Справа № 947/35229/23

Провадження № 2/947/5260/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2023 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,

за участю : секретаря судового засідання Макаренко Г.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні заправилами спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 )до Київськоговідділу Державноївиконавчої служби умісті Одесі Південного міжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса) (код ЄДРПОУ41407330) про знаттяарешту з нерухомогомайна,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом про знаття арешту з нерухомого майна, діючи в інтересах ОСОБА_1 , як представник до суду звернувся адвокат Миколюк Антон Петрович, в якому просить звільнити 1/6 квартири АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , з під арешту накладеного на підставі постанови ВП №423326112 виданої 20.06.2014 року, видавник ОСОБА_2 , Другий Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Одеська область; звільнити 1/6 квартири АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , з під арешту накладеного на підставі постанови ВП № 46103582 виданої 24.12.2015 року, видавник ОСОБА_3 , Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Одеська область.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О.

Ухвалою судді від 10.11.2023відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження.

Скориставшись своїм правом, відповідач заходами електронного суду надав відзив на позовну заяву.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином, відомості про що містяться в матеріалах справи.

Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 року по справі №520/5083/16ц зазначив, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі свідоцтва про право на спадщину № 4-1420 видане 19.12.2013 року державним нотаріусом Третьої Одеської Державної нотаріальною конторою Білик О.Г. - ОСОБА_1 є власником 1/6 квартири АДРЕСА_1 .

На яке, як вбачається з матеріалів справи є обтяження.

На підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП № 42332612, виданий 20.06.2014 року, видавник: ОСОБА_2 , Другий Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції. Одеська обл.

На підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП № 46103582, виданий: 24.12.2015, видавник: ОСОБА_3 , Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції. Одеська обл.

На теперішній час виконавче провадження № 42332612, № 46103582, знищені відповідно до даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, усі виконавчі провадження стосовно ОСОБА_1 завершені.

Процесуальний склад осіб, які беруть участь у справі визначений на підставі п. 2 Постанови ВССУ від 03.06.2016р. «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», відповідно до якого відповідачем по справі, окрім виконавчої служби, мусить бути особа - стягувач.

На звернення ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби, для з`ясувати підстави накладення арешту на майно, була надана усна відповідь про те, що: на підставі п.п. 9.9.-9.13. наказу Міністерства юстиції України № 2274/5 від № 2274/5 «Про затвердження Порядку роботу з документами в органах державної виконавчої служби». Положень порядку з діловодства в органах державної виконавчої служби з метою забезпечення належного обліку передачі до архіву завершених проваджень. У зв`язку з тим, що архівні виконавчі провадження знищені у зв`язку із закінченням терміну їх зберігання, встановити підстави накладення арешту на квартиру та вирішити питання щодо зняття з неї арешту не виявляється можливим.

Одночасно було запропоновано звернутись до суду з зазначеною позовною заявою.

Згідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна містяться відомості про наявність обтяження на майно ОСОБА_4 , обтяжувачем є Київським ВДВС ОМУЮ ( постанова ВП №46103582) та Другим ВДВС ОМУЮ (постанова №42332612).

Так судом встановлено, що на виконанні у відповідача перебували виконавчі провадження з виконання виконавчого листа №1512/11312/2012 виданого Київським районним судом м.Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Одесаобленерго» грошових коштів у розмірі 13585,090 гривень.

Станом на теперішній час згідно відомостей АСВП відкрити х виконавчих проваджень де божником є ОСОБА_1 не має, виконавче провадження 42332612 завершено, виконавче провадження 46103582 завершено. Однак при завершенні виконавчих проваджень обтяження не скасовано.

В реєстрі боржників позивач як боржник не зазначена.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

Таким чином, статтею 50 Закону не було передбачено можливість зняття арешту у разі завершення виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 49 Закону.

Відповідно до п. 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року №2274/5, строк зберігання завершених виконавчих проваджень , переданих на зберігання становить 3 роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання становить 1 рік.

Відповідно дост.37 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, в редакції від 16.02.2010 року (надаліЗакон №606) виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом (п.8 ч.1). Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.

Згідно з ч.2, 3 ст.38Закону №606, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника. За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, вказаної у частині другій цієї статті, для її пред`явлення до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту з майна.

Відповідно до ч.2,3 ст. 59Закону №606у разі сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна боржника, майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про звільнення майна з-під арешту надсилається боржнику та до органу (установи), якому була надіслана постанова про накладення арешту на майно боржника на виконання.

Майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець.

02.06.2016 року було прийнято новийзакон України «Про виконавче провадження».

Згідно з п.7 Розділу 13 Прикінцеві та перехідні положення встановлено,Закону України «Про виконавче провадження»в редакції від 07.03.2018 року (надаліЗакон №1404) що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цьогоЗакону.

Відповідно дост. 39 Закону №1404виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Згідно з ч.1, 2ст.40 Закону №1404у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно до ч.4ст.59 Закону №1404підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.

Перевірити матеріали виконавчого провадження та надати правову оцінку законності накладення арешту, у рамках якого арештовано майно неможливо, оскільки матеріали виконавчого провадження знищено.

Отже, чинність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно арешту обмежує права та законні інтереси ОСОБА_1 як власника майна так.

Існування арешту та заборони на відчуження майна порушує конституційні права позивача, його право власності.

Відповідно до ч. 1ст. 41 Конституції Українитаст. 321 Цивільного кодексу Україниправо власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно 3 4. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частина 1 ст. 321 ЦК України наголошує на те, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як зазначено в Постанові ВСУ від 16.11.2016 року у справі № 6-709цс16, згідно з положенням статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Отже, існування обтяжень, які накладені на вказане майно унеможливлюють реалізацію Позивачем його права власності, гарантованого Державою.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відсутні будь-які підстави існування арешту нерухомого майна, а тому накладений арешт підлягає скасуванню. Існування обтяження у вигляді арешту на спірне майно створює перешкоди позивачу в реалізації права власності.

На підставі вищевикладеного та, враховуючи, що позовні вимоги грунтуються на законі, суд приходить до висновку, що позовна заява є обґрунтованою, підлягає задоволенню, а порушення прав позивача підлягають усуненню шляхом зняття обтяження.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 200, 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 41407330) про знаття арешту з нерухомого майна.

Звільнити 1/6 квартири АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , з під арешту накладеного на підставі постанови ВП №423326112 виданої 20.06.2014 року, видавник ОСОБА_2 , Другий Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Одеська область.

Звільнити 1/6 квартири АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , з під арешту накладеного на підставі постанови ВП № 46103582 виданої 24.12.2015 року, видавник ОСОБА_3 , Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, Одеська область.

Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне пішення суду складено 28.12.2023

Суддя Луняченко В. О.