Справа № 346/6781/23

Провадження № 3/346/165/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2024 р.м. Коломия Івано - Франківської області

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Коваленко Д.С., розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

На розгляді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, знаходиться протокол серії ААД № 588139 від 12.11.2023 року про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, у вчиненні якого звинувачується ОСОБА_1 .

01.01.2024 року ОСОБА_1 подала свої заперечення проти притягнення її до адміністративної відповідальності; свою вину у вчиненні правопорушення, не визнає, і посилається на докази, які поліцейським не враховувались. Зокрема, просить допитати свідків.

Ще 06 жовтня 2022 року, Європейський суд з прав людини, із використанням своїх правових висновків, наданих ним раніше у справах:

- «Михайлова проти України» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_d28#Text рішення від 06 березня 2018 року, пункти 57-66), з урахуванням справ:

- «Озеров проти Росії» (Ozerov v. Russia), заява № 64962/01, пункти 53-58, від 18 травня 2010 року (https://hudoc.echr.coe.int/rus#{%22tabview%22:[%22document%22],%22itemid%22:[%22001-98531%22]});

- «Кривошапкін проти Росії» (Krivoshapkin v. Russia), заява № 42224/02, пункти 44-46, від 27 січня 2011 року (https://hudoc.echr.coe.int/rus#{%22tabview%22:[%22document%22],%22itemid%22:[%22001-103078%22]});

- «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява № 926/08, пункти 51-84, від 20 вересня 2016 року (https://hudoc.echr.coe.int/rus#{%22tabview%22:[%22document%22],%22itemid%22:[%22001-166737%22]}),

прийняв рішення у справі «Бантиш та інші проти України» (заява №13063/18), яким встановив порушення Україною пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в частині не забезпечення неупередженості суду, у зв`язку із відсутністю сторони обвинувачення (прокурора) в провадженні у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП (https://hudoc.echr.coe.int/rus#{%22itemid%22:[%22001-219783%22]}).

І хоча Європейський Суд з прав людини не стверджував, що участь прокурора є обов`язковою у кожній справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП він констатував, що участь прокурора у справах про адміністративні правопорушення є обов`язковою, якщо людина не визнаючи своєї вини у вчиненні такого правопорушення з`явилась у судове засідання чи вимагає проведення усних слухань та подає заперечення чи докази на спростування своєї вини, що власне і вимагає наявності прокурора, який міг би заперечити проти цього, забезпечуючи тим самим принцип змагальності, доведення вини стороною обвинувачення та неупередженість суду.

А у даній справі, як і у наведених справах, які розглядались Європейським Судом з прав людини, ОСОБА_1 зайняла активну позицію захисту, вину не визнає, надала суду заперечення, і просить допити свідків.

Тож з огляду на пункт 1 статті 6 Конвенції та вказані рішення Європейського Суду з прав людини, які його тлумачать, у даній конкретній справі, участь прокурора дійсно є необхідною. Але суд відзначає, що КУпАП не унормовує, яким чином і яким документом суд вирішує таке процесуальне питання, як залучення прокурора до участі у справі.

Тому напідставістатті 8Конституції України,тобто керуючисьпринципом верховенстваправа,одним зелементів якогоє застосуванняаналогії закону,суд застосовуєположення статей369-372Кримінального процесуальногокодексу Українитавирішує наявнепроцесуальне питанняшляхом постановленняцієї ухвали.При цьому,використовуючи аналогіюпроцесуального закону,суд враховуєправовий висновокВеликої ПалатиВерховного Суду,вказаний неюв рішеннівід 08червня 2022року усправі №2-591/11(№в реєстрі-105110382)за яким, суд застосовуєаналогію законуі аналогіюправа тоді,коли напереконання судупевні відносинимають бутиврегульовані,але законодавствотакого регулюванняне містить,внаслідок чогонаявна прогалинав законодавчомурегулюванні (пункт78);саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення (пункт 81); тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії (пункт 82).

І вирішуючи питання щодо залучення до участі у справі прокурора, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 9 Основного Закону України встановлює, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. А одним із таких міжнародних договорів, з огляду на Закон України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2,4,7 та 11 до Конвенції» є зазначена Конвенція.

При цьому, в силу положень частини 1 статті 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику цього Суду, як джерело права.

Разом з цим суд враховує, що в силу положень частини 1 статті 4 Закону України «Про прокуратуру» організація та діяльність прокуратури України і статус прокурорів (тобто їх права і обов`язки) визначаються не тільки Конституцією України, цим та іншими законами України, а й міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. До того ж, в силу положень пункту 2.1. пункту 2. Наказу Офісу Генерального прокурора від 07 серпня 2020 року №365 «Про загальні засади організації роботи в органах прокуратури України» керівникам та прокурорам прокуратур усіх рівнів наказано здійснювати повноваження лише в межах та у спосіб, що передбачені не тільки Конституцією і законами України, а й міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, положення міжнародного договору України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, зокрема і Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з урахуванням рішень Європейського суду з прав людини який її тлумачить, є обов`язковими не тільки для суду, а й для керівників та прокурорів прокуратур усіх рівнів.

І з огляду на вказані вище рішення Європейського Суду з прав людини, якими тлумачаться положення пункту 1 статті 6 Конвенції, і суд, і прокурори повинні враховувати у своїй діяльності, що участь прокурора у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП є обов`язковою за умов, зазначених вище.

Але частиною 2 статті 250 КУпАП передбачено, що участь прокурора у розгляді справи є обов`язковою тільки при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 1724-1729, 1729-2 КУпАП.

Тож КУпАП (частина 2 статті 250) передбачено, що участь прокурора у справах про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 130 КУпАП не є обов`язковою, а Конвенція (пункт 1 статті 6, з урахуванням вказаних вище рішень ЄСПЛ) встановлює, що така участь, за вказаних вище умов, є обов`язковою.

Отже, правилами міжнародного договору встановлено інші правила участі прокурора у справах про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 130 КУпАП, ніж ті, що передбачені у КУпАП, безпосередньо.

Тому, з метою вирішення даної правової колізії, суд застосовує частину 2 статті 19 Закону України «Про міжнародні договори», яка чітко встановлює, що якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Тож як наслідок, застосуванню підлягають саме правила встановлені Конвенцією, зокрема правила передбачені пунктом 1 статті 6 (з урахуванням вказаних вище рішень ЄСПЛ), а отже участь у даній справі прокурора є обов`язковою, позаяк усі, вказані вище умови, за яких участь прокурора на вказаних підставах є обов`язковою, наявні.

Необхідність саме у таких випадках участі у справі прокурора підтвердила і Велика Палата Верховного Суду, у своїй постанові від 30.08.2023 року, справа №208/712/19 (особа, яка притягається до адміністративної відповідальності вимагає усних слухань та хоче допитати свідків, які не допитувались поліцейським при складанні протоколу).

І зважаючи на те, що згідно з пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону України «Про прокуратуру» діяльність прокуратури ґрунтується на засадах територіальності, а відповідно до Наказу Офісу Генерального прокурора від 17 лютого 2021 року №39 «Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур» Коломийський район це територіальна юрисдикція Коломийської окружної прокуратури, до участі у справі, що розглядається Коломийським міськрайонний судом слід залучити прокурора саме цієї прокуратури.

Також суд враховує, що в силу положень пункту 7.2. пункту 7 та пункту 23 Наказу Офісу Генерального прокурора від 07 серпня 2020 року №365 «Про загальні засади організації роботи в органах прокуратури України» конкретний прокурор чи прокурори для участі у справах про адміністративні правопорушення визначаються керівником прокуратури (та/або його першим заступником чи заступником), який своїми наказами розподіляє обов`язки між прокурорами, бо саме керівники прокуратур несуть відповідальність за стан організації роботи в органах прокуратури. Тобто, оскільки це компетенція вказаних осіб, суд не може і не буде вирішувати питання про визначення конкретного прокурора Коломийської окружної прокуратури для участі у даній справі.

Разом з цим, обов`язкова участь прокурора цієї прокуратури у даній справі означає, що він повинен узяти участь у судовому засіданні безпосередньо, оскільки обвинувачена заявила клопотання про виклик в судове засідання і допит у якості свідків: двох осіб, у зв`язку із чим суд дійшов до висновку, що необхідно викликати в судове засідання зазначених осіб, в якості свідків для повного та всебічного розгляду справи. Але допит таких осіб без наявності сторони обвинувачення буде порушенням принципу змагальності, відповідно до якого суд не може допитувати свідків замість сторони обвинувачення.

Отже, на підставі викладеного, та керуючись статтями 1, 2, 8, 130, 213, 214, 245-252, 276-279 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в :

Залучити до участі у даній справі прокурора Коломийської окружної прокуратури.

Судове засідання відкласти на 08 лютого 2024 року, 15 годину та проводити його у приміщенні зали судових засідань Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області (місто Коломия Івано-Франківської області, пр. Михайла Грушевського, будинок 29).

В судове засідання викликати: прокурора та свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набираєзаконної силиз моментуїї підписаннясуддею.

Суддя: Коваленко Д. С.