ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Постанова

Іменем України

27 грудня 2023 року

м. Харків

справа № 636/5002/21

провадження № 22-ц/818/2569/23, № 22-ц/818/2570/23

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого Пилипчук Н.П.,

суддів Тичкової О.Ю., Мальованого Ю.М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу, за апеляційнимискаргами Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 16 жовтня 2023 року та на додаткове рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 06 листопада 2023 року, ухвалені суддею Золотоверх О.О., -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2021 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу.

В обгрунтування позову зазначає, що 12 травня 2021 за адресою: АДРЕСА_1 , представниками АТ «ОГС «Харківгаз» виявлено порушення, а саме: несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ з причини ознак зняття мастичних пломб або порушення повірчого тавра. Вказаний лічильник демонтовано та направлено на експертизу. При складанні акту про порушення представникам їм стало відомо про зміну власника домоволодіння: відповідач ОСОБА_1 набув права власності на підставі договору купівлі-продажу, однак він не підписав заяву-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу з позивачем, тобто є несанкціонованим користувачем. Згідно з актом експертизи лічильника газу №683 від 20 травня 2021 року встановлено невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовується виробником лічильника, існує доступ до відлікового механізму, висновок комісії несанкціоноване втручання в газовий лічильник, лічильник визнано непридатним до застосування.

23 червня 2021 року на засіданні комісії з розгляду актів про порушення та проведення перерахунку донарахувань або зміни режиму нарахування обсягів природного газу у разі виявлення порушень відповідно до законодавства, було прийнято рішення про задоволення Акт про порушення від 12 травня 2021 року №КН 002176 та проведення донарахування абоненту необлікованого об`єму природного газу за період з 13 листопада 2020 року по 12 травня 2021 року. Вартість природного газу протягом цього періоду складає 55101,80грн. Також відопвідаеві були нараховані витрати пов`язані із демонтажем, транспортуванням, монтажем ЗВТ в розмірі 5680,00грн.

Вказує, що споживачу було направлено поштою претензію про сплату заборгованості, акт-розрахунок, рахунок на оплату вартості не облікованого донарахованого об`єму природного газу, однак останнім вони не оплачені.

Просить суд стягнути з відповідачів вартість необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу в розмірі 26 157,49грн., судові витрати у розмірі 22270грн. та вартість робіт по експертизі лічильника у сумі 4 959,49 грн.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 16 жовтня 2023 року позов АТ «ОГС «Харківгаз» - залишено без задоволення.

24 жовтня 2023 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, в якій просила стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000грн.

Додатковим рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 06 листопада 2023 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення - задоволено.

Стягнуто з АТ «ОГС «Харківгаз» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000грн.

В апеляційній скарзі АТ «ОГС «Харківміськгаз» просить на рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

В апеляційній скарзі, окрім обставин викладених у позовній заяві, позивач посилається на процедуру виявлення порушення у відповідача та нарахування вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка була ними дотримана.

Вказані дії було проведено у присутності відповідача, яки жодних заперень з цьго приводу не висловив.

При цьому зазначає, що виявлені порушення можуть перешкоджати роботі лічильника або впливати на його функціонування, а отже мають своїм наслідком викривлення даних обліку природного газу.

Також, АТ «ОГС «Харківміськгаз» просило скасувати додаткове рішення цього ж суду посилаючись на те, що сума витрат відповідачем значно завищена, не відповідає дійсності та суперечить матеріалам справи. Наданий відповдачем опис робіт не доводить, що такі витрати були фактичними і неминучими.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_4 , просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін посилаючись на те, що ані вона, ані ОСОБА_1 , не є несанкціонованим споживачами.

Викривлення даних обліку природного газу позивачем не доведено.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено без повідомлення (виклику) учасників справи.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено факт винних дій відповідачів щодо несанкціонованого втручання в роботу комерційного вузла обліку газу, а також факту викривлення даних обліку природного газу.

Що стосуються понесених відповідачем витрат на правову допомогу, то заявлені відповідача витрати у сумі 10 000грн. є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи із наступного.

Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначається Законом України «Про ринок природного газу».

У статті 1 цього Закону наведено перелік визначень, зокрема:

газорозподільна система - технологічний комплекс, що складається з організаційно і технологічно пов`язаних між собою об`єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам;

постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу;

постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів;

розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу;

оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

Відносини між газопостачальними організаціями та громадянами споживачами газу регламентуються «Правилами постачання природного газу», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 2496 та Кодексом газорозподільних систем, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2494.

АТ «ОГС «Харківгаз», як Оператор ГРМ відповідно до пунктів 2- 3 Глави 2 Розділу І Кодексу газорозподільних систем виконує функції розподілу природного газу, забезпечення комерційного обліку природного газу, формування добових, декадних, місячних, квартальних та річних показників фактичного об`єму та обсягу передачі (розподілу, споживання) природного газу тощо.

Постачальником природного газу є суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу ТОВ «Харківгаз Збут».

Також, АТ «ОГС Харківгаз», як Оператор ГРМ, здійснює комерційний облік природного газу в газорозподільній системі.

Абзацом 1 пункту 2 Глави 1 Розділу IX Кодексу газорозподільних систем визначено, що порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу.

Відповідно до п.2 розділу ІІІ Правил постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.

Відповідно до п.4 розділу ІІІ Правил для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об`єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов`язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання до умов договору. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений позивачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов`язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником.

Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам ТОВ «Харківгаззбут», затверджений постановою НКРЕКП № 2500 від 30 вересня 2015 року.

Відповідно до пункту 7 Глави 3 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Договір на розподіл природного газу є договором публічним та договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642ЦК України на невизначений строк.

Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказам, що ОСОБА_5 на підставі рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 01 вересня 2006 року по справі №2-2267/06, на праві власності належав житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 .

26 березня 2018 року ОСОБА_5 на підтві договору купівлі-продажу, посвідчений привтаним нотіраусом Харківського міського нотаріального округу, за реєстровим №329, було відчужено вказаний житловий будиноку з надвірними будівлями на користь відповідачів, а саме, ОСОБА_1 3/4 часток вказаного домоволодіння, а ОСОБА_2 1/4 частки домоволодіння

Таким чином, на час розгляду справи власниками вказаного домоволодіння є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У позовній заяві АТ «ОГС «Харківгаз», зазначає, що за місцем надання відповідачам послуг з газопостачання: АДРЕСА_1 , було виявлено порушення передбачене пп.3 п.1 гл.2 розд. ХІ Кодексу ГРС, а саме, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу), про що складено Акт про порушення №КН 002176. Згідно з актом експертизи лічильника газу №683 від 20 травня 2021 року встановлено невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовується виробником лічильника, існує доступ до відлікового механізму, висновок комісії несанкціоноване втручання в газовий лічильник, лічильник визнано непридатним до застосування. На підставі акту експертизи представником ДП «Укрметртестстандарт» видано довідку про непридатність законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки, в якій зазначено, що ЗВТ (лічильник газу) визнано непридатним, оскільки встановлено невідповідність ознак захисного пломбування, що застосовується виробником лічильника. За результатами розгляду комісією акту про порушення 23 червня 2021 року комісією прийнято рішення про задоволення вказаного акту, та проведенно донарахування не облікованого об`єму природного газу за період з 13 листопада 2020 року по 12 травня 2021 року за цінами закупівлі природного газу для АТ «Харківгаз», які діяли у зазначений період.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено,що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 77ЦПКУкраїни належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно вимог статті 78ЦПКУкраїни суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Стаття 80ЦПКУкраїни передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 89ЦПКУкраїни встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, апеляційним судом встановлено, що

12 травня 2021 року представниками АТ «Харківгаз» було складено акт про порушення №КН 002176 (копія а.с.13), згідно якого за адресою: АДРЕСА_1 зафіксовано порушення, передбачене п.1.3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу) на підставі ознак зняття мастичних пломб, порушення повірчого тавра лічильника Gallus 00515258. Вказаний акт підписано представниками АТ «Харківгаз» Спіциним К.Ю., ОСОБА_6 , та надано під підпис ОСОБА_1

12 травня 2021 року представниками АТ «Харківгаз» було складено акт №002176 про виявлені порушення (копія а.с.16) згідно якого представник майстер відділу обслуговуваня ВОГ управління метрології АТ «Харківгаз» Чубукін М.В., ОСОБА_7 висловлюють сумнів у правильні роботі встановленого за адресою: АДРЕСА_1 лічильника газу типу G-2,5 зав.№00515258 з показами 51583,90м3 з причини ознак зняття мастичних пломб або порушення повірочного тавра.

Згідно копії акта (протоколу) №2176 від 12 травня 2021 року щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу (а.с.15) лічильник Gallus G-2,5, зав.№005152 з показами 615-РЗ, 90м3, який встановлено за адресою: АДРЕСА_1 , споживач ОСОБА_5 , направляється на експертизу в лабораторію з ТО та ремонту побутових та промислових ЛГ АТ «Харківгаз». Лічильник газу споживача демонтується, замість нього в присутності споживача встановлюється інший лічильник газу типу Gallus G-4 зав.№03129471 з показами 13336,18 м3. З 12 травня 2021 року на час проведення експертизи газові прилади та пристрої споживача підключені до системи газопостачання без лічильника.

Відповідно до Акту №683 експертизи лічильника газу від 20 травня 2021 року комісією АТ «Харківгаз» спільно з ДП «Укрметртестстандарт» було встановлено невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовується виробником лічильника, існує доступ до відлікового механізму. Висновок: несанкціоноване втручання в роботу газового лічильника, що призводить до викривлення даних обліку природного газу.

Як вбачається із довідки про непрацездатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 39-1-3/33952 від 20 травня 2021 року, лічильник газу мембранний Gallus-2000, G-4 зав. №00515258 визнано непридатним у зв`язку з невідповідністю ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовується виробником лічильника (а.с.22).

Згідно з протоколом засідання з розгляду актів про порушення Чугуївського відділення АТ «Харківгаз» №29/06 від 23 червня 2021 року, акт про порушення від 12 травня 2021 року №КН 002176 визнано таким, що відповідає вимогам Кодексу ГРС та задоволено в повному обсязі; здійснено донарахування об`ємів необлікованого природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу населенням за період з 13 листопада 2020 року по 12 травня 2021 року за цінами закупівлі природного газу для AT «Харківгаз» на загальну суму 55101,80грн.

До протоколу додано акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу та його вартості від 23 червня 2021 року року та розрахунку збитків, завданих споживачем внаслідок порушення Правил надання населенню послуг з газопостачання (зняття та встановлення побутового лічильника) за травень 2021 (а.с.23) в розмірі 5 680рн. з ПДВ.

30 червня 2021 року на адресу споживача ОСОБА_5 ( ОСОБА_1 ) було направлено вимогу про погашення заборгованості (а.с.25).

Відповідно до пункту 2, 3 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу.

Згідно з пунктом 3 частини 2, частини 3 статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний, зокрема, не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом.

Суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку природного газу зокрема є: несанкціонований відбір природного газу; використання приладів обліку природного газу, не повірених або не атестованих в установленому порядку; несанкціоноване втручання в роботу газової інфраструктури (частина 1, пункти 2, 5, 7 частини 2 статті 59 Закону «Про ринок природного газу»).

Відносини між суб`єктами ринку природного газу та оператором газорозподільних систем регулюються нормами Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494.

Кодексом ГРМ, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824, у пункті 4 глави 1 розділу I визначено, що несанкціонований відбір природного газу - відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу; несанкціоноване втручання в роботу газорозподільної системи - втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом несанкціонованого відновлення газоспоживання, несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або під`єднання несанкціонованого газопроводу, внаслідок чого порушується нормальний режим роботи ГРМ та/або здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу; несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ/лічильника газу - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку необліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.

Згідно з положеннями, визначеними пунктами 4-6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ, споживач відповідає за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр).

Для здійснення нарахування відповідачем позивачу необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, слід встановити несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 глави 8 розділу Х Кодексу періодична повірка (у тому числі, демонтаж, транспортування монтаж, технічне обслуговування та пов`язаний з такою повіркою ремонт) лічильників газу, які встановлені для розрахунків за спожитий природний газ побутовими споживачами (населенням) для їх побутових потреб, здійснюється за рахунок Оператора ГРМ незалежно від того, чи є він власником ЗВТ.

Для належної організації періодичної повірки лічильників газу по об`єктах побутових споживачів Оператор ГРМ повинен: 1) мати в наявності персоніфікований перелік всіх лічильників газу побутових споживачів, що знаходяться на ліцензованій території Оператора ГРМ; 2) забезпечити належний моніторинг термінів спливу міжповірочного інтервалу для складання графіка проведення періодичної повірки лічильників; 3) забезпечити періодичну повірку лічильника протягом міжповірочного інтервалу.

У разі якщо заходи з періодичної повірки лічильників, що встановлені на території та/або в приміщенні побутових споживачів, будуть здійснюватися одразу для всіх побутових споживачів багатоквартирного будинку (чи його під`їзду), Оператор ГРМ має завчасно вивісити відповідну об`яву в доступному для споживачів місці.

У разі пропущення терміну періодичної повірки лічильника газу з вини Оператора ГРМ об`єм спожитого природного газу по об`єкту побутового споживача за відповідний період визначається за фактичними даними лічильника газу, за яким пропущений термін повірки.

Пунктом 7 глави 9 розділу Х Кодексу передбачено, що уразі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чийого складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: 1) пошкодження пломб; 2) пошкодження ЗВТ(лічильникагазу); 3) наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об`єму газу; 4) непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору; 5) наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ; 6) наявність несанкціонованого газопроводу; 7) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).

Розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі ХІ цього Кодексу.

При виявленні ознак пошкодження пломб (крім факту їх відсутності чи розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу) та/або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що має бути зазначено в акті про порушення, за домовленістю сторін або за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх експертиза у порядку, визначеному цим розділом. При виявленні ознак пошкодження ЗВТ (лічильника газу) за умови відсутності ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована його позачергова чи експертна повірка у порядку, визначеному цим розділом. До отримання результатів експертизи або позачергової чи експертної повірки розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення не здійснюється.

Пунктом 8 глави 9 розділу Х Кодексу передбачено, що якщо за результатами експертизи або позачергової чи експертної повірки ЗВТ буде підтверджений факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, у всіх випадках витрати, пов`язані з демонтажем, транспортуванням, монтажем ЗВТ, та витрати, пов`язані з експертизою або позачерговою чи експертною повіркою ЗВТ, компенсуються за рахунок споживача (сторони, відповідальної за збереження ЗВТ). При цьому якщо сам ЗВТ за результатами експертизи або позачергової чи експертної повірки буде визнаний таким, що непридатний до подальшої експлуатації та потребує ремонту, витрати, пов`язані з ремонтом ЗВТ або встановленням нового ЗВТ, мають бути компенсовані за рахунок споживача (сторони, відповідальної за збереження ЗВТ).

Пунктом 1 глави 10 розділу Х Кодексу передбачено, що якщо під час перевірки (обстеження) комерційного ВОГ або при контрольному огляді вузла обліку за домовленістю сторін або ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) буде ініційована експертиза щодо перевірки пошкодження пломб/ЗВТ чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, вони мають діяти з урахуванням положень цієї глави.

Пунктом 5 глави 10 розділу Х Кодексу передбачено, що під час проведення експертизи комісія проводить зовнішній огляд пакувального пакета (тари), в який було запаковано ЗВТ та/або пломбу.

Після зовнішнього огляду пакувального пакета (тари) комісією перевіряються: 1) відповідність місць фактичного розташування пломб місцям, зазначеним у протоколі; 2) цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознаки порушень, зазначених у протоколі; 3) цілісність заводського та повірочного тавра на ЗВТ; 4) цілісність лічильного механізму та корпусу ЗВТ; 5) цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка ЗВТ;6) наявність сторонніх предметів усередині ЗВТ; 7) відповідність маркування ЗВТ нормативно-технічній документації; 8) відповідність ЗВТ, програмного забезпечення та контрольної суми паспорту на ЗВТ та/або опису типу на цей тип ЗВТ; 9) відповідність втручань у роботу ЗВТ наявним актам перевірок та/або відомостям про повірку та ремонт ЗВТ тощо. огляду заносять до акта експертизи ЗВТ.

Пунктом 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу передбачено, що до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, зокрема, належить несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).

Пунктом 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу передбачено, що у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але, не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Відповідно до пунктів 1, 7, 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.

На дату складання акта про порушення представник Оператора ГРМ забезпечує усунення виявленого порушення, про що в акті про порушення робиться відповідний запис. У разі неможливості усунути порушення на дату складання акта про порушення (відсутні відповідні засоби чи повноваження) представник Оператора ГРМ робить відповідний запис в акті про порушення та надалі забезпечує контроль за усуненням порушення, що підтверджується окремо складеним актом про усунення порушення.

Під час складання акта про порушення, акта про усунення порушення, акта про припинення/відновлення газопостачання тощо представниками Оператора ГРМ обов`язково фіксуються та зазначаються у вищезазначених актах показання лічильника газу (ЗВТ), за винятком випадків відмови у доступі до об`єкта споживача, де розташований лічильник газу (ЗВТ).

Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, визначено, що під несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ/лічильника газу розуміється, у тому числі, втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку обліковується з порушенням законодавства, та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. Вказане свідчитьпро те,що викривленняданих облікуприродного газує обов`язковимнаслідком несанкціонованоговтручання уроботу ЗВТ/лічильникагазу. Зазначене також підтверджується тим, що відповідно до положень глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Положення наведеного пункту прямо вказує на те, що несанкціонованим є втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу за наявності факту того, що витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), або інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.

Несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту пошкодження конструкції ЗВТ/лічильника, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 18.06.2019 року по справі № 922/1573/18.

Також, такі правові висновки викладено в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного господарського суду від 31 липня 2019 року у справі № 904/4030/18, від 05 листопада 2019 року у справі № 922/137/19, від 28 грудня 2019 року у справі № 911/721/19, від 12 березня 2020 року у справі № 920/1217/16, від 26 червня 2020 року у справі № 911/720/19, від 08 вересня 2020 року у справі № 922/4351/19, від 03 листопада 2020 року у справі № 908/554/19, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 11 жовтня 2021 року у справі № 646/6354/19, 25 січня 2023 року у справі №635/8494/20.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що обов`язковою умовою для донарахування споживачу обсягів необлікованих об`ємів газу є не лише доведення факту несанкціонованого втручання в роботу комерційного вузла обліку газу, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням).

Наявні в матеріалах справи докази не свідчать про наявність викривлення даних обліку природного газу, яке є обов`язковим наслідком несанкціонованого втручання у роботу лічильника газу. В той час, як для доведення правомірності здійснених відповідачем донарахувань позивачу об`ємів природного газу необхідно довести наявність факту несанкціонованого втручання в роботу (лічильника газу) з боку відповідача.

Так, згідно пп. 37. п. 4 глави 1 Кодексу газорозподільних систем для виявлення несанкціонованого втручання необхідно довести три складові цього правопорушення, а саме:

1) дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку;

2) спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації);

3) наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу).

При цьому, тільки наявність всіх трьох складових правопорушення дає змогу стверджувати, що споживачем було вчинено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 24 жовтня 2018 року по справі №914/2384/17.

Позивачем не було доведено наявність в діях відповідачів усіх складових цього правопорушення, наслідків (дії, що призвели до викривлення даних обліку природного газу та причинно-наслідкового зв`язку між втручанням в лічильник та діями позивача).

Матеріали справи не свідчать про те, що відповідачі втручалися в пломбу заводу-виробника, в механізм та відліковий пристрій.

Так, 12 травня 2021 року представником позивача складено акт про виявлені порушення №002176 в якому зазначено сумнів у правильній роботі лічильника та акт про порушення №КН 002176, в якому зазначено про наянвість ознак зняття мастичних пломб або порушення повірчого тавра лічильника №00515258.

Зі змісту п. 7 гл. 9 розділу Х Кодексу ГРС у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про:1) пошкодження пломб; 2) пошкодження ЗВТ (лічильника газу); 3) наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об`єму газу; 4) непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору; 5) наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ; 6) наявність несанкціонованого газопроводу; 7) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).

Працівниками відповідача в акті про порушення було зазначено лише одне порушення, а саме несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).

Що стосується акта №683 експертизи лічильника газу, складеного 20 травня 2021 року Комісією АТ «Харківміськгаз» спільно з ДП «Укрметртестстандарт», згідно висновку якого встановлено несанкціоноване втручання в роботу газового лічильника, що призводить до викривлення даних обліку природного газу колегія суддів зазначає наступне.

Порядок проведення експертизи лічильника газу передбачено спеціальним нормативним актом - Положенням про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затвердженого Наказом Міністерства палива та енергетики України 27.12.2005р. №619. зареєстроване в МЮУ 20.01.2006р. за №53/11927 (далі «Положення»).

Згідно п.3.3.3 «Положення» експертиза лічильника газу здійснюється в такій послідовності.

3.3.3.1.Комісія проводить зовнішній огляд лічильника газу на предмет відповідності фактичного стану лічильника ознакам, зазначеним в акті про демонтаж лічильника газу.

Результати огляду заносять до акту експертизи лічильника газу. Форму акта експертизи лічильника газу наведено в додатку 3 (далі - акт експертизи).

3.3.3.2.Після зовнішнього огляду комісією перевіряються:

відповідність місць фактичного розташування пломб місцям, зазначеним в акті про демонтаж лічильника газу;

цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознак порушень, зазначених в акті про зняття лічильника газу;

цілісність заводського та повірчого тавра на лічильнику газу; цілісність відлікового механізму та корпусу лічильника газу;цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка лічильника газу; наявність сторонніх предметів у середині лічильника газу; відповідність маркування лічильника газу нормативно-технічній документації.

3.3.3.3.Після виконання робіт, зазначених у п.п. 3.3.3.1 та 3.3.3.2 цього Положення, проводиться його позачергова повірка згідно з ДСТУ 2708-99 "Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення".

3.3.3.4.Результати огляду та позачергової повірки фіксуються в акті експертизи.

Згідно довідки про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №39-1-3/33952, наданої 20 травня 2021 року ДП «Укрметртестстандарт», за результатами повірки, встановлено, що лічильник газу мембранний Gallus-2000, G-4 зав. №00515258 визнано непридатним у зв`язку з невідповідністю ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовується виробником лічильника (а.с.22).

Разом з тим, така повірка лічильника газу не проводилася, адже її результати в акті експертизи відсутні, а саме в графі «результати позачергової повірки» не зазначено жодних відомостей.

Невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовується виробником лічильника, наявність доступ до відлікового механізму, як зазначено в акті експертизи лічильника, не свідчить про викривлення даних обліку природного газу.

Належних та допустимих доказів на спросутвання вказаних обставини позивачем не надано.

Враховуючи те, що позивачем не було доведено факту некоректного обліку спожитого природного газу, а отже й факту несанкціонованого втручання відповідачів у роботу лічильника, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову, а саме стягнення з відповідаів на користь позивача вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу в сумі 26157,49грн. та вартість робіт пов`язаних з проведенням експертизи лічильника газу в сумі 4959,49грн.

З урахування викладеного, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Що стосується додаткового рішення, то колегія судів зазначає наступне.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст.430 цього Кодексу.

Статтею 264 ЦПК України визначені питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення, в тому числі - як розподілити між сторонами судові витрати (п.6 ч.1 цієї статті).

Матеріали справи свідчать, що у відзиві на позовну заяву представником відповідача ОСОБА_8 ОСОБА_3 в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України в суді першої інстанції заявлялось клопотання щодо можливості надання доказів понесених судових витрат протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення суду (т.І, а.с.83).

Рішення у даній справі було ухвалено 16 жовтня 2023 року. Заяву про ухвалення додаткового рішення було подано за допомогою засобів поштового зв`язку 23 жовтня 2023 року у понеділок, тобто у межах п`ятиденного строку передбаченого ч.8 ст.141 ЦПк України.

Що стосується розгляду заяви по суті, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.ч.1-3 ст.137ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 1 та пунктом 2 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

До судуна підтвердженнявитрат направничу допомогу разом було надано наступні документи:

Договір про надання правової (правничої) допомоги, укладений 24 червня 2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Негодовою О.П.,

Додаткову угоду від 24 липня 2021 року до договору про надання правової (правничої) допомоги,

Розрахунок гонорару за надання правової допомоги за договором про надання правової допомоги, складений 24 червня 2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Негодовою О.П.,

Акт прийому-передачі наданих юридичних послуг, складений 16 жовтня 2023 року між ОСОБА_1 та адвокатом Негодовою О.П.,

Копію товарного чегу від 16 жовтня 2023 року на суму 10000грн.

Згідно п.1.1 Договору про надання правової (правничої) допомоги предметом даного Договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану-правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.

Відповідно до п.п.4.1-4.3 гонорар є формою винагороди Адвоката за здійснення захисту прав та інтересів Клієнта, його представництво та надання інших видів правової допомоги Клієнту у відповідності до даного Договору.

Сплата гонорару, гонорару успіху, проводиться Клієнтом шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Адвоката або безпосередньо внесення грошових коштів у касу Адвокатського об`єднання у розмірі, погодженому у Додатковій угоді до

даного Договору

Остаточний розрахунок гонорару Адвоката погоджується після отримання Клієнтом Акту приймання-передачі наданих послуг з правової допомоги та підписання його сторонами. Акт підписується сторонами після ухвалення рішення у справі не пізніше ніж через 5 днів.

Відповідно до п.2 додаткової угоди №1 від 24 липня 2021 року доповнено Розділ 4 Договору про надання правової допомоги №24/06/21-1ц від 24 червня 2021 року пунктом 4.4. у наступній редакції: Гонорар Адвоката за надання правової допомоги за Договором про надання правової (правничої) допомоги №24/06/21-1ц від 24.06.2021р, з урахуванням досвіду та кваліфікації Адвоката, з урахуванням співмірності та розміру позовних вимог, погоджений за взаємною згодою Сторін та визначений у фіксованому розмірі 10 000грн.

Загальна кількість годин, витрачених виконавцем на виконання Договору про надання правової допомога №24/06/21-1ц від 24 червня 2021 року та Додаткових угод до нього, що є невід`ємною частиною даного договору при наданні Клієнту правової допомоги (вищеописаних юридичних послуг) за період з 24 червня 2021 року по 16 жовтня 2023 року, складає: 10 годин.

Як вбачається з розрахунку гонорару фіксований гонорар розраховано за формулою 10 годи помножено на вартість 1 години роботи за ціною 1000грн., що дорівнює 10000грн.

Вказана сума погоджена стороннами актом прийому-передачі наданих юридичних послуг, яка була сплачена відповідачем, що підтверджується копією квитнації на суму 10000грн.

Позивач в суді першої інстанції заперечував щодо зазначеного розмір витрат на праву допомогу, вважаючи його завищеним та необгрунтованим.

Положеннями статті 59Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з п.4 ч.1 ст.1Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст.19Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Частиною 4 ст.137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК України).

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження витрат відповідача щодо понесених ним судових витрат на правову допомогу в розмірі 10000грн. Ця сума є співмірною: із складністю справи та виконаними адвокатом робами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для позивача.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.

Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Акціонерного товариства«Оператор газорозподільноїсистеми «Харківгаз» зщалишити без задоволення.

Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 16 жовтня 2023 року та додаткове рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 06 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27 грудня 2023 року.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді О.Ю. Мальований

О.Ю. Тичкова