ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2024 року Справа № 280/8771/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району (69035, м.Запоріжжя, вул. Лермонтова, 14, код ЄДРПОУ 37573822)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району (далі - відповідач, Управління), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення Управління соціального населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району про відмову у наданні державної допомоги сім`ям з дітьми № 1168 від 15.05.2023 року ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати повідомлення Управління соціального населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району про відмову у наданні державної соціальної допомоги № 1168 від 16.05.2023 року ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Управління соціального населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району продовжити виплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та державної допомоги на дітей одиноким матерям, з квітня місяця 2023 року, які було призначено раніше.

В обґрунтування позову зазначає, що, проживаючи на території Василівського району Запорізької області, позивач була отримувачем державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям. У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації відносно України та введенням воєнного стану позивач була вимушена переїхати до міста Запоріжжя. З 08.07.2022 позивач фактично мешкала на території Комунарського району міста Запоріжжя, їй було продовжено виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям. З 27.02.2023 позивач разом з дитиною проживає у Вознесенівському районі міста Запоріжжя та взята на облік як внутрішньо переміщена особа. Разом з тим, з квітня 2023 року позивачу припинена виплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям, у зв`язку з тим, що середньомісячний сукупний дохід перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму для сім`ї. Водночас, з посиланням на норми постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану» від 7 березня 2022 р. № 214 (далі - Постанова №214) позивач зазначає, що на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, допомоги на дітей одиноким матерям, яку було призначено раніше, продовжується на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування і виплачується за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад. У зв`язку з чим позивач вважає, що відповідач мав діяти з урахуванням положень Постанови №214 і продовжити строк виплати державної соціальної допомоги без звернення позивача. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 24.10.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 06.11.2023 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

23.11.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує та зазначає, що у квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася з пакетом документів для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям. Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям та допомога на дітей одиноким матерям призначається і виплачується в залежності від розміру середньомісячного сукупного доходу сім`ї. Допомогу не призначено, оскільки середньомісячний сукупний дохід сім`ї перевищує встановлений рівень. Крім того, позивач отримує допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 5000,00 грн щомісячно. Просить в задоволенні позову відмовити.

На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус одинокої матері, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.16) та витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України (а.с. 17).

Відповідно до довідок Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району від 27.02.2023 № 2304-5002608245 та №2304-5002608247 позивача та її доньку взято на облік внутрішньо переміщених осіб (а.с. 10, 15).

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям.

За результатами розгляду поданих позивачем документів відповідач відмовив позивачу в наданні державної допомоги сім`ям з дітьми (повідомлення №1168 від 15.05.2023) та в наданні державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям (повідомлення №1168 від 16.05.2023) з тих підстав, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму для сім`ї (а.с.19, 20).

Позивач вважає, що з урахуванням положень Постанови №214 відповідач повинен був продовжити строк виплати державної соціальної допомоги, призначеної раніше, у зв`язку з чим звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним у відзиві, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини стосуються призначення двох видів державної допомоги: допомоги на дітей одиноким матерям та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, і регулюються нормами Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» (далі - Закон № 2811-ХІІ), Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751 (діла - Порядок №1751), а також нормами Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» (далі - Закон № 1768-III) та Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №250 (далі - Порядок №250).

Згідно зі статтею статті 1 Закону №2811-ХІІ (тут і в подальшому в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом частини 1 статті 3 Закону №2811-ХІІ, відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім`ям з дітьми, крім іншого, 5) допомога на дітей одиноким матерям (пункт 5 вказаної норми).

Статтею 18-2 Закону №2811-ХІІ встановлено, що допомога на дітей одиноким матерям призначається за наявності витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документа про народження, виданого компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку.

Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги, передбачених цим Законом.

Для призначення, виплати та припинення виплати допомоги на дітей одиноким матерям додатково застосовуються умови призначення, виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 18-3 Закону №2811-ХІІ допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків призначається на кожну дитину.

Умови призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, у тому числі, допомоги на дітей одиноким матерям, визначає Порядок №1751.

Згідно з пунктом 34 Порядку № 1751 допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матерям (батькам) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається в розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Попередні шість місяців становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям (далі - період, за який враховується дохід).

Крім того, відповідно до визначень, наведених у статті 1 Закону №1768-ІІІ (тут і в подальшому в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї;

малозабезпечена сім`я - сім`я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий, ніж прожитковий мінімум для сім`ї;

прожитковий мінімум для сім`ї - визначена для кожної сім`ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення;

середньомісячний сукупний дохід сім`ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім`ї, одержаний ними протягом шести місяців, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 3 Закону №1768-ІІІ право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім`ї, які постійно проживають на території України, а також інші малозабезпечені сім`ї у випадках, встановлених законом.

За змістом статті 5 Закону №1768-ІІІ розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім`ї та її середньомісячним сукупним доходом. До стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму. Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з можливостей Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 6 Закону №1768-ІІІ передбачено, що державна соціальна допомога призначається на шість місяців.

Відповідно до пунктів 1 та 2 Порядку №250 цей Порядок визначає умови призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям (далі - державна соціальна допомога), передбаченої Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям", перелік документів, необхідних для призначення такої допомоги, а також підстави для припинення її виплати.

Державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім`ям, які постійно проживають на території України, а також іншим малозабезпеченим сім`ям у випадках, установлених законом, які з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім`ї.

Державна соціальна допомога призначається на шість місяців з місяця звернення за її призначенням.

Згідно з абзацами 1-4 пункту 7 Порядку №250 встановлено, що розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім`ї та середньомісячним сукупним доходом малозабезпеченої сім`ї.

Розмір прожиткового мінімуму для сім`ї залежить від її складу і визначається як сума прожиткових мінімумів, розрахованих і затверджених відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.

До стабілізації економічного становища в Україні прожитковий мінімум для сім`ї та розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з можливостей державного бюджету і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до пункту 9 Порядку №250 середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім`ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів малозабезпеченої сім`ї, одержаний ними протягом шести місяців. Шість місяців становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (далі - період, за який враховуються доходи). Середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім`ї для призначення державної соціальної допомоги визначається відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дозволяє дійти висновку, що призначення та виплата державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям здійснюється в залежності від розміру середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

Механізм обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для призначення усіх видів державної соціальної допомоги та житлових субсидій, які відповідно до законодавства надаються залежно від сукупного доходу сім`ї (домогосподарства), передбачений Порядком обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (господарства) для всіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №632 (далі - Порядок №632).

Згідно з пунктами 3 та 4 Порядку №632 обчислення середньомісячного сукупного доходу проводиться шляхом ділення загальної суми сукупного доходу осіб за визначений законодавством період (два квартали або шість місяців) на 6, а в разі застосування суми річного сукупного доходу - на 12, якщо інше не передбачено законодавством.

Середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім`ї (домогосподарства) обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) на кількість членів сім`ї (домогосподарства).

До середньомісячного сукупного доходу враховуються такі доходи: заробітна плата в розмірі, що залишається після сплати податку на доходи фізичних осіб; грошове забезпечення військовослужбовців; пенсія, щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці; стипендія, у тому числі із сумою її індексації, нарахованої відповідно до закону (крім соціальної стипендії, яка надається дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа); соціальні виплати, які призначаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), у тому числі житлова субсидія та пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу; допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування; грошові перекази, отримані із-за кордону; дивіденди від цінних паперів; інші доходи, відомості про які отримано від ДПС і Пенсійного фонду України, а також задекларовані особою доходи, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення.

Судом встановлено, що при вирішенні питання щодо призначення позивачу державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям відповідачем враховано середньомісячний сукупний дохід сім`ї за період з 01.07.2022 по 31.12.2022, розрахований відповідно до положень Порядку №1751, виходячи з доходу, отриманого позивачем, зокрема:

- державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям - у розмірі 21 119,10 грн;

- заробітна плата у розмірі 20 100,00 грн;

- доход отриманий платником податку, як додаткове благо - у розмірі 130,56 грн.

Таким чином, сукупний дохід сім`ї позивача за два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, складає 41 349,66 грн., відповідно середньомісячний дохід сім`ї склав 6891,61 грн (41 349,66 грн/6), середньомісячний дохід члена сім`ї склав 3445,80 грн (6891,61 грн / 2).

Крім того, для вирішення питання про призначення позивачу державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям відповідачем враховано доходи за період з 01.07.2022 по 31.12.2022, передбачені Порядком №250, зокрема, для розрахунку середньомісячного сукупного доходу сім`ї враховано доходи позивача:

- заробітна плата у розмірі 20 100,00 грн.;

- державна допомога на дітей одиноким матерям у розмірі 12 708,00 грн.;

- доходи отримані платником податку, як додаткове благо - у розмірі 130,56 грн.

Таким чином, сукупний дохід сім`ї позивача за два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, складає 32 938,56 грн., відповідно середньомісячний дохід сім`ї склав 5489,76 грн (32 938,56 грн / 6).

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX (далі - Закон № 2710-IX) встановлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні; працездатних осіб - 2684 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2093 гривні.

Статтею 9 Закону № 2710-IX встановлено, що у 2023 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб - 45 відсотків; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю - 100 відсотків; для дітей - 130 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.

З огляду на зазначене, рівні забезпечення прожиткового мінімуму для призначення державної соціальної допомоги у 2023 році становили: для працездатних осіб 45% прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1207,80 грн.; для дітей - 130 % віком від 6 до 18 років - 3682,90 грн.

Таким чином, судом встановлено що, для цілей призначення та виплати допомоги на дітей одиноким матерям та державної соціальної малозабезпеченим сім`ям, середньомісячний дохід члена сім`ї (3445,80 грн) та середньомісячний сукупний дохід сім`ї (5489,76 грн) позивача за два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги, перевищували рівень прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку (2833 грн) та прожиткового мінімуму для сім`ї (1207,80 грн + 3682,90 грн = 4890,70 грн), встановлені законом, а тому підстави для призначення таких видів державної соціальної допомоги були відсутні.

Позивач не оспорює вказані обставини, водночас, вважає, що з урахуванням Постанови №214 відповідач мав продовжити виплату раніше призначеної позивачу допомоги на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування, без додаткового звернення.

Оцінюючи такі аргументи позивача, суд зазначає, що 07.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №124, підпункт 1 пункту 1 якої станом на дату набрання чинності передбачав, що на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування надання державної соціальної допомоги здійснюється з урахуванням таких особливостей: 1) строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, допомоги на дітей одиноким матерям, допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), яку було призначено раніше, продовжується на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування і виплачується за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Разом із тим, постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо призначення окремих видів державної допомоги та соціальних стипендій» від 15.11.2022 №1320, яка набрала чинності з 30.11.2022, пункти 1 і 2 Постанови №214 викладено в такій редакції:

«1. Установити, що на період введення воєнного стану надання державної соціальної допомоги та пільг здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1) строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, допомоги на дітей одиноким матерям, допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю (далі - державна соціальна допомога) та пільг, які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на території територіальних громад, включених до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) (далі - перелік).

Перелік формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 р. № 562 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 41, ст. 2217), а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі - затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Особам, які не проживають на території територіальних громад, включених до переліку, строк виплати державної соціальної допомоги та пільг продовжується до 31 грудня 2022 р. (включно).

У разі виключення територіальної громади із переліку державна соціальна допомога та пільги продовжують виплачуватися протягом місяця, в якому територіальну громаду виключено з переліку, та протягом наступного місяця після її виключення;

2) у разі коли отримувачі державної соціальної допомоги у період введення воєнного стану подають заяву з необхідними документами та/або відомостями для проведення перерахунку державної соціальної допомоги, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад визначають право на отримання такої допомоги і проводять розрахунок її розміру. Виплата державної соціальної допомоги проводиться у новому розмірі відповідно до поданих заяви та документів та/або відомостей.

При цьому кошти державної соціальної допомоги, виплачені отримувачам під час воєнного стану до моменту подання ними нових заяви та документів, не підлягають поверненню.

У разі коли у період введення воєнного стану виявлено відомості та/або отримано інформацію, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, виплата державної соціальної допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виявлено відомості та/або отримано інформацію».

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2021 р. № 1040 і від 7 березня 2022 р. № 214» від 27.12.2022 №1460, яка набрала чинності з 30.12.2022, підпункт 1 пункту 1 Постанови №214 викладено в такій редакції:

«1) строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), та пільг, які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - відповідні території).

Особам, які не проживають на відповідних територіях, строк виплати державної соціальної допомоги та пільг, строк виплати яких закінчився в період воєнного стану, продовжується до 31 грудня 2022 р. (включно).

Державна соціальна допомога та пільги продовжують виплачуватися до місяця, що настає за місяцем завершення на відповідній території бойових дій, припинення можливості бойових дій або завершення тимчасової окупації (включно)".

Отже, станом на день звернення позивача до відповідача з питання призначення та виплати державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям та державної соціальної малозабезпеченим сім`ям, Постанова №214 передбачала, що строк виплати відповідних видів державної соціальної допомоги, які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а для осіб, які не проживають на відповідних територіях, строк виплати допомоги продовжується до 31.12.2022 включно.

З матеріалів справи встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин позивач проживає у місті Запоріжжі, яке не відноситься до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004, а тому строк виплати раніше призначених позивачу державних соціальних допомог завершився 31.12.2022.

Отже, аргументи позивача про наявність підстав для застосування до нього пложень Постанови №214, є хибними.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволені позову.

З урахуванням положень статті 139 КАС України, у зв`язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району (69035, м.Запоріжжя, вул. Лермонтова, 14, код ЄДРПОУ 37573822) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 05.01.2024.

Суддя М.О. Семененко