ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/5610/23 Суддя (судді) першої інстанції: Гаврилюк В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Парінов А.Б.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації, Державної екологічної інспекції Центрального округу до Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

У С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації, Державної екологічної інспекції Центрального округу звернувся з позовом до Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області, у якому просив суд про визнання протиправною бездіяльність Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж території геологічної пам`ятки природи місцевого значення «Великий курган», площею 0,15 га, який знаходиться в адміністративних межах Корсунь-Шевченківської територіальної громади Черкаського району Черкаської області, закріплення їх в натурі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка, зобов`язавши Корсунь-Шевченківську міську раду Черкаської області, відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт з винесення меж території геологічної пам`ятки природи місцевого значення «Великий курган», площею 0,15 га, закріплення їх в натурі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішенням Корсунь-Шевченківської міської ради від 19.12.2022 року № 39-46/VIII надано дозвіл виконавчому комітету міської ради на виготовлення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду, зокрема геологічної пам`ятки природи «Великий курган», однак при зверненні виконавчого органу Корсунь-Шевченківської міської ради до спеціалізованої землевпорядної організації з метою розроблення та виготовлення проектної документації об`єктів природно-заповідного фонду (далі - об`єктів ПЗФ) і з метою визначення фактичних меж об`єктів ПЗФ, з`ясувалося те, що в натурі (на місцевості) місця розташування об`єктів ПЗФ не відповідають їхнім описаним (згідно додатків до рішень Черкаської обласної ради від 08.04.2000 № 15-4) місцям розташування, що перешкоджає швидкому оформленню цих земельних ділянок ПЗФ (встановленню їх меж) та створює ілюзію бездіяльності відповідача. Вважає, що із вказаних підстав вважає відсутньою бездіяльність відповідача у спірних правовідносинах.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційних скарг на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Черкаської обласної ради від 08.04.2000 № 15-4 «Про оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду та скасування статусу окремих об`єктів природно-заповідного фонду області» затверджено пропозицію обласної державної адміністрації про оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду області, що мають особливе природоохоронне та естетичне значення і підлягають охороні згідно додатком 1, до якого серед інших включено геологічну пам`ятку природи місцевого значення «Великий курган» площею 0,15 га в с. Моринці Корсунь-Шевченківської ОТГ Черкаського району.

Управлінням екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації з метою забезпечення режиму, охорони та збереження території геологічної пам`ятки передано Моринській сільській раді під охорону та дотримання встановленого режиму територія геологічної пам`ятки природи місцевого значення «Великий курган» площею 0,15 га, з метою збереження та охорони території природно-заповідного фонду, про що складено охоронне зобов`язання, зареєстровано в Управлінні екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації за № 49 від 21.05.2019.

Відповідно до вказаного охоронного зобов`язання сільська рада зобов`язується:

- дотримуватись встановленого режиму для території (об`єкта) природно-заповідного фонду;

- не здійснювати у межах території (об`єкта) природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності;

- вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об`єкт) природно-заповідного фонду;

- дотримуватись вимог щодо використання території (об`єкта) природно-заповідного фонду;

- забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів території (об`єкта) природно-заповідного фонду.

Наказом Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації за № 20 від 20.05.2019 затверджено Положення «Про геологічну пам`ятку природи місцевого значення «Великий курган».

Відповідно до Положення геологічна пам`ятка природи місцевого значення «Великий курган» площею 0.15 га, входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якої встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

Землекористувач на території пам`ятки природи у своїй діяльності забезпечує і несе відповідальність за належний стан та додержання встановленого режиму охорони та збереження території пам`ятки природи (п.1.5 Положення).

Пунктом 1.6 Положення визначено, що межі пам`ятки природи встановлюються в натурі, оформляються відповідними знаками та інформаційними матеріалами, наносяться на планово-картографічні матеріали територіальних органів Держгеокадастру та Землекористувача, відображаються у відповідних формах статистичної звітності з кількісного обліку земель та землевпорядній документації, обов`язково враховуються при реконструкції та розвитку прилеглих територій.

Проте, землевпорядна документація на вказаний об`єкт природно-заповідного фонду не розроблялась та не затверджувалась.

На звернення Смілянської окружної прокуратури Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області листом від 10.04.2023 № 10-23-0.2-1704/2-23 вказало, що за інформацією Відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, відповідно до Державного реєстру земель дані про реєстрацію прав на об`єкт природно-заповідного фонду геологічної пам`ятки природи місцевого значення «Великий курган» загальною площею 0,15 га, що розташована в межах села Моринці Черкаського району (колишній Корсунь-Шевченківський), відсутні. Землевпорядна документація із землеустрою на вищезазначений об`єкт природно-заповідного фонду та технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж у місцевому фонді документації із землеустрою у відділу 4 - відсутні.

Отже, бездіяльність Корсунь-Шевченківської міської ради щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж території геологічної пам`ятки природи, закріплення їх в натурі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка прокурор вважає протиправною у зв`язку, із чим для захисту інтересів держави звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наразі, спірні правовідносини регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України), Законом України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992 № 2456-XII (далі - Закон № 2456), Законом України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV (далі - Закон № 858).

Відповідно до ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 43 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно зі ст. 45 ЗК України землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Так, приписами статті 7 Закону № 2456 визначено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Статтею 53 Закону № 2456 встановлено, що рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Статтею 60 Закону № 2456 визначено, що охорона природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, а також ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, а також регіональних ландшафтних парків, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями, покладається на служби їх охорони, які входять до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України. Положення про службу державної охорони природно-заповідного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природо-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Законом, що визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування є Закон України «Про землеустрій».

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону № 858 проект землеустрою сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

Приписами частини 2 статті 25 Закону № 858 визначено види документації із землеустрою, зокрема і проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Відповідно до ст. 47 Закону № 858 проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду розробляються для біосферних заповідників, природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва та зоологічних парків на землях та земельних ділянках, що включаються до складу цих територій без вилучення у землевласників та землекористувачів.

Отже, рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

При цьому, ст. 19 Закону № 858 визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: а) організація і здійснення землеустрою; б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Згідно зі ст. 26 Закону № 858, замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Статтею 12 ЗК України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад, до яких належить розпоряджання землями територіальних громад.

Відповідно до п. 34 та п. 37 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин; прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні.

Отже, аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що у даному спорі саме на відповідача покладається обов`язок забезпечення та організації проведення робіт з винесення меж території геологічної пам`ятки природи місцевого значення «Великий курган», закріплення їх в натурі (на місцевості).

При цьому, колегія суддів враховує, що доводи відповідача про те, що Доводи відповідача про те, що 19.12.2022 Корсунь-Шевченківська міська рада прийняла рішення №39-46/VІІІ, яким надано дозвіл виконавчому комітету міської ради на виготовлення проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж території ПЗФ, в тому числі розроблення проекту землеустрою геологічної пам`ятки природи місцевого значення «Великий курган» на території Корсунь-Шевченківської ОТГ, вказують лише про вчинення дій, що є тільки початком процедури оформлення землевпорядної документації та не слугують доказом винесення меж території заповідного фонду, закріплення їх в натурі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка.

Крім того, судом першої інстанції правильно зазначено, що з 19.12.2022 (дати надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою) до 28.06.2023 (дати звернення із даним позовом), як і станом на дату прийняття рішення в даній справі, Корсунь-Шевченківською міською радою так і не розроблено та не затверджено в установленому порядку проекту землеустрою на вказану пам`ятку ПЗФ.

Щодо доводів апелянта про те, що в натурі (на місцевості) місце розташування об`єкту ПЗФ «Великий курган» не відповідає опису, згідно додатків до рішення Черкаської обласної ради № 15-4 від 08.04.2000, що перешкоджає оформленню земельної ділянки. У зв`язку з вказаним, виконавчий комітет Корсунь-Шевченківської міської ради звернувся з листом до Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної військової адміністрації.

Так, на переконання колегії суддів, вказаний лист датований 03.08.2023, таким чином, Корсунь-Шевченківська міська рада лише після подачі позову прокурором та відкриття судом провадження у справі звернулась до Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної військової адміністрації з проханням посприяти у вирішенні питання щодо встановлення місць розташування пам`яток ПЗФ, в тому числі «Великий курган».

Отже, станом на дату прийняття рішення в даній справі у матеріалах справи відсутні докази замовлення, розроблення проекту землеустрою щодо вказаної пам`ятки ПЗФ.

В свою чергу відсутність вчинення заходів із проведення робіт з винесення меж території геологічної пам`ятки природи місцевого значення «Великий курган», закріплення їх в натурі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, що, зважаючи на правовий статус території природно-заповідного фонду, порушує встановлений порядок його охорони та використання.

Щодо доводів апеляньа, що саме Моринська сільська рада Корсунь-Шевченківського району повинна була винести межі території геологічної пам`ятки природи місцевого значення «Великий курган», колегія суддів зазначає, що оскільки, об`єкт ПЗФ створено в адміністративних межах села Моринці, територія якого увійшла до складу Корсунь-Шевченківської територіальної громади на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 728-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Черкаської області», Корсунь-Шевченківська міська рада є функціональним правонаступником Моринської сільської ради та відповідає за виконання повноважень на відповідній території.

Таким чином, заходи землеустрою щодо об`єкта перебувають в межах його повноважень.

Стосовно доводів відповідача, що відповідно до передавального акту № 1 від 01.03.2021 у комунальну власність Корсунь-Шевченківської міської ради передавалися лише сформовані земельні ділянки як об`єкти цивільних прав з присвоєнням кадастрових номерів та зазначенням цільового призначення, суд зазначає, що станом на час подання цього позову відбулась зміна правового регулювання права власності на землі, розташовані на території територіальних громад.

Так, Законом України від 28 квітня 2021 року № 1423-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» доповнено розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України пунктом 24, який передбачає, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Тобто, на підставі вказаної норми геологічна пам`ятка природи місцевого значення «Великий курган» перебуває у комунальній власності відповідача, що свідчить про його обов`язок забезпечити проведення робіт з винесення меж території, закріплення їх в натурі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Корсунь-Шевченківської міської ради щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж території геологічної пам`ятки природи місцевого значення «Великий курган», площею 0,15 га, закріплення їх в натурі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка та зобов`язання Корсунь-Шевченківську міську раду відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт з винесення меж території геологічної пам`ятки природи місцевого значення «Великий курган», площею 0,15 га, який знаходиться в адміністративних межах Корсунь-Шевченківської територіальної громади Черкаського району Черкаської області, закріплення їх в натурі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка.

Також, щодо повноважень прокурора на звернення із даним позовом, колегія суддів зазначає наступне.

Так, захист прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави згідно зі ст.1 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» відносяться до мети здійснення функцій прокуратури України.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. (ч. 3 ст. 23 вказаного Закону).

З матеріалів справи встановлено, що у відповідь на лист прокурора Черкаська обласна військова адміністрація листом від 10.05.2023 № 01/01-48/4177/01/01-48/10740 повідомила про вжиті адміністрацією координаційні заходи та вказала, що вирішення даного питання належить до компетенції Державної екологічної інспекції Центрального округу.

Разом з тим, листом від 17.04.2023 № 52/3-2440вих-23 Смілянська окружна прокуратура повідомила Державну екологічну інспекцію Центрального округу про порушення вимог природоохоронного законодавства в частині не встановлення меж території геологічної пам`ятки природи місцевого значення «Великий курган» в натурі (на місцевості) та з метою встановлення підстав для вжиття прокуратурою заходів представницького характеру витребувала інформацію про вжиті інспекцією заходи, в тому числі в судовому порядку, щодо усунення виявленого порушення та про причини їх не вжиття.

Колегія суддів зазначає, що згідно інформації Державної екологічної інспекції Центрального округу від 04.05.2023 № 03.5-11/1975 заходи щодо захисту інтересів держави вказаним органом не здійснювались.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищевказані органи державної влади не звертались до суду із позовом щодо захисту від порушення інтересів держави що в свою чергу свідчить про бездіяльність з боку вказаних органів державної влади та є встановленою законом підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, колегія суддів інші доводи апеляційної скарги до уваги не приймає, оскільки вони не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді В.Ю. Ключкович

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 26.12.2023р.)