________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/4548/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні справу

за позовом Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області

до відповідача Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання протиправним та скасування рішення

за участю представників

від позивача - Дабіжа В.

від відповідача - Фінєєв Д.

До суду надійшла позовна заява Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.08.2023 № 65/30-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції".

Позивач посилається на те, що він звертався до Державного уповноваженого Антимонопольного комітету України Артеменко А.І. з листом від 09.01.2019 № 14, в якому просив надати роз`яснення, чи є встановлення пільг земельного податку на території Чорноморської міської ради Одеської області державною допомогою. До того ж, готуючи проект рішення від 26.06.2019 № 444-VII позивач також звертався до АКУ листами від 22.10.2018 № 344 та від 29.10.2018 № 545. У свою чергу АКУ повідомив листом від 11.01.2019 № 500-29/01-335, що відповідно до п. 12.3.7, п. 12 ст. 12 ПКУ не дозволяється міським радам встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб , ФОП і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків. Також АКУ підсумував, що встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку у меншому розмірі за максимальний, що визначений Кодексом на території Чорноморської міської ради не надає переваг суб`єктам господарювання та не містить вибіркового характеру, а отже не буде вважатись державною допомогою. З огляду на викладене, позивач посилається на те, що своїм рішенням він не надавав пільг окремим юридичним особам.

Ухвалою від 19.10.2023 позов залишено без руху.

27.10.2023, у встановлений строк, позивач надав докази усунення недоліків.

Ухвалою від 30.10.2023 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 29.11.2023.

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив, яким просить відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою від 29.11.2023 закрито підготовче провадження, справу призначено для розгляду по суті на 27.12.2023.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

Розпорядженням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.05.2023 № 65/41-рп/к розпочато розгляд справи № 37-01/50-п у зв`язку з наявністю у діях Чорноморської міської ради ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 3 статті 50, абзацом сьомим частини другої статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, які полягають у наданні окремим суб`єктам господарювання пільг, щодо сплати податку на земельні ділянки, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що може призвести до спотворення конкуренції.

Підставою для початку розгляду справи став результат проведеного дослідження Рішення від 26.06.2019 № 444- VII «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території Чорноморської міської ради Одеської області на 2020 рік», змін та доповнень до нього в частині надання пільг комунальним підприємствам, заснованим Чорноморською міською радою.

Пунктом 3 Рішення Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 26.06.2019 № 444-VII «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території Чорноморської міської ради Одеської області на 2020 рік» (далі - Рішення № 444-VII) установлені пільги для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України за переліком згідно з додатком 2. Цим додатком, поряд із іншим, надані пільги комунальним підприємствам, заснованим Чорноморською міською радою Одеського району Одеської області щодо земельного податку у розмірі 100 відсотків. Рішення № 444-VII набрало чинності з 01.01.2020.

Рішенням Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 19.06.2020 № 582-VII, яке набрало чинності з 01.01.2021, внесені зміни до Рішення № 444-VII, згідно із якими: назву рішення викладено в наступній редакції: «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на території Чорноморської міської ради Одеської області»; текст рішення та додатків до нього читати без зазначення терміну дії. Рішенням Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 12.07.2022 № 232-VIII внесені зміни до Рішення № 444-VII (зі змінами та доповненнями), згідно із якими додаток 1 до рішення викладено у новій редакції. При цьому, рішення про внесення змін набирає чинності через шість місяців після припинення чи скасування воєнного стану.

Таким чином, рішенням Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 26.06.2019 № 444-VII «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на території Чорноморської міської ради Одеської області» установлені пільги для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України за переліком згідно з додатком 2, на 2020 рік з 01.01.2020, а рішенням цієї ради від 19.06.2020 № 582-VII строк таких пільг продовжено без зазначення терміну дії. Набрання чинності рішенням від 12.07.2022 № 232-VIII не вплине на зазначене питання.

Отже, комунальні підприємства, засновані Чорноморською міською радою Одеського району Одеської області, відповідно до рішень Чорноморської міської ради від 19.06.2020 № 582-VII та від 12.07.2022 № 232-VIII користуються пільгами щодо земельного податку у розмірі 100 відсотків з 01.01.2020 без зазначення терміну дії.

Відповідно до чинного законодавства, зокрема положень пункту 28 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 12 та 284 Податкового кодексу України (далі - ПК України), до компетенції Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області входить прийняття рішення про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Поряд із цим, чинне законодавство зобов`язує органи місцевого самоврядування здійснювати заходи щодо створення та розвитку конкурентного середовища на товарних ринках.

Так, частиною першою статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що державна політика у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму в господарській діяльності, здійснення заходів щодо демонополізації економіки, фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, консультативної та іншої підтримки суб`єктів господарювання, які сприяють розвитку конкуренції, здійснюється органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління та контролю. Також, відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи місцевого самоврядування зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Згідно із частиною третьою статті 25 ГК України уповноважені органи державної влади і органи місцевого самоврядування повинні здійснювати аналіз стану ринку і рівня конкуренції на ньому і вживати передбачених законом заходів щодо упорядкування конкуренції суб`єктів господарювання.

Однак, Чорноморською міською радою Одеського району Одеської області при підготовці та прийнятті Рішень № 444-VII та № 232-VIII зазначені вимоги законодавства дотримані не були, а саме були надані пільги суб`єктам господарювання за груповою ознакою комунальним підприємствам, заснованим Чорноморською міською радою Одеського району Одеської області, із ігноруванням питання щодо впливу такого рішення на стан конкуренції.

Пунктом 282.1 статті 282 ПК України встановлені категорії юридичних осіб, які звільняються від сплати податку. Зазначені категорії юридичних осіб враховані в додатку 2 та деякі з них одночасно відносяться до категорії комунальних підприємств, заснованих Чорноморською міською радою Одеського району Одеської області.

Відповідно до абзацу сьомого частини другої статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнаються надання окремим суб`єктам господарювання або групам суб`єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Проведеним аналізом встановлено, що серед діючих комунальних підприємств, заснованих Чономорською міською радою Одеського району Одеської області, яким надано пільгу за груповою ознакою, комунальне підприємство фірма «Райдуга» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (далі - КП фірма «Райдуга») та комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (далі КП «БТІ»), не відносяться до категорії осіб, що звільняються від сплати цього податку відповідно до закону та зазнають конкуренції за видами своєї діяльності із іншими суб`єктами господарювання, які на території Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області є платниками земельного податку, але не мають таких пільг.

Таким чином, своїми рішеннями № 444-VII та № 232-VIII Чорноморська міська рада, визначивши за груповою ознакою пільги всім комунальним підприємствам, заснованим Чорноморською міською радою Одеського району Одеської області, надала й пільги окремим суб`єктам господарювання, які входили до цієї групи, а саме КП фірмі «Райдуга» та КП «БТІ», що поставило їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, які є платниками земельного податку і не мають такої пільги, та, як наслідок, може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

На підставі вищевикладеного, адміністративна колегія Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішенням від 17.08.2023 № 65/30-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» у справі № 37-01/2023 (далі Рішення № 65/30-р/к) постановила:

1. Визнати дії Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, які полягають у встановленні в рішенні від 26.06.2019 № 444-VII «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території Чорноморської міської ради Одеської області на 2020 рік» зі змінами внесеними рішенням від 12.07.2022 № 232 VIII «Про внесення змін до рішення Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 26.06.2019 №444 -VII «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (зі змінами та доповненнями)» пільги комунальним підприємствам, заснованим Чорноморською міською радою щодо сплати податку за земельні ділянки у розмірі 100 відсотків, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50, абзацом сьомим частини другої статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, шляхом надання окремим суб`єктам господарювання пільг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що може призвести до спотворення конкуренції.

2. Зобов`язати Чорноморську міську раду Одеського району Одеської області впродовж двох місяців з дня отримання рішення припинити порушення, визначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення.

На даний час Рішення № 65/30-р/к не виконане.

Роз`яснення Антимонопольного комітету України, що містилось у службовому листі від 11.01.2019 № 500-29/01-335, на які посилається представник позивача, не спростовує вчинення Чорноморською міською радою Одеського району Одеської області порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50, абзацом сьомим частини другої статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, шляхом надання окремим суб`єктам господарювання пільг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що може призвести до спотворення конкуренції.

У зазначеному службовому листі заявнику роз`яснено лише те, що встановлення пільг земельного податку на території Чорноморської міської ради Одеської області не є державною допомогою, а тому й не регулюється Законом України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання», що, в свою чергу, не потребує його дотримання при встановленні зазначених пільг, в тому числі відсутня необхідність подання повідомлення про нову державну допомогу.

Поряд із цим, вказане не звільняє орган місцевого самоврядування від обов`язку дотримуватись вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції», який встановлює види, склад порушень законодавства про захист економічної конкуренції, заходи відповідальності, що застосовуються за їх вчинення, і процесуальні норми, що визначають порядок притягнення до відповідальності, а отже є спеціальним законом у сфері захисту економічної конкуренції та підлягає застосуванню у даному випадку.

Рішенням № 65/30-р/к встановлено порушення Позивачем вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції», а не Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання», який, як й зазначено в роз`ясненнях Антимонопольного комітету України, регулює правовідносини, що виникають з інших підстав.

Таким чином, при підготовці та розгляді проектів Рішень № 582-VII та № 232-VIII необхідно було врахувати не тільки положення службового листа Антимонопольного комітету України від 11.01.2019 № 500-29/01-335, який роз`яснив лише те, що встановлення пільг земельного податку на території Чорноморської міської ради Одеської області не є державною допомогою, а й вимоги Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Посилання представника позивача на те, що міська рада у своїх Рішеннях № 582- VII та № 232-VIII не зазначала назви конкретних підприємств, а саме: КП фірма «Райдуга», КП «БТІ» не спростовує фактичне надання пільг цим підприємствам зазначеними рішеннями. Виходячи з положень абзацу сьомого частини другої статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» обов`язковими ознаками антиконкурентних дій органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративногосподарського управління та контролю є:

1. Надання окремим суб`єктам господарювання або групам суб`єктів господарювання пільг чи інших переваг;

2. Надані пільги чи інші переваги ставлять суб`єктів господарювання у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Отже, в розумінні абзацу сьомого частини другої статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» для встановлення факту правопорушення необхідно встановити, що «окремі суб`єкти господарювання» отримали пільги, які за своїм значенням в даному випадку є складовою частиною всієї сукупності суб`єктів господарювання, що діють на спільному ринку, де існує конкуренція, та не мають таких пільг, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Своїми рішеннями № 444-VII та № 232-VIII Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області:

1. Надала пільги групі суб`єктів всім комунальним підприємствам, заснованим Чорноморською міською радою, що підтверджується цими рішеннями.

2. КП фірма «Райдуга» та КП «БТІ» входять до вищезазначеної групи підприємств, що підтверджується переліком комунальних підприємств, заснованих Чорноморською міською радою, що здійснювали/здійснюють протягом 2021-2022 роки та січнялютого 2023 року свою діяльність на території Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області та перелік послуг, що ними надавались/надаються по кожному року окремо (додаток 2 до службового листа Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 14.03.2023 №ВИХ-ВХ-850-23-1369-2023 додається).

3. КП фірма «Райдуга», КП «БТІ» отримали пільги щодо земельного податку у розмірі 100 відсотків, при цьому, ці суб`єкти господарювання не входять до категорії осіб, що звільняються від сплати цього податку згідно із положеннями законодавства, зокрема пунктом 282.1 статті 282 ПК України;

4. На території Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області діють інші суб`єкти господарювання на тих самих ринках за сферами економічної діяльності, що і зазначені комунальні підприємства, тобто є конкурентами, що підтверджується результатом проведеного Відділенням аналізу конфіденційної інформації, наданої ГУ Державної податкової служби в Одеській області.

5. КП фірма «Райдуга», КП «БТІ» мають привілейоване становище у порівнянні із конкурентами, адже звільнені від сплати податку за землю, коли їх конкуренти сплачують такий податок, що також підтверджується результатом проведеного Відділенням аналізу конфіденційної інформації, наданої ГУ Державної податкової служби в Одеській області.

6. Наявність привілейованого становища окремих суб`єктів господарювання (КП фірма «Райдуга», КП «БТІ») та конкурентного ринку може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції;

7. Існує причинно-наслідковий зв`язок між прийнятими Рішеннями № 444-VII і № 232- VIII та отриманого привілейованого становища окремими суб`єктами господарювання стосовно конкурентів, що може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Таким чином, окремі суб`єкти господарювання: КП фірма «Райдуга», КП «БТІ» отримали пільгу, встановлення якої не є обов`язковою відповідно до закону, що у порівнянні з іншими суб`єктами, які діють на цій території на відповідних ринках за сферами економічної діяльності не мають такої пільги, ставить перших у привілейоване становище, що може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

На думку суду, факт порушення Чорноморською міською радою Одеського району Одеської області законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50, абзацом сьомим частини другої статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, шляхом надання окремим суб`єктам господарювання пільг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що може призвести до спотворення конкуренції є повністю доведеним.

Позивач у позовній заяві зазначає, що чинне законодавство не передбачає обмеження/виключення щодо прийняття органами місцевого врядування рішення про встановлення пільг із сплати місцевих податків та зборів, із критеріїв визначених Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України у поданні з попередніми висновками від 26.07.2023 № 65-03/100п у справі № 37-01/2023. Єдине обмеження стосується того, що податкові пільги не можуть надаватись окремим суб`єктам господарювання.

Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області наділена дискреційними повноваженнями встановлення пільг зі сплати місцевих податків і зборів на своїй території. Поряд із цим, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у Постанові від 26.05.2020 у справі № 920/768/19, право міської ради на вільне прийняття рішень з питань, віднесених до її компетенції, відповідає обов`язок міської ради у прийнятті цих рішень дотримуватись й прав інших осіб

За правилами пункту 3.1 статті 3 ПК України рішення органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом, є частиною податкового законодавства.

Відтак, такі рішення мають ґрунтуватися на засадах податкового законодавства, визначених у статті 4 ПК України. Відповідно до пункту 4.1 статті 4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на принципах, зокрема:

4.1.2. рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;

4.1.8. нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків.

Частиною першою статті 2 Закону «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб`єктами господарювання; суб`єктів господарювання з іншими суб`єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв`язку з економічною конкуренцією.

Антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будьяких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції (частина перша статті 15 Закону «Про захист економічної конкуренції»).

Отже, при встановленні місцевих податків і зборів орган місцевого самоврядування зобов`язаний дотримуватись принципів, визначених статтею 4 ПК України та не допускати порушень вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції». У адміністративній справі №640/9593/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (Постанова від 17 січня 2022 року) робить висновок про те, що:

При установленні податків та зборів слід дотримуватись як принципів податкового законодавства, зокрема шляхом встановлення таких податків і зборів та їх розмірів, які б не мали впливу на конкурентоздатність платників податків, так і вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції», яким чітко встановлено поширення його норм і на відносини між органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання.

При цьому, відсутність виділеної земельної ділянки у комунального підприємства, яке отримало пільгу зі сплати земельного податку, на момент прийняття такого рішення не позбавляє його можливості скористатись таким правом у подальшому, адже, як вище зазначено Верховним Судом, лише можливість настання негативних наслідків для конкуренції є достатньою умовою визнання дій, передбачених частинами першою та другою статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає основні завдання діяльності Верховного Суду як найвищого органу у системі судоустрою України, а саме: забезпечення сталості та єдності судової практики. Таке нововведення консолідує судову практику та надає змогу забезпечувати певний рівень єдності правових позицій суддів різних інстанцій. Отже, роль судової практики полягає в тому, що вона виступає критерієм правильного й однакового (однозначного) застосування норм чинного законодавства, сприяє виявленню прогалин у законодавстві, неоднозначності змісту окремих його норм, а також створює основу для вдосконалення норм і розвитку законодавства. Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Таким чином, висновок Верховного Суду, викладений у Постанові від 17 січня 2022 року у справі № 640/9593/20 щодо поширення приписів статті 4 ПК України та Закону України «Про захист економічної конкуренції» на прийняття органами місцевого самоврядування рішень про встановлення місцевих податків і зборів є обов`язковим для органу місцевого самоврядування.

Враховуючи викладене, твердження представника Позивача про те, що є лише одне обмеження, передбачене законодавством, для органів місцевого самоврядування - щодо заборони надання індивідуальних податкових пільг суб`єктам господарювання, є хибним.

З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на позивача.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27 грудня 2023 р.

Суддя В.В. Литвинова