№ провадження 2-др/646/9/23

Справа № 646/2066/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2023 року м. Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі: головуючого - Демченко І.М., за участю секретаря Разєнкової Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові заяву представника ОСОБА_1 адвоката Іванченко Анастасії Валеріївни про ухвалення додаткового рішення

В С Т А Н О В И В:

Представник скаржника ОСОБА_1 адвокатом Іванченко А.В. подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Заява обґрунтована тим, що у провадженні Червонозаводського районного суду м.Харкова перебувала цивільна справа № 646/2066/23 за скаргою ОСОБА_1 , представник заявника адвокат Іванченко Анастасія Валеріївна, на дії державного виконавця Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Балаханова Радислава Сергійовича та дії Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання незаконними дії державного виконавця та скасування повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, яка ухвалою суду від 01.08.2023 задоволена, у зв`язку з чим представник скаржника просить стягнути понесені витрати на правову допомогу у розмірі 31 000 грн.

У судове засідання представник скаржника не з`явився, надав заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без її участі та участі ОСОБА_1 .

Представник Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові у судве засідання не з`явився, про час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення повідомлений належним чином, що підтверджується довідками, сформованими автоматизованою системою документообігу суду про успішну доставку судових викликів та процесуальних документів до електронного кабінету відділу державної виконавчої служби, який зареєстрований в системі Едектронний суд.

Суд, з`ясувавши позиції учасників справи, вивчивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеногоЗакону).

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно копії договору про надання правової (правничої) допомоги від 05.05.2023 та додаткової угоди № 1 від 05.05.2023, укладеними між адвокатом Іванченко А.В. та Корольовим В.В., сторони визначили фіксований розмір оплати гонорару у розмірі 10000грн.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). Указана судова практика є незмінною.

Відповідно до частин четвертої статті 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, на переконання суду, є розумними та такими, що відображають реальність адвокатських витрат з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу. Дана правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 18.12.2018 р. у справі №910/4881/18.

Приймаючи до уваги викладене, з огляду на предмет спору та заявлений представником скаржника розмір витрат на послуги адвоката, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, а також відсутність заперечень з боку відділу державної виконавчої служби щодо заявленого розміру витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що розмір заявлених витрат на відшкодування адвокатських послуг є співрозмірним із предметом спору та ступенем складності справи.

Таким чином, враховуючи, що скаргу у даній справі задоволено повністю, ухвала суду набрала законної сили та не оскаржена дотепер, з відділу державної виконавчої служби на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 142, 258-261, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника скаржника ОСОБА_1 адвоката Іванченко Анастасії Валеріївни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Вимогу представника скаржника ОСОБА_1 адвоката Іванченко Анастасії Валеріївни витрат на правову допомогу - задовольнити.

Стягнути з Основ`янського-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у відшкодування понесених судових витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

Додаткова ухвала може бути оскаржена повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Головуючий: І.М.Демченко