ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/929/23

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г.

секретаря судового засідання: Круглецької А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Примаченко К.В. - представник, виписка з ЄДРЮОФОПГФ,

від відповідача-2 та третьої особи-1: не з`явилися,

від відповідача-1: Цурка Н.О. - адвокат, ордер серія АІ №1453284 від 05.09.2023,

від третьої особи-2: Лущик А.М. - представник, виписка з ЄДРЮОФОПГФ,

прокурор: Степаницька О.М. - службове посвідчення №071190 від 01.03.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

Міністерства економіки України

до 1) Акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес",

2) Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області,

за участю у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета

спору на стороні позивача:

1) Департаменту з питань цивільного захисту населення та оборонної роботи Житомирської

обласної державної адміністрації,

2) Головного управління ДСНС України в Житомирській області,

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про

право власності та витребування у державну власність захисної споруди цивільного

захисту.

Процесуальні дії по справі.

Керівник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області подав до Господарського суду Житомирської області позов в інтересах держави в особі Міністерства економіки України до Акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" та Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області про:

- визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 24.12.2002 №186 в частині надання дозволу на оформлення за Акціонерним товариством "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" права власності на частину цілісного майнового комплексу в м. Бердичів, вул. Низгірецька, 100;

- визнання недійсним свідоцтва про право власності (без серії та номера) від 26.12.2002, виданого Акціонерному товариству "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" на об`єкт нерухомого майна в цілому за реєстраційним номером 573451 - частину цілісного майнового комплексу в м. Бердичів, вул. Низгірецька, 100, яке зареєстровано КП "Бердичівським МБТІ" 27.12.2002, про що в книзі реєстрації за №66 зроблено запис за №50;

- повернення Акціонерним товариством "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" державі в особі Міністерства економіки України захисної споруди цивільного захисту - сховища, обліковий номер 2/20018/12, площею 482,9 кв.м., місткість осіб - 600, яке вбудоване в 4-х поверхову будівлю цеху №20 (літ.24) частини цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, м. Бердичів, вул. Низгірецька, 100.

Ухвалою суду від 14.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 06.09.2023; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент з питань цивільного захисту населення та оборонної роботи Житомирської обласної державної адміністрації та Головне управління ДСНС України в Житомирській області.

Ухвалою суду від 21.08.2023 продовжено відповідачу-1 процесуальний строк для надання відзиву на позовну заяву до 04.09.2023.

У судовому засіданні 06.09.2023 судом постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження та відкладено підготовчого засідання на 03.10.2023. При виготовленні тексту даної ухвали судом було допущено описку в даті винесення ухвали, а саме вказано дату ухвали - "07 вересня 2023р", тоді як фактично датою винесення ухвали є "06 вересня 2023р.".

Ухвалою суду від 29.09.2023 виправлено допущену описку в даті винесення ухвали суду від 06.09.2023, вказавши дату винесення ухвали "06 вересня 2023р" замість "07 вересня 2023р".

Ухвалою суду від 03.10.2023, зокрема, продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 19.10.2023.

Ухвалою суду від 19.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 08.11.2023.

Ухвалою суду від 08.11.2023 прийнято до розгляду заяву керівника Бердичівської окружної прокуратури №50-90-4806-вих-23 від 17.10.2023 про зміну предмета позову та ухвалено здійснювати розгляд справи в межах поданих змін, а саме про:

- визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 24.12.2002 №186 в частині надання дозволу на оформлення за Акціонерним товариством "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Європейська, буд. 79, код ЄДРПОУ 00217426) права власності на частину цілісного майнового комплексу в м.Бердичів, вул.Низгірецька,100;

- визнання недійсним свідоцтва про право власності (без серії та номера) від 26.12.2002 видане Акціонерному товариству "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (13300, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Європейська, буд. 79, код ЄДРПОУ 00217426) на об`єкт нерухомого майна в цілому за реєстраційним номером 573451 - частину цілісного майнового комплексу в м.Бердичів, вул.Низгірецька, 100, яке зареєстровано КП "Бердичівським МБТІ" 27.12.2002, про що в книзі реєстрації за №66 зроблено запис за №50.

- витребування у власність держави в особі Міністерства економіки України (ЄРДПОУ 37508596) з чужого незаконного володіння Акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (код ЄДРПОУ 00217426) захисної споруди цивільного захисту - сховища, обліковий номер 2/20018/12, площею 482,9кв.м., місткість осіб - 600, яке вбудоване в 4-х поверхову будівлю цеху №20 (літ.24) частини цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, м.Бердичів, вул.Низгірецька, 100;

- стягнення з відповідача на користь Житомирської обласної прокуратури сплачений судового збору.

Також ухвалою суду від 08.11.2023 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 27.11.2023.

Ухвалою суду від 27.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/929/23 до судового розгляду по суті на 26.12.2023 року.

26.12.2023 на адресу суду від прокурора надійшло клопотання від 26.12.2023 про долучення документів, до якого додано копії облікових карток сховища та докази їх надіслання учасникам справи.

Відповідач-2 свого представника в судове засідання 26.12.2023 не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 27.11.2023 (т.2, а.с.162 на звороті).

Третя особа-1 - Департамент з питань цивільного захисту населення та оборонної роботи Житомирської обласної державної адміністрації свого представника в судове засідання 26.12.2023 не направила, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 27.11.2023 (т.2, а.с.163).

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд констатує, що ним було виконано норми Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідач-2, третьої особи-1 про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач-2 та третя особа-1 не скористались, явки представника в судові засідання не забезпечили, причин неявки не повідомляли. Враховуючи належне повідомлення вказаних осіб про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, суд не вважає відсутність представника відповідача-2 та третьої особи-1 в судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті, а тому дійшов висновку про розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Прокурор в судовому засіданні подане клопотання про долучення документів підтримала та просила його задовольнити, поновивши строк на подачу доказів посилаючись на те, що через технічну помилку до матеріалів позовної заяви було помилково долучено облікові картки протирадіаційних укриттів, що не стосуються предмету спору.

Учасники справи в судовому засіданні 26.12.2023 не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора та долучення документів до матеріалів справи.

За результатами розгляду клопотання від 26.12.2023 про долучення до матеріалів справи копії облікових карток сховища, суд поновив прокурору строк для подання доказів та прийняв вказані документи до розгляду.

В судовому засіданні 26.12.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Бердичівська окружна прокуратура виявила порушення вимог чинного законодавства України в частині збереження та використання захисних споруд цивільного захисту населення. Так, прокурор у позові вказує, що перевіркою було встановлено, що за АТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" зареєстрована захисна споруда цивільного захисту - сховище №20018/12, площею 482,9 кв.м., місткістю 600 осіб, яке вбудоване в 4-х поверхову будівлю цеху №20, що розташована за адресою: вул. Низгірецька, 100 у м. Бердичеві. Оскільки вищевказана споруда відноситься до об`єктів загальнодержавного значення з обмеженою обороноздатністю, приватизація яких заборонена законом, набуття АТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" його у приватну власність, на думку прокурора, є протиправним.

Пояснив, що наявність в будівлі будівля цеху №20 (літ. №24) за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, м.Бердичів,вул.Низгірецька,100, що наразі належить AT "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" на праві приватної власності, сховища, обліковий номер №20018/12, підтверджується паспортом протирадіаційного укриття від 04.04.2011, обліковими картками протирадіаційного укриття, актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 18.02.2022, 03.03.2023 та безпосередньо AT "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес". При цьому прокурор зазначив, що інформація про наявність сховища за вказаною адресою також розміщена на сайті Бердичівської міської ради.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує приписами ст. 328, 387, 400 Цивільного кодексу України, Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про Цивільну оборону України", Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та просить: визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради від 24.12.2002 №186 в частині надання дозволу на оформлення за Акціонерним товариством "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" права власності на частину цілісного майнового комплексу в м. Бердичів, вул. Низгірецька, 100; визнати недійсним свідоцтво про право власності (без серії та номера) від 26.12.2002, видане АТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" на об`єкт нерухомого майна в цілому за реєстраційним номером 573451 - частину цілісного майнового комплексу в м. Бердичів, вул. Низгірецька, 100, яке зареєстровано КП "Бердичівським МБТІ" 27.12.2002, про що в книзі реєстрації за №66 зроблено запис за №50; витребувати у власність держави в особі Міністерства економіки України з чужого незаконного володіння Акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" захисну споруду цивільного захисту - сховище, обліковий номер 2/20018/12, площею 482,9 кв.м., місткість осіб - 600, яке вбудоване в 4-х поверхову будівлю цеху №20 (літ.24) частини цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, м. Бердичів, вул. Низгірецька, 100.

Прокурор в судовому засіданні 26.12.2023 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві №50-90-3108вих-22 від 06.07.2023, відповіді на відзив №50-90-4172вих-23 від 08.09.2023, відповіді на відзив №2431-05/162 від 12.09.2023, поясненнях №50-90-4805вих23 від 17.10.2023 з урахуванням заяви про зміну предмета позову №50-90-4806вих-23 від 17.10.2023 (т.1, а.с.1-24, т.2, а.с.1-9, 16-19, 72 на звороті - 76, 103-105, 129-132).

Позивач - Міністерство економіки України та його представник в судовому засіданні 26.12.2023 просили позовні вимоги прокурора задовольнити, з підстав наведених у письмових пояснення №2431-05/188 від 18.10.2023 (т.1, а.с. 23).

Відповідач-1 в заяві №84/88 від 02.10.2023 та його представник в судовому засіданні позовні вимоги прокуратури в частині витребування сховища визнали. В решті вимог просили у позові відмовити в зв`язку з обранням неправильного способу захисту (т.1, а.с.49-50).

Третя особа-1 - Департамент з питань цивільного захисту населення та оборонної роботи Житомирської у письмових поясненнях №2026/1-12 від 21.07.2023 позовні вимог прокурора підтримала та просила позов задовольнити. Також просила розгляд справи проводити без участі їх представника (т.1, а.с.199-200).

Третя особа-2 - Головне управління ДСНС України в Житомирській області в письмових поясненнях №5101-5568/5117 від 07.11.2023 та її представник в судовому засіданні 26.12.2023 зазначили, що об`єкт цивільного захисту протирадіаційне укриття включене до електронного обліку захисних споруд цивільного захисту області, що ведеться Головним управлінням та яке визнано як обмежено готове до використання за призначенням (т.2, а.с.23).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Частиною 1 статті 4 ГПК України визначено право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно ч.3 ст.4 ГПК України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч.2 ст.2 Цивільного кодексу України одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка відповідно до статей 167, 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.3 ч.1ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами ч.ч.3-5 ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Повноваження прокуратури на здійснення функції представництва інтересів держави в суді нормативно встановлені ст.131-1 Конституції України, п.2 ч.1 ст.2 Закону України "Про прокуратуру" та деталізуються ст. 23 цього ж Закону.

Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором в суді.

Частиною 6статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що під час здійснення представництва інтересів держави в суді прокурор, серед іншого, має право звертатися до суду з позовом в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Зі змісту цієї норми Закону слідує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або ж у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав.

У постанові від 26.05.2020 №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Обґрунтовуючи підстави звернення з даним позовом в особі Міністерства економіки України, прокурор вказав, що ВАТ "Бердичівський завод "Прогрес" було створено Міністерством машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України в процесі корпоратизації шляхом перетворення Бердичівського заводу екологічного, хімічного і нафтопромислового машинобудування "Прогрес" у ВАТ "Бердичівський завод "Прогрес".

Засновником ВАТ "Бердичівський завод "Прогрес" виступало Міністерство машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України. Згідно Указу Президента України від 25.07.1997 №701/97 утворено Міністерство промислової політики України на базі Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України і Міністерства промисловості України, що ліквідуються. Міністерство промислової політики України є правонаступником прав і обов`язків ліквідованих Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України та Міністерства промисловості України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №94 від 23.03.2014 "Про реорганізацію Міністерства промислової політики" Міністерство промислової політики України реорганізовано шляхом приєднання до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Постановою Кабінету міністрів України №504 від 21.05.2021 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України перейменовано на Міністерство економіки України.

Згідно відомостей Єдиного реєстру об`єктів державної власності державним майном, яке не увійшло до статутного капіталу АТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" управління здійснює - Міністерство економіки України.

Прокурор пояснив, що оскільки Міністерство економіки України, як власник, волю на відчуження спірного нерухомого майна не виявляло, захисна споруда цивільного захисту - сховище, перебуває у приватній власності поза волею власника - без прийняття ним відповідного рішення.

Суд встановив, що 05.06.2023 Бердичівська окружна прокуратура, в порядку ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" направила Міністерству економіки України повідомлення №50-90-2512вих-23 в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру", у якому вказала про встановлення фактів протиправного вибуття з державної власності майна (захисної споруди цивільного захисту) та повідомляла, що у разі невжиття відповідних заходів Міністерством економіки України, Бердичівською окружною прокуратурою вживатимуться заходи щодо ініціювання в інтересах держави відповідного позову (т.1, а.с.167-173).

У листі-відповіді №2801-09/27900-05 від 12.06.2023, Міністерство економіки України повідомило про неможливість самостійно ініціювати судове провадження, оскільки у міністерства відсутні відомості про обставин вибуття об`єктів державної власності, що перебувають на балансі АТ "Бердичівський Машинобудівний завод "Прогрес", та підтверджуючих таке вибуття документів, міністерство просило вжити заходи прокурорського реагування (т.1, а.с.174-176).

У повідомленні №50-90-300нвих-23 від 30.06.2023 Бердичівська окружна прокуратура повідомила Міністерство економіки України про намір здійснити представницькі повноваження прокуратури шляхом звернення з позовом про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 26.12.2002 та повернення до державної власності захисної споруди цивільного захисту - сховища, обліковий номер №20018/12 площею 482,9 кв.м., місткістю - 600 осіб (т.1, а.с.184-188).

Оскільки, Міністерство економіки України відповідного позову не подало, вказане, на думку прокурора, свідчить про не здійснення відповідних повноважень і зумовлює виникнення у прокурора обов`язку звернутися до суду з позовом для захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про дотримання прокурором визначеного ст.23 Закону України "Про прокуратуру" порядку звернення, що свідчить про наявність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Міністерства економіки України в суді у даній справі.

Згідно з Указом Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993 №210/93 (надалі - Указ) на підставі наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України №1001 від 30.06.1994 в процесі корпоратизації на базі Бердичівського заводу екологічного, хімічного і нафтопромислового машинобудування "Прогрес" створено відкрите акціонерне товариство "Бердичівський завод "Прогрес".

Відповідно до п. 2 Указу засновником ВАТ "Бердичівський завод "Прогрес" виступало Міністерство машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України (на сьогодні - Міністерство економіки України).

30.06.1994 на базі Бердичівського заводу екологічного, хімічного і нафтопромислового машинобудування "Прогрес" створено Відкрите акціонерне товариство "Бердичівський завод "Прогрес", що підтверджується наказом Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України №1001 від 30.06.1994, виданим на підставі Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємства" від 15.06.1993 року та "Положення про порядок корпоратизації", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №508 від 15.07.1993 (т.1, а.с. 40-41).

Засновником ВАТ "Бердичівський завод "Прогрес" виступало Міністерство машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України (на даний часМіністерство економіки України), відповідно до вказаного наказу, а також згідно відповіді Фонду державного майна України №10-33-8160 від 04.04.2023 (т.1, а.с.38-39).

Згідно з Актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 30.06.1994 з оцінки вартості майна Бердичівського заводу "Прогрес", передаточного балансу і документації про результати інвентаризації вилучено вартість майна на суму 2 677 млн. крб, у тому числі об`єкти, що не підлягають приватизації на суму 324 млн. карбованців (т.1, а.с.42-44).

Наказом Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 30.06.1994 № 1002 затверджено Акт інвентаризації майна і Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу підприємства "Бердичівський завод "Прогрес".

До статутного капіталу Бердичівського заводу "Прогрес" згідно вказаного наказу передано приміщення цеху за інвентарним номером 99579 (т.1, а.с.110).

Згідно облікової картки сховища, вказане приміщення прийнято в експлуатацію в 1975 році (т.1, а.с.167).

Тобто, з вказаного періоду приміщення цеху №20 перебувало на балансі Бердичівського заводу екологічного, хімічного і нафтопромислового машинобудування "Прогрес".

Матеріали справи містять облікові картки укриття від 20.08.1976, від 01.02.2007 та від 29.10.2019 (т.1, а.с.78, т.2, а.с.167-168).

Згідно обліковою карткою сховища від 20.08.1976 у приміщенні модельного цеху №20 за адресою: вул.Низгірецька, знаходиться захисна споруда цивільного захисту - сховище за обліковим №20018, ІІІ класу, тип сховища - вбудоване, місткістю на 300 осіб, яке належить ВАТ завод "Прогрес" (ливарний комплекс) ( т.1, а.с.78).

Згідно з обліковою карткою сховища від 01.02.2007, за адресою Житомирська область м.Бердичів, вул. Нізгірецька знаходиться захисна споруда цивільного захисту - сховище за обліковим номером №20018/12 на 600 осіб, яке належить ВАТ завод "Прогрес" (ливарний комплекс); вид проекту і показник захисту (КЗ)- А-5; вид укриття - вбудоване; конструкція - залізобетонна; загальна площа 539м3, загальна кубатура - 1670м2 (т.2, а.с.167).

Згідно з обліковою карткою сховища від 29.10.2019, за адресою Житомирська область м.Бердичів, вул. Нізгірецька знаходиться захисна споруда цивільного захисту - сховище за обліковим номером №20018/12, клас сховища III, на 600 осіб, яке належить ВАТ завод "Прогрес" (ливарний комплекс); вид проекту і показник захисту (КЗ)-А-5; вид укриття - вбудоване; конструкція - залізобетонна; загальна площа 482,9м3, загальна кубатура - 1636м2 (т.2, а.с.168).

Разом з цим судом встановлено, що рішенням Бердичівської міської ради №816 від 24.12.2002 "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна" надано дозвіл на оформлення права власності на частину майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Бердичів, вул. К. Лібкнехта, 79, вул. Нізгірецька, 100 - Відкритому акціонерному товариству "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (т.1, а.с. 63-64).

Згідно додатку до рішення виконкому Бердичівської міської ради №816 від 24.12.2002 - Перелік об`єктів нерухомого майна, на яке встановлюється право власності ВАТ ЗМЗ "Прогрес", включено в т.ч. будівлю цеху №20 інвентарний номер 99579 (т.1, а.с.71).

На підставі вищевказаного рішення, 26.12.2002 виконавчим комітетом Бердичівської міської ради ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" видано свідоцтво за №50 на право власності на частину цілісного майнового комплексу (згідно переліку), що знаходиться за адресою: вул.Нізгурецька, 100, м.Бердичів (т.1, а.с.75).

В подальшому, на підставі вищевказаного свідоцтва про право власності, рішенням державного реєстратора Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області від 04.04.2003 за №293429 проведено державну реєстрацію права власності за ПАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" на частину цілісного майнового комплексу (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 573451), що знаходиться за адресою: Житомирська область, м.Бердичів, вул. Низгірецька, буд. 100, у тому числі будівля цеху №20 (т.1, а.с. 91-94).

Згідно відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, державна реєстрація права власності ПАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" на вказаний об`єкт нерухомого майна проведена 15.04.2009 на підставі свідоцтва про право власності №50, виданого 26.12.2002 виконкомом Бердичівської міської ради (т.1, а.с.153-164).

У 2011 році керівництвом новоствореного ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" замовлено технічний паспорт на споруду цивільного захисту - сховище, обліковий номер 2/20018/12 вбудованого в будівлю, площею 482,9 кв.м., місткістю 600 осіб, яке вбудоване в 4-поверхову будівлю цеху №20 (літ.24), що за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, вул.Низгірецька, 100 (т.1, а.с.79-90).

Судом встановлено, що впродовж 2015-2023 роки комісійно проводилось оцінка стану готовності, експлуатації і використання сховища (протирадіаційного укриття) №20018/12, розташованого за адресою: м.Бердичів, вул.Низгірецька, 100 споруди цивільного захисту, що належить АТ Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (т.1, а.с.115-138, 178-181).

Враховуючи вищевказане суд встановив, що захисна споруда цивільного захисту - сховище за обліковим номером 20018/12, клас сховища III, площею 482,9 кв.м., місткістю 600 осіб, вбудоване в будівлю, яка розташована за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, вул.Низгірецька, 100 та право власності на яку зареєстроване за АТ Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес".

Також матеріали справи містять Акти оцінки готовності захисної споруди цивільного захисту - сховища №20018/12 розташованого за адресою: м.Бердичів, вул.Низгірецька, 100, що належить АТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес", клас сховища III, місткістю 600 осіб, загальною площею 482,9 кв.м, вбудоване в будівлю та є готовим до використання за призначенням (т.1, а.с.115-120).

За вказаного, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено наявність вбудованої в приміщення, що розташоване по вул. вул.Низгірецькій, 100 в м. Бердичеві Житомирської області та належить АТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" на праві приватної власності, захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) площею 482,9 кв.м.

Зазначені обставини відповідач-1 не заперечував, при цьому, у заяві №84/88 від 02.10.2023 позовні вимоги в частині витребування майна визнав та просив задовольнити.

Слід зазначити, що на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 10.04.2012 ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" змінило своє найменування на ПАТ "Бердичівський машинобудівний завод", а з 15.04.2019 на підставі рішення річних загальних зборів перейменовано в АТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (т.1, а.с. 240-244).

За вказаних обставин, Керівник Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства економіки України звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" та Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності та витребування у державну власність захисної споруди цивільного захисту.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно зі ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно з ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Приписами ст. 326 ЦК України визначено, що від імені та в інтересах Держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами.

З огляду на приписи вказаної норми права волевиявлення органів державної влади при виконанні своїх функцій, у тому числі щодо розпорядження державним майном, повинно відповідати чинному законодавству.

Стаття 328 ЦК України визначає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтею 345 Цивільного кодексу України, фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), приватизації не підлягають об`єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об`єктів, що мають загальнодержавне значення належать, зокрема, об`єкти, контроль за діяльністю яких з боку держави гарантує захист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення, використання або реалізації небезпечної продукції, послуг або небезпечних виробництв, в тому числі - захисні споруди цивільної оборони.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Цивільну оборону України" (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) систему цивільної оборони складають, серед іншого, сили і засоби, призначені для виконання завдань цивільної оборони, фонди фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів, передбачені на випадок надзвичайних ситуацій.

Згідно статті 9 Закону України "Про правові засади цивільного захисту" для забезпечення укриття населення в містах, селах, селищах створюється фонд захисних споруд шляхом: комплексного освоєння підземного простору населених пунктів для взаємопогодженого розміщення в ньому споруд і приміщень соціально-побутового, виробничого і господарського призначення з урахуванням необхідності пристосування і використання частини приміщень для укриття населення в разі виникнення надзвичайних ситуацій.

Згідно ст. 10 Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", до захисних споруд цивільної оборони належать сховища та протирадіаційні укриття .

Відповідно до наказу Держкоммістобудування України від 08.07.1997 № 106 на заміну СНІП 11-11-77 затверджено Державні будівельні норми (ДБН В 2.2.5-97). Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони, якими також визначено, що захисні споруди поділяються на сховища та протирадіаційні укриття, що призначаються для захисту в мирний час персоналу, який переховується від наслідків аварії, катастроф та стихійного лиха, які загрожують масовому ураженню людей, а також у воєнний час - від сучасної зброї масового ураження.

Водночас, захисна споруда цивільного захисту в силу положень ч. 12 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, ч. 2 ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", ч. 2 ст. 178 Цивільного кодексу України, є обмежено оборотоздатною річчю, а тому не може відчужуватись із державної чи комунальної власності у приватну.

Всупереч викладеному, захисна споруда цивільного захисту (сховище під обліковим записом № 20018/12), державної форми власності була приватизована.

Судом також враховується, що згідно із ст. 86 Господарського кодексу України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, векселі, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 13 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138, у разі приватизації (корпоратизації) державного (комунального) підприємства, на балансі якого перебувають захисні споруди, уповноважений орган управління захисної споруди проводить заходи, спрямовані на визначення їх балансоутримувачів та укладення з ними договорів про утримання (зберігання) захисних споруд.

Внесення майна державного підприємства, яке відповідно до закону не підлягає приватизації, як вкладу до статутного (складеного) капіталу, забороняється.

Суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.02.2018 у справі № 920/1077/16, від 28.03.2018 у справі № 925/792/17, від 08.05.2018 у справі № 925/875/17, від 22.05.2018 у справі № 915/1021/16, від 30.05.2018 у справі № 915/825/16, від 05.07.2018 у справі № 915/826/16, від 11.10.2018 у справі № 906/916/16, від 06.11.2018 у справі № 925/473/17, від 20.03.2019 у справі № 927/735/16, від 13.11.2019 у справі № 916/665/18, від 10.09.2020 у справах № 923/197/18, № 923/576/18, від 01.10.2020 у справах № 924/647/18, № 912/1672/18, від 18.03.2021 у справі № 924/592/20, від 12.10.2021 у справі №924/1431/20), згідно яких проведення корпоратизації державного підприємства у акціонерне товариство не є приватизацією такого державного підприємства, а тому внесення майна до статутного фонду такого корпоратизованого товариства не може розглядатися, як підстава для зміни форми власності на державне майно; таке майно не може бути відчужене чи корпоратизоване на користь суб`єкта права приватної власності без попереднього виключення цього майна із законодавчого переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Враховуючи викладене, оскільки судом встановлено, що спірне майно - захисна споруда цивільного захисту - обліковий номер №20018/12, площею 482,9 кв.м., місткість осіб - 600, яке вбудоване в будівлю цеху №20 (літ.24) частини цілісного майнового комплексу, що розташована за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, вул.Низгірецька, 100 відноситься до об`єктів загальнодержавного значення з обмеженою оборотоздатністю, приватизація яких заборонена законом, а тому АТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" неправомірно набув у власність вищевказане майно.

Отже, протирадіаційне укриття, як захисна споруда цивільного захисту не підлягає приватизації та корпоратизації і не може бути у власності відповідача.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За абз. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 85, 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 34), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 74) та інших.

Так, для витребування нерухомого майна оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування не є ефективним способом захисту права власника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 86)). Вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування не є ефективним способом захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39), від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19)). Пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 100), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29)).

Суд зазначає, що рішення Бердичівської міської ради №816 від 24.12.2002 "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна", яким надано дозвіл на оформлення права власності на частину майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Бердичів, вул. К. Лібкнехта, 79, вул. Нізгірецька, 100 - Відкритому акціонерному товариству "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), оскільки адресоване ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" та породжує права і обов`язки лише для відповідача-1. Ненормативний характер вказаного рішення також виражається у його одноразовому застосуванні, що полягає в оформлення права власності на частину майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Бердичів, вул. Нізгірецька, 100. Указане рішення відповідач-1 вже реалізував, відповідно воно вичерпало дію застосуванням.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Таким чином, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав (записів до Державного реєстру прав). З відображенням таких відомостей (записів) у Державному реєстрі прав рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпує свою дію. Отже, вимога про скасування такого рішення після внесення на його підставі відповідних відомостей (записів) до Державного реєстру прав не відповідає належному способу захисту.

Оскільки, як було встановлено судом, спірна захисна споруда цивільного захисту-сховище №20018/12, площею 482,9кв.м., що розташована за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, м.Бердичів, вул.Низгірецька, 100, належить державі Україна в особі Міністерства економіки України та вибула з її володіння поза волею власника, обраний прокурором спосіб захисту про витребування у власність держави в особі Міністерства економіки України є вірним та ефективним способом відновлення порушеного права держави в особі позивача.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного суду від 27.07.2022 у справі № 205/9325/18. Так, Верховний Суд зазначив, що якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

Також у постанові від 27 липня 2023 року по справі № 932/1139/21 Верховний суд зробив такі висновки. Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради №816 від 24.12.2002 (прокурором помилково зазначено номер рішення 186) та визнання недійсним свідоцтва про право власності серії за реєстровим №50 від 26.12.2002, виданого ВАТ "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" на об`єкт нерухомого майна в цілому за реєстраційним номером 573451 є неефективним, тому задоволенню не підлягають.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з наведеного, суд вважає обґрунтованою, доведеною та не спростованою відповідачем-1 вимогу прокурора про витребування у власність держави в особі Міністерства економіки України з чужого незаконного володіння Акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" захисну споруду цивільного захисту - сховище, обліковий №20018/12, площею 482,9кв.м., місткість осіб - 600, яке вбудоване в 4-х поверхову будівлю цеху №20 (літ.24) частини цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, м.Бердичів, вул.Низгірецька, 100. Відповідно, позов підлягає задоволенню в цій частині. В решті позовних вимог суд відмовляє.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Витрати по сплаті судового збору в частині вимог про витребування у власність держави в особі Міністерства економіки України з чужого незаконного володіння Акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" захисної споруди цивільного захисту, у зв`язку з визнанням відповідачем-1 позову в цій частині, з урахуванням приписів ч.1 ст. 130 ГПК України, яка кореспондується з ч. 3 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" (визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті), покладаються на Акціонерне товариство "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" в сумі 1342,00грн. Судові витрати за вимоги про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Бердичівської міської ради, про визнання недійсним свідоцтва про право власності у зв`язку з відмовою від позову покладаються на прокуратуру.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Витребувати у власність держави в особі Міністерства економіки України (ЄРДПОУ 37508596) з чужого незаконного володіння Акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (код ЄДРПОУ 00217426) захисну споруду цивільного захисту - сховище, обліковий номер 2/20018/12, площею 482,9кв.м., місткість осіб - 600, яке вбудоване в 4-х поверхову будівлю цеху №20 (літ.24) частини цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, м.Бердичів, вул.Низгірецька, 100.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Бердичівський машинобудівний завод "Прогрес" (13300, Житомирська область,м.Бердичів,вул. Європейська, буд. 79; ідентифікаційний код 00217426) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м.Житомир, вул.Святослава Ріхтера,11, ідентифікаційний код 02909950):

- 1 342,00грн витрат по сплаті судового збору.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 29.12.23

Суддя Кравець С.Г.

Друк. :

1 - в справу,

2 - позивачу через систему "Електронний суд",

3 - відповідачу-1 через систему "Електронний суд",

4 - відповідачу-2 через систему "Електронний суд",

5-6 - третім особам - через систему "Електронний суд",

- Департаменту з питань цивільного захисту населення та оборонної роботи Житомирської обласної державної адміністрації,

- Головному управлінню ДСНС України в Житомирській області,

7 - Бердичівській окружній прокуратурі через систему "Електронний суд",

8 - Житомирській обласній прокуратурі на електронну пошту: prokzt@zhit.gp.gov.ua.