Справа №621/5200/23

Пр. №3/621/1183/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 року м. Зміїв

Суддя Зміївського районного суду Харківської області Бібік О.В.,

розглянувши матеріали,які надійшливід начальникавідділу поліції№ 2Чугуївського РУПГоловного управлінняНаціональної поліціїв Харківськійобласті пропритягнення доадміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягалася,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення

в с т а н о в и в:

Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №729291 від 20.12.2023 ОСОБА_1 ставиться в вину вчинення адміністративного правопорушення за наступних обставин: 20.12.2023, о 21 год 50 хв, за місцем мешкання вчинив домашнє насильство в сім`ї стосовно дружини, яке виразилося в висловлюваннях на її адресу нецензурною лайкою, погрозах фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився.

Відповідно до ст. ст. 268, 270 КУпАП, розгляд справи можливо проводити за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно статті 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави

Стаття 28 Конституції декларує право кожного на повагу до його гідності. В цій нормі також зазначено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Тобто, насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, економічних, чи пов`язаних з вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство. Насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій.

Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 729291 від 20.12.2023, рапортом від 20.12.2023, заявою та поясненнями потерпілої, формою оцінки ризиків (а.с. 1-13)

Аналізуючи досліджені докази та оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 173-2 КУпАП, тобто вчинення домашнього насильства психологічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

З урахуванням вищевикладеного, дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 судовий збір.

Керуючись статтями 32, 33-35, 40-1, частиною 2 статті 173-2, 221, 282, 283, 284 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн 00 коп, які перерахувати на рахунок UA398999980314040542000020603, отримувач: Зміївська міська ТГ ГУК Харківська обл./МТГ Зміїв/21081100, код ОКПО 37874947, Казначейство України, код класифікації доходів бюджету 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Строк сплати штрафу не пізніш як через 15 днів з дня отримання копії постанови.

На постанову може бути подана апеляція до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: