Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2023 року Справа№200/6692/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2023 року з використанням підсистеми «Електронний суд» адвокат Раков А.В., представник позивача ОСОБА_1, подав до суду адміністративний позов до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо припинення нарахування та виплати позивачу з 01 листопада 2022 року;

- зобов`язати відповідача поновити нарахування та виплату страхових виплат позивачу з 01 листопада 2022 року;

- зобов`язати відповідача виплатити позивачу заборгованість із щомісячних страхових виплат, яка виникла за період з 01 листопада 2022 року по день поновлення такої виплати, на рахунок, відкритий у АТ «Державний ощадний банк України».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що є внутрішньо переміщеною особою та перебуває на обліку як отримувач страхових виплат у Костянтинівському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області. З 1 листопада 2022 року згідно з постановою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 18.11.2022 №14026/241270/74459/34 йому було призупинено нарахування щомісячних страхових виплат з невідомих причин. Позивач вважає дії відповідача щодо припинення сплати страхових виплат та не нарахування і невиплати позивачу страхових виплат за період з 01 листопада 2022 року по теперішній час протиправними, оскільки останні не відповідають вимогам Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало відзив на адміністративний позов, в якому позовні вимоги не визнало в повному обсязі, просило відмовити в їх задоволенні з таких підстав. За приписами статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в редакції, яка була чинною на час припинення (зупинення) позивачу страхових виплат, страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються в інших випадках, передбачених законодавством. Діюче законодавство не покладає на органи Фонду обов`язку здійснювати розшук потерпілих, виявляти, які з них перемістилися з непідконтрольної українській владі території, і встановлювати їх фактичне місце перебування, банківські рахунки тощо. Отримувати страхові виплати на підконтрольній українській владі території чи ні - це виключне особисте право і воля потерпілих, які потребують активних дій саме з боку останніх. Такий же по суті висновок міститься в постановах Першого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 по справі №200/4158/20-а та від 19.01.2021 по справі №200/8699/20-а. У зв`язку з відсутністю інформації про місце мешкання та неможливістю ідентифікувати позивача ОСОБА_1 , нарахування щомісячних страхових виплат було призупинено з 01.11.2022 згідно з постановою Костянтинівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 18.11.2022 № 14026/241270/74459/34.

27 листопада 2023 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

27 листопада 2023 року від відповідача витребувані докази.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , громадянин України, паспорт НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 перебуває на обліку як потерпілий у Фонді соціального страхування України з 30 травня 2012 року, має зареєстрований страховий випадок трудове каліцтво, що стався 26 січня 2008 року та 24 січня 2011 року.

За висновком МСЕК від 30 травня 2012 року, серія 10 ААА № 120555, ОСОБА_1 встановлено сукупний відсоток втрати професійної працездатності 20%, у зв`язку з трудовим каліцтвом 10% - мало місце 26 січня 2008 року та 10% - 24 січня 2011 року, безстроково,

ОСОБА_1 перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати в Костянтинівському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

Згідно з довідкою від 05.03.2015 №1425035867 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції тимчасовою адресою перебування ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 .

04 березня 2015 року ОСОБА_1 подав до Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у м. Костянтинівці Донецької області заяву про тимчасове продовження раніше призначеної страхової виплати у зв`язку із нещасним випадком на виробництві за тимчасовою адресою перебування: АДРЕСА_2 .

27 березня 2015 року Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м. Костянтинівці прийнята постанова №0534/74459/48207.1/23 «Про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати», якою з 01 березня 2015 року по 04 вересня 2015 року включно ОСОБА_1 , продовжена виплата раніше призначеної щомісячної грошової суми в разі часткової або повної втрати працездатності.

05 жовтня 2015 року Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійним захворювань України Костянтинівським відділенням прийнята постанова №0534/744597/74459/25 «Про припинення щомісячних страхових виплат», якою з 01 жовтня 2015 року ОСОБА_1 , припинена виплата у зв`язку із закінченням терміну дії довідки УСЗН.

25 грудня 2015 року Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Костянтинівським відділенням прийнята постанова №0534/74459/74459/26 «Про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати», якою з 01 жовтня 2015 року по 31 березня 2016 року включно ОСОБА_1 , продовжена виплата раніше призначеної щомісячної грошової суми в разі часткової або повної втрати працездатності.

05 квітня 2016 року Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійним захворювань України Костянтинівським відділенням прийнята постанова №0534/744597/74459/27 «Про припинення щомісячних страхових виплат», якою з 01 квітня 2016 року ОСОБА_1 , припинена виплата у зв`язку із закінченням терміну дії довідки (ВПО).

05 квітня 2016 року Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійним захворювань України Костянтинівським відділенням прийнята постанова №0534/74459/28 «Про зняття з обліку потерпілого», якою знято з обліку справу потерпілого ОСОБА_1 № справи 74459, у зв`язку із закінченням терміну дії довідки (ВПО) та припинено страхові виплати з 01 квітня 2016 року.

15 березня 2020 року начальнику Костянтинівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області подано заяву ОСОБА_1 щодо поновлення виплати страхових виплат.

07 жовтня 2020 року листом №24.03.1/1805 Костянтинівським міським відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області позивачу було повідомлено про припинення страхових виплат з квітня 2016 року та отримання іншої інформації щодо страхових виплат безпосередньо в відділенні або рекомендованим листом за адресою мешкання.

27 листопада 2020 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/9903/20-а було задоволено повністю адміністративний позов, визнано протиправними дії управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо припинення нарахування та виплати позивачу страхових виплат з 01 квітня 2016 року; визнано протиправним та скасовано постанову «Про припинення щомісячної страхової виплати» 05 квітня 2016 року №0534/74459/744559/27; зобов`язано поновити нарахування страхових виплат та сплатити заборгованість по страховим виплатам з 01 квітня 2016 року ОСОБА_1

16 липня 2021 року Костянтинівським міським відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області прийнята постанова №0534/74459/74459/31 «Про продовження раніше призначеної страхової виплати (корегуюча)», якою відкоригована виплата продовжена з 01 грудня 2020 року по 17 лютого 2021 року включно згідно з рішенням у справі №200/9903/20-а від 27.11.2020.

16 липня 2021 року Костянтинівським міським відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області прийнята постанова №0534/74459/74459/32 «Про продовження раніше призначеної страхової виплати (корегуюча)», якою відкоригована виплата продовжена з 18 лютого 2021 року по 28 лютого 2021 року включно згідно з рішенням у справі №200/9903/20-а від 27.11.2020.

16 липня 2021 року Костянтинівським міським відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області прийнята постанова №14026/241270/74459/34 «Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати відповідно до частини другої статті 37», якою виплата проведено з 01 березня 2021 року безстроково.

15 липня 2021 року видано свідоцтво про встановлення факту особистої явки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 , до т.в.о. нотаріуса Єгорьєвського нотаріального округу Московської області.

30 липня 2021 року за заявою позивача вищевказане свідоцтво залучено до матеріалів страхової справи.

18 листопада 2022 року головним спеціалістом страхових виплат ОСОБА_2 на ім`я в.о. начальника Костянтинівського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області подана службова записка №849 про надання дозволу на затримання щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 з 01 листопада 2022 року до з`ясування місця знаходження потерпілого.

18 листопада 2022 року Костянтинівським міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області прийнята постанова №14026/241270/74459/34 «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати», якою з 01 листопада 2022 року ОСОБА_1 затримано щомісячну страхову виплату, на підставі п. 6 ч.1 ст. 46, ч. 2 ст. 16 Закону №1105-ХІV, згідно зі службовою запискою №849 для з`ясування місця знаходження отримувача страхових виплат.

12 травня 2023 року адвокат Раков А.В., представник позивача ОСОБА_1, звернувся із адвокатським запитом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив повідомити про підстави припинення щомісячних страхових виплат, а також заборгованості по страховим виплатам.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Україна є […] правова держава (стаття 1 Конституції України).

Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (стаття 3 Конституції України).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (стаття 46 Конституції України).

На час прийняття оскаржуваної постанови правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначалися Законом України від 23 вересня 1999 року №1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в редакції Закону України №2153-IX від 24.03.2022 (далі - Закон №1105-XIV).

Статтею 36 Закону №1105-XIV визначено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Відповідно до частини 1 статті 47 Закону №1105-XIV страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду: 1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання; 2) особам, які мають право на виплати у зв`язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

Частинами 5 та 6 статті 47 вказаного Закону визначено, що страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них.

Згідно зі статтею 46 Закону №1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються: 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; 3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від реабілітації у сфері охорони здоров`я чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню та функціональному відновленню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством.

У статті 27 Закону України від 14.01.1998 року № 16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 16/98-ВР) передбачено підстави припинення страхових виплат: а) якщо виплати призначено на підставі документів, що містять неправдиві відомості; б) якщо страховий випадок стався внаслідок дії особи, за яку настає кримінальна відповідальність; в) якщо страховий випадок стався внаслідок умисної дії особи; г) внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обов`язків щодо загальнообов`язкового державного соціального страхування; д) в інших випадках, передбачених законами.

Тобто, вказаний перелік є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати страхових виплат з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом (згідно із Законом № 16/98-ВР) чи законодавством (згідно із Законом №1105-XIV).

Відповідач не наводить інших випадків, передбачених законами, для припинення страхової виплати, а лише вказує, що нарахування щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 було припинено (затримано) у зв`язку з відсутністю інформації про місце мешкання потерпілого ОСОБА_1 .

Вказані аргументи не приймаються до уваги, оскільки не ґрунтуються на чинному законодавстві.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів наявності підстав для припинення виплати щомісячної страхової виплати позивачу.

Відповідно до частини 2 статті 16 Закону №1105-XIV застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з`являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі лікарсько-консультативною комісією (далі - ЛКК) чи МСЕК, втрачають право на таку допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів наявності підстав для припинення виплати щомісячної страхової виплати позивачу з підстав, передбачених частиною 2 статті 16 Закону №1105-XIV.

З врахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийняття спірної постанови про затримання виплати позивачу щомісячної страхової виплати з 01 листопада 2022 року.

Крім того, підзаконні нормативно-правові акти, на які посилається відповідач, не є законами, а тому, не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб визначено Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року № 1706-VII (далі - Закон №1706-VII).

Статтею 1 Закону №1706-VII визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Статус внутрішньо переміщеної особи не позбавляє права на отримання соціальних виплат. Уповноважені органи державної влади та місцевого самоврядування повинні сприяти в реалізації такими особами гарантованих Конституцією та законами України прав та свобод, створюючи належні для цього умови.

Суд звертає увагу на те, що реалізація позивачем права на вільний вибір місця проживання в України, гарантовано Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», і ніхто не може позбавляти його права на отримання призначених йому страхових сум.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або його відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Отже, відсутність позивача за місцем проживання не може позбавляти його права на отримання страхових виплат через впроваджений механізм реєстрації внутрішньо переміщених осіб.

Суд також звертає увагу на положення статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.03.1952) які передбачають, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

За наслідками судового розгляду встановлено, що виплата щомісячних страхових виплат, які призначені позивачу безстроково, припинена з 01 листопада 2022 року з підстав, які суперечать вимогам Конституції та законам України.

Отже, спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а виплата позивачу щомісячної страхової виплати підлягає поновленню з моменту припинення згідно з частиною сьомої статті 47 Закону №1105-ХІV.

Вимога про зобов`язання виплатити заборгованість із щомісячних страхових виплат, яка виникла за період з 01 листопада 2022 року по день поновлення такої виплати, не підлягає задоволенню, оскільки, ця вимога охоплюється вимогою про зобов`язання відновити нарахування та виплату страхових виплат з 01 листопада 2022 року.

Позивач помилково вважає, що його права порушені діями відповідача, як встановлено судом виплати були припиненні внаслідок прийняття протиправної постанови.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Позивач сплатив судовий збір в сумі 858,88 гривень.

Згідно з частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 772,99 грн. (90% задоволених позовних вимог).

Доказів понесення інших судових витрат суду не надано.

Керуючись статтями 2, 3-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 215, 241-246, 250, 251, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010, e-mail: gu@dn.pfu.gov.ua) задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову №14026/241270/74459/34 «Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати» від 18 листопада 2022 року, яка прийнята Костянтинівським міським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної страхової виплати з 01 листопада 2022 року на рахунок, відкритий у АТ «Державний ощадний банк України».

В інший частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 772 (сімсот сімдесят дев`ять) гривень 99 копійок.

Повний текст рішення складено 27 грудня 2023 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя А.І. Циганенко