ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 січня 2024 рокум. Ужгород№ 260/7854/23

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2022 року по 03.04.2023 року;

2)зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.04.2022 року по 03.04.2023 року;

3)визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби в повному обсязі, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 та окремим дорученням Міністра оборони України від 01.02.2023 року №2683/3 у розмірі 513% від посадового окладу з 01.04.2023 року по 03.04.2023 року та надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% з урахуванням окладу за військовим званням, посадового окладу та надбавки за вислугу років згідно телеграми Міністра оборони України №248/269 від 18.01.2022 року за період з 01.04.2023 року по 03.04.2023 року;

4) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в повному обсязі, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 та окремим дорученням Міністра оборони України від 01.02.2023 року №2683/3 у розмірі 513% від посадового окладу з 01.04.2023 року по 03.04.2023 року та надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% з урахуванням окладу за військовим званням, посадового окладу та надбавки за вислугу років згідно телеграми Міністра оборони України №248/269 від 18.01.2022 року за період з 01.04.2023 року по 03.04.2023 року;

5) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання ОСОБА_1 довідки про вартість речового майна, що належало до видачі та не проведення виплати компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 03.04.2023 року;

6) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 03.04.2023 року;

7) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за неотримане речове майно за період з 01.04.2022 року по 03.04.2023 року;

8)визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості не отриманого харчування за період з 01.04.2022 року по 03.04.2023 року;

9) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості не отриманого харчування за період з 01.04.2022 року по 03.04.2023 року;

10) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік;

11) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік;

12) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення;

13) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення;

14) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 460 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв`язку з мобілізацією»;

15) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 №460 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв`язку з мобілізацією»;

16) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні основної щорічної відпустки за 2022 рік у кількості 20 діб, та за 2023 рік за 5 діб;

17) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні основної щорічної відпустки за 2022 рік у кількості 20 діб, та за 2023 рік за 5 діб;

18) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100000,00 гривень щомісячно, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року за період з 01.04.2022 року 03.04.2023 року;

19) зобов`язати Військову частині Військову частині НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100000,00 гривень щомісячно, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за період з 01.04.2022 року по 03.04.2023 року;

20) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01.04.2022 року по 03.04.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;

21) зобов`язати Військову частині Військову частині НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.04.2022 року по 31.12.2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

22) зобов`язати Військову частині Військову частині НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 року по 03.04.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023р. за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

Ухвалою від 08.09.2023 судом було роз`єднано дану адміністративну справу в поданій позивачем редакції у самостійні провадження, в ході якого, в тому числі, виокремлено в самостійне провадження, що розглядається в межах адміністративної справи №260/7854/23 позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання ОСОБА_1 довідки про вартість речового майна, що належало до видачі та не проведення виплати компенсації за неотримане речове майно, що належало до видачі станом на 03.04.2023 року; зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належало до видачі станом на 03.04.2023 року; зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за неотримане речове майно за період з 01.04.2022 року по 03.04.2023 року; визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості не отриманого харчування за період з 01.04.2022 року по 03.04.2023 року; зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості не отриманого харчування за період з 01.04.2022 року по 03.04.2023 року.

У поданому до суду відзиві відповідач заявив клопотання про залишення позову без розгляду, аргументоване пропуском позивачем строку звернення до суду. В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що позивач був звільнений з військової служби в квітні 2023 року, однак з даним позовом до суду звернувся в серпні 2023 року, тобто з пропуском встановленого ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України тримісячного строку.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання, суд зазнача наступне.

Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Ч. 1 ст. 120 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Згідно ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами ч. 5 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Спір в даній адміністративній справі виник з приводу протиправності, на думку позивача, бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання йому довідки про вартість речового майна, що належало до видачі, та не проведення виплати компенсації за неотримане речове майно та харчування, що належало до видачі станом на 03.04.2023 року.

Ч. 3 ст. 24 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно ч. 2 ст. 1-2 Закону №2011 у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до ч. 1 ст. 9-1 Закону №2011, речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, в тому числі - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 (далі - Порядок №178) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації (п. 4 Порядку №178).

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком (п. 5 Порядку №178).

Пунктом 4 розділу III Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232 (далі - Інструкція №232) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна. Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог Порядку №178. Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку №178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.

Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Зі змісту положень Інструкції №232 вбачається, що речове та продовольче забезпечення не має характеру винагороди за виконану працю, а спрямоване насамперед на задоволення потреб військовослужбовців під час несення ними військової служби.

До такого висновку дійшла Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 30.11.2020 у справі №480/3105/19.

Щодо правової природи компенсації за неотримане речове майно, судова палата вважає, що таку слід розглядати як особливий, окремий вид належних військовослужбовцю сум.

Чинне законодавство передбачає обов`язок виплатити військовослужбовцю, який звільняється зі служби, грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на день виключення зі списків особового складу військової частини.

Умовою для виникнення такого обов`язку є подання військовослужбовцем відповідного рапорту під час проходження служби.

Отже, компенсація вартості за неотримане речове майно належить до складу належних звільненому працівникові сум у розумінні статті 116 Кодексу законів про працю України.

Ураховуючи визначену у вищезазначеній постанові Верховного Суду від 30.11.2020 у справі №480/3105/19 правову природу компенсації за неотримане речове майно, Верховний Суд у постановах від 30 серпня 2021 року №520/7668/20, від 12 жовтня 2021 року 380/6200/20, від 23 червня 2022 року №540/1951/20 та від 14 грудня 2023 року №380/1785/21, дійшов правового висновку, що спеціальним строком звернення до суду з позовом про оскарження бездіяльності військової частини щодо невиплати компенсації за не отримане речове майно у зв`язку із звільненням із військової служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Відповідно, доводи позивача про те, що грошова компенсація вартості за неотримане речове майно та неотримане продовольче забезпечення при звільненні є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, а тому, згідно статті 233 КЗпП України строк звернення до суду не застосовується є хибною та такою, що не відповідає вимогам процесуального закону та судовій практиці Верховного Суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнений з військової служби 03 квітня 2023 року. Водночас з даним позовом до суду позивач звернувся 28 серпня 2023 року, тобто з пропуском строку звернення до суду.

У тексті позовної заяви позивач, серед іншого, просить рахувати початок перебігу процесуального строку з 01.08.2023, наступний день за тим, коли сплинув останній день для проведення розрахунків (за усними твердженнями військової частини). Поряд з цим, законодавчими нормами встановлено окремий порядок видачі довідки про вартість речового майна та виплати компенсації за не отримане речове майно та харчування, який пов`язується з датою подання військовослужбовцем відповідного рапорту та виданням наказу про звільнення.

В свою чергу ОСОБА_1 не повідомив суд, коли він звертався до Військової частини НОМЕР_1 з рапортом про виплату спірної компенсації та видачу довідки про вартість речового майна (і чи звертався з таким взагалі).

З огляду на наведене суд вважає зазначені позивачем мотиви дотримання строку звернення з даним позовом до суду хибними.

Ч. 13 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За таких обставин, згідно з вимогами ч. 13 ст. 171 КАС України позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог, що стосуються виплати компенсації за не отримане речове майно та харчування, а також видачі довідки про вартість речового майна необхідно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків шляхом подачі до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку.

На підставі наведеного та керуючись ч. 13 ст. 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу подати до суду протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку в частині позовних вимог, що стосуються виплати компенсації за не отримане речове майно та харчування, а також видачі довідки про вартість речового майна.

Попередити позивача, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.

Суддя Р.О. Ващилін