Справа № 199/10828/23

(3/199/5257/23)

ПОСТАНОВА

іменем України

27.12.2023 місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 06.12.2023 о 21:50 годині в м. Дніпрі по вул. Передова, 53в керував транспортним засобом «Mazda 3» державний номерний знак НОМЕР_1 , без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовими повістками, а також через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Заяв чи клопотань від останнього про розгляд справи за його участю не надходило.

24.02.2022 Рада Суддів Українивідповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з`їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами)прийняла рішення № 9щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку російської федерації.Серед іншого, Рада Суддів України вирішила:Звернути увагу усіх судів України, щонавіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.

02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N50966/99 від 14.10.2003).

За вказаних обставин, враховуючиреальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпрі, а також те,що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов`язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами, що узгоджуються між собою та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та об`єктивності:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД№ 555325від 06.12.2023,що оформлений згідно з вимогами КУпАП. Протокол не містить пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з приводу незгоди з фактичними обставинами, викладеними у ньому, пояснення відсутні. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв. Згідно протоколу слідує, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ), роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, а також положень ст. 268 КУпАП;

- рапортом співробітників поліції згідно з яким, ОСОБА_1 , 06.12.2023 о 21:50 в м.Дніпрі по вул. Передова, 53в керував транспортним засобом «Mazda 3», державний номерний знак НОМЕР_1 та був зупинений співробітниками патрульної поліції, під час спілкування з ОСОБА_1 було встановлено, що останній не має право керувати транспортними засобами;

- копією постанови серії ЕАР № 6377160 від 06.01.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП;

- довідкою інспектора з відділу адміністративної практики УПП в Дніпропетровській області ДПП від 11.12.2023, згідно якої ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами;

- переглянутим в судовому засіданні безперервним відеозаписом з нагрудних відеореєстраторів працівників патрульної поліції, з якого убачається, що ОСОБА_1 підтверджує факт керуванням ним автомобілем 06.12.2023 у вечірній час вулицями міста Дніпро, при цьому не маючи посвідчення водія (21:54:13 година).

Відповідно до п. 2.1а Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За таких обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП якповторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.

Вирішуючи питання щодо застосування до ОСОБА_1 такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, виходжу з того, що ОСОБА_2 відповідно до довідки інспектора з відділу адміністративної практики УПП в Дніпропетровській області ДПП від 11.12.2023, не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

За таких обставин слід враховувати роз`яснення, яке міститься в п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зі змісту якого слідує, що суди не вправі застосовувати таке стягнення, як позбавлення права керувати транспортними засобами, тоді, коли винна особа взагалі його не має.

Таким чином, у відношенні ОСОБА_1 неможливо застосувати такий вид стягнення, визначений ч. 5 ст. 126 КУпАП, як позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки ОСОБА_2 взагалі його не має.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , який не працює, не отримував посвідчення водія, наявність ступінь його вини, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у виді штрафу без оплатного вилучення транспортного засобу.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 накласти адміністративне стягнення за ч. 5 ст.126 КУпАП у видіштрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Суддя: І.В. Дяченко