ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2024 рокуСправа №160/28315/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Дніпровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у наданні відстрочки від призову за мобілізацією ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Дніпровський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки прийняти рішення, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надати відстрочку від призову за мобілізацією на підставі Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наказом ПАТ «Укрнафта»№3162-к/тр про прийняття на роботу від 05.09.2023 року прийнятий на роботу на посаду водія автотранспортних засобів у ПАТ «Укрнафта». 25.10.2023 року позивач прибув до Дніпровського РТЦК та СП з документами про бронювання військовозобов`язаних відповідно до наказу Міністерства економіки України від 27 вересня 2023 року №14355, якими надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації солдату ОСОБА_1 , 1995 року народження, ВОС 790. Працівниками Дніпровського РТЦК та СП в усному порядку було повідомлено, що відстрочку від мобілізації буде надано після проходження ВЛК. Пройшовши медичну комісію позивача було визнано придатним до військової служби, проте не було видано довідку ВЛК про придатність до військової служби та було відмовлено в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, аргументувавши, що позивач не підлягає бронюванню. Працівниками Дніпровського РТЦК та СП було видано повістку (на відправку) про прибуття з речами 27.10.2023 року о 8:00 год. до Дніпровського РТЦК та СП, проте позивач відмовився від повістки, про що було складно акт про відмову отримання повістки про необхідність явки до Дніпровського РТЦК та СП від 25.10.2023 року. Позивач вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 неправомірно відмовив йому в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та проігнорував документи про бронювання військовозобов`язаних відповідно до наказу Міністерства економіки України від 27 вересня 2023 року №14355, яким надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації солдату ОСОБА_1 , 1995 року народження, ВОС 790, які було надіслано Укрпоштою 18.10.2023 року та було надано позивачем особисто. За таких обставин, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 04.12.2023 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

30.11.2023 року від Дніпровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на адресу суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому зазначено, що із заявленими позовними вимогами відповідач не погоджується, вважає їх безпідставними та необгрунтованими, виходячи з наступного. Оскільки, ОСОБА_1 відноситься до оперативного резерву першої черги, то і заброньованим бути не може. Тому під положення ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підпадає. Що стосовно твердження позивача про відмову Дніпровським РТЦК та СП від надання відстрочки від призову за мобілізацією пояснюю, що відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації певні категорії військовозобов`язаних, з підстав визначених у даній статті. Перелік таких підстав є вичерпним, зазначена норма Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є імперативною, виражається в категоричному розпорядженні держави і не допускає ніяких відхилень від вичерпного переліку та підстав. Додаткових роз`яснень, чи прийняття рішень не передбачає. З огляду на викладене, просить суд відмовити в задоволенні позову.

18.12.2023 року на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій він не погоджується із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов та посилається на доводи викладені у позовній заяві. Зокрема, наголошує, що на момент призову позивача на військову службу під час мобілізації відповідно до вимог статті 23 Закону №3543-ХІІ позивач мав відстрочку від призову на військову службу у строк до 27.03.2024 року включно, як заброньованого працівника ПАТ «Укрнафта», а отже не підлягав призову на військову службу під час мобілізації. Також зазначає, що позивач не входить в перелік відповідно до листа Міністерства оборони України від 11 березня 2022 року № 220/1469 Головнокомандувача Збройних Сил України щодо заборони бронювання військовозобов`язаних, які мають дефіцитні для Збройних Сил України військово-облікові спеціальності. На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наказом ПАТ «Укрнафта»№3162-к/тр про прийняття на роботу від 05.09.2023 року прийнятий на роботу на посаду водія автотранспортних засобів у ПАТ «Укрнафта».

05.09.2023 року ПАТ «Укрнафта» за вих. № 01/01/14/1/07-02/02/5435 звернулося до Міністра енергетики України та надало список військовозобов`язаних, які пропонуються для бронювання за період мобілізації та на воєнний час ПАТ «Укрнафта» за формою згідно з додатком 2, довідкою про кількість військовозобов`язаних ПАТ «Укрнафта» за формою згідно з додатком 3 та обґрунтуванням доцільності бронювання військовозобов`язаних працівників ПАТ «Укрнафта» згідно додатку 1.

Відповідно до даного звернення згідно додатку 2 за номером «997» в список військовозобов`язаних, які пропонуються для бронювання за період мобілізації та на воєнний час ПАТ «Укрнафта» включено ОСОБА_1 , 1995 року народження, водія.

Міністерство енергетики України листом вих.№26/1.3.-7.118376 від 11.09.2023 року звернулося до Генерального штабу Збройних Сил України з погодженням щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час, зазначивши, що відповідно до наказу Міненерго від 10 березня 2023 року №89 ПАТ «Укрнафта» визначено підприємством паливно-енергетичного комплексу, яке є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Генеральний штаб Збройних Сил України вих.№300/1/С/26223 від 25.09.2023 року погодив список військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню та період мобілізації та на воєнний час за ПАТ «Укрнафта»

Наказом Міністерства економіки України від 27.09.2023 року №14355 про бронювання військовозобов`язаних за ПАТ «Укрнафта» заброньовано за ПАТ «Укрнафта» на період мобілізації та на воєнний час військовозобов`язаних, які працюють в зазначеному товаристві, за списком, погодженим Генеральним штабом Збройних Сил України (реєстраційний номер 300/1/С/26223 від 25.09.2023 року).

Згідно наказу Міністерства економіки України від 27.09.2023 року №14355 ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на шість місяців до 27.03.2024 року.

ПАТ «Укрнафта» листом від 13.10.2023 року вих.№01/01/14/01/07/01-02/1637 надіслало до Дніпропетровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Повідомлення про бронювання військовозобов`язаних відповідно до наказу Міністерства економіки України від 27.09.2023 року №14355, яким надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації солдату ОСОБА_1 , 1995 року народження, ВОС 790.

В подальшому 25.10.2023 року позивач прибув до Дніпровського РТЦК та СП з документами про бронювання військовозобов`язаних відповідно до наказу Міністерства економіки України від 27.09.2023 року №14355, якими надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації солдату ОСОБА_1 , 1995 року народження, ВОС 790

Позивач пройшов медичну комісію, за результатами якої останнього було визнано придатним до військової служби, проте не було видано довідку ВЛК про придатність до військової служби та було відмовлено в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, аргументувавши, що позивач не підлягає бронюванню.

Працівниками Дніпровського РТЦК та СП було видано повістку (на відправку) про прибуття з речами 27.10.2023 року о 8:00 год. до Дніпровського РТЦК та СП, проте позивач відмовився від повістки, про що було складно акт про відмову отримання повістки про необхідність явки до Дніпровського РТЦК та СП від 25.10.2023 року.

Вважаючи, що відповідач протиправно відмовив в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

На виконання частини 2статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно зі ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Разом із тим, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Основного Закону України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який продовжує діяти станом на теперішній час.

Указом Президента України №69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано- Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Пунктом 8 цього Указу визначено місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку: 1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини; 2) здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України; 3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).

Стаття 1 цього Закону передбачає, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону №3543-XII загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно з ч.5 ст.4 Закону № 3543-ХІІ вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

За змістом ст.2 Закону №3543-ХІІ правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Статтею 22 Закону №3543-ХІІ встановлені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Частиною 3 вищевказаної статті передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Крім того, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Частина 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачає, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч.2 ст.2 цього Закону проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Згідно з ч.5 ст.1 Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

За змістом ч.9 ст.1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до п.4 ч.І ст.24 Закону №2232-ХІІ початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з ч.І ст.39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

Підстави, за якими військовозобов`язаним передбачено надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, визначені статтею 23 Закону №3543- XII.

За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 року №1932- XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Так, згідно з вимогами ч.І ст.23 вказаного Закону не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які, зокрема, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За правилами ст.24 Закону №3543-ХІІ бронювання військовозобов`язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.25 вказаного Закону бронюванню підлягають військовозобов`язані, які працюють:

1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;

2) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

3) на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;

4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Військовозобов`язані, зазначені у частині першій цієї статті, не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві (ч. 2 ст.25 Закону №3543-ХІІ).

Порядок та організація бронювання, переліки посад і професій військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Під час дії воєнного стану бронювання військовозобов`язаних може також здійснюватися за списком військовозобов`язаних, поданим у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку відповідним органом державної влади, іншим державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією, зазначеними в частині першій цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 про Деякі питання реалізації положень Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час (далі Постанова №76) установлено, Порядок, що визначає механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов`язаних за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють: в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів; на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень); на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань; на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Пунктом 2 Постанови №76 передбачено, що бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі - список), погодженими Генеральним штабом Збройних Сил (військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки, - за списками, погодженими СБУ, Службою зовнішньої розвідки).

Заброньованим військовозобов`язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).

У рішенні Мінекономіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати:

строку проведення мобілізації - для військовозобов`язаних, зазначених в абзаці другому пункту 1 цього Порядку;

шість місяців - для військовозобов`язаних, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 1 цього Порядку.

Пункт 3 Постанови №76 зазначає, що керівники органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій відповідають за включення військовозобов`язаних працівників до списків, а також за відповідність облікових даних військовозобов`язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

У разі потреби звіряння відповідності військово-облікових даних військовозобов`язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам здійснюється в установленому законодавством порядку.

Відповідач у своєму відзиві на позов зазначив, що оскільки ОСОБА_1 відноситься до оперативного резерву першої черги, то і заброньованим бути не може. Тому під положення ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підпадає. Проте, суд не погоджується із такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженого № 1487 (далі по тексту Порядок №1487), яким передбачено, що цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Згідно з п. 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:

фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;

здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами;

подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Положеннями 3, 4 Порядку №1487 визначено, що військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Завданнями військового обліку є:

утворення військового резерву людських ресурсів, накопичення військово-навчених людських ресурсів, необхідних для укомплектування Збройних Сил, інших військових формувань у мирний час та в особливий період;

проведення аналізу кількісного складу та якісного стану призовників, військовозобов`язаних, та резервістів для їх ефективного використання в інтересах оборони та національної безпеки держави;

своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

організація своєчасного бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час;

забезпечення контролю за станом військового обліку в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях;

забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку;

забезпечення громадян України інформацією щодо виконання ними військового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку №1487 з метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - система військового обліку).

Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.

Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 1201 Указу Президента України №618/2012 Про Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України від 29.10.2012 року (далі - Указ Президента) під час особливого періоду військовослужбовці, які були звільнені із строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, в обов`язковому порядку зараховуються до військового оперативного резерву першої черги.

Відповідно до пункту 1202 Указу Президента, призов резервістів військового оперативного резерву першої черги здійснюється в разі оголошення загальної мобілізації або в разі прийняття у випадках та порядку, визначених законом, відповідного рішення Президента України.

Судом встановлено, що згідно з витягом з наказу (по стройовій частині) від 24.11.2020 року №236, водія 2-го відділення автомобільного взводу роти бойового та матеріально-технічного забезпечення солдата ОСОБА_1 призову (1-2019) з 24.11.2020 року виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України та всіх видів забезпечення та направлено його для взяття на військовий облік до Дніпровського РТЦК та СП Дніпропетровської області. Також в цьому наказі зазначено, що ОСОБА_1 зарахований у військовий оперативний резерв першої черги до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, на посаду водія 2-го відділення автомобільного взводу роти бойового та матеріально-технічного забезпечення.

З облікової картки до військового квитка серії НОМЕР_2 вбачається, що військово-облікова спеціальність ОСОБА_1 значиться за кодом ВОС 790.

Відповідно до листа Міністерства оборони України від 20.04.2023 року № 300/1/С/3886 «Щодо переліку дефіцитних військово-облікових спеціальностей, за наявності яких вони не підлягають бронюванню» у Генеральному штабі Збройних Сил України опрацьовано лист Міністерства економіки України щодо надання переліку дефіцитних для Збройних Сил України військово-облікових спеціальностей, за наявності яких вони не підлягають бронюванню відповідно до вимог пункту 7 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, а саме:

рядового, сержантського та старшинського складу: 003, 004, 008, 015, 016, 019, 021, 028, 029, 034, 035, 036, 037, 039, 047, 048, 054, 055, 058, 065, 069, 070, 071, 072, 106, 107, 108, 110, 113, 117, 118, 121, 122, 123, 124, 125, 126, 133, 134, 135, 136, 137, 139, 140, 143, 144, 145, 146, 147, 153, 163, 178, 183, 184, 210, 216, 220, 221, 223, 225, 233, 234, 245, 248, 250, 251, 260, 261, 262, 265, 267, 307, 320, 323, 326, 340, 379, 381, 382, 383, 403, 420, 460, 474, 500, 501, 502, 503, 507, 525, 527, 528, 530, 531, 538, 543, 544, 549, 550, 554, 569;

офіцерського складу за групами ВОС: 02, 03, 04, 06*, 08, 09, 10, 12, 14, 34, 44, 46**, 49, 50, 52, 53, 54, 70, 90.

З вищенаведеного вбачається, що військово-облікова спеціальність позивача (ВОС 790), не входить в перелік дефіцитних для Збройних Сил України військово-облікових спеціальностей та не є забороненою для бронювання.

Вищезазначеними нормами чинного законодавства не встановлено жодного обмеження щодо бронювання особи, яка зарахована до оперативного резерву першої черги, за виключенням перелічених у листі Міністерства оборони України від 20.04.2023 року № 300/1/С/3886 дефіцитних військово-облікових спеціальностей, до переліку яких ВОС 790 позивача не відноситься, тому на нього це обмеження не розповсюджується.

Отже, враховуючи погодження наказом Міністерства економіки України від 27 вересня 2023 року №14355 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації солдату ОСОБА_1 , 1995 року народження, ВОС 790 та надання ПАТ «Укрнафта» відповідачу всіх необхідних документів згідно Постанови №76, на момент призову позивача на військову службу під час мобілізації відповідно до вимог статті 23 Закону №3543-ХІІ позивач мав відстрочку від призову на військову службу у строк до 27.03.2024 року включно, як заброньованого працівника ПАТ «Укрнафта», а отже не підлягав призову на військову службу під час мобілізації.

Також суд зазначає, що позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправними дії відповідача.

Дії - це юридичні факти, які пов`язані з волею суб`єктів правовідносини; це поведінка людей; зовнішнє вираження волі людини. Відмінна риса даного виду юридичних фактів полягають у тому, що норми права пов`язують з ними юридичні наслідки саме в силу вольового характеру юридичних дій.

В свою чергу під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

Юридичні дії - це вчинки особи, акти державних органів, інших суб`єктів, що відбуваються за волевиявленням суб`єкта правовідносин.

Як вже було зазначено, позивач, пройшовши медичну комісію, сподівався отримати відстрочку від мобілізації, оскільки надав всі необхідні документи щодо бронювання. Однак, відповідачем не надано позивачу відстрочку від призову, натомість видано повістку (на відправку) про прибуття з речами 27.10.2023 року о 8:30 год. до Дніпровського РТЦК та СП.

Таким чином, не надавши відстрочку від призову позивачу, відповідач допустив протиправну бездіяльність.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Дніпровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає в ненаданні відстрочки від призову за мобілізацією ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати Дніпровський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки прийняти рішення, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надати відстрочку від призову за мобілізацією на підставі Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Частиною 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини другоїстатті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно достатті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даного адміністративного позову до суду у загальній сумі 1073,60 грн.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню з Дніпровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 805,20 грн.

Згідно ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Дніпровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає в ненаданні відстрочки від призову за мобілізацією ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Дніпровський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 38, код ЄДРПОУ 09853106) прийняти рішення щодо надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" до 27.03.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Дніпровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 38, код ЄДРПОУ 09853106) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 805,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна