Справа №701/761/23

Номер провадження2/701/293/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2023 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого - судді - І. Д. Калієвського

за участю секретаря - Г.І. Байдужої

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Маньківської селищної ради про усунення перешкод у спілкуванні з онуком шляхом встановлення порядку участі у його вихованні,

В С Т А Н О В И В :

08.08.2023 року до Маньківського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Маньківської селищної ради про усунення перешкод у спілкуванні з онуком шляхом встановлення порядку участі у його вихованні.

На підставу своїх вимог позивач спирається на те, що 19 вересня 2019 року рішенням Маньківського районного суду Черкаської області у справі №701/1136/19 було розірвано шлюб між позивача сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . В шлюбі в них народився позивача онук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Новозеландським свідоцтвом про народження реєстраційний номер НОМЕР_1 від 28.02.2018 року та Довідкою про реєстрацію особи громадянином України № НОМЕР_2 /16-536-370 від 13.04.2018 року, онук проживає разом із відповідачкою. Після повернення з-за кордону у 2019 році та розірвання шлюбу з її сином відповідачка почала перешкоджати та забороняти бачитись з її онуком ОСОБА_5 . За весь час з 2019 року по теперішній час вона мала змогу бачитись з онуком лише 3 рази з періодичністю в один рік. Останній раз вона бачила онука 28.01.2023 року. Окрім цього на телефонні дзвінки та повідомлення відповідачка не відповідає. У 2020 році позивач зверталась до Служби у справах дітей Маньківської РДА Черкаської області з проханням врегулювати питання про надання можливості зустрічатись з онуком, на що отримала відповідь про звернення за захистом своїх прав до суду. (Копія відповіді за №577 від 31.12.2020 року). Також після подальших невдалих спроб врегулювати питання побачень з онуком із відповідачкою позивач звернулась до Служби у справах дітей Маньківської селищної ради з проханням посприяти зустрічі, та це не принесло жодних результатів. (Копія звернення від 21.06.2023 року). Весь цей час вона намагається налагодити нормальний зв`язок із дитиною, хоче приймати участь у його вихованні, розвитку його здібностей та мати змогу проводити спільний час із онуком, але не може через поведінку відповідачки. Також позивачка зазначає, що її син ОСОБА_3 на разі перебуває за кордоном, де проживає та працює тривалий час, та також не бачив свого сина аби вона мала можливість разом із ним побачитись з онуком у родинному колі. Її права як баби на сьогодні є порушеними. Після чисельних спроб вирішити дане питання мирним шляхом, шляхом переговорів, взаємних поступок з метою недопущення страждань та негативного впливу на дитину, вона вимушена звернутися до суду із даною позовною заявою.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач та її представник -адвокат Давигора С.А. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити у задоволенні позовних вимог .

Представник третьої особи: Служба у справах дітей Маньківської селищної ради в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що Службою у справах дітей Маньківської селищної ради рекомендовано позивачу враховуючи режим та графік життя дитини дні побачень щосуботи або щонеділі на території смт.Маньківка, у присутності матері, ОСОБА_2 , та за попередньою домовленістю.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . (а.с.11-13).

Позивач є матір"ю батька неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_3 (а.с.7).

Тобто позивач є бабою неповнолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 19.09.2019 р. шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано. (а.с.10).

Судом встановлено, що і не заперечується іншими учасниками процесу, що неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає разом з матір"ю ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 (а.с.27).

Позивач обгрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що після повернення з-за кордону у 2019 році та розірвання шлюбу з її сином відповідачка почала перешкоджати та забороняти бачитись з її онуком ОСОБА_5 . За весь час з 2019 року по теперішній час вона мала змогу бачитись з онуком лише 3 рази з періодичністю в один рік. Останній раз вона бачила онука 28.01.2023 року. Окрім цього на телефонні дзвінки та повідомлення відповідачка не відповідає. У 2020 році позивач зверталась до Служби у справах дітей Маньківської РДА Черкаської області з проханням врегулювати питання про надання можливості зустрічатись з онуком, на що отримала відповідь про звернення за захистом своїх прав до суду. Також після подальших невдалих спроб врегулювати питання побачень з онуком із відповідачкою позивач звернулась до Служби у справах дітей Маньківської селищної ради з проханням посприяти зустрічі, та це не принесло жодних результатів. (Копія звернення від 21.06.2023 року). Весь цей час вона намагається налагодити нормальний зв`язок із дитиною, хоче приймати участь у його вихованні, розвитку його здібностей та мати змогу проводити спільний час із онуком, але не може через поведінку відповідачки.

Судом встановлено, що позивач письмово зверталася до служби в справах дітей з листом з метою вирішення питання побачень з онуком (а.с.16).

Згідно акту обстеження умов проживання позивача від 05.07.2023 р. зазначено що по місцю проживання позивача для перебування малоітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 створені належні уомви (а.с.17)

Крім того судом встановлено, що Маньківським районним судом у справі №701/76/21 провадження №2/701/101/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Маньківської селищної ради та служба у справах дітей Черкаської міської ради про усунення перешкод бабі у спілкуванні з онуком, було ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову. Рішення суду не було оскаржено та набрало чинності. (а.с.46-50)

В даних позовних вимогах позович в якості позовних вимог просить суд усунути перешкоди шляхом зобов`язання ОСОБА_2 , не чинити перешкоди у спілкуванні з онуком, визначити бабі ОСОБА_1 спосіб у виховані та спілкуванні з онуком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , без присутності матері за місцем проживання баби( АДРЕСА_2 ) за наступним графіком: на вихідні дні з 16.00 год. п`ятниці по 10.00 год., понеділка щотижнево, півтора місяці влітку з 10.06. по 25.07., по парним рокам з 29.12. по 05.01, по непарним рокам з 05.01. по 10.01., дні народження сина з 10:00 по 14:00, день народження баби з 10:00 по 14:00, без присутності матері, у місці проживання баби. Встановлення необмеженого спілкування засобами телефонного, поштового, електронного та іншого зв`язку, що не передбачають фізичного спілкуванні між ними, можливість привітати онука у святкові дні, дні народження онука, баби, діда, додаткові години для можливості за власні кошти організувати освітні, оздоровчі та розважальні програми для онука з урахуванням стану здоров`я та віку дитини, можливість бути проінформованим про вибуття онука з місця його постійного проживання за місяць до такого вибуття.

Дані позовні вимоги як кінцеві позовні вимоги були особисто озвучені та підтвердженні безпосередньо позивачем в судовому засіданні.

На виконання ухвали суду від 27.09.2023 р. по справі №701/761/23 служба у справах дітей Маньківської селищної ради інформує, що 06.10.2023 р. на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Меньківської селищної територіальної громади розглянуто питання про усунення перешкод у спілкуванні малолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 з бабою, ОСОБА_1 , шляхом встановлення порядку участі у його вихованні, на якому була присутня ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Комісія враховуючи режим та графік життя дитини, рекомендувала визначити дні побачень щосуботи або щонеділі на території смт. Маньківка, у присутності матері, ОСОБА_2 , та за попередньої домовленості. (а.с.127-128).

Відповідач даючи відзив на позов надала суду копію відповіді Уманської місцевої прокуратури Маньківський відділ від 05.02.2012 р. на її письмове звернення щодо можливого викрадення дитини та згідно якого ОСОБА_2 рекомендовано звернутися за правовою допомогою до "Маньківського бюро правової допомоги" (а.с.117). Також відповідачем надано протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушеня (а.с.119), копію письмових пояснень ОСОБА_2 (а.с.120), копію письмових пояснень ОСОБА_6 (вихователя дитячого садочка0 (а.с.121-122).

Згідно довідки Маньківської дитячої школи мистецтв від 09.10.2023 р. №53/01-06 вбачається, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 дійсно навчається з 1 вересня 2023 р. у Маньківській дитячій школі мистецтв на відділенні сценічного мистецтва у класі хореографічного мистецтва викладача ОСОБА_7 та класі театрального мистецтва ОСОБА_8 відповідно до наказу №01-К від 18.09.2023 р. і заняття для даного учня проводяться у п"ять навчальних днів тижня за наступним розкладом: понеділок - 16.50-17.40- індивідуальне заняття із сценічної мови; вівторок - 16.00-16.50 - хореографія; середа - 16.00-18.30 - два уроки із сценічної практики, два уроки із акторської майстерності; четвер -16.50-18.30 - історія театрального мистецтва, сценічний рух та п"ятниця - 16.00 - 16.50 - хореографія. (а.с.123).

В судовому засіданні судом безпосередньо встановлено відсутність спору між сторонами щодо побачень позивача з онуком на території смт. Маньківка, що підтвердили самі сторони.

Вирішуючи даний спір суд керується наступним.

Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

У частині першій статті 257 СК України встановлено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

Тлумачення частини другої та третьої статті 257 СК України свідчить, що законодавець визначив механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 СК України.

У статті 159 СК України зазначено, що суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання, тощо), місце та час спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

Право на повагу до сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплює щонайменше зв`язки між близькими родичами, наприклад, між дідусями, бабусями та онуками, оскільки такі родичі можуть відігравати у сімейному житті важливу роль.

Тривалість часу, проведеного дитиною з бабусею чи дідусем може бути важливим фактором у забезпеченні найкращих інтересів дитини (справа «Гокканнен проти Фінляндії», ЄСПЛ від 23 вересня 1994 року, справа «Мамчур проти України» ЄСПЛ від 16 липня 2015 року, справа «Крапівін проти Росії», ЄСПЛ від 12 липня 2016 року).

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що баба, дід мають право на особисте спілкування з онуками, а мати не має права перешкоджати їм спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України» роз`яснено, що при розгляді вимог про визначення порядку участі у вихованні дітей і спілкуванні з ними того з батьків, який проживає окремо від них, порядку спілкування діда й баби з онуками, якщо батьки не підкоряються рішенню органів опіки і піклування з цих питань, спорів між батьками про місце проживання дітей, вимог про відібрання батьками дітей в інших осіб, про позбавлення або поновлення батьківських прав та інших спорів, пов`язаних із вихованням дітей, обов`язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їхня участь у судовому засіданні.

Згідно із абзацами 1, 2 пункту 1.4 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 29 травня 1999 року № 34/166/131/88, безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається на відповідні відділи й управління місцевої державної адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад у межах їх компетенції. Справами опіки і піклування у селищах і селах безпосередньо відають виконавчі комітети сільських і селищних рад.

Згідно з роз`ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення і поновлення батьківських прав», висновок органу опіки та піклування має бути оформлений на бланку державних адміністрацій районів, районів міст Києва та Севастополя, виконавчих органів міських чи районних у містах, сільських селищних рад, підписаний головою (заступником голови) та скріплений печаткою. Також до висновку органу опіки та піклування повинні бути додані документи, які підтверджують викладені у ньому обставини.

Отже, виходячи з аналізу вказаних норм законодавства України, при розгляді позовних вимог про визначення порядку спілкування діда й баби з онуками обов`язковим є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їхня участь у судовому засіданні.

В матеріалах справи на виконання ухвали суду від 27.09.2023 р. по справі №701/761/23 служба у справах дітей Маньківської селищної ради наявна письмова інформація (висновок), що 06.10.2023 р. на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Меньківської селищної територіальної громади розглянуто питання про усунення перешкод у спілкуванні малолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 з бабою, ОСОБА_1 , шляхом встановлення порядку участі у його вихованні, на якому була присутня ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Комісія враховуючи режим та графік життя дитини, рекомендувала визначити дні побачень щосуботи або щонеділі на території смт. Маньківка, у присутності матері, ОСОБА_2 , та за попередньої домовленості. (а.с.127-128).

Дані рекомендації були дані на підставі врахування режиму та графіку життя неповнолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судом встановлено, що відповідач не перешкоджає у спілкуванні баби та онука за місцем проживання дитини в смт. Маньківка.

Дана обставина була встановлена під час судового розгляду і іншими учасниками не спростованата не заперечувалася.

Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази які свідчили б на те, що відповідачем вчиняються будь-які перешкоди до спілкування онука та баби.

Крім того суд звертає увагу на те, що на момент розгляду справи є військові дії, які розпочались на території України. Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк воєнного стану неодноразово продовжено та він діє й на даний час.

Позивачем безпосередньо суду не надано та в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що перебування неповнолітнього ОСОБА_2 по місцю проживання позивача буде безпечним та відповідатиме інтересам дитини, оскільки суду невідомо чи є можливість у позивача по місцю свого проживання своєчасно та терміново забезпечити безпечне перебування неповнолітнього ОСОБА_4 в бомбосховищі чи іншому належному укритті.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму. Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, враховуючи характер спірних правовідносин, суд вважає, в межах даного спору позивачем не надано належних та допустимих доказів, які мали підтвердити неправомірні дії відповідача, пов`язані зі створенням перешкод в спілкуванні баби з онуком, при зверненні з позовом до суду позивачем не долучено докази на підтвердження заявлених вимог.

За наведених обставин, надавши належну оцінку загальному обсязі доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факт чинення перешкод у спілкуванні баби з онуком з боку матері дитини, що є визначальним для вирішення даного спору з урахуванням підстав та предмету позову.

Проналізувавши вищевикладене суд, беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи та правовідносини, що їх регулюють, приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки на думку суду, задоволення даних вимог в тій редакції що вимагає позивач призведе до порушень прав як самої дитини так і її матері, ОСОБА_2 , оскільки враховуючи вік дитини тривале перебування на значній відстані від місця проживання та перебування тривалий час без матері може негативно вплинути на саму дитину, її стан та порушить її звичний режим та графік життя.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 83, 89, 141, 229, 235, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 7, 19, 159, 257, 263 СК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , представника відповідача: ОСОБА_9 та третьої особи: Служба у справах дітей Маньківської селищної ради про усунення перешкод у спілкуванні з онуком шляхом встановлення порядку участі у його вихованні - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлений 27.12.2023 р.

Суддя І.Д.Калієвський