Справа № 523/10272/22

Провадження №2/523/749/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2023 р. м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Далеко К.О.,

за участю секретаря судового засідання - Дмітрієвої В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 м. Одеса, цивільну справу №523/10272/22 за позовом адвоката Сластнікової Г.О., яка діє в інтересах ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНОГО КООПЕРАТИВУ «СУВОРОВСЬКИЙ-6» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Одеська міська рада, Відділ поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, Головне управління Держспоживслужби в Одеській області, про зобов`язання припинити дії щодо утримання котів, звільнення житлового приміщення від котів, зобов`язання відновити становище, що існувало до порушення права, виселення особи з квартири, усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання особи такою, що втратила право на користування житлом, -

ВСТАНОВИВ:

І . Зміст вимог та заперечень учасників справи.

26.08.2022 року адвокат Сластнікова Г.О. в інтересах позивача ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНОГО КООПЕРАТИВУ «СУВОРОВСЬКИЙ-6» (ЄДРПОУ 20993523) звернулася до суду із вказаною вище позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи які е заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Одеська міська рада, Відділ поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, Головне управління Держспоживслужби в Одеській області про зобов`язання припинити дії щодо утримання котів, звільнення житлового приміщення від котів, зобов`язання відновити становище, що існувало до порушення права, виселення особи з квартири, усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання особи такою, що втратила право на користування житлом, в якій просила:

1) Звільнити житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1 від всіх тварин, яких там утримує мешканка ОСОБА_3 шляхом транспортування тварин до притулку для тварин. Для виконання цього рішення дозволити органам та особам, які здійснюють примусове виконання рішень, примусово проникнути в квартиру АДРЕСА_1 , яка належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проводити в квартирі АДРЕСА_2 огляд та у разі потреби примусово відкривати кватиру № НОМЕР_1 , яка знаходиться в АДРЕСА_3 в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати кватиру та вилучити всіх тварин, яких там утримують.

2) Зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 привести квартиру АДРЕСА_1 до стану, що відповідає вимогам санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення.

3) Визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .

4) Примусово висилити ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 . Для виконання цього рішення дозволити органам та особам, які здійснюють примусове виконання рішень примусово проникнути в квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проводити в квартирі АДРЕСА_2 огляд та у разі потреби примусово відкривати кватиру № НОМЕР_1 , яка знаходиться в АДРЕСА_3 в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати кватиру, арештовувати, опечатувати та вилучати належне ОСОБА_3 майно, яке там перебуває, в разі такої необхідності. 5. Розподілити судові витрати у відповідності до ст.141 ЦПК України."

03.11.2022 до суду від адвоката Сластнікової Г.О. в інтересах позивача ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНОГО КООПЕРАТИВУ «СУВОРОВСЬКИЙ-6» (ЄДРПОУ 20993523) надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач змінив прохальну частину, та остаточно просив суд:

1. Зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як власників, та ОСОБА_3 , як мешканку квартири АДРЕСА_1 звільнити житлове приміщення від всіх тварин, яких там утримує ОСОБА_3 , шляхом транспортування тварин до притулку для тварин. Для виконання цього рішення дозволити органам та особам, які здійснюють примусове виконання рішень, примусово проникнути в квартиру АДРЕСА_1 , яка належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проводити в квартирі АДРЕСА_2 огляд та у разі потреби примусово відкривати кватиру № НОМЕР_1 , яка знаходиться в АДРЕСА_3 в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати кватиру та вилучити всіх тварин, яких там утримують.

2. Зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 привести квартиру АДРЕСА_1 до стану, що відповідає вимогам санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення.

3. Визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .

4. Примусово висилити ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 . Для виконання цього рішення дозволити органам та особам, які здійснюють примусове виконання рішень, примусово проникнути в квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проводити в квартирі АДРЕСА_2 огляд та у разі потреби примусово відкривати кватиру АДРЕСА_1 в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати кватиру, арештовувати, опечатувати та вилучати належне ОСОБА_3 майно, яке там перебуває, в разі такої необхідності.

5. Розподілити судові витрати у відповідності до ст.141 ЦПК України".

В обґрунтуванням позовних вимог позивач зазначив, що згідно з випискою з протоколу № 740 засідання виконкома Суворовської районної адміністрації від 29.11.1991 житловий будинок АДРЕСА_3 було прийнято в експлуатацію та на сьогоднішній час вказаний будинок є спільною власністю житлово-будівельного кооперативу «Суворовський-6» та знаходиться на його балансі. Згідно зі статутом ЖБК «Суворовський-6», затвердженим загальними зборами членів ЖБК «Суворовський-6» протоколом №2 від 27.11.2016, метою створення житлово будівельного кооперативу «Суворовський-6» є забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного житлового будинку, а також для наступної експлуатації та управління багатоквартирним будинком. Метою діяльності є задоволення економічних, соціальних, житлових і інших потреб членів ЖБК на основі поєднання їх особистих інтересів, поділ між ними ризиків, витрат, розвитку їх самоорганізації, самоврядування і самоконтролю; забезпечення належного утримання будинків, споруд і прибудинкових територій ЖБК, забезпечення згоди членів ЖБК і власників квартир і нежитлових приміщень не членів ЖБК, у порядку реалізації їхніх прав на володіння і користування об`єктами будинку, що знаходяться в спільній власності, забезпечення виконання членами ЖБК, власниками квартир та нежитлових приміщень вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків. Співвласниками кв. АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , якими передано у фактичне користування квартиру сестрі ОСОБА_3 , котра упродовж двох років не реагує на письмові та усні звернення щодо порушення нею санітарних норм та жорстокого поводження із тваринами. Співвласники будинку повідомляли ЖБК та ЖБК підтверджує, що за кішками, яких утримують в кв. АДРЕСА_2 відсутній догляд, їх екскременти не прибирають, кішки не відвідують ветеринара, деякі з них не щеплені, мають блох, у кішок у квартирі АДРЕСА_2 відсутні місця для ігри, кішки не можуть відвідувати вулицю, скрізь стіни, сусіди, чують як кішки плачуть та з квартири і з вікон йде постійний сморід. Усі досудові заходи, до яких вдавався позивач не виявилися ефективними.

26.10.2022 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, заявлені позовні вимоги третя особа визнала та просила задовольнити.

11.10.2022 року ід третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Головного управління Держспоживслужби в Одеській області надійшли письмові пояснення, які зводяться до не погодження із обранням Головного управління Держспоживслужби в Одеській області як особи, яка може вплинути на спірні правовідносини. Також третя особа зазначила, що при вирішенні питання про наявність передбачених законом підстав для виселення особи чи визнання такою, що втратила право користування, що за своєю суттю є позбавленням права на житло, суд у кожній конкретній справі, виходячи із принципу верховенства права, повинен провести оцінку на предмет того, чи є втручання у право особи на повагу до його житла не лише законним, а «необхідним у демократичному суспільстві». Інакше кажучи, воно має відповідати «нагальній суспільній необхідності», зокрема бути співрозмірним із переслідуваною законною метою.

ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2022 року, після усунення недоліків, виявлених судом, позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2022 року клопотання представника позивача Житлово-будівельного кооперативу «Суворовський-6» - адвоката Сластнікової Г.О. про витребування доказів задоволено частково: витребувано з Управління державної реєстрації юридичного департаменту ОМР відомості щодо наявного у власності ОСОБА_3 нерухомого майна, а саме засвідчені копії правовстановлюючих документів стосовно об`єктів нерухомого майна, зареєстрованих за нею; витребувано з Відділу поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області належним чином засвідчені копії всіх постанов про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за період з травня 2020 по теперішній час.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2023 року клопотання представника позивача Житлово-будівельного кооперативу «Суворовський-6» адвоката Сластнікової Г.О. про витребування доказів, по цивільній справі № 523/10272/22, задоволено: витребувано з КП Одеської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» відомості про нерухоме майно, зареєстроване на ім`я ОСОБА_3 , УНЗР: 19650322-08200; зобов`язано керівника КП Одеської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» надати суду документи, що витребовуються, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 04 липня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті справу.

ІІІ. Позиції сторін.

У судове засідання 05.12.2023 року представник позивача адвокат Сластнікова Г.О. не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, просила позов задовольнити у повному обсязі. Прийнявши участь у попередніх судових засіданнях, представник позивача - адвокат Сластнікова Г.О. надала суду пояснення аналогічні викладеним у позові, зауважила на нестерпності умов проживання сусідів, на нагальній необхідності приведення кв. АДРЕСА_1 до вимог санітарних норм.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до судового засідання не з`явились, були повідомлені про розгляд справи належним чином, шляхом направлення судової повістки за адресою їх реєстрації: АДРЕСА_4 , рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що судом розцінюється як належне повідомлення. Така позиція суду відповідає судовій практиці з розгляду аналогічних спорів: Постанови Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі №760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі №760/17314/17). Відзиву від відповідачів на позов до суду не надходило, заяв про розгляд справи у їх відсутність останні не подавали.

Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з`явилась, була повідомлена про розгляд справи належним чином, шляхом направлення судової повістки за адресою: АДРЕСА_4 , та за адресою її реєстрації: АДРЕСА_5 , рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що судом розцінюється як належне повідомлення. Така позиція суду відповідає судовій практиці з розгляду аналогічних спорів: Постанови Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі №760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі №760/17314/17). Відзиву від відповідача на позов до суду не надходило.

05.12.2023 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи, яким остання просила в черговий раз відкласти розгляд справи, за станом здоров`я, надала медичні довідки, в підтвердження стану свого здоров`я.

Розглянувши подане до суду клопотання, суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні. Суд констатує, що справа перебуває у провадженні суду з 26.08.2022 року, за цей час ОСОБА_3 жодного разу до судового засіданні не з`явилась, однак на кожне засідання подає клопотання про відкладення розгляду справи. Суд виходить із того, що більш ніж як за рік розгляду справи ОСОБА_3 відзиву на позов, доказів по справі, так і не надала, не скористалась можливістю звернення за правової допомогою, у випадку неможливості особистої явки до судового засідання. На думку суду, подальше відкладення розгляду справи за клопотаннями ОСОБА_3 , яка за півтора року до суду так і не з`явилась, не скористалась можливість подачі доказів, відзиву на позов, призведе до безпідставного затягування розгляду справи, яку суд розцінює як резонансну.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Одеська міська рада не забезпечила явку до судового засідання свого представника, хоча була повідомлена про розгляд справи належним чином, причин не явки не повідомила, будь-яких заяв або клопотань не подавала.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області не забезпечив явку до судового засідання свого представника, був повідомлений про розгляд справи належним чином, причин не явки не повідомив. В матеріалах справи міститься заява представника Відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, якою він просив розглянути позов за його відсутності.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держспоживслужби в Одеській області не забезпечила явку до судового засідання свого представника, була повідомлена про розгляд справи належним чином, причин не явки не повідомила, будь-яких заяв або клопотань не подавала. Разом із тим, представник третьої особи приймав участь на попередньому судовому засіданні, просив суд прийняти рішення на свій розсуд.

Свідок ОСОБА_4 , будучи допитаним у судовому засіданні, після приведення до присяги, зазначив наступне: він проживає в кв. АДРЕСА_6 з 2008 року. Коли вони в`їхали в квартиру, то в під`їзді, загальному коридорі, стояли пакети зі сміттям. В квартирі АДРЕСА_1 проживала ОСОБА_3 із дітьми. В коридорі загального користування постійно проводив час син ОСОБА_3 з друзями, потім діти виїхали. ОСОБА_3 кожен день буває в квартирі АДРЕСА_2 , іноді залишається там на ніч. Вона перебирає сміття на вулиці зі своїми друзями, а потім заносить до себе в квартиру, речі продає на Староконному ринку. В квартирі мешкає близько 40 котів, відсутня ванна кімната, все завалено сміттям. Діти та дружина свідка бояться виходити із квартири. З квартири ОСОБА_3 лізуть таргани, яких свідок збирає у совок, в загальному коридорі, діти в шоці, дружина в істериці. ОСОБА_3 вчора сказали сусідам, що якщо би вона могла завести мишей, то завела би, вона відноситься з ненавистю до сусідів, фактично знущається над сусідами, на зауваження не реагує. Сусіди неодноразово викликали поліцію, однак ОСОБА_3 їх не чує, та ніяк не реагує, сусіди вже залучали телебачення, захисників тварин, справа отримала широкого резонансу. Свідок звернувся до суду та просив допомогти, оскільки їх життя перетворилось на жах. Із власниками кв. АДРЕСА_2 свідок не знайомий, однак вони приходили до ЖЕКа, коли у них вимкнули світло. ОСОБА_1 являється сестрою ОСОБА_3 . Свідок проживає на 8 поверсі, ні взимку, ні влітку неможливо відкрити вікна на провітрювання, оскільки смердить. Продати квартиру свідок також не може, оскільки ніхто не купить її з такими сусідами. Квартирою АДРЕСА_2 наразі користується ОСОБА_3 , свідок кожен день її бачить з бомжами під вікнами, користуючись загальним ліфтом вони до квартири заносять сміття. Тварин свідок любить, нічого проти них не має. Свідок вважає, що ОСОБА_3 не дотримується санітарних норм в квартирі, жорстоко поводиться з тваринами. Син ОСОБА_3 розповідав свідку, що ОСОБА_3 його не слухає, він виносить з квартири вже дохлих котів, оскільки їх не забезпечують їжею. Тварини не зареєстровані. За котами частково прибирають, виносять сміття ліфтом, раніше все сміття ОСОБА_3 викидала у загальний стояк, поки він не забився. Свідку не відомо чи вакциновані коти, однак вони частково кастровані. ОСОБА_3 погрожувала свідку, що пошкодять його машину. Дільничний зазначає, що ОСОБА_3 не в собі.

Свідок ОСОБА_5 , будучи допитаним у судовому засіданні, після приведення до присяги, зазначив наступне: він проживає в квартирі під квартирою ОСОБА_3 , поверхом нижче. В квартирі ОСОБА_3 відбуваються жахіття. Спочатку, коли там проживала сім`я, вночі гучно вмикали музику, потім коли сім`я виїхала, стало тихо. Якось в квартирі свідка вибухнула лампа, та потекла рідина, схожа на сечу. Свідок пішов до сусідів з`ясувати, йому не відкрили двері. Свідок написав заяву голові кооперативу з цього приводу. Коли побачив ОСОБА_3 , свідок просив її навести в квартирі лад, вона не реагувала, потім обіцяла що все виправить, однак так і не привела квартиру у відповідність до санітарних норм. Свідок зробив в квартирі ремонт, однак внаслідок того що зі стелі тече, вимушений знову його робити. В квартирі АДРЕСА_2 коти проживають протягом 3-4 років. Власників квартири колись свідок бачив. До квартири вже навідувалася комісія, депутати. В квартирі проживає ОСОБА_3 , ознаки життя там є, вона порушує всі норми людського буття, і навіть посміхається над сусідами. Іноді в квартирі разом із котами залишали собак. Свідок пояснив, що він постраждав більше за всіх, оскільки рідина (сеча) з квартири ОСОБА_3 протікає до нього в квартиру.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників справи, пояснення свідків, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з наступних підстав.

Позивач Житлово-будівельний кооператив «Суворовський-6» є добровільним об`єднанням фізичних та юридичних осіб, створеним для ведення спільної господарської та іншої діяльності, з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на умовах самоврядування.

Згідно виписки з протоколу №740 засідання виконкому Суворовської районної адміністрації від 29.11.1991 року житловий будинок АДРЕСА_3 було прийнято в експлуатацію, та на сьогоднішній час вказаний будинок є спільною власністю житлово-будівельного кооперативу «Суворовський-6», знаходиться на його балансі.

Згідно п. 2.3 Статуту Житлово-будівельного кооперативу «Суворовський-6», затвердженого загальними зборами членів ЖБК «Суворовський-6», протоколом №2 від 27.11.2016, одним із переліків видів його діяльності є забезпечення належного утримання будинків, споруд і прибудинкової території ЖБК, захист майнових інтересів членів ЖБК і їхніх прав; забезпечення виконання членами ЖБК, власниками квартир та нежитлових приміщень вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків.

Згідно п. 7.2.6, 7.2.10 Статуту Житлово-будівельного кооперативу «Суворовський-6», затвердженого загальними зборами членів ЖБК «Суворовський-6», протоколом №2 від 27.11.2016, член ЖБК зобов`язаний: утримувати квартиру, жиле і/чи нежиле приміщення у належному санітарному і технічному стані за власний рахунок; утримувати домашніх тварин з дотриманням встановлених правил.

Згідно п. 8.2.4, 8.2.8, 8.2.11 Статуту Житлово-будівельного кооперативу «Суворовський-6», затвердженого загальними зборами членів ЖБК «Суворовський-6», протоколом №2 від 27.11.2016, не члени ЖБК зобов`язані: виконувати вимоги «Правил користування приміщеннями житлових будинків»; використовувати квартири за призначенням, дотримуватися «Правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, зберігати чистоту і порядок у під`їздах та інших місцях загального користування; утримувати домашніх тварин з дотримання встановлених правил.

Згідно п. 9.1.12, 9.1.13, 9.1.14 Статуту Житлово-будівельного кооперативу «Суворовський-6», затвердженого загальними зборами членів ЖБК «Суворовський-6», протоколом №2 від 27.11.2016, ЖБК має право: захищати права і законні інтереси членів ЖБК у державних органах влади, органах місцевого самоврядування і у судах; звертатися з позовом про притягнення до відповідальності члена ЖБК, власників квартир та нежитлових приміщень у випадках, передбачених чинним законодавством; вимагати виконання своїх обов`язків від членів ЖБК і власників квартир, житлових і/чи нежитлових приміщень.

Згідно п. 9.2.1 Статуту Житлово-будівельного кооперативу «Суворовський-6», затвердженого загальними зборами членів ЖБК «Суворовський-6», протоколом №2 від 27.11.2016, ЖБК зобов`язаний забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан приміщень будинку і санітарний стан прибудинкової території.

25 жовтня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 607/14378/21, провадження № 61-5246св22 (ЄДРСРУ № 106940414) досліджував питання щодо визначення належного позивача.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб`єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб`єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов`язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.

Суд зазначає, що предмет даного позову зводиться до захисту прав власників квартир у буд. АДРЕСА_3 від протиправних дій відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , власників та користувача кв. АДРЕСА_1 , які за твердженнями позивача створили в квартирі антисанітарні умови, утримують велику кількість котів, не належним чином виконують обов`язки власника та користувача майна.

З огляду на викладене, суд вважає що Житлово-будівельний кооператив «Суворовський-6» виходячи зі змісту положень Статуту, є належним позивачем по даній справі.

Судом встановлено, що співвласниками квартири АДРЕСА_1 є - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Це підтверджується рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 10.06.2021 року по справі №523/1106/21.

Фактично в квартирі АДРЕСА_1 раніше постійно, наразі періодично, навідуючись кожен день, перебуває ОСОБА_3 , там знаходяться її особисті речі. Цей факт підтверджується показами свідків, допитаними у судовому засіданні, протоколами про адміністративне правопорушення складеними відносно ОСОБА_3 , колективними зверненнями мешканців будинку, відповіддю Житлово-будівельного кооперативу «Суворовський-6».

Під-час розгляду справи знайшли своє підтвердження обставини того, що в кв. АДРЕСА_1 перебуває велика кількість тварин (котів), точну кількість яких встановити наразі неможливо, оскільки потрапити до кв. АДРЕСА_1 неможливо, у тому числі потрапити не змогли представники Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон. За тваринами доглядає ОСОБА_3 , однак не здійснює належного догляду. В квартирі безлад, створені антисанітарні умови. ОСОБА_3 неодноразово притягували до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 154 КУпАП, з приводу того що вона за місцем мешкання: АДРЕСА_4 утримує котів понад встановлену кількість, чим порушує правила утримання тварин.

Судом встановлено, що упродовж двох років до ЖБК Суворовський-6 від мешканців будинку по АДРЕСА_3 надходили письмові та усні звернення щодо порушення особами, які проживають в квартирі АДРЕСА_2 , санітарних норм та жорстокого поводження їх із тваринами.

З боку ЖБК «Суворовський-6» вживались заходи громадського впливу, звернення сусідів та керівництва ЖБК до мешканців кв. АДРЕСА_1 щодо порушення ними санітарних норм в квартирі.

Також, керівництво ЖБК «Суворовський-6» звернулось до телеканалів «Перший міський» та «Odessa life». Оглянуті судом відео докази підтверджують обставини, на які посилається позивач.

Матеріали справи містять наступні письмові докази, в підтвердження встановлених судом обставин:

-колективне звернення мешканців буд. АДРЕСА_3 від 14.12.2022 року до ЖБК «Суворовський-6», щодо утримання в кв. АДРЕСА_2 котів в кількості 50 тварин, за котами відсутній належний догляд, за ними вчасно не прибирають, що призвело до того що смердить на увесь під`їзд, також жителі не можуть відкрити вікна для провітрювання своїх квартир, увесь сморід з вікна кв. АДРЕСА_2 затягує до їх житла;

-акт перевірки дотримання вимог утримання тварин та фіксації фактів жорстокого поводження з тваринами від 25.01.2022 року, складений членами комісії Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон, згідно якого члени комісії не змогли потрапити до кв. АДРЕСА_1 ;

-колективне звернення мешканців будинку №111 від 09.03.2022 року до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про проведення обстеження під`їзду №1 буд. АДРЕСА_3 інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій, за участю представників громадськості;

-колективне звернення мешканців будинку №111 від 16.08.2022 року до Головного управління ДПС в Одеській області, щодо проведення виїзної позапланової перевірки платників податків співвласників квартири ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , щодо сплати податку від здачі в оренду квартири;

-колективне звернення мешканців будинку №111 від 08.08.2022 року до Начальника ВП №3 Одеського районного управління поліції в Одеській області, з приводу проведення перевірки у кв. АДРЕСА_2 ;

-відповідь в.о. директора Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради від 18.08.2022 року №868/0204/64 на адвокатський запит адвокату Сластніковій Г., згідно якої за інформацією Суворовської районної адміністрації, житловий будинок АДРЕСА_3 є спільною власністю мешканців житлово-будівельного кооперативу «Суворовський-6». Будинок прийнято в експлуатацію у відповідності до рішення виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів від 29.11.1991 №74-. Квартира АДРЕСА_2 знаходиться у приватній спільній частковій власності ОСОБА_1 (1/2 частка) та ОСОБА_2 (1/2 частка), на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10.06.2021 (справа №523/1106/21. Державна реєстрація права власності здійснена 27.09.2021 року. Власники кв. АДРЕСА_2 до адміністративної відповідальності не притягувалися. Проте, 17.06.2021 року адміністративною комісією Суворовської районної адміністрації притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ч.1 ст. 154 КУпАП «Порушення правил утримання собак і котів» ОСОБА_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_4 .

-відповідь Житлово-будівельного кооперативу «Суворовський-6» адвокату Сластніковій Г.О. від 08.08.2022 року №1, згідно якого квартира АДРЕСА_1 має двох власників, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Проживає в цій квартирі їх сестра ОСОБА_3 . Надати копію договору оренди (найму) ЖБК Суворовський-6 не має можливості, адже ані співвласниками квартири ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ані мешканкою ОСОБА_3 його копія не надавалась, на яких правових підставах мешкає ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_7 не відомо. До ЖБК Суворовський-6 від мешканців будинку по АДРЕСА_3 були письмові та усні звернення щодо порушення санітарних норм та жорстоке поводження з тваринами мешканкою квартири АДРЕСА_1 . У травні 2020р. керівництво ЖБК «Суворовський-6» зверталося до Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області з проханням про допомогу в наведенні правопорядку в квартирі АДРЕСА_1 . В січні 2022р.було звернення керівництва ЖБК «Суворовський-6» до Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон з проханням допомоги у вирішенні питання з притулком для більш ніж 30 кішок, які знаходяться в квартирі АДРЕСА_1 . Однак, мешканці кв. АДРЕСА_1 , не надали комісії дозвіл на обстеження приміщення, про що був складений акт про не допуск в приміщення. Цей акт знаходиться в департаменті екології та розвитку рекреаційних зон. З боку ЖБК «Суворовський-6» вживались заходи громадського впливу, звернення сусідів та керівництва ЖБК до мешканців кв. АДРЕСА_1 щодо порушення ними санітарних норм. Також, керівництво ЖБК «Суворовський-6» зверталось до телеканалів Перший міський» та «Odessa life» за допомогою публічного освідчення цього питання. Всі ці дії призвели до часткового вирішення проблеми, а саме: у січні 2022р.мешканці кв. АДРЕСА_1 спільно з волонтерами частково навели лад у квартирі, винесли сміття та мотлох, стерилізували декількох кішок, додали котячі туалети. Однак, на даний час знову почали надходити скарги від сусідів на сморід, що йде з квартири та на жорстоке поводження з тваринами, що в ній перебувають.

-відповідь Голови Суворовської районної адміністрації від 01.11.2022 року № 01-10/925вих, за якою ОСОБА_3 була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.154 КУпАП, та на неї накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн., який вона сплатила 27.09.2022 року.

-відповідь начальника відділу поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 від 01.12.2022 року № 60.3/9822, на ухвалу суду про витребування доказів, до якої додано копії протоколів складених відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст. 154 КУпАП;

-відеозаписи огляду кв. АДРЕСА_1 , які зроблені при залученні громадськості, на яких зафіксовано антисанітарні умови в квартирі, розкидані речі, велика кількість котів:

-відеозаписи сюжетів телеканалів «Перший міський» та «Odessa life», з приводу утримання великої кількості тварин в квартирі та порушення санітарних норм.

За інформацією Комунального підприємства «Муніципальний центр екологічної безпеки», ОСОБА_3 в порушення п. 2.8 Рішення Одеської міської ради № 2476-V від 05.04.2008 «Про затвердження правил утримання тварин у м. Одесі» не звертались за реєстрацією та імунізацією тварин, які перебувають за адресом: АДРЕСА_4 .

Приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 3ст. 13 Конституції Українивстановлено, що власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Відповідно до ч. 6 ст. 41 Конституції України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ч.ч. 4, 5, 6 ст. 5 Закону України «Про тваринний світ» кожний громадянин має право користуватися об`єктами тваринного світу - об`єктами права власності Українського народу відповідно до цього Закону та інших законів України.

Об`єкти тваринного світу в Україні можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Об`єкти тваринного світу в Україні знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про тваринний світ» об`єкти тваринного світу, вилучені із стану природної волі, розведені (отримані) у напіввільних умовах чи в неволі або набуті іншим не забороненим законом шляхом, можуть перебувати у приватній власності юридичних та фізичних осіб.

У передбаченому законом порядку права власників об`єктів тваринного світу можуть бути обмежені в інтересах охорони цих об`єктів, навколишнього природного середовища та захисту прав громадян.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.

Умови утримання тварин повинні задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби.

Кількість тварин, що утримуються, обмежується можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог цього Закону.

Місце утримання тварин повинно бути оснащене таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно - вологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем.

Ст. 9 цього Закону передбачає, що: «Особа, яка утримує домашню тварину, зобов`язана: забезпечити домашній тварині необхідні умови, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям, відповідно до вимог цього Закону; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення, де утримується домашня тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття.»

Статтею 22цього Законувизначені Правила поводження з домашніми тваринами, що виключають жорстокість. Так, при поводженні з домашньою твариною особа, яка її утримує, зобов`язана зокрема:

-дбати про домашню тварину, забезпечити їй достатню кількість їжі та постійний доступ до води;

-надавати можливість домашній тварині здійснювати необхідні рухи, контактувати з собі подібними;

-забезпечувати своєчасне надання домашній тварині ветеринарних послуг (обстеження, лікування, щеплення тощо);

-негайно повідомляти медичну або ветеринарну установу про випадки заподіяння домашньою твариною ушкоджень здоров`ю людині або іншим тваринам;

-негайно доставляти домашню тварину, яка вчинила дії, передбачені абзацом сьомим цієї статті, у ветеринарну установу для огляду;

-запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин.

Діючим законодавством України передбачено кримінальну та адміністративну відповідальність за неналежне утримання тварин.

Відповідно достатті 3 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»- основними принципами охорони навколишнього природного середовища є: а) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; б) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров`я людей.

Відповідно дост.22Закону України«Про забезпеченнясанітарного таепідемічного благополуччянаселення» громадяни зобов`язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності жилі, виробничі, побутові та інші приміщення, земельні ділянки і території відповідно до вимог санітарних норм.

В п. 2.8. рішення Одеської міської ради № 2476-V від 05.04.2008 «Про затвердження правил утримання тварин у м. Одесі» зазначено що особа, яка утримує тварину, окрім обов`язків, передбачених п.п. 1.2 та 2.1 цих Правил, зобов`язана: дотримуватись санітарно-гігієнічних та інших норм експлуатації приміщення, де утримується тварина (місце постійного утримання), та норм співжиття (у випадку утримання тварини у жилому приміщенні); дбати про тварину, шляхом забезпечення її достатньою кількістю їжі та постійним доступом до води, а також іншими необхідними для життя потребами; забезпечити тварині можливість здійснювати необхідні рухи, контактувати з собі подібними; реєструвати тварин відповідно до вимог розділу 6 цих правил; не допускати забруднення твариною квартири, приміщень, територій де вони утримуються, сходів, інших місць загального користування в будинках, дворах і на вулицях; прибирати екскременти тварини з подальшим видаленням до сміттєзбірників; забезпечити наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками (адреса, телефон власника, реєстраційний номер тварини); забезпечити щорічну імунізацію тварин проти сказу; забезпечити своєчасне надання тварині ветеринарної допомоги (обстеження, лікування, щеплення та ін.); відшкодувати в повному обсязі шкоду, заподіяну твариною майну юридичної або фізичної особи, власником тварини; запобігати неконтрольованому розмноженню домашніх тварин.

Ст. 15 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження» передбачає, що для утримання безпритульних тварин створюються притулки для тварин. Притулки для тварин можуть створюватися органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадськими і благодійними організаціями та фізичними особами.

За наслідком розгляду справи, аналізу вищенаведених письмових доказів, суд дійшов висновків, що відповідачі своїми діями щодо утримання в кв. АДРЕСА_2 великої кількості тварин (котів), в антисанітарних умовах, порушують норми чинного законодавства України, права мешканців житлового будинку, не дотримуються санітарно гігієнічних та інших норм експлуатації приміщення, де утримуються тварини (місце постійного утримання), створюють несприятливі умови для проживання іншим співвласникам житлового будинку АДРЕСА_3 , все це наносить шкоду всьому житловому будинку, особам які проживають у будинку.

При цьому, суд вважає що протиправність дій наявна в діях усіх відповідачів, як власників квартири - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , так і користувача ОСОБА_3 . До такого висновку суд дійшов виходячи із встановленого законодавством правила власність зобов`язує.

При здійсненні права власності згідно ізст.319 ЦК Українивласник зобов`язаний дотримуватися вимог закону і моральних засад суспільства і не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує.

Стаття 293 ЦК Українигарантує право фізичної особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на належні, безпечні і здорові умови проживання. Діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності. Діяльність фізичної та юридичної особи, яка завдає шкоди довкіллю, може бути припинена за рішенням суду. Фізична особа має право на належні, безпечні і здорові умови проживання.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги в частині зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як власників, та ОСОБА_3 , як користувача квартири АДРЕСА_2 , звільнити житлове приміщення від всіх тварин, які там утримуються законними та обґрунтованими.

При цьому, суд вважає необґрунтованими вимоги в частині визначення способу такого звільнення шляхом транспортування до притулку, оскільки у позові не зазначеного конкретний притулок, відсутня інформація щодо наявності в притулку вільних місць. Також, визначення саме такого порядку звільнення приміщення позбавить відповідачів можливості застосування іншого законного шляху звільнення приміщення від тварин.

Також, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову в частині дозволу органам та особам, які здійснюють примусове виконання рішень, примусово проникнути в квартиру АДРЕСА_1 , яка належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проводити в квартирі АДРЕСА_2 огляд та у разі потреби примусово відкривати кватиру № НОМЕР_1 , яка знаходиться в АДРЕСА_3 в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати кватиру та вилучити всіх тварин, яких там утримують, в порядку виконання рішення суду.

Відповідно доч.1-3ст.435ЦПК Україниза заявоюсторони суд,який розглядавсправу яксуд першоїінстанції,може відстрочитиабо розстрочитивиконання рішення,а зазаявою стягувачачи виконавця(увипадках,встановлених законом),-встановити чизмінити спосібабо порядокйого виконання. Заявапро встановленняабо змінуспособу абопорядку виконання,відстрочення аборозстрочення виконаннясудового рішеннярозглядається удесятиденний строкз дняїї надходженняу судовомузасіданні зповідомленням учасниківсправи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Суд зауважує, що фактично вищенаведеною вимогою позивач просить встановити спосіб та порядок виконання судового рішення, що є передчасним.

Крім того,суд зазначає,що випадкиможливості вирішенняпитання пропримусове проникненнядо житлачи іншоговолодіння особи,визначені уст. 439 ЦПК України та ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»Таке питання вирішується за поданням державного (приватного) виконавця, у встановлених законом випадках.

Також, суд вважає обгрунтованими позовні вимоги про зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 привести квартиру АДРЕСА_8 до стану, що відповідає вимогам санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення.

Разом із тим, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог в частині: визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та її примусового виселення з квартири, шляхом примусового проникнення до житла.

Суд зазначає, що ОСОБА_3 не зареєстрована в кв. АДРЕСА_1 .

Позивач ЖБК «Суворовський-6» не являється власником квартири АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді Юридичного департаменту Одеської міської ради від 04.11.2022 року вх.4090-22, за відомостями, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, інформація про державну реєстрацію за ОСОБА_3 об`єктів нерухомості - відсутня.

Згідно відповіді КП «Бюро технічної інвентаризації» №25147/04-04 від 08.08.2023 року станом на 31.12.2012, за архівними даними, реєстрація права власності на будь-які об`єкти нерухомого майна у м.Одесі за гр. ОСОБА_3 не проводилась.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів, виходячи з яких вбачається, що саме власнику житлового приміщення належить право володіння, користування та розпорядження майном.

Відповідно до чинного законодавства України для захисту своїх порушених прав у праві володіння, користування чи розпорядженням житла можна звернутися до суду з позовом про:

- виселення особи, яка не є власником житлового приміщення;

- визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням;

Обґрунтовуючи вимоги про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та виселення, позивач посилається на норми Житлового кодексу України.

Разом із тим, у даному випадку, норми Житлового кодексу України не можуть розповсюджуватись на спірні правовідносини, оскільки квартира перебуває у приватній власності фізичних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В свою чергу, частиною 5 статті 405 Цивільного кодексу України визначено, що член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

З огляду на викладене, суд вважає що по-перше, позивач ЖБК «Суворовський-6», не будучи власником квартири, не є належним суб`єктом звернення до суду із вимогою про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. А по-друге, законодавець пов`язує можливість вирішення питання щодо визнання особи такою що втратила права користування житловим приміщенням, із її відсутністю за місцем проживання понад один рік. У даному випадку між соронамии виникли зовсім інші правовідносини.

Так само, суд не може вирішувати питання про виселення ОСОБА_3 з квартири, з огляду на те що позивач ЖБК «Суворовський-6» не є власником квартири, а відповідно і належним суб`єктом звернення з такою вимогою. В свою чергу, ст. 166 Житлового кодексу, на яку посилається представник позивача, стосується державного та комунального майна.

Положеннями статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне тлумачення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві. Певні права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності, а отже, і «майном».

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу доКонвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року у справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року в справі «Трегубенко проти України»).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Відповідно до статті 47 Конституції України, ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Примусове виселення розглядається як крайній захід, котрий підлягає застосуванню тільки у випадках і в порядку, прямо передбачених законом.

З огляду на викладене, можливе задоволення позовних вимог ЖБК «Суворовський 6» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та виселення особи з приміщення, на думку суду призведе до непропорційного втручання у право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як власників кв. АДРЕСА_1 , які надали доступ до квартири ОСОБА_3 , дозволили користування квартирою.

Таким чином, суд дійшов висновків щодо часткового задоволення позовних вимог ЖБК «Суворовський 6».

V. Судові витрати.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

З огляду на часткове задоволення позову, з відповідачів підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір за дві вимоги немайнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись: ст.ст. 12, 13, 49, 76 - 81, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНОГО КООПЕРАТИВУ «СУВОРОВСЬКИЙ-6» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Одеська міська рада, Відділ поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, Головне управління Держспоживслужби в Одеській області, про зобов`язання припинити дії щодо утримання котів, звільнення житлового приміщення від котів, зобов`язання відновити становище, що існувало до порушення права, виселення особи з квартири, усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання особи такою, що втратила право на користування житлом задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1 , від всіх тварин, які там утримуються.

Зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) привести квартиру АДРЕСА_1 до стану, що відповідає вимогам санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНОГО КООПЕРАТИВУ «СУВОРОВСЬКИЙ-6» судовий збір у розмірі 1654,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНОГО КООПЕРАТИВУ «СУВОРОВСЬКИЙ-6» судовий збір у розмірі 1654,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНОГО КООПЕРАТИВУ «СУВОРОВСЬКИЙ-6» судовий збір у розмірі 1654,00 грн.

Позивач: ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «СУВОРОВСЬКИЙ-6», ЄДРПОУ: 20993523, адреса: 65123, м. Одеса, вул. Семена Палія, 111.

Відповідач1: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_9 .

Відповідач2: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_9 .

Відповідач3: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_9 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .

Третя особа1: Одеська міська рада (ел. пошта sovet@omr.gov.ua, тел. 380487243324, адреса 65026, м. Одеса, Думська площа, 1, ЄДРПОУ 26565627).

Третя особа2: Відділ поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, адреса 65017, м.Одеса, в.Ак.Заболотного, 18а, ЄДРПОУ 41413390).

Третя особа3: Головне управління Держспоживслужби в Одеській області, адреса: 65042, місто Одеса, ВУЛИЦЯ 7-МА ПЕРЕСИПСЬКА, б. 6, ЄДРПОУ 40342996),

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 15.12.2023 року.

Суддя: К.О. Далеко