Справа № 204/10833/23

Провадження № 2/204/2963/23

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2023 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

за участю секретаря Кошелюк Д.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м.Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання, якою просив стягнути з відповідача моральну шкоду, заподіяну в результаті професійних захворювань та виробничої травми у розмірі 245 000 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав на те, що з 08 липня 1999 року по 21 грудня 2021 року він перебував у трудових відносинах з відповідачем. За час роботи на підприємстві відповідача позивач набув низку хронічних професійних захворювань: пневмоконіоз (р/q, 1/2), ускладнений хронічним бронхітом II стадія, фаза затихаючого загострення, ЛН І-ІІ ст. (перша-друга). Хронічна радикулопатія L5, S1 ліворуч в стадії затихаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та больовим синдромами. Раніше у позивача не було хронічних захворювань. Професійне захворювання виникло у зв`язку з тривалим періодом роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів - важкості праці та пилу фіброгенної дії. Також за час роботи на підприємстві відповідача з позивачем стався нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом. Так, позивач зазначає обставини, за яких стався нещасний випадок: після перетяжки секції № 61, робітники почали її розжимати, але її розжим проводився не повністю, тому ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , за допомогою гідростойки МКЮ дорозжали цю секцію, шляхом встановленням гідростойки в грунт виработки і в верхній перекритій секції № 61. Після розжиму секції робітники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , почали зливати стойку МКЮ, після вкорочення циліндра стойки МКЮ вона під своєю вагою впала на ґрунт, при падінні відбувся удар по ОСОБА_1 , який знаходився в цей час біля секції № 61. Відповідно до п.6 факту форми Н-5 зазначено, що нещасний випадок вважати пов`язаним з виробництвом. При нещасному випадку на виробництві позивач отримав травми, а саме: осколочний перелом малоберцової кістки в н/3, закритий перелом кістки правої голені. Позивачу первинно безтерміново встановлено третю групу інвалідності за професійним захворюванням та протипоказана важка фізична праця. Позивачу первинно-повторно безтерміново встановлено 65% втрати працездатності за професійним захворюванням, з яких: первинно: 30% - профрадикулопатія, 25% - пневмоконіоз; повторно: 10% - виробнича травма. Позивач має постійні скарги на стан свого здоров`я, змушений проходити лікування, має скарги на задишку при незначному фізичному навантажені, ходьбі 50 м., кашель з важковідділ. мокротою чисто у ранковий час; загальну слабкість; втому; біль у грудній клітці після кашлю, на біль у поперековому відділі хребта, з іррадіацією в ліву ногу, оніміння в лівій нозі; біль підсилюється під час незначного фізичного навантаження, ходьбі. У зв`язку з вказаним хронічним професійним захворюванням та травмою порушено та помпуються нормальні життєві зв`язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання та травми, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття. Окрім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що проводжується значною втратою працездатності у відносно молодому віці, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, стрес, депресію. Отже, факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказуванню іншими засобами доказування. Позивач вважає, що за таких обставин зі сторони відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров`я внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у нього хронічного професійного захворювання та травми. Розмір спричиненої моральної шкоди позивач оцінює у 245000 грн., які і просить стягнути з відповідача на свою користь.

23 серпня 2023 року від представника відповідача ОСОБА_4 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Оформлюючи трудові відносини з позивачем, згідно ст.29 КЗпП України, ст. 5 Закону України «Про охорону праці» позивачу були роз`яснені його права і обов`язки, проінформовано під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих чинників та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Тож відповідач не приховував тяжкість і шкідливість технологічного процесу. При цьому, позивач свідомо приймав запропоновані йому умови праці і усвідомлював можливість ушкодження його здоров`я. За роботу в шкідливих та небезпечних умовах праці позивач користувався скороченням тривалості робочого часу, додатковою оплачуваною відпусткою, оплатою праці в підвищеному розмірі та іншими пільгами та компенсаціями, що надаються в порядку, визначеному законодавством. Таким чином, під час працевлаштування позивач усвідомлював, що під час роботи у шахті буде піддаватися впливу шкідливих факторів. Однак, усвідомлюючи ризик виникнення професійного захворювання, умисно не повідомляв адміністрацію про необхідність переведення його на іншу менш шкідливу або менш важку працю у зв`язку з погіршенням стану свого здоров`я. За весь період роботи на підприємстві відповідача працівник жодних скарг не заявляв. Праця, яку виконував позивач, відповідала його функціональним можливостям організму, відповідала загальній і спеціальній підготовці, навичкам та віку позивача. Обов`язкові медичні огляди позивач проходив та за результатами яких його було визнано здоровим та придатним для роботи. В матеріалах цивільної справи відсутні розрахункові документи (касові чеки, квитанції) чи інші документи, які б свідчили про витрати пов`язані з відновленням психологічного стану, стану здоров`я, який був до виникнення ситуації. Зазначені документи є єдиними належними і допустимими доказами, які можуть свідчити про понесення позивачем витрат на лікування та придбання ліків. Позивачем не доведена неправомірність поведінки Відповідача, внаслідок якої могла бути спричинена така моральна шкода (не доведено склад правопорушення в діях Відповідача), наявність вини відповідача у виникненні профзахворювання, а також не наведено розрахунку суми шкоди, яку він зазначає у позові. Протиправних дій у відношенні позивача, які б знаходилися у причинному зв`язку із профзахворюванням, Відповідач не вчиняв. З боку підприємства санітарно-побутове забезпечення відповідало вимогам нормативно-правових актів, працівники завжди забезпечувались засобами індивідуального та колективного захисту. Просить врахувати, що за роботу в шкідливих умовах праці позивачу було надано право на пільгове пенсійне забезпечення та достроково призначено пенсію на пільгових умовах. Стягнення в якості відшкодування моральної шкоди є необґрунтованим та суттєво завищеним. Розмір відшкодування шкоди має бути не більшим за достатній для розумного задоволення вимог заявника і не має призводити до його навіть неістотного збагачення. Також звертає увагу, що стягнута моральна шкода підлягає оподаткуванню. У зв`язку з викладеним позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 28 липня 2023 року справа прийнята до провадження; відкрито спрощене позовне провадження, справа розглянута без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.

З урахуванням вимог ст.ст.19,274,276,277 ЦПК України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено та копією трудової книжки серії НОМЕР_1 заповненої 04.07.1997 року підтверджується, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем Приватним акціонерним товариством «Шахтоуправління «Покровське», а саме: 08 липня 1999 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду гірничого 3 розряду підземним з повним робочим днем в шахті до Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Красноармійська-Західна № 1». 14 червня 2000 року Державне відкрите акціонерне товариство «Шахта «Красноармійська-Західна № 1» було реорганізовано у Державне відкрите акціонерне товариство «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна 1». 28 вересня 2000 року Державне відкрите акціонерне товариство «Вугільна компанія «Шахта Красноармійська-Західна № 1» було реорганізоване у Відкрите акціонерне товариство «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1». 05 серпня 2008 року Відкрите акціонерне товариство «Вугільна компанія «Шахта Красноармійська-Західна-1» змінено найменування на Відкрите акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське». 07 вересня 2010 Відкрите акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське» змінило найменування на Публічне Акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське». 13 вересня 2018 року Публічне акціонерне Товариство «Шахтоуправління «Покровське» перейменовано в Приватне акціонерне товариство Шахтоуправління «Покровське». 21 грудня 2021 року позивача було звільнено (а.с.8-9).

Отже, позивач працював на підприємстві відповідача в умовах впливу шкідливих факторів більше 20 років.

Як зазначено в Акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 21 липня 2022 року, затвердженого 22 липня 2022 начальником Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Король В., позивачу ОСОБА_1 було встановлено професійне захворювання: пневмоконіоз (р/q, 1/2), ускладнений хронічним бронхітом II стадія, фаза затихаючого загострення, ЛН І-ІІ ст. (перша-друга). Хронічна радикулопатія L5, S1 ліворуч в стадії затихаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та больовим синдромами (а.с.10-11).

Згідно п.15 даного Акту, раніше у позивача не було хронічних захворювань.

Пункт 17 вказаного акту встановлює, що професійне захворювання виникло за таких обставин: професійне захворювання виникло у зв`язку з тривалим періодом роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів - важкості праці та пилу фіброгенної дії. Згідно п.18 зазначеного акту причинами виникнення професійного захворювання є: пил переважно фіброгенної дії, кремнію діоксин кристалічний при вмісту вільного діоксиду кремнію до 5: - фактична величина 30,2 - 55,2 мг/м3, при нормативному значенні 10 мг/м3. Тривалість дії: впродовж зміни 81 - 91,7%. Важкість праці: фізичне динамічне навантаження (за участю м`язів кінцівок та тулуба) - фактична величина 61,5 - 191,3 Вт, при нормативному значенні 90 Вт; фактичне динамічне навантаження (за участю м`язів рук та плечового поясу) - фактична величина --.5 - 120,8 Вт, при нормативному значенні 45 Вт; маса вантажу, що підіймається та переміщується -фактична величина 15-35 кг при нормативному значенні 30 кг; робоча поза в нахиленому л: положенні більше 30°40 - 56% зміни при нормативному значенні до 30° 25% зміни; нахили корпусу- 160 разів за зміну, при нормативному значенні 51-100 разів за зміну. Фактичні рівні звукового лиску, еквівалентні рівні шуму 82 - 96 дБА, при нормативному значенні 80 дБА.

Також, за час роботи на підприємстві відповідача, з позивачем стався нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, що підтверджується актом № 49 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом форми Н-1 від 11 червня 2010 року (а.с.12-13) та актом розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 11 червня 2010 року (а.с.14-15).

Пункт 3 акту форми Н-5 вказує на обставини, за яких стався нещасний випадок, а саме: після перетяжки секції № 61, робітники почали її розжимати, але її розжим проводився не повністю, тому ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , за допомогою гідростойки МКЮ дорозжали цю секцію, шляхом встановленням гідростойки в грунт виработки і в верхній перекритій секції № 61. Після розжиму секції робітники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , почали зливати стойку МКЮ, після вкорочення циліндра стойки МКЮ вона під своєю вагою впала на ґрунт, при падінні відбувся удар по ОСОБА_1 , який знаходився в цей час біля секції № 61.

Відповідно до п.6 факту форми Н-5 зазначено, що нещасний випадок вважати пов`язаним з виробництвом.

Пункт 9 акту форми Н-1 описує характер травм, отриманих позивачем: осколочний перелом малоберцової кістки в н/3, закритий перелом кістки правої голені.

Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 21 вересня 2022 року серії 12ААВ № 781944 позивачу первинно безтерміново встановлено третю групу інвалідності за професійним захворюванням та протипоказана важка фізична праця. Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 21 вересня 2022 року серії 12ААА №119727 позивачу первинно-повторно безтерміново встановлено 65% втрати працездатності за професійним захворюванням, з яких: первинно: 30% - профрадикулопатія, 25% - пневмоконіоз; повторно: 10% - виробнича травма (а.с.16).

Як зазначає позивач, останній має постійні скарги на стан свого здоров`я, змушений проходити лікування, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 489 (а.с.18) та медичним висновком Лікарсько-експертної комісії (ЛЕК) про наявність хронічного професійного захворювання (отруєння) №23/596 від 11.07.2022 року (а.с.17).

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 489 позивач має скарги на задишку при незначному фізичному навантажені, ходьбі 50 м., кашель з важковідділ. мокротою чисто у ранковий час; загальну слабкість; втому; біль у грудній клітці після кашлю, на біль у поперековому відділі хребта, з іррадіацією в ліву ногу, оніміння в лівій нозі; біль підсилюється під час незначного фізичного навантаження, ходьбі.

З виписок з Акту огляду МСЕК, наданих 20.07.2023 року Обласним центром медико-соціальної експертизи міжрайонна травматологічна МСЕК м.Покровська на вимогу адвокатського запиту, встановлено, що:

- ОСОБА_1 вперше був оглянутий на міжнародній травматологічній МСЕК м.Покровська 01.10.2010 року за наслідками трудового каліцтва від 07.06.2010 року за рішенням комісії йому було продовжено лікування за листом непрацездатності;

-повторно оглянутий на МСЕК 28.01.2011 року рекомендовано продовжити лікування за листом непрацездатності до 1 місяця;

-04.03.2011 року оглянутий повторно на міжнародній травматологічній МСЕК м.Покровськ встановлено 20% втрати професійної працездатності первинно по труд. каліцтву 07.06.2010 року на один рік до 01.04.2012 року;

-30.03.2012 року ОСОБА_1 оглянутий на міжнародній травматологічній МСЕК м.Покровськ, встановлено 20% втрати професійної працездатності повторно по труд каліцтву 07.06.2010 року на два роки до 01.04.2014 року;

-31.03.2014 року ОСОБА_1 оглянутий на міжнародній травматологічній МСЕК м.Покровськ, встановлено 20% втрати професійної працездатності повторно по труд каліцтву 07.06.2010 року на три роки до 01.04.2017 року;

-30.03.2017 року ОСОБА_1 оглянутий на міжнародній травматологічній МСЕК м.Покровськ, встановлено 20% втрати професійної працездатності повторно по труд каліцтву 07.06.2010 року на три роки до 01.04.2020 року;

-09.04.2020року ОСОБА_1 оглянутий на міжнародній травматологічній МСЕК м.Покровськ, встановлено 20% втрати професійної працездатності повторно по труд каліцтву 07.06.2010 року на три роки до 01.05.2023 року;

-21.09.2022 року ОСОБА_1 оглянутий на міжнародній травматологічній МСЕК м.Покровськ, встановлено 65% втрати професійної працездатності у сукупності з яких 10% по труд каліцтву ІНФОРМАЦІЯ_1 , безтерміново (а.с.34).

Вирішуючи пред`явлені позовні вимоги судом враховується наступне.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, які і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Згідно з пунктом 9 частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до статті 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладено на власника або на уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Згідно зі статтею 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Конституційний Суд України визнав, що право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця) (абзац 9 пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року N 20-рп/2008).

Відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством (стаття 237-1 КЗпП України).

Моральна шкода вважається заподіяною, якщо особа і заподіювач такої шкоди перебувають у трудових правовідносинах або на них поширюється дія трудового законодавства; вона виникла внаслідок порушення трудових прав із боку роботодавця; працівник зазнає моральних втрат у вигляді моральних страждань, тобто негативних змін, що відбуваються в його свідомості внаслідок усвідомлення факту порушення його трудових прав, і ці негативні зміни призвели до втрати нормальних життєвих зв`язків, а також вимагають від працівника додаткових зусиль для організації свого життя.

Отже підставою для відшкодування моральної шкоди, згідно зі статтею 237-1 КЗпП України, є порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Положеннями статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (рішення Європейського суду з прав людини "STANKOV v. BULGARIA", N 68490/01, від 12 липня 2007 року).

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду нагадує, що в постанові 01 березня 2021 року в справі N 180/1735/16-ц (провадження N 61-18013сво18) вказано, що «за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди».

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У частині першій статті 1167 ЦК України визначено загальні умови відповідальності за заподіяння моральної шкоди.

У частині другій статті 1167 ЦК України передбачені спеціальні випадки відшкодування моральної шкоди, коли на відміну від загальних правил, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про охорону праці» охорона праці це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Дія Закону України «Про охорону праці» поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих (стаття 2 Закону України «Про охорону праці»).

Роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці (частина перша статті 13 Закону України «Про охорону праці»).

Ураховуючи, що вид діяльності працівника, який характеризується достатнім ступенем шкідливості та небезпечними умовами праці, призвів до виробничого ризику у вигляді ушкодження здоров`я, що потягло смерть працівника при виконанні своїх трудових обов`язків, тому незабезпечення роботодавцем безпечних умов праці призвело до нещасного випадку на виробництві.

Відповідно до статті 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Зазначений акт сторонами оспорений не був.

Визначаючи розмір моральної шкоди судом враховується факт наявності вини потерпілого від нещасного випадку, характер та обсяг страждань позивача з урахуванням їх тривалості й тяжкість, ступінь втрати працездатності, виходячи із засад розумності, пропорційності та справедливості, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути моральну шкоду у розмірі 130 000 грн.

З огляду на викладене, пред`явлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1073,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 264, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 130 000,00 грн. (сто тридцять тисяч гривень 00 копійок), з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» судовий збір у розмірі1300 (одна тисяча триста) грн. 00 коп. на користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське» (ЄДРПОУ 13498562, місцезнаходження: Донецька область, м.Покровськ, пл. Шибанкова, буд. 1-А).

Суддя Н.В. Токар