Справа №461/9763/23

Провадження №3/461/3392/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2023 року суддя Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст. 188-33 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , будучи власником кв. АДРЕСА_2 , 8, 11, АДРЕСА_3 , не виконав умов припису №0004/П0800 від 07.09.2023 щодо укладання охоронного договору, за що передбачена відповідальність ст.188-33 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 245 КУпАПпередбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 188-33 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб органів охорони культурної спадщини щодо усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини або створення перешкод для їх діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, даний протокол складено щодо ОСОБА_1 , власника кв. АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_3 .

Разом з цим, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, без сукупності належних та допустимих доказів вини особи, не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Жодних доказів на вчинення ОСОБА_1 правопорушення, яке ставиться у йому у вину, суду не надано.

Відповідно дост. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, під час складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не зібрано доказів, які б підтверджували його вину у вчиненні адміністративного правопорушення.

Крім цього, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 було вручено припис №0004/П0800 від 07.09.2023.

Відповідно достатті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на користь такої особи.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно зіст. 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» та «Шабельник проти України» неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів має відповідатипередбаченим національним правом вимогам основним правам гарантованихКонвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Тобто, якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи, самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.

Відповідно до п. 1ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.44-3,247ч.1 п.1, 283, 284 ч.1 п.3Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В :

закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.188-33 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.

Суддя І.Р.Волоско