справа № 570/5481/23

провадження № 3/570/3042/2023

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 грудня 2023 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Кушнір Н.В., розглянувши в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.C.Петлюри, 10/ справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ,

за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

10 жовтня 2023 року о 16 год. 20 хв. на а/д М-06 "Київ-Чоп", західний під`їзд до м.Рівне, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Kia Carnival д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважний, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом DAF д.н.з. НОМЕР_2 .

Внаслідок ДТП транспортні засіби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків.

Правопорушник та потерпілий належним чиномповідомлені прочас імісце розглядусправи завказаною нимадресою,проте всудове засіданняправопорушник нез`явився з невідомої причини. Потерпілий у поданій до суду заяві просить розглянути справу у його відсутність, свої пояснення підтримує повністю.

З метою забезпечення реалізації принципів законності та диспозитивності, повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, а також попередження наступних правопорушень з боку особи, що притягається до відповідальності, з метою її виховання, охорони прав особи під час розгляду справи закон встановлює вимогу, відповідно до якої справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Щоб не затягувати процес розгляду справи та не створювати умов для зловживання з боку особи, що притягається до відповідальності, закон передбачив можливість розгляду справи за відсутності цієї особи у випадку, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про обізнаність правопорушника зі своїми правами, про місце і час розгляду справи в суді, а також відсутнє клопотання про перенесення судового розгляду, достатність матеріалів справи для прийняття рішення, відсутність необхідності заслуховувати його особисті пояснення з приводу події, встановлені строки розгляду вказаних справ, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч.4 ст.294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності правопорушника, що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст.268 КУпАП, вважаючи, що за наведених обставин його право на захист порушено не буде.

Дослідивши надані матеріали справи, вважаючи їх достатніми для прийняття рішення, суд прийшов до таких висновків.

Ст.6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" на суд покладає обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення, сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободигромадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст.245КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. За правилами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з положеннями ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення - передбаченої нормами права сукупності об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення, включає в себе: а) об`єкт; б) об`єктивну сторону; в) суб`єкт; г) суб`єктивну сторону.

Об`єкт - суспільні відносини у сфері власності.

Умовами настання такого виду юридичної відповідальності є: а) наявний причинний зв`язок між порушенням ПДР та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди (у випадку відсутності такого зв`язку особу може бути притягнуто до цивільно-правової відповідальності); б) немає наслідків діяння у вигляді спричинення або можливості спричинення аварії поїзда, судна або порушення нормальної роботи транспорту, або створення небезпеки для життя людей, або спричинення потерпілому середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень, або завдання великої матеріальної шкоди, чи настання інших тяжких наслідків (у такому випадку діяння кваліфікується за ст.277 КК України). Об`єктивна сторона доповнена вказівкою на настання наслідків у вигляді майнової шкоди, тобто склад правопорушення трансформується у формальний.

У відповідності до п.п.б) п.2.3. Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Згідно з п.13.1. ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

В п.26 Постанови №14Пленуму ВерховногоСуду Українивід 23грудня 2005року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про адміністративні правопорушення на транспорті» вказано, що суб`єктом вказаного адміністративного правопорушення може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин.

Суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Встановлені обставини підтверджуються

- протоколом про адміністративне правопорушення ААБ № 295836 від 10 жовтня 2023 року,

- даними схеми місця ДТП, якою зафіксоване місце зіткнення, місце розташування транспортних засобів, наявні на них механічні пошкодження,

- письмовими поясненнями правопорушника,

- письмовими поясненнями потерпілого.

Протокол про адміністративне правопорушення складений у присутності правопорушника та його копія йому вручена, про що свідчать відповідні застереження. Відповідно до тексту протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснено права, передбачені ст.63Конституції України і ст.268 КУпАП.

За змістом закону протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також результатів оскарження дій працівників поліції.

Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам, які пред`являються чинним законом до такого документу, визнано належним доказом та крім того, в матеріалах провадження наявні і інші беззаперечні докази, які підтверджують вину правопорушника. Доказів, які не були відомі особі при складанні відповідного протоколу, правопорушник у суді не надав. Вказані докази є такими, що повністю узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості.

Аналізуючи зазначені докази, враховуючи характер отриманих автомобілями пошкоджень, місце зіткнення та розташування транспортних засобів на час зіткнення, вважаю, що вина правопорушника у порушенні вимог Правил дорожнього руху доведена повністю, а зважаючи на те, що в результаті цього порушення транспортні засоби отримали технічні пошкодження, в діях правопорушника наявні усі ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.

При обранні виду та визначенні розміру адміністративного стягнення враховую обставини вчинення адміністративного правопорушення, яке вчинене з необережності, особу правопорушника, його ставлення до вчиненого, позицію потерпілого.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи. Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється порушенням правил дорожнього руху, тяжкість наслідків, суд призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, що відповідає характеру вчиненого правопорушення і меті адміністративного стягнення.

Вважаю, що штраф у відповідності до ст.23КУпАП буде мірою відповідальності, достатньою для досягнення мети виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, послужить його вихованню в дусі поваги до правил співжиття а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Застосований до правопорушника захід переслідує легітимну мету захисту громадського порядку та прав інших громадян і є необхідним у демократичному суспільстві» для досягнення цієї мети. Визнання порушника винним та застосування до нього стягнення, передбаченого відповідним положенням, відповідає вимозі щодо законності

Вирішено питання про стягнення судового збору відповідно до ст.40-1 КпАП України.

На підставі ст.124 КУпАП, керуючись ст.40-1, 283, 284 КУпАП, суд

в и р і ш и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у дохід держави (отримувач: ГУК у Рівненській обл./Рівненський район/22030101, номер рахунку (IBAN): UA728999980313151206000017295, банк одержувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку: 38012494, МФО 899998) судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Кушнір Н.В.