Справа № 521/20043/23

Провадження №2/521/5161/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2023 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючий суддя Плавич І.В.,

секретар судового засідання Петренко Д.В.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в місті Одеса цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смайл+» до ОСОБА_1 про розірвання договору та стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Смайл+» до ОСОБА_1 про розірвання договору та стягнення грошових коштів.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі. Встановлено спрощений порядок розгляду справи.

В судове засідання сторони не з`явились, сповіщались належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження по справі підлягає закриттю з наступних підстав.

04 квітня 2023 року ТОВ «Смайл+» з одного боку та ОСОБА_1 з іншого боку уклали Договір комерційної концесії на надання спортивно оздоровчих послуг.

Статтею 1117 Цивільного Кодексу України встановлено, що сторони в договорі комерційної концесії можуть бути фізична та юридична особи, які є суб`єктами підприємницької діяльності.

Згідно зі статтею 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється за правилами іншого судочинства.

За частиною першою статті 173 Господарського кодексу України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (стаття 179 ГК України).

Таким чином, однією з ознак господарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб`єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб`єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов`язання, що з нього виникають, є господарськими.

Відповідно до статті 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Згідно частини першою статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) ФОП.

Таким чином, виходячи із суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, даний спір по справі відноситься до господарської юрисдикції.

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду,є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1ст. 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно із ч. 2ст. 255 ЦПК Українипро закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене, правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, суд вважає необхідним закрити провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 255, 260 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Закрити провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смайл+» до ОСОБА_1 про розірвання договору та стягнення грошових коштів на підставі п. 1 ч. 1ст. 255 ЦПК України.