без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2018 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш продукт плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Національні Традиції» про стягнення 94 313,96 грн заборгованості по оплаті товару, поставленого згідно Договору дистрибуції № 210317 від 21.03.2017 та 14 147,09 грн штрафу за несвоєчасну оплату поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.08.2018 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш продукт плюс» задоволено повністю: присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Національні Традиції» на користь позивача 94 313 грн 96 коп. заборгованості, 14 147 грн 09 коп. штрафу та 1 762 грн 00 коп. судового збору.

Повний текст рішення складено та підписано 22.08.2018.

12.09.2018 на примусове виконання вказаного вище рішення суду був виданий наказ із зазначенням про те, що строк пред`явлення наказу до виконання протягом трьох років.

22.12.2023 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 22.12.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш продукт плюс» про видачу дублікату виконавчого документа (надалі - Клопотання), яким стягувач просить видати дублікат виконавчого документу - наказу Господарського суду Чернігівської області від 12.09.2018 у справі № 927/551/18.

Як вбачається зі змісту Клопотання, підставою такого звернення є втрата виконавчого документа.

За правилами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини першої статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа (наказу суду) до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено підпунктом 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою "Дублікат".

Аналіз змісту підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас обов`язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (близька за змістом правова позиція щодо умов видачі дубліката виконавчого документа викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 24/234, від 10.09.2018 у справі № 5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 у справі № 916/215/15-г, від 23.05.2019 у справі № 5023/1702/12, від 11.11.2019 у справі № 5/229-04, від 01.04.2020 у справі № 916/924/16, від 18.06.2020 у справі № 24/262, від 03.08.2020 у справі №904/9718/13, від 17.09.2020 у справі № 19/093-12, від 10.10.2023 у справі №12/106).

Отже, умовою для видачі дубліката наказу суду є подання відповідної заяви до суду відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення (пункт 3.15 постанови Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 18/1147/11).

Ураховуючи викладене, під час вирішення питання про можливість видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення особи до суду з такою заявою, обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 2-836/11).

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.11.2023 у справі № 1/137.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII) унормовано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Пунктом 1 частини четвертої статті 12 Закону №1404-VIII передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Частиною п`ятою статті 12 Закону №1404-VIII унормовано, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Отже, наведена норма, встановлюючи з якого саме моменту починається перебіг строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, наводить лише два випадки такого повернення, а саме: 1) неможливість в повному обсязі або частково виконати рішення; 2) встановлення законом заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника. Обидва ці випадки є такими, що підпадають під положення статті 37 цього Закону.

Так, частиною першою, статті 37 Закону №1404-VIII, яка має назву "Повернення виконавчого документа стягувачу", унормовано таке. Виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (пункт 2).

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (частини четверта, п`ята статті 37 Закону №1404-VIII).

Вищенаведена норма права по-перше, встановлює випадки повернення виконавчого документа стягувачу після відкриття виконавчого провадження, яке презюмується відкритим у відповідності до чинного законодавства; по-друге, стаття 37 цього Закону прямо встановлює право повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, саме тоді, коли виконавчий документ було повернуто стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, унормовуючи підстави "повернення виконавчого документа без прийняття до виконання".

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2021 у справі № 902/1326/13.

Згідно ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Як вже було вказано вище, на примусове виконання рішення суду у даній справі 12.09.2018 був виданий наказ, строк пред`явлення якого до виконання - протягом трьох років, тобто до 13.09.2021.

Зі змісту Клопотання та доданих до нього доказів вбачається, що 10.09.2019 державним виконавцем Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Шурубенком Василем Володимировичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 60016368) з виконання наказу № 927/551/18, виданого 12.09.2018 Господарським судом Чернігівської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Національні Традиції» 94 313 грн 96 коп. заборгованості, 14 147 грн 09 коп. штрафу та 1 762 грн 00 коп. судового збору.

22.03.2021 державним виконавцем Новозаводського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Шурубенком Василем Володимировичем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними); одночасно державний виконавець повідомив стягувача про те, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 22.03.2024.

З огляду на вищенаведене, враховуючи відповідні висновки Верховного Суду, факт втрати позивачем (стягувачем) виконавчого документа та звернення до суду з Клопотанням до закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд дійшов висновку, що Клопотання є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 233, 234, п.п. 19.4 п. 19 ч. 1 р. XI «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Клопотання від 22.12.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш продукт плюс» про видачу дубліката виконавчого документа задовольнити.

Видати дублікат виконавчого документа - наказу, виданого Господарським судом Чернігівської області 12.09.2018 по справі № 927/551/18.

Копії цієї ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Дата набрання ухвалою законної сили - 26.12.2023.

Суддя А.С.Сидоренко