Справа № 694/2158/23

провадження № 2/694/463/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

26.12.2023 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Сакун Д.І.,

за участі секретаря судового засідання Литвин Н.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи - Козулі О.О.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_4 ), третя особа: служба у справах дітей Звенигородської міської ради (код ЄДРПОУ 04060803, адреса: 20202, м. Звенигородка, Звенигородський район, Черкаська область, тел. (04740) 2 20 60, 2 24 41, електронна пошта: zvenmiskrada@ukr.net) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

До Звенигородського районного суду Черкаської області надійшла дана позовна заява, в якій позивач просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача - ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожнк дитину відповідного віку, з часу подачі заяви до повноліття дітей.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що в процесі спільного проживання з різними чоловіками в його матері народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Протягом тривалого часу ОСОБА_2 безвідповідально ставилась до виховання, матеріального утримання її дітей. Вона зловживає алкоголем, не приділяє достатньої уваги дітям, залишає дітей самих на декілька днів, не забезпечує їх належними продуктами харчування, засобами особистої гігієни та іншими речами для щоденного побутового вжитку. Дані та місце знаходження батька дітей невідомі. На даний час позивач надає кошти на придбання продуктів харчування та інших речей для щоденного побутового вжитку його братам та сестрі, які знаходяться на його утриманні. 20 червня 2023 року на лінію «102» надійшло повідомлення від неповнолітньої ОСОБА_3 , про те, що її мати ОСОБА_2 зі своїм співмешканцем в стані алкогольного сп?яніння вчиняють фізичне та психологічне насильство над дітьми. При виїзді на місце події працівниками поліції було встановлено, що дітям дійсно загрожує небезпека, вони були налякані і категорично відмовлялись залишатись вдома. Наказами служби у справах дітей Звенигородської міської ради від 21 червня 2023 року № 32, № 33, № 34 малолітніх дітей було поставлено на облік, як такі що опинились в складних життєвих обставинах. Також, працівниками служби у справах дітей Звенигородської міської ради спільно з працівниками поліції була проведена бесіда з матір?ю ОСОБА_2 , за результатами якої ОСОБА_2 відмовилася виправляти ситуацію щодо свого способу життя та надала згоду на позбавлення її батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей. 20 липня 2023 року відбулося засідання з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Звенигородської міської ради, на яке ОСОБА_2 не з?явилася, але надала заяву про проведення комісії без її участі. Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав, орган опіки та піклування Звенигородської міської ради Черкаської області вважає, за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно її неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У судовому засіданні позивач позов підтримав, пояснив, що відповідачка проживає окремо від дітей, батьківських обов`язків не виконує. Позивач забезпечує дітей та проживає з ними.

Відповідач відзив на позов не подала. В судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, стверджувала, що хотіла налагодити стосунки з дітьми, але діти не хочуть з нею спілкуватися.

В судовому засіданні представник третьої особи - служби у справах дітей Звенигородської міської ради позов підтримала, просила задовольнити. Вказала на те, що співмешканець відповідачки бив дітей, а відповідачка писала заяву на згоду про позбавлення її батьківських прав.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І. від 14.09.2023 рокупозовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. Позивач вчасно та в повному обсязі усунув недоліки, які були зазначені в ухвалі суду від 14.09.2023 року.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 09.10.2023 року було відкрито провадження. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 09.11.2023 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд, вивчивши матеріали справи та подані сторонами докази, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками дитини вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 09.06.2008 року. Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження від 01 серпня 2023 року за № 00040767456, в свідоцтві про народження номер актового запису № 2 від 09 червня 2008 року, виданий відділом ДРАЦС Звенигородського РУЮ у Черкаській області Державна реєстрація проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 10,13-14).

ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьками дитини вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 від 23.06.2011 року. Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження від 01 серпня 2023 року за № 00040766948, в свідоцтві про народження номер актового запису № 5 від 23 червня 2011 року, виданий виконавчим комітетом Гусаківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області Державна реєстрація проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с.11, 15-16).

ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьками дитини вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 від 06.06.2014 року. Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження від 01 серпня 2023 року за №00040766568, в свідоцтві про народження номер актового запису № 02 від 06 червня 2014 року, виданого виконавчим комітетом Гусаківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області Державна реєстрація проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с.12, 17-18).

Відповідно Акту обстеження умов проживання від 20.06.2023 року, на момент перевірки ОСОБА_2 вдома не було. Діти були вдома із тіткою. Зі слів дітей мати відсутня вже понад три дні. Старша донька займається господарством - готує, пере речі, купує продукти та господарює. Мати зловживає алкоголем. Умови проживання не задовільні. В будинку розкидані речі, брудно. Мати не створює належних умов для виховання та розвитку дітей. Матеріальним забезпеченням допомагає старший брат, який перебуває в зоні бойових дій. (а.с.19).

Згідно наказу служби у справах дітей Звенигородської міської ради № 30 від 21.06.2023 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , взято на облік як дитину, яка перебуває в складних життєвих обставинах (а.с.20).

Згідно наказу служби у справах дітей Звенигородської міської ради № 31 від 21.06.2023 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , взято на облік як дитину, яка перебуває в складних життєвих обставинах (а.с.21).

Згідно наказу служби у справах дітей Звенигородської міської ради № 32 від 21.06.2023 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , взято на облік як дитину, яка перебуває в складних життєвих обставинах (а.с.22).

Органом опіки та піклування Звенигородської міської ради Черкаської області зроблено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 , відносно неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.23-24).

Згідно повідомлення начальника Звенигородського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції України в Черкаській області від 21.06.2023 року № 8476/55/01/06-2023, було здійснено перевірку родини ОСОБА_2 , під час якої остання була відсутня за місцем проживання. Зі слів дітей останній раз ночувала мати вдома близько 3 днів тому. В будинку брудно, речі розкидані. Коли ОСОБА_2 повернулася до місця проживання, то за зовнішніми ознаками було видно, що вона знаходиться в стані алкогольного сп`яніння. Під час спілкуваня з ОСОБА_2 було встановлено, що близько двох місяців вона зустрічається з чоловіком і тому догляд та виховання неповнолітніх дітей на даний час не в пріоритеті. Було прийнято рішення про складаня адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 184 КУпАП та ч. 1 ст. 173-3 КУпАП, які направлені на розгляд до Звенигородського районного суду. 20.06.2023 року на лінію «102» надійшло повідомлення від неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про те, що співмешканець матері ОСОБА_9 вчиняє відносно дітей домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме намагається душити ОСОБА_10 , а до ОСОБА_3 привертав свою увагу. При виїзді на місце події, поліцією було встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_9 вживали алкоголь і останній в стані алкогольного сп`яніння почав чіплятися до дітей. Неповнолітніх дітей тимчасово поміщено до дитячого відділення КНП «Звенигородська БЛІЛ». Відносно ОСОБА_9 було складено адміністративний матеріал за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, де постраждалими є як співмешканка, так і неповнолітні діти. Під час проведення виховної бесіди з неповнолітніми було встановлено, що рівень авторитету матері та виховного впливу на поведінку дітей - низький (а.с.25-26).

З довідок Кобринівського навчально-виховного комплексу «Заклад дошкільної освіти - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Тальнівської міської ради Черкаської області від 27.06.2023 року № 92, 93, 94 вбачається, що ОСОБА_5 навчається у 4 класі, ОСОБА_3 навчається у 9 класі, ОСОБА_4 навчається у 7 класі даного закладу (а.с. 31, 32, 33).

Згідно характеристики Кобринівського навчально-виховного комплексу «Заклад дошкільної освіти - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Тальнівської міської ради Черкаської області № 95 від 27.06.2023 року, встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , навчається у школі з 1 класу. Зарекомендував себе як дисциплінований учень. Має навчальні досягнення достатнього рівня. Навчається не в повну міру своїх можливостей. Має довільну зорову, слухову, механічну пам?ять. Запам?ятовує навчальний матеріал. Виявляє логічне, образне, творче мислення. Має здібності до вивчення предметів природничого циклу. На уроках завжди уважний. Домашні завдання виконує не систематично. Має добрий загальний розвиток. Не пропускає школи без поважної причини. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно. Бере активну участь у громадському житті школи та класу. ОСОБА_4 веселий, товариський, стриманий, дисциплінований, самостійний, не піддається чужому впливу. Користується повагою серед однокласників. Має багато друзів, підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. Мати приділяє належну увагу вихованню дитини. Постійно підтримує зв?язок з школою та класним керівником (а.с.34).

Згідно характеристики Кобринівського навчально-виховного комплексу «Заклад дошкільної освіти - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Тальнівської міської ради Черкаської області № 96 від 27.06.2023 року, встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , навчається у закладі з першого класу. Зарекомендував себе як старанний, дисциплінований, працелюбний, уважний учень. Має навчальні досягнення достатнього рівня. Гарно запам?ятовує навчальний матеріал. Виявляє логічне та творче мислення. На уроках завжди уважний, активний, допомагає товаришам. Має добрий загальний розвиток. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно. Бере активну участь у культмасових заходах, у спортивному житті класу. Скромний, веселий, товариський, стриманий, дисциплінований, самостійний, вразливий, не піддається чужому впливу. Правила поведінки завжди свідомо виконує, не має порушень дисципліни. Має авторитет серед товаришів. Має багато друзів, підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. Зовнішній вигляд учня завжди охайний, шкільне приладдя наявне. Мати приділяє належну увагу вихованню сина, цікавиться не лише успіхами сина, але й справами класу, стосунками з однокласниками, його психо-емоційним станом та самопочуттям. Про відсутність у школі - попереджує, аргументує (а.с.35).

Згідно характеристики Кобринівського навчально-виховного комплексу «Заклад дошкільної освіти - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Тальнівської міської ради Черкаської області № 97 від 27.06.2023 року, встановлено, що ОСОБА_3 навчається в Кобринівському НВК з 3 класу. Має навчальні досягнення достатнього і середнього рівня знань, довільну зорову та слухову пам?ять. Виявляє логічне та образне мислення. На уроках активна, вміє висловлювати власну думку. Уважна і старанна. Має здібності до вивчення предметів гуманітарного циклу. Весела, товариська, стримана, самостійна. Охоче вступає в контакт з оточуючими, любить працювати і відпочивати з іншими. Реально оцінює свої власні можливості, вибираючи завдання й справи під силу. Підтримує дружні стосунки з однокласниками та іншими учнями школи. До виконання доручень ставиться сумлінно, бере активну участь у всіх суспільних справах, у громадському житті школи, є учасницею шкільної художньої самодіяльності. Має гарний голос і бере участь у музичних конкурсах. У 2022 році - «Лютий Фест» зайняла 1 місце за композицію «Човен». 2023 рік районний конкурс «Пісні мого серця» - 1 місце за пісню « У мене немає дому». Активна учасниця гуртка « Моделювання іграшок - сувенірів ». Зайняла 1 місце в обласному конкурсі « Космічні фантазії » з роботою «Літак «Мрія». А на Всеукраїнському конкурсі ця робота отримала 3 місце. Брала участь у спортивних змаганнях «Козацький гарт», «Олімпійське лелеченя». Любить танцювати. Була одним із організаторів шкільного флешмобу до Дня вишиванки. ОСОБА_3 живе з мамою і двома братами. Мама приділяла належну увагу доньці. Завжди виходила на зв?язок із класним керівником, цікавилася шкільним життям доньки, відвідувала батьківські збори і відповідала на дзвінки (а.с.36).

Згідно характеристики, виданої виконавчим комітетом Звенигородської міської ради Черкаської області № 16/01-3-08 від 26.06.2023 року, на жительку села Гусакове Звенигородського району Черкаської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що вона працює робітником по благоустрою в Звенигородській міській раді, до роботи відноситься відповідально. Гр. ОСОБА_2 розлучена, мати п?яти дітей. Останні два місяці не проживає вдома, зловживає алкоголем, дітей залишила без догляду та підтримки (а.с.37).

Згідно характеристики, виданої виконавчим комітетом Звенигородської міської ради Черкаської області № 17/01-3-08 від 26.06.2023 року, на жителя села Гусакове Звенигородського району Черкаської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що він на даний час служить в ЗСУ, завжди відгукується на прохання про допомогу, за характером доброзичливий, врівноважений. Випадків порушення громадського порядку за період проживання в селі не було (а.с.30).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8 , виданого віділом реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), ОСОБА_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_12 , про що зроблено відповідний актовий запис за № 442 від 18.06.2021 року (а.с. 38).

Відповідно до копії посвідченя серії НОМЕР_9 від 24.02.2021 року ОСОБА_1 є учасником бойових дій (а.с. 39).

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін

Згідно з ч. 1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 2, 3 ст. 150 та ст. 180 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна дитина має право на піклування батьків, а батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку її здібностей та несуть відповідальність за невиконання батьківських обов`язків. ОСОБА_13 та ОСОБА_14 не виконують вимоги чинного законодавства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України правовою підставою позбавлення батьківських прав матері, батька є ухилення їх від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Статтею 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно п.п.15, 16 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частин першої та другої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

В рішенні по справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява № 31111/04), Європейський суд з прав людини висловлює таку правову позицію, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35 - 36, п. 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (див. рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Савіни проти України» від 18.12.2008 ( заява №39948/06) право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 (див., зокрема, рішення у справі "МакМайкл проти Сполученого Королівства" від 24 лютого 1995 року, п. 86, серія A, N 307-B). Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не "згідно із законом", не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися "необхідним у демократичному суспільстві" (див. згадане вище рішення у справі МакМайкла, п. 87).

Визначаючи, чи було конкретне втручання "необхідним у демократичному суспільстві", суд повинен оцінити - у контексті всієї справи загалом - чи були мотиви, наведені на виправдання втручання, доречними і достатніми для цілей пункту 2 статті 8 Конвенції і чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів, як цього вимагає стаття 8 (див., наприклад, справи "Кутцнер проти Німеччини", N 46544/99, п. 65, ЄСПЛ 2002-I, та "Зоммерфельд проти Німеччини", [GC], N 31871/96, п. 66, ЄС/7/72003-VIII).

Суд також повторює, що, хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (див., наприклад, справу "Ньяоре проти Франції", N 40031/98, п. 59, ECHR 2000-IX). Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини (див., наприклад, справу "Скоццарі та Дж`юнта проти Італії" [GC], NN 39221/98 і 41963/98, п. 148, ЄСПЛ 2000-VIII).

Зокрема, якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує (див., mutatis mutandis, справу "Хазе проти Німеччини", N 11057/02, п. 99, ЄСПЛ 2004-III (витяги)). Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я (див. справи "Валлова і Валла проти Чеської Республіки", N 23848/04, п. 72, від 26 жовтня 2006 року; і "Гавелка та інші проти Чеської Республіки", N 23499/06, N 57, від 21 червня 2007 року).

З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків (див., наприклад, справу "К. А. проти Фінляндії", N 27751 /95, п. 92, ЄСПЛ 2003-I). Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (див., наприклад, справу "Мозер проти Австрії", N 12643/02, п. 68, від 21 вересня 2006 року; згадані вище рішення у справі "Валлова і Валла проти Чеської Республіки", пп. 73 - 76, та у справі Гавелка та інші, п. 61).

Крім того, оцінюючи процес вирішення питання про встановлення опіки, який завершився рішенням про роз`єднання сім`ї, суд повинен, зокрема, переконатися, чи ґрунтуються висновки національних органів на достатній доказовій базі (яка, за потреби, може включати показання свідків, висновки компетентних органів, психологічні та інші експертні висновки та медичні довідки), і чи мали заінтересовані сторони, зокрема батьки, достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання (див., mutatis mutandis, ухвали у справах: "Шульц проти Польщі", N 50510/99, від 8 січня 2002 року; "Реммо і Узункая проти Німеччини", N 5496/04, від 20 березня 2007 року; та "Полашек проти Чеської Республіки", N 31885/05, від 8 січня 2007 року). Суд також повинен врахувати, чи самим дітям було надано можливість висловити свою думку, коли цього вимагали обставини (див., наприклад, згадані вище рішення у справах Гавелка та інші, п. 62, і ОСОБА_9 , п. 97).

Згідно з наданими доказами суд приходить до висновку, що відповідач дійсно ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей, а тому суд вважає, що відповідачка свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками і не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не спілкується з ними в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не сприяює засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дітей, не піклується про стан їх здоров`я, хоча б мала це робити, тобто по своїй вині ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.

Щодо стягнення аліментів суд зазначає наступне.

Статтею 51 Конституції України та статтею 180 Сімейного кодексу України (далі -СК України) передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини, не впливає на обсяг їхніх праві не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Частиною 2 статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Як передбачає ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В силу ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Статтею 182 СК України, передбачено обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до положень частини 1 статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частина 5 ст. 183 СК України визначає розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право на стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно роз`яснень, які викладені у п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 червня 2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» та ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві, покладається законом рівною мірою на обох батьків і такий обов`язок є безумовним. Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей.

Зокрема, при вирішенні такого спору визначальним є обов`язок батьків утримувати своїх дітей незалежно від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання. Тобто такий обов`язок превалює над можливістю платника таке утримання надавати. При цьому, в обов`язковому порядку судом враховуються всі обставини, які впливають на розмір аліментів.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється, як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Визначаючи розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей суд виходить із сукупності наявних в матеріалах справи доказів та враховує загальновідомі обставини про щоденну потребу дитини у їжі, одязі, засобах особистої гігієни, забезпеченні належних побутових умов та умов для належного гармонійного розвитку.

Відповідно до положень частини 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

За змістом частини 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

У зв`язку з цим суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку відповідача (що фактично відповідає заявленому позивачем у позовних вимогах розміру у виді 50% від усіх видів заробітку (доходу), але не менше встановленого законодавством мінімального гарантованого розміру аліментів для дитини відповідного віку.

На переконання суду, такий розмір аліментів забезпечить потреби неповнолітніх дітей, відповідатиме об`єктивним можливостям відповідача та буде достатнім для забезпечення їх належного утримання.

Відповідно до частини 1 статті 191 СК України аліменти на дітей присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а відтак, аліменти підлягають до стягнення з 13.09.2023.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно із частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684 гривня.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 1073 грн 60 коп.

Оскільки позивач, на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору при поданні позову про стягнення аліментів, з урахуванням вище викладеного, з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 1073,60 грн.

За позовну вимогу щодо позбавлення батьківських прав позивачем сплачено судовий збір, однакклопотання про стягнення з відповідача судових витрат на користь позивача не заявлено.

Керуючись ст. ст. 4, 76-78, 81, 83, 89, 141, 264-266 ЦПК України, ст. ст. 155, 164, 170 СК України

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_4 ), третя особа: служба у справах дітей Звенигородської міської ради (код ЄДРПОУ 04060803, адреса: 20202, м. Звенигородка, Звенигородський район, Черкаська область, тел. (04740) 2 20 60, 2 24 41, електронна пошта: zvenmiskrada@ukr.net) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/2 усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку,починаючи з 13.09.2023 року та до повноліття дітей.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_4 ) судовий збір на користь держави у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено о 17 год. 10 хв. 26.12.2023 року.

Суддя Д.І.Сакун