КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2023 року № 640/8956/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі по тексту також позивачка, ОСОБА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України вмісті Києві (далі по тексту також відповідач, ГУ ПФУв м. Києві; ЄДРПОУ: 42098368; адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначені пенсії за віком позивачці, викладеної в листі від 30.05.2022 №2600-0206-8/57839;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію за віком позивачці починаючи з моменту досягнення пенсійного віку, а саме з 02.04.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідачем під час розгляду заяви про призначення пенсії протиправно не зараховано до страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки, яка містить усі необхідні записи та відмітки та є первинним документом, який підтверджує наявність страхового стажу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ГУ ПФУ в м. Києві не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки за наслідками розгляду заяви позивачки про призначення їй пенсії за віком до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки внесені виправлення ПІБ не завірено печаткою, у свідоцтві про народження ім`я « ОСОБА_2 », а в трудовій книжці - « ОСОБА_3 », диплом « ОСОБА_4 », свідоцтво про одруження - « ОСОБА_5 ». Для зарахування означеного стажу позивачці необхідно надати уточнюючі довідки.

У зв`язку з означеним та, як наслідок, відсутністю достатнього страхового стажу, позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2022 відмовлено у залученні співвідповідачем ГУ ПФУ в м. Києві.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/8956/22 до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, справу №640/8956/22 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2022прийнято до провадження справу №640/8956/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України відповідно до наявної в матеріалах справи копії паспорта НОМЕР_3 , виданого Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Заявою від 19.05.2022 позивачка звернулась до ГУ ПФУ про призначення їй пенсії за віком.

Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 30.05.2022 на заяву від 19.05.2022 №6928 про призначення пенсії за віком повідомлено, що до загального страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки внесені виправлення ПІБ не завірено печаткою, у свідоцтві про народження ім`я - « ОСОБА_2 », в трудовій книжці - « ОСОБА_3 », диплом на « ОСОБА_4 », свідоцтво про одруження - « ОСОБА_6 ». Для зарахування необхідно надати уточнюючі довідки. Оскільки відсутній необхідний стаж (29 років), у призначенні пенсії за віком відповідно до означеної заяви відмовлено.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії з дати первинного звернення протиправними, позивачка звернулася до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058 встановлено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Приписами частини першої статті 26 Закону № 1058 передбачено, що особи мають право на призначення пенсії після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Пункт 1 частини першої та частина п`ята статті 45 Закону № 1058 передбачають, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійною фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Статтею 44 Закону № 1058 встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі по тексту - Порядок №22-1).

Відповідно до пунктів 1.8, 1.9 Порядку №22-1, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам;

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;

5) документи, які засвідчують особливий статус особи;

6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.6 розділу І цього Порядку).

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів (пункту 4.3 Порядку №22-1).

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі по тексту - Закон № 1788).

Статтею 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі по тексту - Порядок № 637).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Судом встановлено, що у трудовій книжці НОМЕР_2 від 15.09.1980 містяться виправлення прізвища « ОСОБА_7 » на « « ОСОБА_8 » та « ОСОБА_9 »; виправлено ім`я « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_3 »; виправлено по батькові « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 ».

Записами в означеній трудовій книжці підтверджуються наступні періоди роботи позивачки :з 11.09.1980 по 19.10.1980; з 27.11.1980 по 23.04.1981; з 01.06.1981 по 01.09.1981; з 21.09.1981 по 06.05.1982; з 18.10.1982 по 31.03.1983; з 16.05.1983 по 18.08.1983; з 26.10.1983 по 31.10.1984; з 24.01.1985 по 30.04.1985; з 15.05.1985 по 06.07.1987; з 15.09.1987 по 30.11.1987; з 01.12.1987 по 30.12.1988; з 15.02.1989 по 28.03.1989; з 29.03.1989 по 27.07.1989; з 09.11.1989 по 20.10.1995; з 01.11.1995 по 13.06.2003; з 17.06.2003 по 02.08.2005; з 04.08.2005 по 06.09.2011; з 23.09.2011 по 18.06.2012 - перебувала на обліку в Київському міському центрі зайнятості; з 19.09.2012 та без відмітки про звільнення.

Як встановлено судом з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, станом на момент виникнення спірних відносин відповідачем не було встановлено відсутності трудової книжки позивачки або відповідних записів у ній щодо спірних періодів, наявності неправильних чи неточних записів про періоди роботи, які б унеможливлювали зарахування спірних періодів до страхового стажу.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Закону №1058, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; система персоніфікованого обліку була впроваджена з 01.07.2000 (Постанова Кабінету Міністрів України № 794 від 04.06.1998 року «Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування»).

Пунктом 2.11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993, передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Відповідно до пункту 2.12 зазначеної Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Згідно пункту 2.13 Інструкції зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.

Пунктом 4 Постанови Кабінету міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27 квітня 1993 № 301 передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Так, підставою для незарахування до загального страхового стажу періодів роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 , заповненої 15.09.1970, зазначено виправлення прізвища « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » та « ОСОБА_9 »; виправлено ім`я « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_3 »; виправлено по батькові « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 » та пропозиція надати уточнюючі довідки.

Дослідивши наявну в матеріалах справи копію трудової книжки, судом встановлено, що позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » та з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », також змінено ім`я з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_3 » та по батькові « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 », про що вчинено відповідний запис на першій сторінці трудової книжки, а колишнє прізвище закреслено однією рискою.

Свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_4 від 01.10.1992 підтверджується, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_13 за позивачкою залишено прізвище « ОСОБА_8 ».

Свідоцтвом про одруження І-БК від 27.03.199 підтверджується зміна позивачкою прізвища з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Однак, відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити страховий стаж позивачки.

Таким чином, недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідних періодів роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії та позбавляти позивачку конституційного права на соціальний захист та вирішення питання призначення пенсії.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (адміністративне провадження № К/9901/2310/18), від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а (адміністративне провадження № К/9901/17572/18).

Також, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 у справі №307/541/17 (адміністративне провадження № К/9901/18274/18) зазначив, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Суд також звертає увагу на те, що відповідачем не заперечується та не спростовується достовірність записів у трудовій книжці за весь період роботи, а судом не встановлено недостовірності вказаних записів та трудової книжки в цілому, а тому їх належить досліджувати на предмет розміру страхового стажу та, як наслідок, на предмет наявності чи відсутності у позивачки достатнього страхового стажу станом на дату звернення її до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про призначення пенсії. Інших підстав для відмови у призначенні позивачу пенсії матеріали справи не містять.

Додатково суд зазначає, що наявність сумнівів у відповідача щодо достовірності поданих документів для призначення пенсії може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак не можуть нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.

Вищевказане узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №127/9055/17.

Жодні інші обставини не були покладені відповідачем в основу оскаржуваного рішення про відмову у призначенні пенсії.

За таких обставин, вказані твердження відповідача в оскаржуваному рішенні щодо не врахування до страхового стажу позивачки періодів роботи згідно трудової книжки, не можуть бути підставою неврахування відповідних періодів роботи, для обрахунку стажу при призначенні пенсії, оскільки на позивачку не покладається обов`язок підтверджувати записи в трудовій книжці коли такі в ній містяться.

Отже, наведені обставини свідчать про те, що відповідачем безпідставно не враховано при розгляді заяви про призначення пенсії за віком позивачці періоди її роботи згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_2 , чим порушено її право на отримання належного їй пенсійного забезпечення.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в м. Києві, оформленого листом від30.05.2022 №2600-0206-8/57839 про відмову позивачці в призначенні пенсії за віком.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком з 02.04.2022, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п`ята статті 45 Закону № 1058).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачка звернулася до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою від 19.05.2022, тобто протягом законодавчо встановленого строку не пізніше трьох місяців з дня досягнення ним пенсійного віку, наслідком чого є наявність підстав для призначення позивачу пенсії з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 02.04.2022.

Водночас, передумовою для призначення позивачці пенсії за віком є наявність таких обов`язкових умов як досягнення пенсійного віку та наявності страхового стажу не менше 29 років.

Судом встановлено, що позивачеві, ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на дату звернення виповнилось 60 років.

Підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до рішення ГУ ПФУ в м. Києві є відсутність страхового стажу 29 років у зв`язку з незарахуванням до страхового стажу періодів роботи згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_2 .

Крім того, у спірному рішенні відповідачем не вказано страховий стаж позивачки, який ним було визнано в межах розгляду заяви від 19.05.2022.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи, що передумовою для прийняття відповідачем рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком є незарахування ним спірних періодів роботи позивачки згідно записів у трудовій книжці до страхового стажу, оскільки судом встановлено наявність підстав для їх зарахування до страхового стажу позивачки та враховуючи дискреційні повноваження пенсійного органу щодо здійснення обрахунку страхового стажу з урахуванням таких періодів роботи, з метою відновлення порушеного права позивача суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог зобов`язального характеру шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві повторно розглянути заяву позивачки від 19.05.2022 з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, щодо необхідності зарахування до страхового стажу позивачки періодів її роботи згідно записів у трудовій книжці.

Водночас позовні вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ м. Києві призначити позивачці пенсію за віком відповідно з 02.04.2022 не підлягають задоволенню як такі, що заявлені передчасно, оскільки відповідачем станом на дату винесення рішення у цій справі не було розглянуто заяву позивачки про призначення їй пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу періодів її роботи згідно записів у трудовій книжці та, відповідно, не здійснено розрахунок страхового стажу з урахуванням цих періодів роботи.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Тобто, обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачами не доведено належними та допустимими доказами правомірність власних дій та прийнятих рішень.

Водночас докази, подані позивачкою, підтверджують обставини, на які вона посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в сумі 992,40 грн згідно квитанції про сплату від 15.06.2022 №0.0.2576665771.1, який в силу положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, оформлене листом від30.05.2022 №2600-0206-8/57839, щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києвіповторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.05.2022 про призначення пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_2 від 15.09.1980 та з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві грн 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень -Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ЄДРПОУ: 42098368; адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

рішення виготовлене та підписане 28.12.2023

Суддя Панченко Н.Д.