Справа№ 953/8585/23

н/п 3/953/3282/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2023 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючої судді Лисиченко С.М., за участю представника Харківської митниці Держмитслужби Тупікової О.О., розглянувши матеріал про порушення митних правил про притягнення до адміністративної відповідальності громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівника ТОВ «ПРОФІТЕКС ЛТД», паспорт НОМЕР_1 виданий 07.06.2007 Московським РВ ГУ УМВСУ в Харківській області, РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.483 МК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про порушення митних правил №0109/80700/23 від 14.08.2023, 03.07.2023до Харківської митниці листом Державної митної служби України від 30.06.2023№ 26/26-04/7,14/1591надійшла відповідь митних органів Латвійської Республіки на запит Державної митної служби України щодо проведення перевірки законності ввезення на митну територію України товарів "косметичні засоби та харчові добавки" ТОВ "ПРОФІТЕКС ЛТД" (код ЄДРПОУ 43498214) В ході опрацювання вказаної інформації встановлено, що для митного оформлення вказаних товарів у митний режим «імпорт» керівником та декларантом ТОВ "ПРОФІТЕКС ЛТД" гр. України ОСОБА_1 до Харківської митниці були подані митні декларації №UA807200/2020/013686від 07.09.2020, UA807200/2020/018548від 30.11.2020, UA807200/2020/019747від 21.12.2020. Відправником товарів виступала литовська компанія SIA "FORWARDER" (Uriekstes str. 8B-B. Latvia), а продавцем товару є компанія "DR. NONA INTERNATIONAL LTD" (Ізраіль). Згідно поданих до митного оформлення документів, а саме рахунків №№ 009-38/08 2020 від 17.08.2020та 009- 38-1/08 2020 від 17.08.2020 вартість товару по митній декларації № UA807200/2020/013686від 07.09.2020складала2001,12 EUR; рахунку № 009-46/11.2020від 23.11.2020вартість товару по митній декларації № UA807200/2020/018548від 30.11.2020складала 801,3 EUR, рахунку № 009-49/12 2020 від 07.12.2020вартість товару по митній декларації № UA807200/2020/019747від 21.12.2020складала3674EUR Загальна вартість 6 476.42 EUR., що у перерахунку згідно офіційних курсів валют, чинних на дату митного оформлення становило218 256,43 гри. Вказані рахунки були видані компанією "DR. NONA INTERNATIONAL LTD" для ТОВ "ПРОФІТЕКС ЛТД". Згідно інформації, наданої митними органами Латвійської Республіки, експортні декларації на вказані товари були оформлені компанією SIA "ILIOR" згідно договору №2019/54 від 01.07.2019на надання послуг митного складу та митного оформлення. При цьому митним органам Латвійської Республіки були надані рахунки, видані компанією "DR. NONA INTERNATIONAL LTD" для ТОВ "ПРОФІТЕКС ЛТД", копії вказаних рахунків були надіслані до Харківської митниці. У результаті порівняння примірників рахунків, наданих до митного оформлення у Харківську митницю та рахунків, наданих до митного оформлення у Латвійській Республіці було встановлено, що відомості щодо найменування та кількості товарів співпадають, однак вартість товарів. заявлена до митного оформлення у Латвійській Республіці є вищою ніж вартість цих товарів при митному оформленні у Харківській митниці. Так, вартість товарів згідно рахунку № 009-38/08.2020від 17.08.2020складала 26712 EUR; вартість товарів згідно рахунку № 009-38-1/08.2020від 17.08.2020складала 19475,2 EUR; вартість товару згідно рахунку № 009-49/12.2020від 07.12.2020складала 84306 EUR; вартість товару згідно рахунку № 009-46/11.2020від 23.11.2020складала 30804 EUR. Загальнавартість -161 297,2 EUR, що у перерахунку згідно офіційних курсів валют, чинних на дату митного оформлення становить 5 438 718,3 грн. Таким чином, гр. ОСОБА_1 під час митного оформлення зазначених митних декларацій подала митному органу як підстави для переміщення товарів документи, що містили неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів.

За даним фактом у відношенні громадянки України ОСОБА_1 був складений протокол про порушення митних правил за ознаками ч.1 ст.483 Митного кодексу України.

Представник Харківської митниці Держмитслужби Тупікова О.О. в судове засідання з`явилася, обставини, викладені в протоколі про порушення митних правил №0109/80700/23 від 14.08.2023 відносно ОСОБА_1 підтримала. Просила розглянути справу по суті викладеного.

Відповідно до ст. 3 Конституції України утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Наведені норми корелюють з положеннями, які з метою захисту прав людини визначені в міжнародно-правових документах (п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка була ратифікована Україною 17.07.1997) і вказують на зобов`язання держав-учасниць забезпечити у національному законодавстві кожному «право на справедливий судовий розгляд».

Відповідно до ст. 9 Конституції України, Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського Суду з прав людини (далі- ЄСПЛ) як джерело права.

Необхідною умовою реалізації права на захист є забезпечення основних його гарантій на усіх стадіях судочинства, оскільки випадки, коли особі, яка притягується до адміністративної відповідальності під час розгляду справи не було призначено захисника за умови його обов`язкової участі, або розгляд справи здійснювався за його відсутністю ставлять під сумнів питання належності та допустимості доказів, на яких ґрунтується рішення суду про притягнення такої особи до адміністративної відповідальності, та є порушенням «права на справедливий судовий розгляд» (п. 63 рішення ЄСПЛ від 09 червня 2011 року у справі «Лучанінова проти України», п. 52 рішення ЄСПЛ від 27 листопада 2008 року у справі «Сальдуз проти Туреччини» та пункти 9091 рішення ЄСПЛ від 12 червня 2008 року у справі «Яременко проти України», п. 262 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»)

Стаття 59 Конституції України проголошує право кожного на правову допомогу та вільний вибір захисника своїх прав. Забезпечення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності права на захист згідно зі ст.129Конституції України є основною засадою судочинства.

Забезпечення права на захист під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, як основної засади судочинства, закріплено також положенням ст. 268 КУпАП.

З метою реалізації права на захист, а також права на справедливий судовий розгляд, у зв`язку з неявкою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розгляд справи неодноразово відкладався.

ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, про час, день та місце слухання справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Європейський суд з прав людини в своїх рішенням, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також Європейський суд з прав людини в своєму рішенні по справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

З урахуванням наведеного, з метою дотримання вимогст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також з урахуванням положеньст.268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_2 .

Суд, вислухавши думку представника митниці, дослідивши та перевіривши представлені матеріали, приходить до наступних висновків.

Відповідно дост. 129 Конституції Українирозгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст. 458 МК України,порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно зіст. 487 МК Українипровадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цьогоКодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Так,стаття 9 КУпАПпередбачає, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за який законом передбачено адміністративну відповідальність.

При цьому, адміністративне правопорушення складається з об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

У відповідності до положень ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Так,ст. 483 МК Українипередбачена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Основним безпосереднім об`єктом правопорушення за даним законом є встановлений порядок переміщення товарів та ТЗ через митний кордон України, а об`єктивною стороною є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто активна поведінка (вчинок) особи. Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення повинен чітко розуміти та усвідомлювати обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагнути їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України, в тому числі і шляхом надання неправдивих відомостей, які необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Для притягнення до відповідальності заст.483 МК Українинеобхідна наявністьумислув діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п.6Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

Згідно з ч. 2ст. 198 МК України, органу доходів і зборів в пункті пропуску через державний кордон України відповідно дост. 335 цього Кодексуподаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про попуск їх через митний кордон України. При перевезенні автомобільним транспортом документами, що містять відомості про товари, є: документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність); транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні); визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності); комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів; відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки; найменування товарів; вага брутто товарів (у кілограмах) або об`єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів.

За приписами ч. 7ст. 257 МК України, перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цьогоКодексута інших законодавчих актів.

Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування.

Згідно з п. 6постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року № 8, документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Митний кодекс Українинормою ст. 257 вичерпно формулює поняття «декларування», яке здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування, повноваженнями щодо якого відповідно до положеньст. 265 МК Українинаділений декларант.

Відповідно до ст.ст.49,58 МК Українимитною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну.

Статтею 51 МК Українипередбачено, що митна вартість товарів визначається декларантом відповідно до гл. 9МК України, якою встановлені основні та другорядні методи визначення митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 1ст. 54 МК Україниконтроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною 3ст. 54 МКпередбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4ст. 54 МК Україниорган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; випускати у вільний обіг товари, що декларуються.

Виходячи зі змісту положень ч. 5ст. 54 МК України, в ході виконання вказаних обов`язків, орган доходів і зборів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановленихМК України, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Тобто, особа може брати участь у митних відносинах як декларант у двох випадках: коли вона особисто здійснює декларування товарів або як його власник або як уповноважений власником. Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.

У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Таким чином, власник товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб`єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, що містять неправдиві дані.

Як вбачається з митних декларацій №UA807200/2020/013686від 07.09.2020, UA807200/2020/018548від 30.11.2020, UA807200/2020/019747від 21.12.2020, одержувачем товару є ТОВ «ПРОФІТЕКС ЛТД», декларантом виступає ОСОБА_1 .

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що винуватість ОСОБА_1 в скоєні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 483 МК України підтверджується матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил №0109/80700/23 від 14.08.2023; доповідною запискою заступника начальника оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та поркшеннями митних правил Харківської митниці ОСОБА_3 ; листом Харківської митниці від 03.02.2023№ 7.14-4/20-03/26/4/738; листом Департаменту міжнародної взаімодії ДМСУ від 30.06.2023№ 26/26-04/7.14/1591з додатками документів, надісланими органами Латвійської Республіки та копіями МД №№ UA807200/2020/013686від 07.09.2020, UA807200/2020/018548від 30.11.2020, UA807200/2020/019747 від 21.12.2020і товаросупровідних документів.

Відповідно до частини 1 статті 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Таким чином, громадянка України ОСОБА_1 під час митного оформлення зазначених митних декларацій подала митному органу як підстави для переміщення товарів документи, що містили неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів, тобто вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції ст. 483 ч.1 МК України.

Зазначеною нормою митного кодексу України, передбачено штраф в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

При накладенні стягнення з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару - безпосереднього предмету порушення митних правил з конфіскацією цих товарів.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 536,80 грн.

Керуючись ст. ст. 279, 283 КУпАП України, ст.ст. 197, 458, 467, 483, 522, 527, 528, 541 МК України, ст. 41, 129 Конституції України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил - 5 438 718 (п`ять мільйонів чотириста тридцять вісім тисяч сімсот вісімнадцять) гривень 30 копійок з конфіскацією цих товарів.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави в розмірі 536 грн. 80 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя- С.М. Лисиченко