Справа № 536/1837/23

Провадження № 2/536/156/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2024 року Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі: головуючої судді Баранської Ж.О., за участю секретаря судового засідання Бегми С. А., прокурора Шайдук В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кременчук за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області Олексія Момон в інтересах держави в особі Кам`янопотоківської об`єднаної сільської територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області в особі Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної вчиненням кримінального правопорушення,

УСТАНОВИВ:

Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області Олексій Момон в інтересах держави в особі Кам`янопотоківської об`єднаної сільської територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області в особі Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної вчиненням кримінального правопорушення у сумі 54 640,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 15 червня 2023 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Кременчуцької окружної прокуратури Лісовим В. В. та обвинуваченим ОСОБА_1 про визнання вини у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 249 Кримінального кодексу України. Залишено без розгляду цивільний позов прокурора про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Позивач стверджує, що під час досудового розслідування кримінального провадження №12023175540000071 від 11 квітня 2023 року установлено, що 10 квітня 2023 року близько 21 год 00 хв ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне зайняття рибним добувним промислом, без належного дозволу, у заборонений час ? період нересту прибув до берега річки Дніпро Кам`янського водосховища території ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Білецьківські плавні» з метою вилову риби для своїх особистих потреб.

Окрім того, відповідно до «Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземними громадянами або особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських рибних об`єктів України» №1209 від 21 листопада 2011 року розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконного вилову риби ОСОБА_1 становить 54 640,56 грн.

Позивач вважає, що порушені відповідачем вимоги природоохоронного законодавства призвели до зменшення водних живих ресурсів України, чим завдано шкоди державі.

Обґрунтовуючи підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, позивач вказує на бездіяльність уповноваженого суб`єкта владних повноважень ? Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі №536/1837/23 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено справу до розгляду.

Прокурор Шайдук В. В. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час, дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином ? засобами рекомендованого повідомлення поштового зв`язку, а також шляхом публікації оголошення на веб-сайті Кременчуцького районного суду Полтавської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. При цьому, відповідач не повідомив причини неявки, до суду не звертався із заявою про відкладення розгляду справи.

Виконавчий комітет Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області свого представника в судове засідання не направили, надали до суду заяву про розгляд справи без участі представника сільської ради, проти позовних вимог не заперечують.

В установлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, тому відповідно до частини 8 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ураховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів у справі.

Щодо підстав представництва Кременчуцькою окружною прокуратурою Полтавської області інтересів держави в особі Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області шляхом звернення до суду із вказаним позовом, суд зазначає наступне.

Як вказує позивач, підставою для звернення до суду з цим позовом стала бездіяльність органу, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах ? Кам`янопотоківською сільською радою Кременчуцького району, яка не вжила жодних заходів спрямованих на стягнення заподіяної шкоди, в тому числі і щодо звернення з позовом до суду.

Так, листом №52-8101вих-23 від 21 червня 2023 року Кременчуцька окружна прокуратура у порядку абзацу 3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомила Кам`янопотоківську об`єднану сільську територіальну громаду Кременчуцького району Полтавської області в особі Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району про наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді щодо стягнення із ОСОБА_1 шкоди у сумі 54 640,56 грн.Одночасно просили вжити заходів, спрямованих на усунення зазначених порушень законодавства до 21 липня 2023 року.

На вказане звернення секретар Кам`янопотоківської сільської ради Жанна Бутенко надала відповідь, що сільська рада не заперечує проти здійснення прокурором представництва інтересів сільської ради шляхом подання позову про стягнення з ОСОБА_1 шкоди, завданої кримінальним проступком.

Листом №52-11434вих-23 від 25 серпня 2023 року Кременчуцька окружна прокуратура у порядку частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомила Кам`янопотоківську об`єднану сільську територіальну громаду Кременчуцького району Полтавської області в особі Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району про здійснення представництва інтересів держави в особі Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району щодо стягнення з ОСОБА_1 шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення у сумі 54 640,56 грн та скерування відповідної позовної заяви до суду.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положеннями статті 56 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно із частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що прокурором дотримано визначений статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" порядок звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Кам`янопотоківської об`єднаної сільської територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області в особі Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району, підстав для залишення позовної заяви без розгляду після відкриття провадження у справі судом не встановлено.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 15 червня 2023 року у справі №536/1078/23 затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 01 червня 2023 року між прокурором Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області - Лісовим В`ячеславом Васильовичем та обвинуваченим ОСОБА_1 , за участю захисника Шевченка Станіслава Миколайовича по кримінальному провадженню № 12023175540000071. Визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 249 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік. На підставі статей 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік та покладено на нього обов`язок повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, та періодично з`являтися для реєстрації до цього органу. Залишено без розгляду цивільний позов прокурора Кременчуцької окружної прокуратури Лісового В.В. в інтересах держави, в особі Кам`янопотоківської об`єднаної територіальної громади до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої незаконним рибним промислом. Скасовано арешт, накладений ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 13 квітня 2023 року на: гумовий човен «Аква Шторм» зеленого кольору, два металеві весла, власником яких є ОСОБА_2 , одну ліскову сітку довжиною 75 метрів висотою 1,8 метра, розмір вічка 38 мм* 38 мм власником якого є ОСОБА_1 . Речові докази: гумовий човен «Аква Шторм» зеленого кольору, два металеві весла - залишено за належністю - ОСОБА_2 . Застосовано на підставі статей 96-1, 96-2 КК України спеціальну конфіскацію, якою речовий доказ: ліскову сітку довжиною 75 метрів висотою 1,8 метра, розмір вічка 38 мм* 38 мм (що перебуває у ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області) та рибу (карась сріблястий - 52 шт, загальною вагою 11 кг, відповідно до накладної № 11/4 від 11.04.2023 року), яку передано на зберігання ФОП ОСОБА_3 - конфісковано в дохід держави.

За змістом вказаного вироку ОСОБА_1 в результаті незаконного зайняття рибним добувним промислом без належного дозволу, забороненим знаряддям лову - риболовною сіткою, в заборонений час - період нересту, порушив вимоги пунктів 3.1, 3.15, 4.14.3 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999 року, пункту 14 статті 11 Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства», статтю 27 Закону України «Про тваринний світ».

Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_1 незаконно добув рибу по видам та кількості: карась сріблястий - 52 шт. вартістю 1050,78 грн за 1 екземпляр загальною вагою 11 кг, відповідно до накладної № 11/4 від 11 квітня 2023 року.

Згідно «Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконного добування чи знищення об`єктів тваринного світу, пошкодження або знищення їх жител та споруд, місць перебування і розмноження», визначених додатком 7 постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 року № 57, пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля», «Біологічного обґрунтування уточнення кількісних показників визначення істотності шкоди, завданої водним біоресурсам внаслідок зайняття незаконним рибним добувним промислом внаслідок зміни законодавчої бази щодо відшкодування збитків за незаконне вилучення водних біоресурсів ( на період 2023-2025 рік)», розробленим Інститутом рибного господарства Національної академії наук України, розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконного вилову риби ОСОБА_1 , що мав місце 11 квітня 2023 року на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Білецьківські плавні» в районі с. Стара Білецьківка Кременчуцького району Полтавської області становить 54 640,56 грн.

Відповідно до частини 6 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, вирок суду є преюдиційним лише щодо вказаних обставин, а не щодо того, кому завдано шкоди, тобто державі в особі якого органу.

У матеріалах справи також наявний протокол огляду місця події від 11 квітня 2023 року та роздруківки фотографій.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Згідно із пунктом 9 «Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 1998 року №1126, вимоги щодо здійснення любительського і спортивного рибальства та застосування знарядь і способів лову (добування), норми, заборонені місця і його терміни, встановлюються правилами любительського і спортивного рибальства за басейно-територіальним принципом, які затверджуються Мінагрополітики за поданням Держрибагентства, за погодженням з Міндовкіллям.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу IV «Правил любительського і спортивного рибальства» забороняється добування (вилов) такими знаряддями ? сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову), за винятком раколовок конструкції «хапка», підсак та ручних драг, встановлених цими Правилами розмірів.

Підпунктом 4 пункту 4 розділу IV «Правил любительського і спортивного рибальства» забороняється добування (вилов) у період нересту, за виключенням добування (вилову) водних біоресурсів на не заборонених органами рибоохорони ділянках рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) гачковими знаряддями (добування) вилову з кількістю гачків не більше двох на рибалку або спінінгом з однією штучною приманкою з берега.

Окрім того, згідно із «Правилами любительського і спортивного рибальства», сітки відносяться до промислових знарядь лову.

Згідно приписів статті 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до частини 4 статті 63 Закону України «Про тваринний світ» громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку і розмірах, встановлених законодавством.

Згідно із частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодування за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

За наведених підстав, суд дійшов висновку, що шкода у сумі 54 640,56 грн була спричинена державі з вини відповідача внаслідок скоєного ним кримінального правопорушення, що установлено вироком суду, який набрав законної сили та є обов`язковим для суду при розгляді даної справи.

Відповідачем по справі не надано доказів помилковості чи неправильності такого розрахунку, у зв`язку із чим суд вважає його достовірним.

За приписами статті 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

З наведеного убачається, що природні ресурси (в тому числі водні біоресурси), які відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника (володіння, користування, розпоряджання) щодо яких, від імені Українського народу, здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи, є майном певної територіальної громади (у даному випадку Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області).

Таким чином, шкода, завдана внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, повинна бути відшкодована відповідній місцевій раді за місцем завдання шкоди, а саме Кам`янопотоківській сільській раді Кременчуцького району Полтавської області.

За приписами статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ураховуючи, що вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 15 червня 2023 року у справі №536/1078/23 доведено вину ОСОБА_1 у незаконному вилові риби, чим завдано шкоди державі на суму 54 640,56 грн, а тому саме на відповідача покладено зобов`язання її відшкодувати.

У добровільному порядку шкоду відповідачем не відшкодовано.

З огляду на викладене та ураховуючи, що протиправність дій ОСОБА_1 установлено вироком суду, якими завдано шкоду державним інтересам шляхом незаконного вилову водних біоресурсів, суд дійшов висновку про наявність підстав для її відшкодування, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Кам`янопотоківської сільської ради шкоду у сумі 54 640,56 грн.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у сумі 2 684,00 грн.

Керуючись статтями 12, 81, 83, 89, 141, 258, 282, 284, 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Кам`янопотоківської об`єднаної сільської територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області в особі Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної вчиненням кримінального правопорушення, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кам`янопотоківської сільської територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області (код ЄДРПОУ 22547199) шкоду, заподіяну вчиненням кримінального правопорушення у сумі 54 640,56 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 2 684,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня складення його повного тексту. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи:

Позивач ? Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області Мамон О. Є., місцезнаходження: 39601, Полтавська обл., м. Кременчук, проспект Свободи, 4а.

Кам`янопотоківська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області (код ЄДРПОУ 44030783), місцезнаходження: Полтавська обл., Кременчуцький район, с. Кам`яні Потоки, вул. Миру, 19.

Відповідач ? ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

СуддяЖ. О. Баранська