Справа № 606/1140/23 року

Р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

13 грудня 2023 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд в складі:

головуючого судді Малярчук В.В.

при секретарі Зіньковській Н.Д.

за участю прокурора Яловіци В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду місті Теребовля цивільну справу за позовом керівника Теребовлянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_1 про примусове припинення права власності на земельної ділянки шляхом її конфіскації,

встановив:

Керівник Теребовлянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про примусове припинення права власності на земельної ділянки шляхом її конфіскації.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за громадянкою Республіки Білорусь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , національний паспорт іноземця НОМЕР_2 виданий 26.02.2015 Слуцьким РВВС Мінської області, місце проживання: АДРЕСА_1 ), 27.06.2017зареєстровано правовласності на земельноїділянки сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 6125010100:03:001:0847, площею 0,0837 га у АДРЕСА_2 . Підставою для державної реєстрації було свідоцтво про право на спадщину за заповітом, серія та номер: 728, виданий 27.06.2017. Вказане підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Відповідно до даних поземельної книги попереднім власником земельної ділянки з кадастровим номером 6125010100:03:001:0847 була ОСОБА_2 , запис про виникнення права власності №003 від 04.08.2015. Відповідно додовідки прооціночну вартістьоб`єкта нерухомості земельноїділянки сільськогосподарськогопризначення зкадастровим номером6125010100:03:001:0847площею 0,0837га,її вартістьстановить 7887,39гривень.Відповідно доінформації УправлінняДержавної міграційноїслужби уТернопільській області№6101.3-1812/61.3-23від 27.02.2023, ОСОБА_1 за облікамиУДМС уТернопільській областіне значиться.Інформація щодореєстрації/зняттяз реєстраціїмісця проживання,документування посвідкоюна тимчасовечи постійнепроживання,а такожфакту набуттягромадянства України,відсутня. ОСОБА_1 є громадянкоюРеспубліки Білорусь,що підтверджуєтьсявнесеними данимиу Державнийреєстр речовихправ нанерухоме майнота Реєстрправ власностіна нерухомемайно,Державний реєстрІпотек,Єдиний реєстрзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна державнимреєстратором нотаріусом Теребовлянськоїдержавної нотаріальноїконтори ХомутовоюО.М., а також даними розділу 3 поземельної книги земельної ділянки з кадастровим номером 6125010100:03:001:0847 «Земельна ділянка. Право власності, постійного користування, запис про виникнення права».

Згідно з листом Теребовлянської державної нотаріальної контори №125/01-16 від 04.05.2023, отриманим на запит окружної прокуратури в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру», з метою недопущення порушення вимог Закону України «Про нотаріат» надання будь якої інформації пов`язаної із вчиненими нотаріальними діями не вбачаєтсья можливим. Громадянка Республіки Білорусь, 27.06.2017 отримала вказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення у приватну власність, однак на теперішній час її не відчужила, проте була зобов`язана відчужити не пізніше 27.06.2018. Враховуючи те, що отримана ОСОБА_1 у власність земельна ділянка сільськогосподарського призначення нею добровільно не відчужена упродовж встановленого законодавством України річного строку, то така земельна ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Ухвалою судді від 21.06.2023 року по справі відкрито провадження та ухвалено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

11.07.2023 року на адресу суду від Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, в інтересах якого діє Теребовлянська окружна прокуратура, надійшла заява по справі, в якій зазначено, що Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить позов задоволити.

Прокурор Теребовлянської окружної прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задоволити.

Відповідач, повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, відзив на позов не надіслав.

14.09.2023 року та 14.11.20232 року судом було опубліковано на сайті Теребовлянського районного суду оголошення про виклики ОСОБА_1 до суду, таким чином повідомлено про розгляд справи за позовом керівника Теребовлянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_1 про примусове припинення права власності на земельної ділянки шляхом її конфіскації.

Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, ухваливши на підставі вимог ст.280 ЦПК України заочне рішення.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що за громадянкоюРеспубліки Білорусь ОСОБА_1 (реєстраційнийномер обліковоїкартки платникаподатків: НОМЕР_1 ,національний паспортіноземця НОМЕР_2 виданий 26.02.2015Слуцьким РВВСМінської області,місце проживання: АДРЕСА_1 ),27.06.2017зареєстровано правовласності на земельноїділянки сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером 6125010100:03:001:0847, площею 0,0837 га у АДРЕСА_2 .

Підставою для державної реєстрації було свідоцтво про право на спадщину за заповітом, серія та номер: 728, виданий 27.06.2017. Вказане підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до даних поземельної книги попереднім власником земельної ділянки з кадастровим номером 6125010100:03:001:0847 була ОСОБА_2 , запис про виникнення права власності №003 від 04.08.2015.

Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6125010100:03:001:0847 площею 0,0837 га, її вартість становить 7887,39 гривень.

Відповідно до інформації Управління Державної міграційної служби у Тернопільській області №6101.3-1812/61.3-23 від 27.02.2023, ОСОБА_1 за обліками УДМС у Тернопільській області не значиться. Інформація щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання, документування посвідкою на тимчасове чи постійне проживання, а також факту набуття громадянства України, відсутня.

ОСОБА_1 єгромадянкою РеспублікиБілорусь,що підтверджуєтьсявнесеними данимиу Державнийреєстр речовихправ нанерухоме майнота Реєстрправ власностіна нерухомемайно,Державний реєстрІпотек,Єдиний реєстрзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна державнимреєстратором нотаріусом Теребовлянськоїдержавної нотаріальноїконтори ХомутовоюО.М., а також даними розділу 3 поземельної книги земельної ділянки з кадастровим номером 6125010100:03:001:0847 «Земельна ділянка. Право власності, постійного користування, запис про виникнення права».

Згідно злистом Теребовлянськоїдержавної нотаріальноїконтори №125/01-16від 04.05.2023,отриманим назапит окружноїпрокуратури впорядку ст.23Закону України«Про прокуратуру»,з метоюнедопущення порушеннявимог ЗаконуУкраїни «Пронотаріат» наданнябудь якої інформаціїпов`язаної ізвчиненими нотаріальнимидіями невбачаєтсья можливим. Враховуючивикладене,разом зпозовною заявоюподається клопотанняв порядкуч.1ст.84ЦПК Українипро витребуванняв Теребовлянськоїдержавної нотаріальноїконтори належним чином засвідчених копій матеріалів спадкової справи до майна померлої ОСОБА_2 .

Громадянка Республіки Білорусь ОСОБА_1 27.06.2017 отримала вказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення у приватну власність, однак на теперішній час її не відчужила, проте була зобов`язана відчужити не пізніше 27.06.2018.

Враховуючи те, що отримана ОСОБА_1 у власність земельна ділянка сільськогосподарського призначення нею добровільно не відчужена упродовж встановленого законодавством України річного строку, то така земельна ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Статті 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 39 вказаного Закону виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Таким чином, враховуючи, що спірна земельна ділянка, яка належать до нерухомого майна, знаходиться на території України, на них поширюється дія законодавства України.

Згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Земельного кодексу України визначено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Ч.ч. 3, 4 ст. 81 Земельного кодексу України визначено, що іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі прийняття спадщини. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

В силу вимог ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Відповідно до п. «е» ч. 1 ст. 140 Земельного кодексу України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно п. «в» ч. 1 ст. 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Відповідно до ч.1, 2 Земельного кодексу України якщо доособи переходитьправо власностіна земельнуділянку,яка зацим Кодексомне моженабуватися неюу власність,ця ділянкапідлягає відчуженнюїї власникомпротягом рокуз моментупереходу такогоправа. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно ст. 356 Цивільного кодексу України, до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 «Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) зокрема, в агропромисловому комплексі в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Таким чином, враховуючи зазначені положення законодавства саме Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності та в даному випадку, з урахуванням ч. ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, звернення до суду із позовом про конфіскацію земельної ділянки.

Так, статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18. За п. 76-77 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Тому, представництво інтересів держави в суді здійснюється прокурором, який виконує субсидіарну роль, щоб ці інтереси не залишились незахищеними.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (з 04.08.2015 року по даний час) не відчужив її, суд вважає, що наявні достатні підстави для конфіскації спірної земельної ділянки у власність держави.

Обраний прокурором спосіб захисту порушеного права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яку відповідач незаконно використовує, на думку суду, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру У Тернопільській області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Згідно положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»), Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

З огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позов прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, тому з відповідача необхідно стягнути судовий збір сплачений згідно платіжної інструкції № 278292892 від 14.06.2023 за подання до суду позовної заяви в сумі 2684 гривень.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 247, 263-265, 280, 354 ЦПК України, ст. 3, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 346, 356 ЦК України, ст. 19, 22, 81, 125, 140, 143 ЗК України, суд, -

ухвалив:

Позов керівника Теребовлянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області до ОСОБА_1 про примусове припинення права власності на земельної ділянки шляхом її конфіскації - задовольнити.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 , (адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , національний паспорт іноземця НОМЕР_2 виданий 26.02.2015 року Слуцьким РВВС Мінської області) із кадастровим номером 6125010100:03:001:0847,площею 0,0837 га, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір, сплачений згідно платіжної інструкції № 278292892 від 14.06.2023 за подання до суду позовної заяви в сумі 2684 гривень, який перерахувати на р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098 (Тернопільська обласна прокуратура, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4), код економічної класифікації видатків бюджету 2800.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Тернопільського апеляційного суду.

Суддя В.В. Малярчук