що вищевказані порушення підтверджують протиправність оскарженого наказу та є підставою для його скасування.

Ухвалою від 10.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

Відповідач подав відзив, у якому заперечив проти позовних вимог. Зазначив, що службове розслідування та висновок за результатами його проведення сформовані та викладені у відповідності до вимог Порядку проведення службових розслідувань в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованого у Міністерстві юстиції країни 28.11.2018 за№1355/32807, а саме: зібрані матеріали сформовано у справу, складено висновок та дотримано усіх його обов`язкових реквізитів та змістових частин. Вступна, описова та резолютивна частини містять обов`язкові до зазначення реквізити, усі факти, належні до висвітлення, викладено, пояснення відібрано та на них зроблено посилання у тексті висновку, а значить враховано; викладено фактичні дані, що підтверджують, які саме норми законодавства порушено позивачем. Жодних обставин, які б обтяжували чи пом`якшували відповідальність позивача, у ході проведення службового розслідування не встановлено. Заперечив покликання позивача на те, що службове розслідування проводилося особами, зацікавленими в його результат проведення, оскільки факт зацікавленості нічим не доводиться. Наголосив, що саме на посадових осіб, які були членами комісії, покладено обов`язок здійснення контролю за діяльністю поліцейських офіцерів громад. Щодо твердження позивача про те, що висновок службового розслідування підписаний неналежною особою, а саме - заступником начальника ГУНП в Рівненській області ОСОБА_2 , зазначив, що відповідно до посадової інструкції заступника начальника ГУНП в Рівненській області передбачено право останнього виконувати обов`язки начальника ГУНП, підписувати та візувати документи, що надходять або створюються в ГУНП в Рівненській області. Отже, відповідно до ст. 105 КЗпП України, такі обов`язки вважаються такими, що належать до його трудової функції і виконуються без видання окремого наказу. Зазначив, що визначення пріоритетних завдань у зв`язку з введенням в Україні правового режиму воєнного стану, не звільняє поліцейського від виконання посадових обов`язків, визначених посадовою інструкцією. Вважає, що дії відповідача щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.

ОСОБА_1 з липня 2021 року проходить службу в Національній поліції України на посаді поліцейського офіцера громади сектору превенції Вараського районного відділу поліції Головного управління Національній поліції в Рівненській області.

Наказом Головного управління Національній поліції в Рівненській області від 20.12.2022 №1008 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" за порушення службової дисципліни, зобов`язання виконувати яку передбачено пунктом 2 частини третьої статті 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", що виразилось у неналежному веденні контрольно-наглядових справ з відомостями про територію обслуговування, а також відсутністю переважної кількості двотижневих планів роботи, а саме: порушенні вимог п. 2 розділу 4, п. 4 розділу 4, п. 5 розділу 5 наказу МВС України від 28.07.2017 №650 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом МВС України від 18.05.2022 №301) «Про затвердження Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцері громад», поліцейського офіцера громади сектору превенції Вараського районного відділу поліції Головного управління Національній поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено дисциплінарне стягнення - сувора догана.

З наказом відповідача від 20.12.2022 №1008 позивач ознайомився під підпис 26.12.2022.

Вважаючи такий наказ протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII, зі змінами та доповненнями, який набув чинності 07.11.2015 (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до положень ст. 1 Закону №580-VIII Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, діяльність якої спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Статтею 19 Закону №580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" (ч.1).

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.2).

Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (ч.1).

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (ч.2).

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту свідчить про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту).

Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (ч.1).

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч.2).

Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського (ч.1).

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч.2).

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (ч.3).

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (ч.4).

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту).

На виконання вимог статті 14 Дисциплінарного статуту Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 07.11.2018 №893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, яким затверджено, зокрема, Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893).

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 893 передбачено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Як встановлено судом, наказом ГУНП в Рівненській області від 13.12.2022 №1819 "Про призначення службового розслідування" призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію.

Підставою для проведення службового розслідування відносно дій позивача слугувала доповідна записка на ім`я начальника ГУНП в Рівненській області від 05.12.2022 №1214/20/01-2022, за підписом начальника УПД ГУНП в Рівненській області майора поліції Р. Жука, згідно з якою 01.12.2022 працівниками УПД ГУНП в Рівненській області було проведено перевірку з метою вивчення фактичного стану службової діяльності ОСОБА_1 , надання практичної та методичної допомоги. Під час вивчення наявної документації було встановлено, що контрольно-наглядова справа з відомостями про територію обслуговування, не поновлена, інформація зібрана не в повному обсязі. Також було виявлено, що відсутня переважна кількість двотижневих планів, які складаються з урахуванням оперативної обстановки на поліцейській дільниці та пріоритетів громади у сфері публічної безпеки і порядку.

У позовній заяві позивач зазначив, що таку перевірку здійснювали начальник СВГ УПД ГУНП в Рівненській області майор поліції Б. Загурський та інспектор СВГ УПД ГУНП в Рівненській області старший лейтенант поліції Ю. Антонюк, які також увійшли до складу дисциплінарної комісії, а головою комісії обрано особу (Р. Жук), який ініціював проведення службового розслідування. У зв`язку з цим, вважає таких осіб заінтересованими у результатах службового розслідування.

Оцінюючи означені аргументи позивача, суд враховує таке.

Згідно зі ст. 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії (ч.1).

Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування (ч.2).

До складу дисциплінарних комісій можуть також включатися представники громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет (ч.3).

Забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов`язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування (ч.4).

Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України (ч.7).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, затверджено також Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України (далі - Положення №893), згідно з пунктом 10 розділу І якого забороняється включати до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, щодо якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, заінтересованих у результатах розслідування.

Суд встановив, що наказом ГУНП в Рівненській області від 13.12.2022 №1819 "Про призначення службового розслідування" для проведення службового розслідування створено дисциплінарну комісію у складі: начальник УПД ГУНП в Рівненській області майор поліції Р. Жук (голова комісії); начальник СВГ УПД ГУНП в Рівненській області майор поліції Б. Загурський (член комісії); інспектор СВГ УПД ГУНП в Рівненській області старший лейтенант поліції Ю. Антонюк (член комісії); старший інспектор ВДОП УПД ГУНП в Рівненській області капітан поліції М. Мельник (член комісії).

Суд враховує, що відповідно до проаналізованих вище норм Дисциплінарного статуту та Положення №893 заборонено включати до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, щодо якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку. При цьому у справі, що розглядається, таких обставин судом не встановлено і позивач на їх наявність не вказує.

Суд підкреслює, що норми чинного законодавства не містять заборони щодо включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які при виконанні своїх посадових обов`язків попередньо приймали участь у перевірці, наслідки якої в подальшому дали підстави для проведення службового розслідування.

Враховуючи мету службового розслідування відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту, а саме: своєчасне, повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків, - суд вважає, що сам факт включення до складу дисциплінарної комісії окремих осіб, які попередньо приймали участь у проведенні перевірки з метою вивчення фактичного стану службової діяльності позивача, не свідчить про заінтересованість таких осіб у результатах службового розслідування.

Жодних фактичних обставин, які вказували б на існування об`єктивних підстав для висновку про особисту заінтересованість, упередженість членів дисциплінарної комісії, наявність неприязних стосунків, потенційного чи реального конфлікту інтересів тощо судом не встановлено, а позивачем такі доводи ніяким чином не підтверджені.

Таким чином, суд вважає, що твердження позивача про заінтересованість окремих членів дисциплінарної комісії у результатах службового розслідування є лише припущенням позивача, яке не підтверджується належними й допустимими доказами.

Щодо покликання позивача, як на підставу протиправності спірного наказу, на невключення до складу дисциплінарної комісії працівників Вараського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області, суд зазначає таке.

Відповідно до п.1 розділу ІІ Положення №893 персональний склад дисциплінарних комісій із проведення службових розслідувань за відомостями про порушення поліцейським посадових (функціональних) обов`язків, наказів безпосереднього керівника, втрату службового посвідчення та (або) спеціального жетона (знака) формується із числа поліцейських та працівників органу (підрозділу) поліції, в якому проходить службу зазначений поліцейський.

Як встановлено судом, позивач проходить службу на посаді поліцейського офіцера громади сектору превенції Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 580-VIII систему поліції складають:

1) центральний орган управління поліції;

2) територіальні органи поліції.

Згідно з ч. 1-4 ст. 15 Закону № 580-VIII територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

Територіальні органи поліції утворює, ліквідовує та реорганізовує Кабінет Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України на підставі пропозицій керівника поліції.

Структуру територіальних органів поліції затверджує керівник поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України.

Штатний розпис (штат) та кошторис територіальних органів поліції затверджує керівник поліції.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 розділу VI Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.07.2017 № 650, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.08.2017 за № 1041/30909 (далі - Інструкція №650), управління та координацію роботи поліцейських офіцерів громад у територіальному (відокремленому) підрозділі ГУНП здійснюють підрозділи взаємодії з громадами управління превентивної діяльності ГУНП.

З матеріалів справи встановлено, що в досліджуваній ситуації всі члени дисциплінарної комісії обіймають посади в УПД ГУНП в Рівненській області.

Таким чином, дисциплінарна комісія сформована наказом ГУНП в Рівненській області від 13.12.2022 №1819 з числа поліцейських та працівників того ж самого органу поліції, в якому позивач проходить службу, а саме Головного управління Національної поліції в Рівненській області, безвідносно до структурного підрозділу такого органу поліції.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що така дисциплінарна комісія є повноважною для проведення службового розслідування, призначеного за фактом порушення позивачем службової дисципліни.

Щодо тверджень позивача про затвердження висновку про результати службового розслідування неналежною особою, суд зазначає таке.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану" від 24.02.2022 №64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого продовжено: з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб (Указ Президента України від 14.03.2022 №133/2022); з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб (Указ Президента України від 18.04.2022 №259/2022); з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб (Указ Президента України від 17.05.2022 №341/2022); з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб (Указ Президента України від 12.08.2022 №573/2022); з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб (Указ Президента України від 07.11.2022 №757/2022); з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб (Указ Президента України від 06.02.2023 №58/2023); з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб (Указ Президента України від 01.05.2023 №254/2023); з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб (Указ Президента України від 26.07.2023 №451/2023); з 16 листопада 2023 року строком на 90 діб (Указ Президента України від 06.11.2023 №735/2023).

Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану визначені розділом V Дисциплінарного статуту.

Відповідно до ст.26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження (ч.1).

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів (ч.3).

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (ч.5).

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування (ч.6).

За обставинами справи, наказ ГУНП в Рівненській області від 13.12.2022 №1819 "Про призначення службового розслідування" підписаний начальником ГУНП в Рівненській області полковником поліції ОСОБА_4.

Висновок службового розслідування по факту виявлення можливих порушень окремими працівниками Вараського РВП ГУНП в Рівненській області затверджений 20.12.2022 заступником начальника ГУНП в Рівненській області полковником поліції ОСОБА_2.

Суд зауважує, що заступник начальника територіального управління Національної поліції відповідно до своїх службових повноважень та посадових обов`язків заміщує начальника у межах делегованих йому повноважень, забезпечує ефективне виконання закріплених за ним напрямів роботи, а тому є тією особою, яка в розумінні Дисциплінарного статуту наділена повноваженнями затверджувати висновок за результатами службового розслідування.

При цьому, положення Дисциплінарного статуту не містять вимоги про те, що затвердження висновку службового розслідування має здійснювати особа, на яку окремим наказом покладено виконання обов`язків відсутнього керівника.

Ба більше, суд звертає увагу на ту обставину, що згідно з пунктом 5 наказу ГУНП в Рівненській області від 13.12.2022 № 1819 "Про призначення службового розслідування" контроль за виконанням цього наказу покладено саме на заступника начальника ГУНП в Рівненській області полковника поліції ОСОБА_2.

Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи позивача щодо затвердження висновку про результати службового розслідування неуповноваженою особою.

Щодо фактичних обставин, відображених у висновку про результати службового розслідування, суд встановив та врахував таке.

01.12.2022 було проведено перевірку стану організації роботи і службової діяльності на поліцейській дільниці, закріпленій за поліцейським офіцером громади сектору превенції Вараського РВП ГУНП в Рівненській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 Під час вивчення документації, наявної згідно з наказом МВС України від 28.07.2017 № 650 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом МВС України від 18.05.2022 № 301) «Про затвердження Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад», було встановлено, що контрольно-наглядова справа з відомостями про територію обслуговування, не поновлена, інформація зібрана не в повному обсязі. Також було виявлено, що відсутня переважна кількість двотижневих планів, які складаються з урахуванням оперативної обстановки на поліцейській дільниці, та пріоритетів громади у сфері публічної безпеки і порядку.

Під час службового розслідування було встановлено, що згідно з наказом ГУНП в Рівненській області від 01.02.2022 № 179 «Про впорядкування діяльності поліцейських дільниць та закріплення за ними дільничних офіцерів поліції, поліцейських офіцерів громади районних територіальних (відокремлених) підрозділів поліції ГУНП в Рівненській області», за поліцейським офіцером громади сектору превенції Вараського РВП ГУНП в Рівненській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 закріплена поліцейська дільниця за № 183 (с. Заболоття, Промислова зона ВП «Рівненська АЕС» ДП НАЕК Енергоатом, Профілакторій ВП РАЕС, вулиці Енергетиків, Станційна, Хомецька, Нова, Бондаренка, Курчатова, Садова, Правика, Кібенка, Ринкова, Комунальна, Теплична, ТЦ «База», ПрАРТ «Кузнецовський хлібзавод», КП «Благоустрій», КП «Вараська багатопрофільна лікарня», АЗС «ОЛАС», АЗК «ОККО», АЗС «Укрнафта», Автостанція «Вараш», МПП «Ринок», Ринок «Південний», Ринок СПД ОСОБА_5 , Ринок «Автовокзал», гаражні кооперативи).

Також під час службового розслідування встановлено, що під час перевірки поліцейський офіцер громади сектору превенції Вараського РВП ГУНП в Рівненській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 надав наступні двохтижневі плани передбачені наказом МВС України від 28.07.2017 № 650 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом МВС України від 18.05.2022 №301) «Про затвердження Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад»:

- з 10.01.2022 по 30.01.2022, який затверджений капітаном поліції Д. Усиком (довідка про виконання двотижневого плану за період з 10.01.2022 по 30.01.2022 надана на затвердження майору поліції В. Позняковському);

- з 14.02.2022 по 06.03.2022, який затверджений майором поліції В. Позняковським (довідка про виконання двотижневого плану за період з 14.02.2022 по 06.02.2022 надана на затвердження майору поліції В. Позняковському);

- з 20.06.2022 по 03.07.2022, який затверджений майором поліції В. Позняковським (довідка про виконання двотижневого плану за період з 20.06.2022 по 03.07.2022 надана на затвердження майору поліції В. Позняковському);

- з 01.08.2022 по 14.08.2022, який затверджений майором поліції В. Позняковським (довідка про виконання двотижневого плану за період з 01.08.2022 по 14.08.2022 надана на затвердження майору поліції В. Позняковському);

- з 26.09.2022 по 09.10.2022, який затверджений майором поліції В. Позняковським (довідка про виконання двотижневого плану за період з 26.09.2022 по 09.10.2022 надана на затвердження майору поліції В. Позняковському).

Більше жодних двохтижневих планів на момент перевірки поліцейським офіцером громади сектору превенції Вараського РВП ГУНП в Рівненській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 надано не було.

Під час службового розслідування було опитано поліцейського офіцера громади сектору превенції Вараського РВП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , котрий повідомив, що відомості, перелічені в п. 4 розділу 4 наказу МВС України від 28.07.2017 № 650 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом МВС України від 18.05.2022 № 301) «Про затвердження Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад» в контрольно-наглядовій справі знаходяться, однак дана контрольно-наглядова справа була укомплектована не ним, а підполковником ОСОБА_6 , який раніше обслуговував вищевказану дільницю. Також ОСОБА_1 повідомив, що в наказі МВС України від 28.07.2017 № 650 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом МВС України від 18.05.2022 № 301) «Про затвердження Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад» не зазначено, що поліцейський, який приймає територію обслуговування, має заново перероблювати справу. За період часу, який обслуговує територію старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , справа була доповнена власниками зброї, а в окремому файлі в сейфі зберігались інші матеріали. Що стосується двотижневих планів, то старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 складались та писались рапорти про їх виконання, однак за останній місяць вони були надруковані, але не підписані, та знаходились в кабінеті начальника сектору превенції Вараського РВП ГУНП в Рівненській області підполковника поліції ОСОБА_6 .

Згідно з матеріалами судової справи, докази, зібрані під час службового розслідування, надані позивачем до позовної заяви та надані відповідачем до відзиву, а саме матеріали контрольно-наглядової справи та двотижневих планів, є тотожними та аналогічними за обсягом та змістом.

Оцінюючи фактичні обставини справи, суд зазначає про таке.

Працівники поліції у своїй діяльності керуються вимогами Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію» та іншими нормативно - правовими актами. Здійснюють превентивну, профілактичну діяльність спрямовану на запобігання вчинення правопорушень, вживають організаційних заходів для підвищення рівня безпеки дорожнього руху та охорони громадського порядку, виявляє та припиняє факти порушень, а також виявляє причини і умови, що спричиняють їх вчиненню.

Повноваження, завдання та функції Національної поліції визначено в Законі №580-VІІІ.

Згідно з п. 1 ст. 8 Закону №580-VІІІ поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону №580-VІІІ поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Згідно з Інструкцією № 650 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом МВС України від 18.05.2022 № 301) дільничні офіцери поліції провадять свою діяльність на принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини, законності, відкритості та прозорості, політичної нейтральності, взаємодії з населенням на засадах партнерства.

Відповідно до п. 2 розділу IV Інструкції № 650 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом МВС України від 18.05.2022 № 301) наказом керівника ТВП за ДОП та ПОГ закріплюються відповідні поліцейські дільниці, яким присвоюється відповідний порядковий номер. Територія поліцейської дільниці (її розміри та межі) визначається, а за необхідності - змінюється, керівником ТВП за поданням заступника керівника ТВП, який відповідно до розподілу обов`язків координує діяльність ДОП та ПОГ за погодженням з ПВГ УПД.

Відповідно до п. 4 розділу IV Інструкції № 650 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом МВС України від 18.05.2022 № 301) ДОП та ПОГ ведуть контрольно-наглядові справи, у яких містяться відомості щодо: 1) особливостей території обслуговування, розташування й режиму роботи підприємств, установ та організацій, об`єктів дозвільної системи, об`єктів критичної інфраструктури, контактів відповідальних осіб органів місцевого самоврядування, інших довідкових та інформаційних матеріалів щодо території обслуговування; 2) кількості населених пунктів та кількості населення на їх території; 3) кількості вчинених на поліцейській дільниці адміністративних та кримінальних правопорушень, обставин, що до них призводять; 4) прикмет осіб, які підозрюються в учиненні кримінального правопорушення або вчинили його; 5) викрадених та втрачених речей, транспортних засобів, плавзасобів, мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, нагородної короткоствольної вогнепальної зброї, які перебувають у розшуку; 6) місць концентрації осіб, схильних до вчинення правопорушень; 7) сил та засобів, які залучаються до охорони публічного порядку на поліцейській дільниці.

Згідно з п.5 розділу ІV Інструкції № 650 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом МВС України від 18.05.2022 № 301) ДОП та ПОГ працюють за двотижневим планом, який складається з урахуванням оперативної обстановки на поліцейській дільниці та пріоритетів громади у сфері публічної безпеки і порядку. План затверджується керівником ТВП, на території обслуговування якого розташована відповідна територіальна громада, або заступником керівника, який відповідно до розподілу обов`язків координує діяльність ДОП та ПОГ. У зазначеному плані в обов`язковому порядку зазначаються такі заходи: 1) проведення на території обслуговування превентивних заходів із метою запобігання вчиненню правопорушень, забезпечення публічної безпеки та порядку; 2) перевірка місць масового скупчення людей із метою отримання інформації про проблемні питання, які хвилюють громадян, а також отримання відомостей про осіб, які можуть бути причетними до вчинення правопорушень; 3) здійснення превентивної роботи з особами, які перебувають на обліках Національної поліції України; 4) здійснення перевірок за місцем проживання громадян - власників мисливської вогнепальної зброї, спеціальних засобів із метою забезпечення дотримання ними встановлених правил її зберігання та використання; 5) забезпечення публічної безпеки і порядку під час проведення масових заходів; 6) відвідування закладів освіти з метою профілактики вчинення дітьми кримінальних та адміністративних правопорушень. До плану можуть уноситися коригування з урахуванням особливостей стану оперативної обстановки на території поліцейської дільниці. У плані ПОГ додатково зазначаються заходи, направлені на запобігання дорожньо-транспортних пригод та виявлення інших правопорушень шляхом патрулювання території обслуговування. У разі погіршення або ускладнення криміногенної ситуації (оперативної обстановки) на території обслуговування, необхідності проведення додаткових превентивних заходів із метою її стабілізації ПОГ може здійснювати патрулювання у вечірній, нічний час доби та у вихідні дні за рапортом, погодженим із заступником керівника ТВП.

Наявні у справі докази в повній мірі підтверджують порушення, зазначені у висновку про результати службового розслідування від 20.12.2022, щодо факту неналежного ведення позивачем контрольно-наглядових справ з відомостями про територію обслуговування, а також відсутністю двотижневих планів роботи, зокрема, починаючи з 10.10.2022.

Суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що контрольно-наглядову справу сформував не він, а попередній працівник. Суд зазначає, що відповідна поліцейська дільниця закріплена позивачем з лютого 2022 року, при цьому дослідженням змісту контрольно-наглядової справи встановлено відсутність в ній обов`язкових відомостей, передбачених Інструкцією № 650, як і не встановлено жодного факту її оновлення впродовж 2022 року.

Отже, суд зазначає, що доводи позивача про невчинення ним дисциплінарного проступку не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та спростовуються дослідженими судом доказами.

На переконання суду, невиконання поліцейським офіцером громади, особливо в умовах правового режиму воєнного стану, керівних наказів та настанов МВС України, які безпосередньо впливають на повноту його службової діяльності із забезпечення громадського порядку та безпеки на підпорядкованій території, в межах якої розташовані об`єкти атомної енергетики, свідчить про неналежне виконання таким поліцейським своїх посадових обов`язків, а відтак висновок відповідача про порушення позивачем службової дисципліни суд вважає цілком обґрунтованим та підставним.

Відповідно до пункту 1 розділу VII Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

У зв`язку з чим в резолютивній частині висновку дисциплінарною комісією рекомендовано за порушення службової дисципліни оголосити поліцейському офіцеру громади сектору превенції Вараського РВП ГУНП в Рівненській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 сувору догану.

Відповідно до ст.11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ч.1).

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення (ч.2).

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом (ч.3).

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст.12 Дисциплінарного статуту).

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції (ч.7 ст.19 Дисциплінарного статуту).

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч.8 ст.19 Дисциплінарного статуту).

Таким чином, керівник при застосуванні до поліцейського дисциплінарного стягнення наділений повноваженнями на власний розсуд визначити вид такого стягнення.

На думку суду, відповідач в межах своїх дискреційних повноважень застосував до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани обґрунтовано та розсудливо, з урахуванням всіх обставин, встановлених службовим розслідуванням, які знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вище викладеного, суд дійшов висновку, що наказ від 20.12.2022 №1008 видано відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з дотриманням встановленої процедури. Доводи позивача не спростовують правомірності спірного рішення суб`єкта владних повноважень та не дають суду підстав для його скасування.

Отже в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Враховуючи результати судового розгляду справи, розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Рівненській області (вул. Миколи Хвильового, 2, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 40108761)

Повний текст рішення складений 08 січня 2024 року.

Суддя Н.О. Дорошенко