ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.12.2023Справа № 910/14878/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Лайт» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 1, ідентифікаційний код: 41967508)

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Бродських Сім`ї, 19, ідентифікаційний код: 39369133)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача

Державна казначейська служба України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, ідентифікаційний код: 37567646),

Державне підприємство «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27)

про стягнення 160 715, 04 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Боровець А.М.

від відповідача: Смикалов В.Р.

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

У судовому засіданні 20.12.2023 в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Солар Лайт» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач, НКРЕКП) про стягнення 160 715, 04 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що незаконною постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №46 від 15.01.2021 було внесено зміни до Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП №641 від 26.04.2019 (далі - Порядок), зокрема впроваджено нові формули розрахунку обсягу частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця (у бік збільшення). Відтак, протягом періоду з 16.01.2021 по 31.01.2022 позивачем оплачено додаткових 160 715, 04 грн з ПДВ, які були безпідставно розраховані Державним підприємством "Гарантований покупець" за впровадженою НКРЕКП формулою, що фактично є збитками та підлягають стягненню з відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/14878/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 25.10.2023. Даною ухвалою суд також залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державну казначейську службу України (далі - третя особа-1; Казначейство).

02.10.2023 через підсистему "Електронний суд" від Державної казначейської служби України надійшли пояснення третьої особи-1, в яких вказано на безпідставність її залучення до участі у справі, позаяк Казначейство жодних прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало з ним у правовідносини і жодної шкоди позивачу не завдавало. Також третя особа-1 зазначає про відсутність підстав для стягнення матеріальної шкоди з бюджету з огляду на відсутність доказів незаконності дій НКРЕКП по відношенню до позивача.

11.10.2023 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач не визнає позовні вимоги у повному обсязі, оскільки зміни розрахунку обсягу частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії (підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 №641, затверджених постановою від 15.01.2021 №46) втратили чинність з моменту набрання рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21 законної сили, а саме з 08.09.2022, та, відповідно, були чинними протягом періоду, за який нараховано збитки. Відповідач також вказує на відсутність усіх елементів складу цивільного правопорушення як підстави для притягнення НКРЕКП до відповідальності, при чому між позивачем та відповідачем відсутні будь-які договірні правовідносини з приводу нарахування плати за відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії.

12.10.2023 до загального відділу діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, а саме: Державного підприємства "Гарантований покупець".

Цією ж датою від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до відділу діловодства суду надійшли пояснення щодо наданого позивачем висновку експерта від 21.08.2023, в яких відповідач зазначає про неналежність та недопустимість вказаного доказу, оскільки предметом експертного дослідження, зокрема, були питання права, також висновки експерта щодо понесення позивачем збитків є помилковими з огляду на чинність у цей період постанови НКРЕКП №46 від 15.01.2021 та впроваджених нею змін, крім того розраховані збитки (упущена вигода) ґрунтується виключно на теоретичному припущенні, та у наданому висновку відсутні дослідження у розрізі завдань експертизи (документів бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності).

18.10.2023 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Лайт» надійшла відповідь на відзив, у якій позивачем наведено пояснення щодо викладених відповідачем у відзиві заперечень, зокрема про висновок Верховного Суду за результатами перегляду рішення у справі №640/4069/21 щодо протиправності підпункту 8 пункту 1 Змін до постанови №641, затверджених постановою НКРЕКП №46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3. глави 9 Порядку, водночас відповідач, заперечуючи проти позову, не спростовує факт визнання протиправним вказаного нормативно-правового акту. При цьому, при здійсненні своїх повноважень відповідач, як регулятор ринку електричної енергії, діяв всупереч нормам чинного законодавства, не дотримавшись принципу рівності перед законом, чим завдав позивачу збитків.

У підготовчому засіданні 25.10.2023 суд у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про залучення до участі у даній справі Державного підприємства «Гарантований покупець» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (далі - третя особа-2; гарантований покупець").

Частиною 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Відтак, з огляду на приписи ст. 50 Господарського процесуального кодексу України та викладене у змісті позову обґрунтування позовних вимог, з урахуванням пояснень, наведених відповідачем у клопотанні, поданого 12.10.2023, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі в даній справі Державного підприємства «Гарантований покупець» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

У судовому засіданні 25.10.2023 суд відклав підготовче засідання на 15.11.2023.

09.11.2023 до відділу діловодства суду представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, у яких додатково наголошено на набранні судовим рішенням у справі №640/4069/21 законної сили лише 08.09.2022, тобто після періоду, за який нараховані збитки, а також на відсутності всіх елементів складу цивільного правопорушення. При цьому, відповідач зауважує, що в межах справи №640/4069/21 дії НКРЕКП неправомірними не визнавались. Також оскільки розрахунок розміру завданої позивачу шкоди ґрунтується лише на припущеннях, така відсутня в цілому.

14.11.2023 через підсистему "Електронний суд" від Державного підприємства «Гарантований покупець» надійшли пояснення щодо позову, де третьою особою-2, в свою чергу, зазначено на втрату чинності підпункту 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 №641, затверджених постановою від 15.01.2021 з 08.09.2022, а відтак у період з 16.01.2021 по 08.09.2022 ДП "Гарантований покупець" цілком правомірно застосовувалась формула для розрахунку розміру плати за відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії позивача, визначена в редакції глави 9 Порядку, зміни до якої були внесені постановою НКРЕКП 15.01.2021 №46.

14.11.2023 через підсистему "Електронний суд" від Державного підприємства «Гарантований покупець» надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

15.11.2023 через підсистему "Електронний суд" позивачем подано клопотання (заперечення проти пояснень НКРЕКП щодо висновку експерта від 21.08.2023 №10197), в яких останнім, зокрема, вказано про необхідність звернення до експерта для роз`яснення питань, які потребували спеціальних економічних знань, при цьому предметом дослідження було визначення розміру шкоди внаслідок прийняття НКРЕКП неправомірного нормативного акту, а не питання права, як зазначено відповідачем.

Цією ж датою до суду через підсистему "Електронний суд" позивачем подано пояснення в порядку ст. 42 ГПК України, де останній додаткового зазначає про наявність підстав для відшкодування шкоди відповідно до ст. 1175 ЦК України у спірний період, незалежно від дати набрання рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва №640/4069/21 законної сили та незалежно від вини боржника.

У судовому засіданні 15.11.2023 суд відклав підготовче засідання на 29.11.2023.

29.11.2023 через підсистему "Електронний суд" Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг подано додаткові пояснення по справі, в яких відповідачем, зокрема наведено обґрунтування щодо неможливості визначення здійснених позивачем платежів як збитків.

У судовому засіданні 29.11.2023, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті на 20.12.2023.

У судовому засіданні 20.12.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, в свою чергу представник відповідача проти задоволення позову заперечив, просив відмовити. Треті особи -1 та -2 у засідання своїх представників не направили, хоча про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.

За приписами частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У судовому засіданні 20.12.2023 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Поряд із цим, у зв`язку з перебуванням судді Пукшин Л.Г. у щорічній відпустці у період з 25.12.2023 по 08.01.2024, повний текст складений та підписаний у перший робочий день після виходу судді з відпустки.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.11.2019 між Державним підприємством "Гарантований покупець" (далі - гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Солар Лайт» (далі - виробник/продавець за "зеленим тарифом") укладено договір № 1067/01 (далі - договір), за умовами якого виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок).

31.03.2020 сторонами укладено додаткову угоду № 967/01/20 до договору, за умовами якої сторони дійшли згоди статті 1-7 договору викласти в новій редакції.

За умовами п. 1.1 договору продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виготовленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачам).

Згідно з п. 2.1 договору сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", "Про альтернативні джерела енергії", Порядком, Порядком продажу електричної енергії споживачам, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307, Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 308, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконані цього договору.

Відповідно до пунктів 2.3-2.5 договору продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Згідно з п. 3.2 договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.

За умовами п. 3.3 договору оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

У відповідності до п. 4.5 договору гарантований покупець зобов`язаний купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію; нараховувати розмір відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за "зеленим" тарифом відповідно до положень глави 9 Порядку.

Відповідно до п. 7.4 договору, якщо продавець за "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та регулятором уже встановлено йому "зелений" тариф і продавець за "зеленим" тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01.01.2030).

На виконання умов договору № 1067/01 від 29.11.2019 між позивачем та Державним підприємством «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» було складено та підписано акти приймання - передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії: за січень 2021 року від 31.01.2021 на суму 12 853, 44 грн (акт коригування за січень 2021 року від 25.10.2021 на суму 10,51 грн); за лютий 2021 року від 28.02.2021 на суму 18 227, 396 грн (акт коригування за лютий 2021 року від 24.05.2021 на суму 1238, 32 грн); за березень 2021 року від 31.03.2021 на суму 10 690, 56 грн (акт коригування за березень 2021 року від 24.05.2021 на суму 7 581, 14 грн); за квітень 2021 року від 30.04.2021 на суму 25 824, 90 грн; за травень 2021 року від 16.06.2021 на суму 40 608, 19 грн; за червень 2021 року від 16.07.2021 на суму 22 711, 81 грн (акт коригування за червень 2021 року від 25.08.2022 на суму 153, 43 грн); за липень 2021 року від 31.07.2021 на суму 23 690, 28 грн; за серпень 2021 року від 16.09.2021 на суму 28 975, 43 грн (акт коригування за серпень 2021 року від 30.08.2022 на суму 29, 03 грн); за вересень 2021 року від 30.09.2021 на суму 10 130, 65 грн (акт коригування за вересень 2021 року від 13.09.2022 на суму -0,17 грн); за жовтень 2021 року від 16.11.2021 на суму 6 548, 39 грн; за листопад 2021 року від 16.12.2021 на суму 5 224, 40 грн (акт коригування за листопад 2021 року від 27.09.2022 на суму 0,44 грн); за грудень 2021 року від 31.12.2021 на суму 6 965, 98 грн (акт коригування за грудень 2021 року від 29.09.2022 на суму -6, 76 грн).

Як встановлено судом, у період 16.02.2021 по 17.02.2022 позивачем у якості сплати частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії було перераховано на користь Державного підприємства «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» 243 228, 15 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1 від 16.02.2021 на суму 12 853, 44 грн, №976 від 05.11.2021 на суму 10, 51 грн, №789 від 16.03.2021 на суму 18 227, 39 грн, №869 від 25.05.2021 на суму 1238, 32 грн, №836 від 13.04.2021 на суму 10 690, 56 грн, №870 від 25.05.2021 на суму 7 581, 14 грн, №862 від 17.05.2021 на суму 25 828, 90 грн, №890 від 17.06.2021 на суму 40 608, 19 грн, №918 від 20.07.2021 на суму 22 711, 81 грн, №212 від 30.08.2022 на суму 153, 43 грн, №952 від 13.08.2021 на суму 23 690, 28 грн, №919 від 17.09.2021 на суму 28 975, 43 грн, №213 від 31.08.2022 на суму 29, 03 грн, №948 від 19.10.2021 на суму 10 130, 65 грн, №1002 від 18.11.2021 на суму 6548, 39 грн, №1043 від 20.12.2021 на суму 5224, 40 грн, №19 від 17.01.2022 на суму 6965, 98 грн, №52 від 17.02.2022 на суму 21 760, 30 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що впровадженням незаконної формули протиправним нормативно-правовим актом (п. 8 п. 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 року № 46) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг завдано позивачу матеріальної шкоди, а саме за період з 16.01.2021 по 31.01.2022 позивачем оплачено додаткових 133 929, 20 грн та 26 785, 84 грн ПДВ, які були безпідставно розраховані Державним підприємством «Гарантований покупець».

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що п. 8 п.1 Змін до постанови НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 року № 46, втратив чинність з моменту набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 року по справі №640/4069/21, а саме з 08.09.2022 року, а тому за період з 16.01.2021 р. по 08.09.2022 р. вказаний підпункт діяв та застосувався до позивача. Крім того, позивачем не доведено складу цивільного правопорушення для відшкодування шкоди.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В силу приписів ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до п.2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною другою статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно із частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, стягнення збитків є видом цивільно-правової відповідальності.

Згідно із статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Тобто, слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Водночас, згідно зі ст. 1175 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

Суд відзначає, що на відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1175 Цивільного кодексу України допускає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів.

Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1175 Цивільного кодексу України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Як встановлено судом, 29.11.2019 між Державним підприємством "Гарантований покупець" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Солар Лайт» укладено договір №1067/01, за умовами якого виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок).

Відповідно до п. п. 3 пункту 4.5 договору Гарантований покупець зобов`язаний нараховувати плату за відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за «зеленим» тарифом відповідно до положень глави 9 Порядку.

Порядок купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затверджений постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, визначає:

1) порядок купівлі-продажу гарантованим покупцем електричної енергії у виробників, яким встановлено «зелений» тариф;

2) правила функціонування балансуючої групи виробників за «зеленим» тарифом;

3) розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що здійснюється гарантованим покупцем;

4) порядок затвердження Регулятором розмірів вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел;

5) розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що здійснюється постачальником універсальних послуг;

6) порядок здійснення купівлі-продажу електричної енергії гарантованим покупцем з метою виконання спеціальних обов`язків на перехідний період.

Порядок поширюється на виробників електричної енергії за «зеленим» тарифом і кандидатів у такі виробники, гарантованого покупця, постачальників електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг (далі - ПУП), оператора системи передачі (далі - ОСП), адміністратора комерційного обліку та суб`єктів господарювання, що здійснюють виробництво електричної енергії на атомних електростанціях. (п.1.2 Порядку).

15.01.2021 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову № 46 «Про затвердження Змін до постанови НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641», а саме затверджено Зміни до постанови НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641 «Про затвердження нормативно-правових актів, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за «Зеленим» тарифом» (далі - «Зміни»).

Підпунктом 8 пункту 1 Змін у главі 9 Порядку НКРЕКП пункти 9.2-9.4 замінено п`ятьма новими пунктами, зокрема, за пунктом 9.2 Порядку продавцями та споживачами за «зеленим» тарифом здійснюється відшкодування гарантованому покупцю частки вартості врегулювання небалансу гарантованого покупця відповідно до Закону та цього Порядку.

Відповідно до пункту 9.3 Порядку, в редакції станом на 16.01.2021 року, обсяг частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця продавцем та споживачами за «зеленим» тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB (далі - відшкодування), у розрахунковому періоді t торгової зони z розраховується за формулою (далі Формула).

Складові Формули включають 1) формули по визначенню витрат, пов`язаних з врегулюванням небалансу продавця та споживача за «зеленим» тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, у розрахунковому періоді t торгової зони z з урахуванням коефіцієнта допустимого відхилення фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії від погодинного графіка відпуску електричної енергії для типу генеруючої одиниці продавця або споживача за «зеленим» тарифом та частки відшкодування гарантованому покупцю генеруючою одиницею продавця або споживача за «зеленим» тарифом вартості врегулювання небалансу гарантованого покупця, визначених відповідно до Закону, які враховують коефіцієнт ціни небалансу - , ціну небалансу електричної енергії в розрахунковому періоді t торгової зони -; визначену на торгах на РДН ціну купівлі-продажу електричної енергії в торговій зоні z для розрахункового періоду - величину врахованого відхилення фактичного обсягу відпуску/споживання електричної енергії генеруючими одиницями e продавця або споживача за «зеленим» тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, від його прогнозного погодинного графіка відпуску електричної енергії (позитивне/негативне значення) з урахуванням обсягів не відпущеної електричної енергії генеруючими одиницями продавців у результаті виконання команд ОСП на зменшення навантаження продавців у розрахунковому періоді t торгової зони z, що розраховується за окремою формулою; 2) формули по визначенню витрат , пов`язаних з врегулюванням небалансу продавця та споживача за «зеленим» тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, у розрахунковому періоді t торгової зони z, що розраховуються, які враховують фактичний обсяг відпуску/споживання електричної енергії генеруючою одиницею e продавця або споживача за «зеленим» тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, у розрахунковому періоді t торгової зони z, визначений згідно з главою 8 цього Порядку - ;обсяг відпуску електричної енергії генеруючою одиницею e продавця або споживача за «зеленим» тарифом p (позитивне/негативне значення), що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, у розрахунковому періоді t торгової зони z, що був спрогнозований продавцем або споживачем за «зеленим» тарифом p (позитивне/негативне значення) та наданий гарантованому покупцю у порядку, визначеному пунктами 4.1 та 4.3 глави 4 цього Порядку та пунктами 3.1 та 3.3 глави 3 Порядку продажу споживачами - ; обсяг не відпущеної електричної енергії генеруючою одиницею e продавця p (позитивне значення), що входить до балансуючої групи гарантованого покупця GB, у розрахунковому періоді t торгової зони z в результаті виконання команд ОСП на зменшення навантаження, що визначається відповідно до пункту 9.5 Порядку - ; визначену на торгах на РДН ціну купівлі-продажу електричної енергії в торговій зоні z для розрахункового періоду - ; ціну небалансу електричної енергії в розрахунковому періоді t торгової зони -; 3) формули по визначенню списання/нарахування, пов`язані з врегулюванням небалансів електричної енергії продавців та споживачів за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, за розрахунковий період t в торговій зоні z, та залежать від значень небалансу електричної енергії, пов`язаного з врегулюванням небалансів електричної енергії продавців та споживачів за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, за розрахунковий період t в торговій зоні z, що визначається за окремою формулою.

Визначення значення небалансу електричної енергії, пов`язаного з врегулюванням небалансів електричної енергії продавців та споживачів за «зеленим» тарифом , включає в формулі - сумарний обсяг не відпущеної електричної енергії генеруючими одиницями e продавців p (позитивне значення), що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, у розрахунковому періоді t торгової зони z в результаті виконання команд ОСП на зменшення навантаження, що визначається за окремою формулою; - виміряну позиція продавців та споживачів за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, для розрахункового періоду t в торговій зоні z, що розраховується за окремою формулою; - сальдовану позицію гарантованого покупця за результатами купівлі-продажу електричної енергії продавців та споживачів за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, для розрахункового періоду t у торговій зоні z, що розраховується за окремою формулою. Сальдована позиція розраховуються як сума сумарного обсягу (позитивне значення) проданої гарантованим покупцем електричної енергії продавців та споживачів за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, відповідно до законтрактованих (у тому числі акцептованих) обсягів продажу на РДН та/або ВДР, та/або за двосторонніми договорами в розрахунковому періоді t у торговій зоні z та + сумарного обсягу (негативне значення) купленої гарантованим покупцем електричної енергії продавців та споживачів за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, відповідно до законтрактованих (у тому числі акцептованих) обсягів купівлі за двосторонніми договорами та/або на РДН, та/або ВДР у розрахунковому періоді t в торговій зоні z. Згідно абзацу 2 пункту 9.3 глави 9 Порядку у редакції станом на 16.01.2021 року, у випадку отримання оновлених даних комерційного обліку по генеруючих одиницях продавця або споживача за «зеленим» тарифом p, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця, розрахунок обсягу відшкодування здійснюється з урахуванням таких даних.

У той же час, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 року по справі №640/4069/21 позов задоволено. Визнано протиправним та нечинним підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року скасовано судове рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 08.09.2022 року по справі №640/4069/21 постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року в цій справі скасовано і залишено в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2021 року.

У вказаній постанові касаційного суду зазначено, що враховуючи положення частини 6 статті 71, пункту 11 розділу Закону №2019-VIII, Верховний Суд доходить висновку про те, що покладення додаткової відповідальності на виробників, яким встановлено «зелений» тариф та на виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку, і входять до балансуючої групи гарантованого покупця, у вигляді відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця є протиправним.

Отже, Верховний Суд вважає правильним аналогічний висновок суду першої інстанції, оскільки виробники не повинні нести відповідальність за торгову діяльність гарантованого покупця та не повинні мати обов`язку по відшкодуванню частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця. Відповідальність таких виробників перед гарантованим покупцем повинна бути в межах фактично понесених ними витрат, пов`язаних із врегулюванням небалансів електричної енергії, які гарантований покупець зазнав у результаті відхилення фактичних погодинних обсягів відпуску електричної енергії від погодинних графіків відпуску електричної енергії відповідно до пункту 11 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення Закону №2019-VIII.

Верховний Суд констатує, що з системного аналізу змісту підпункту 8 пункту 1 Змін у главі 9 Порядку в оскаржуваній частині вбачається, що НКРЕКП фактично установлено інші умови для отримання ДП «Гарантований покупець» від виробників яким встановлено «зелений» тариф та виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку, та входять до балансуючої групи гарантованого покупця, відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця ніж ті, що визначені в Законі №2019-VIII.

Судом встановлено, що в межах справи №640/4069/21 09.09.2022 ДП «Гарантований покупець» звернулось до суду першої інстанції із заявою про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021, а саме:

1) яка редакція п. 9.2. (на момент прийняття рішення судом першої інстанції - п.9.3.) Порядку №641 підлягає застосуванню при здійсненні розрахунку частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця за правовідносинами серпня та вересня 2022, що виникли до набрання рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21 законної сили?

2) яка редакція п.9.2. (на момент прийняття рішення судом першої інстанції - п.9.3.) Порядку №641 з наведенням відповідної формули та її складових підлягає застосуванню Гарантованим покупцем при здійсненні розрахунку частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавцем та споживачами за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця після набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21?

3) чи підлягає до моменту набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21, тобто до 08.09.2022, використанню формула, за якою визначається обсяг частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця продавцем та споживачами за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця, в редакції пп.8 п.1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 №46?

4) чи є необхідним здійснення перерахунку вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця продавцем та споживачами за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця за періоди до набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21?

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2022 року заяву про роз`яснення судового рішення задоволено частково, роз`яснено рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 року у справі № 640/4069/21 наступним чином: підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 року №641, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 15.01.2021 року №46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, визнаний судом протиправним з моменту його прийняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, не створював юридичних наслідків під час розрахунку частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії ДП «Гарантований покупець», яка відшкодовувалася продавцями за «зеленим» тарифом, що входять до балансуючої групи ДП «Гарантований покупець» за відповідні періоди.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2022 року про роз`яснення судового рішення скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні заяви Державного підприємства «Гарантований покупець» про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2021 року відмовлено.

У вказаній постанові апеляційного суду зазначено, що в силу ч.2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, норми законодавства прямо визначають порядок втрати чинності нормативно-правового акта чи його частини у разі визнання його протиправним та нечинним судовим рішенням, зокрема, що вони втрачають чинність виключно з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 набрало законної сили 08.09.2022.

Отже, оскаржувана ухвала про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021, не відповідає вимогам ст. 264, 265 КАС України, які чітко визначають порядок визнання протиправним нормативно-правового акту та момент, з якого він втрачає чинність, у разі визнання його протиправним та нечинним в судовому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №640/3041/20, в якій суд зазначив, що визнання протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови Нацкомісії є порушенням вимог ч.2 ст. 265 КАС України та виходом за межі повноважень суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсекоенерго» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у справі №640/4069/21.

При цьому, частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, суд зазначає, що в межах розгляду справи №640/4069/21 у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року було визначено момент втрати чинності підпункту 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затвердженого постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, а саме відповідно до ч.2 ст.265 КАС України з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, тобто рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 набрало законної сили 08.09.2022.

З огляду на наведене, підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджений постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, втратив чинність з 08.09.2022 року (дати набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21), і саме з цього періоду його застосування є нечинним, тому суд не приймає до уваги доводи позивача щодо протиправності нарахування протягом періоду з січня по грудень 2021 року обсягу частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця з формулою, впровадженою постановою НКРЕКП від 15.01.2021 року № 46.

Відтак, позивачем не доведено наявності усіх трьох елементів цивільного правопорушення органу державної влади внаслідок прийняття нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований: неправомірних дій цього органу, наявності шкоди та причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

При цьому, суд зазначає, що між позивачем та відповідачем відсутні будь-які договірні правовідносини з приводу нараховування плати за відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за «зеленим» тарифом відповідно до положень глави 9 Порядку. Вказані правовідносини регулюються умовами договору №1067/01 від 11.02.2022, укладеного між Державним підприємством «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Солар Лайт».

Суд звертає увагу, що грошові кошти у загальному розмірі 160 715, 04 грн були сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «Солар Лайт» на виконання умов вищезазначеного договору, а тому відсутні підстави вважати вказані грошові кошти збитками, понесеними позивачем.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при зверненні до суду з вказаним позовом позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності всіх елементів складу правопорушення (протиправність поведінки, шкода, причинний зв`язок між ними) для застосування такої міри деліктної відповідальності, як відшкодування шкоди.

Поряд з цим, Товариством з обмеженою відповідальністю «Солар Лайт» було подано копію висновку судової економічної експертизи від 21.08.2023 №10194, складеного судовим експертом Лідією Дєєвою, в якому зазначено, що проведеним дослідженням поставленого на вирішення питання в частині яка шкода (збитки) завдані ТОВ «СОЛАР ЛАЙТ» внаслідок прийняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг неправомірного підпункту 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 №641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 №46 у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії встановлено, що збиток може становити не менше 133 929, 20 грн без урахування ПДВ, з урахуванням розрахунків, проведених ТОВ «Солар Лайт» та прийнятих обмеженнях при цих розрахунках за період з 16.01.2021 по 31.01.2022; Крім цього, можливі зміни показників податкового кредиту на загальну суму 350 856, 92 грн за рахунок проведеного перерахунку частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця.

Згідно із статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У відповідності до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

На вирішення вищевказаної судової економічної експертизи було поставлено питання: "Яка шкода (збитки) завдані ТОВ «СОЛАР ЛАЙТ» внаслідок прийняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг неправомірного підпункту 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 №641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 №46 у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії?".

Суд відзначає, що експертний висновок має відповідати вимогам, визначеним у статті 98 Господарського процесуального кодексу України, та оцінюватися з урахуванням вимог статті 104 цього Кодексу.

У відповідності до статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відтак, за результатами оцінки наданого суду висновку судової економічної експертизи від 21.08.2023 №10194, суд зазначає, що такий не спростовує висновків суду щодо відсутності правових підстав для стягнення з відповідача заявлених збитків, при цьому у висновку наведено лише можливий розмір таких збитків за результатами відповідних розрахунків, в той час як питання права не можуть бути предметом висновку експерта.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про обов`язок відповідача відшкодувати заявлені до стягнення збитки.

Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Лайт» задоволенню не підлягають.

Що стосується розподілу судових витрат відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, Суд зазначає, що відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. Таким чином, судовий збір за подання вказаної позовної заяви не покладається на відповідача та не справляється взагалі.

Керуючись ст.ст. 129, 236 - 239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 09.01.2024

Суддя Пукшин Л.Г.