ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2023 р. Справа № 911/3164/23

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., за участю секретаря судового засідання Андрух Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії Акціонерного товариства «Укртелеком»

до Управління соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області

про стягнення 12 947, 54 гривень

за участю представника позивача: Чорноморець Я.А. (довіреність № 8248 від 10.01.2023)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

16.10.2023 Акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Київської міської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» (далі - позивач / АТ «Укртелеком») звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (далі - відповідач / УСЗН Бориспільської РДА) про стягнення 12 947, 54 гривень, з яких: 12 837, 78 гривень заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за період з 01.01.2021 по 31.12.2022, 109, 76 гривень 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, у порушення законодавчих приписів, не виконав свого обов`язку з відшкодування витрат, які були понесені позивачем в результаті надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.

Відповідно до викладених у позові обставин, з метою здійснення розрахунків за надані послуги, позивачем за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 було надіслано відповідачу лист разом з актами звіряння розрахунків та облікові форми щодо наданих пільг, але відповідач не здійснив відшкодування витрат за відповідно надані позивачем послуги на суму 12 837, 78 грн.

Господарський суд Київської області ухвалою від 20.10.2023 залишив позовну заяву АТ «Укртелеком» без руху, постановив виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

27.10.2023 через підсистему «Електронний суд» позивач подав заяву про усунення недоліків, відповідно до змісту якої АТ «Укртелеком» надало пояснення з документами на їх підтвердження.

Господарський суд Київської області ухвалою від 01.11.2023 у справі № 911/3164/23, зокрема, прийняв позовну заяву АТ «Укртелеком» до розгляду та відкрив провадження у справі, призначив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 01.12.2023, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та додаткових доказів у справі (за наявності) - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив до 30.11.2023.

06.11.2023 через підсистему «Електронний суд» АТ «Укртелеком» надіслало:

- клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції;

- заяву про виправлення описки в найменуванні відповідача в поданому позивачем клопотанні про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Господарський суд Київської області ухвалою від 08.11.2023 у цій справі задовольнив клопотання АТ «Укртелеком» про проведення судового засідання у режимі відеоконференції та постановив судове засідання, призначене у справі на 01.12.2023, провести в режимі відеоконференції.

10.11.2023 через підсистему «Електронний суд» АТ «Укртелеком» подало клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи № 911/3164/23, згідно якого останнє просило приєднати до матеріалів справи копії акта звіряння заборгованості за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 (станом на 12.10.2023) на суму 12 837, 78 грн, підписаного представником позивача в односторонньому порядку, та листа № 11/175 від 12.10.2023 з доказами надсилання та отримання їх відповідачем.

20.11.2023, в межах встановлених судом строків, через канцелярію Господарського суду Київської області УСЗН Бориспільської РДА подало відзив на позовну заяву, згідно змісту якого відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, залучити як співвідповідача Пристоличну територіальну громаду та зобов`язати останню відшкодувати заборгованість за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах. Означений відзив суд прийняв до розгляду у судовому засіданні 01.12.2023.

24.11.2023, у встановлений судом строк, через підсистему «Електронний суд» позивач подав відповідь на відзив, згідно змісту якої заперечував проти викладених у відзиві доводів відповідача. Відповідь на відзив суд долучив до матеріалів справи у судовому засіданні 01.12.2023.

01.12.2023 через підсистему «Електронний суд» позивач подав клопотання про поновлення строку на подання доказів, згідно змісту якого АТ «Укртелеком» просило суд поновити строк на подання долучених до клопотання від 10.11.2023 доказів.

Господарський суд Київської області ухвалою від 01.12.2023 у справі № 911/3164/23 задовольнив клопотання АТ «Укртелеком» про поновлення строку на подання доказів, поновив позивачу строк для подання доказів, відмовив у задоволенні відзиву УСЗН Бориспільської РДА на позовну заяву в частині залучення Пристоличної територіальної громади як співвідповідача, перейшов до розгляду справи № 911/3164/23 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 15.12.2023.

01.12.2023 через підсистему «Електронний суд» АТ «Укртелеком» подало клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Господарський суд Київської області ухвалами від 05.12.2023 у справі № 911/3164/23:

- задовольнив клопотання АТ «Укртелеком» про проведення судового засідання у режимі відеоконференції;

- постановив підготовче засідання, призначене у справі на 15.12.2023, провести в режимі відеоконференції;

- виправив допущені технічні описки в ухвалах Господарського суду Київської області від 20.10.2023, від 01.11.2023 та від 08.11.2023 у справі № 911/3164/23 через зазначення правильного найменування відповідача у вступних та описових частинах таких ухвал.

Господарський суд Київської області ухвалою від 15.12.2023 закрив підготовче провадження в справі № 911/3164/23 та призначив її до судового розгляду по суті на 22.12.2023.

15.12.2023 через підсистему «Електронний суд» АТ «Укртелеком» подало клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Господарський суд Київської області ухвалою від 18.12.2023 у цій справі задовольнив клопотання АТ «Укртелеком» про проведення судового засідання у режимі відеоконференції та постановив судове засідання, призначене у справі на 22.12.2023, провести в режимі відеоконференції.

У судове засідання 22.12.2023 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 22.12.2023, закінчивши з`ясування обставин та перевірку їх доказами, суд оголосив про перехід до судових дебатів, по завершенні яких вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд

ВСТАНОВИВ:

АТ «Укртелеком» як оператор телекомунікацій надає телекомунікаційні послуги споживачам згідно із Законом України «Про електронні комунікації», Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до викладених у позові доводів позивач виконав покладений на нього законом обов`язок та надав телекомунікаційні послуги на пільгових умовах мешканцям Пристоличної територіальної громади в період з 01.01.2021 по 31.12.2022 на загальну суму 12 837, 78 гривень, в підтвердження чого до позовної заяви додав: копії поіменних та зведених за категоріями пільг розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, за спірний період та актів звіряння розрахунків за надані населенню телекомунікаційні послуги, на які відповідно до законодавства надаються пільги.

У зв`язку з відсутністю відшкодування понесених витрат на надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Пристоличної сільської ради про стягнення заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання таких послуг за 2021 рік.

Як зазначає позивач, Господарський суд Київської області рішенням від 08.06.2023 у справі № 911/2538/22 встановив, що Пристолична сільська рада є неналежним відповідачем у справі, оскільки забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, яке проживає на території Бориспільського району Київської області, нині належить до компетенції УСЗН Бориспільської РДА (ідентифікаційний код 03193778), тому що саме управління є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, який підзвітний головному розпоряднику бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми - Мінсоцполітики.

Посилаючись на положення ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, позивач стверджує про обов`язок УСЗН Бориспільської РДА відшкодовувати витрати, понесені АТ «Укртелеком» внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах мешканцям Пристоличної територіальної громади.

В розрізі зазначеного позивач зауважив, що вказані розрахунки та акти звіряння разом з листом № 80D482.04-35/52 від 06.06.2023 про необхідність відшкодування витрат за надані послуги зв`язку на пільгових умовах та / або надання інформації про розбіжність у реєстрі пільговиків були надіслані на адресу УСЗН Бориспільської РДА засобами поштового зв`язку. В підтвердження викладених обставин позивачем до позовної заяви долучено копії листа № 80D482.04-35/52 від 06.06.2023, опису вкладення у лист та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Крім того, як зазначив позивач, означений лист разом з розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг та актами звіряння розрахунків за надані населенню послуги на пільгових умовах за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 був направлений на електронну адресу УСЗН Бориспільської РДА, що підтверджується наявною в матеріалах справи роздруківкою.

Також в підтвердження обставин повідомлення відповідача про встановлення тарифів абонентської плати за користування телефонним апаратом для всіх видів підключення позивачем, разом з копіями вказаних розрахунків та актів, до позовної заяви долучено копії листів № 82і250/58-1592 від 03.06.2021, № 82і250/58-3660 від 01.12.2021 та № 82і250/58-2552 від 07.10.2022.

За доводами позивача, надання відповідних пільг певним категоріям громадян при оплаті послуг зв`язку (телекомунікаційних послуг) передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про жертви нацистських переслідувань», Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Законом України «Про охорону дитинства».

Як зауважив позивач, від УСЗН Бориспільської РДА не надійшло ані інформації про розбіжність в частині загальної кількості пільговиків за спірний період та / або підписаних актів звіряння розрахунків, ані коштів з метою відшкодування наданих позивачем пільг на суму 12 837, 78 гривень.

05.07.2023 АТ «Укртелеком» засобами поштового зв`язку направило на адресу відповідача претензію № 11/109, у якій просило в строк до 19.07.2023 перерахувати на рахунок позивача заборгованість за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення Пристоличної територіальної громади за спірний період у добровільному порядку.

В підтвердження зазначених обставин позивачем до матеріалів справи долучено копії претензії № 11/109 від 05.07.2023 та фіскального чека № 1750004189933 від 05.07.2023, а також роздруківку відстеження за штриховим кодовим ідентифікатором № 1750004189933 з вебсайту АТ «Укрпошта», з якої випливає, що претензію відповідач отримав 11.07.2023.

Крім того означена претензія також була направлена на електронну адресу УСЗН Бориспільської РДА, що підтверджується наявною в матеріалах справи роздруківкою.

У відповідь на претензію відповідач у листі № 9/961 від 11.07.2023 зазначив, що саме Пристолична сільська рада як представницький орган Пристоличної територіальної громади відповідальна за затвердження та забезпечення здійснення видатків на відшкодування підприємствам - надавачам послуг витрат, пов`язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг зв`язку. Копія листа № 9/961 від 11.07.2023 наявна в матеріалах справи.

В розрізі обставин відмови відповідача від виконання обов`язку по відшкодуванню витрат з надання пільгових послуг зв`язку позивач зазначив, що листом № 11/175 від 12.10.2023 він звернувся до УСЗН Бориспільської РДА з проханням підписати акт звіряння заборгованості на суму 12 837, 78 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями акта звіряння заборгованості за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 (станом на 12.10.2023) на суму 12 837, 78 грн та листа № 11/175 від 12.10.2023 з доказами надсилання та отримання їх відповідачем, проте відповідач про результат розгляду такого листа його не повідомив.

В підтвердження обставин несплати УСЗН Бориспільської РДА 12 837, 78 гривень витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 позивач долучив до матеріалів справи копію довідки № 14-10/262 від 24.10.2023 за підписом директора і начальника відділу бухгалтерського та податкового обліку.

Зважаючи на чинність законів, якими закріплено обов`язок з надання послуг зв`язку на пільгових умовах, посилаючись на відсутність проведених розрахунків за відповідно надані послуги уповноваженим на те державою органом - управлінням соціального захисту, а також враховуючи рішення Господарського суду Київської області від 08.06.2023 у справі № 911/2538/22, позивач просить стягнути з УСЗН Бориспільської РДА, зокрема, 12 837, 78 грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.

У відзиві на позовну заяву відповідач, посилаючись на положення Бюджетного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», зазначив, що видатки на оплату пільг з послуг зв`язку громадянам, на яких поширюються такі пільги відповідно до законів України, належать до видатків місцевих бюджетів; забезпечення надання публічних послуг жителям територіальної громади в першу чергу покладається на представницький орган місцевого самоврядування територіальної громади.

Крім того відповідач зауважив, що постанова Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002, якою затверджений Порядок № 256, втратила чинність з 24.12.2019 внаслідок прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 1101 від 24.12.2019 «Деякі питання виплати державної соціальної допомоги», якою затверджений Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення. Проте, як стверджує відповідач, цим порядком не передбачена компенсація витрат на пільги з послуг зв`язку за рахунок коштів державного бюджету.

Також УСЗН Бориспільської РДА зазначило про прийняття 16.09.2022 Кабінетом Міністрів України постанови № 1041 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України», в якій визначено, що з 01.10.2022 виплату та з 01.12.2022 призначення житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу буде здійснювати Пенсійний фонд України, у зв`язку з чим всі справи пільговиків з жовтня 2022 року УСЗН Бориспільської РДА передало до Пенсійного фонду України.

З огляду на вказане відповідач стверджує, що оскільки витрати на пільги з послуг зв`язку відносяться до видатків місцевих бюджетів, тоді як механізм здійснення компенсації за надання телекомунікаційних послуг окремим категоріям громадян з коштів державного бюджету відсутній, - саме Пристолична сільська рада як представницький орган Пристоличної територіальної громади є відповідальною за затвердження та забезпечення здійснення видатків на відшкодування підприємствам - надавачам послуг витрат, пов`язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг зв`язку.

У відповідь на відзив позивач, виклавши тотожні змісту позову доводи та обставини, також зазначив, що:

- питання відшкодування витрат на надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян підпадає під виключення, передбачене ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, і породжує відповідні бюджетні зобов`язання незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень;

- відповідно до п. 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003, лише відповідач здійснює збирання, систематизацію, зберігання, розрахунок розміру пільг і проведення їх виплати, внесення змін та / або уточнень до інформації про пільговика, яка містяться в такому реєстрі;

- відповідач є не лише розпорядником бюджетних коштів, а й органом, що контролює відомості, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги;

- предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, який виник між юридичними особами - АТ «Укртелеком» (позивачем) і УСЗН Бориспільської РДА (відповідачем), між якими тривають безперервні відносини та у яких позивач на виконання вимог законів України зобов`язаний надавати пільги визначеним категоріям громадян, а відповідач як орган, через який діє держава, зобов`язаний здійснювати розрахунки з надавачами таких послуг, тобто розрахунки за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах здійснюються не з громадянами, а з підприємствами (операторами телекомунікацій), а тому підставою для відшкодування вказаних витрат є акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги;

- відсутність або недоліки механізму відшкодування наданих населенню телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, передбачених низкою законодавчих актів, не є перешкодою для вирішення судового спору з огляду на принципи верховенства права закріплені у ст. 129 Конституції України;

- ухилення від відшкодування державою в особі відповідача витрат, понесених позивачем у зв`язку із наданням послуг пільговій категорії споживачів, є фактичним примушенням позивача всупереч ч. 1 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України до безплатного надання таких послуг (фінансування їх за рахунок власних коштів) або до відмови / обмеження у надані таких послуг пільговій категорії населення, що порушує приписи ст. 3 Конституції України, враховуючи чинність законів, якими ці пільги запроваджені та гарантуються.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представника позивача, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до приписів ст. 173, 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Приписами п. 6 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки.

Згідно із п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 (чинних станом на момент виникнення спірних правовідносин), установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

Згідно зі ст. 1, 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) державні соціальні гарантії - це встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Виключно законами України визначаються, зокрема, пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних і послуг зв`язку та критерії їх надання.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Приписами ч. 1, 3 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) унормовано, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства.

Телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Відповідно до пп. 27, 70 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронні комунікації» (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) електронна комунікаційна послуга - послуга, що полягає в прийманні та / або передачі інформації через електронні комунікаційні мережі, крім послуг з редакційним контролем змісту інформації, що передається за допомогою електронних комунікаційних мереж і послуг.

Оператор електронних комунікацій (оператор) - суб`єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та / або пов`язаними засобами. У разі постачання електронних комунікаційних послуг оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг.

З огляду викладеного, надання телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян є обов`язком позивача.

За визначенням пп. 1, 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003, Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України, отримують пільги, передбачені для педагогічних, медичних, фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин та працівників культури в сільській місцевості і селищах міського типу (далі - пільговики).

Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад / органи Пенсійного фонду України (далі - уповноважені органи):

- організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати;

- ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки, в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги;

- надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 7, ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що одним з основних принципів Бюджетної системи України є принцип самостійності. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов`язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов`язання одне одного, а також за бюджетні зобов`язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети.

Бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) розробка та виконання Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на основі пріоритетності фінансування видатків для забезпечення надання державних соціальних гарантій.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) у Державному бюджеті України можуть передбачатися такі трансферти місцевим бюджетам, зокрема: субвенції на здійснення державних програм соціального захисту; додаткова дотація на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок надання пільг, встановлених державою.

Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, вказані норми законів закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов`язок оператора телекомунікаційних послуг надавати пільгові послуги зв`язку визначеним категоріям громадян кореспондує з безумовним обов`язком держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Господарський суд Київської області рішенням від 08.06.2023 у справі № 911/2538/22, що набрало законної сили 29.06.2023, відмовив у задоволенні позову Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» до Пристоличної сільської ради про стягнення заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, в період з 01.01.2021 по 31.12.2021 на загальну суму 5 943, 87 грн.

У мотивувальній частині такого рішення суд встановив, зокрема, що забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, яке проживає на території Бориспільського району Київської області, нині належить до компетенції Управління соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, оскільки саме управління є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, який підзвітний головному розпоряднику бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми - Мінсоцполітики, а тому позовну вимогу про стягнення заборгованості за телекомунікаційні послуги (послуги зв`язку) на пільгових умовах, надання яких не підтверджено належними та допустимими доказами, пред`явлено до неналежного відповідача - Пристоличної сільської ради.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу.

Тобто суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами, а правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу, але також і сприяє додержанню процесуальної економії в новому процесі.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що встановлені рішенням суду у справі № 911/2538/22 обставини стосовно належності відповідача за вимогою про стягнення заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення Пристоличної територіальної громади, є преюдиційними для розгляду зазначеної справи у розумінні ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та повторному доказуванню не підлягають.

З огляду зазначеного доводи відповідача стосовно того, що Пристолична сільська рада як представницький орган Пристоличної територіальної громади є відповідальною за затвердження та забезпечення здійснення видатків на відшкодування підприємствам - надавачам послуг витрат, пов`язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг зв`язку, визнаються судом неспроможними.

Враховуючи викладене, встановлені судом у рішенні Господарського суду Київської області від 08.06.2023 у справі № 911/2538/22 факти, які не спростовані УСЗН Бориспільської РДА в загальному порядку, суд вважає, що відмова в розгляді означеної справи з наведених відповідачем підстав у цій справі позбавить позивача права на звернення до суду, гарантоване Конституцією України, та поставить під загрозу сутність гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права АТ «Укртелеком» на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач як орган, головною функцією якого є реалізація державної політики в галузі соціального захисту окремих категорій населення, організовуючи та контролюючи надання пільг громадянам, зобов`язаний виконати передбачений законом обов`язок з виплати позивачу витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за період з 01.01.2021 по 31.12.2022, розмір яких згідно складених позивачем та надісланих відповідачу розрахунків та актів звіряння розрахунків складає 12 837, 78 гривень.

Водночас, оцінюючи надані позивачем на підтвердження розміру витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за період з 01.01.2021 по 31.12.2022, розрахунки та акти звіряння розрахунків, судом враховано таке.

Приписами ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В розрізі зазначених норм процесуального права суд вважає за необхідне вказати що:

- надаючи оцінку доказам та вирішуючи питання про їх прийнятність, суд виходить з критеріїв їх належності, допустимості, достовірності та достатності, тоді як доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідні обставини, на які посилаються сторони, мають бути підтверджені належними доказами;

- судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому, тоді як належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини, тобто під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання;

- обов`язок доказування треба розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має на меті усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи;

- передбачений ст. 79 Господарського процесуального кодексу України стандарт доказування «вірогідність доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач, та презюмує, що ним покладено на суд обов`язок оцінювати докази та обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були;

- надання оцінки доказам є виключною компетенцією суду, а принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення;

- повноту дослідження обставин справи забезпечує принцип змагальності, який не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує, тоді як така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний;

- обов`язок з доказування в силу вимог процесуального законодавства покладено безпосередньо на сторони, а процедура доказування містить достатньо широкий обсяг можливостей та прав сторін стосовно доведення обставин, покладених в основу обґрунтування власних доводів та заперечень, якими сторони не були позбавлені можливості скористатися.

З урахуванням наведеного надані позивачем розрахунки та акти звіряння розрахунків судом оцінено на предмет їх належності у розумінні ст. 76 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням неподання відповідачем більш вірогідних доказів у розумінні ст. 79 Господарського процесуального кодексу України на спростування обставин обліку тієї кількості пільговиків та розміру належних їм знижок на послуги зв`язку, що вказані у складених позивачем документах.

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, що кореспондує з приписами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Однак станом на момент ухвалення рішення в означеній справі суду не надано жодних належних доказів на підтвердження обставин сплати позивачу 12 837, 78 грн витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян за період з 01.01.2021 по 31.12.2022.

За таких обставин, оскільки відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав та не сплатив позивачу понесені внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах суми витрат, розмір яких відповідає фактичним обставинам справи та є арифметично правильними, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 12 837, 78 грн заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за період з 01.01.2021 по 31.12.2022, як такої, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

При ухваленні вказаного рішення судом враховано, що:

- покладення на відповідача як спеціального органу з питань реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення обов`язку з відшкодування позивачу витрат на пільгове надання послуг зв`язку відповідає вказаному в ст. 82, 83 Бюджетного кодексу України принципу субсидіарності видатків державного і місцевих бюджетів та не ставиться в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб, зокрема місцевих органів виконавчої влади / органів місцевого самоврядування щодо складення актів та виконання функцій з передачі інформації про необхідність бюджетних трансферів та асигнувань;

- закони, якими встановлено право певних категорій громадян на отримання пільг щодо послуг зв`язку, не передбачають жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі, а тому відсутність бюджетних призначень на відповідні видатки не є підставами для звільнення відповідача від виконання встановленого чинним законодавством зобов`язання;

- відсутність видатків на компенсацію вартості телекомунікаційних послуг, наданих позивачем пільговим категоріям споживачів, не звільняє державу в особі її відповідно створених органів від виконання відповідного обов`язку, оскільки законодавство у сфері фінансових зобов`язань держави має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер;

- ухилення від відшкодування державою в особі відповідного органу витрат, понесених позивачем у зв`язку із наданням послуг пільговій категорії споживачів, є фактичним примушенням позивача всупереч ч. 1 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України до безоплатного надання таких послуг (фінансування їх за рахунок власних коштів) або до відмови / обмеження у наданні таких послуг пільговій категорії населення, що не відповідає приписам ст. 3 Конституції України.

Стосовно ж вимоги позивача про стягнення з відповідача 109, 76 грн 3 % річних, нарахованих:

з 01.07.2023 по 12.10.2023 на 1 987, 64 грн боргу;

з 01.07.2023 по 12.10.2023 на 516, 60 грн боргу;

з 01.07.2023 по 12.10.2023 на 519, 06 грн боргу;

з 01.07.2023 по 12.10.2023 на 605, 06 грн боргу;

з 01.07.2023 по 12.10.2023 на 527, 80 грн боргу;

з 01.07.2023 по 12.10.2023 на 487, 20 грн боргу;

з 01.07.2023 по 12.10.2023 на 446, 60 грн боргу;

з 01.07.2023 по 12.10.2023 на 406, 00 грн боргу;

з 01.07.2023 по 12.10.2023 на 447, 91 грн боргу;

з 01.07.2023 по 12.10.2023 на 634, 18 грн боргу;

з 01.07.2023 по 12.10.2023 на 609, 40 грн боргу;

з 01.07.2023 по 12.10.2023 на 635, 88 грн боргу;

з 01.07.2023 по 12.10.2023 на 635, 88 грн боргу;

з 01.07.2023 по 12.10.2023 на 635, 88 грн боргу;

з 01.07.2023 по 12.10.2023 на 582, 89 грн боргу;

з 01.07.2023 по 12.10.2023 на 476, 91 грн боргу;

з 01.07.2023 по 12.10.2023 на 451, 28 грн боргу;

з 01.07.2023 по 12.10.2023 на 471, 62 грн боргу;

з 01.07.2023 по 12.10.2023 на 468, 37 грн боргу;

з 01.07.2023 по 12.10.2023 на 630, 00 грн боргу;

з 01.07.2023 по 12.10.2023 на 661, 62 грн боргу, що загалом складають 12 837, 78 грн боргу, слід зазначити таке.

Згідно зі ст. 612, 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, згідно наведених норм закону для застосування ст. 625 Цивільного кодексу України щодо сплати боржником 3 % річних необхідним є встановлення моменту, з якого боржник вважається таким, що прострочив.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд враховує ту обставину, що лист № 80D482.04-35/52 від 06.06.2023, отриманий відповідачем 23.06.2023 згідно наявної в матеріалах справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, містив вимогу про відшкодування (оплату) витрат за надані послуги зв`язку на пільгових умовах за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 на суму 12 837, 78 грн та встановлював строк такої оплати - до 30.06.2023, а тому відповідач вважається таким, що прострочив відповідне грошове зобов`язання з 01.07.2023 - після спливу 7 днів з моменту отримання такого листа, отже суд здійснював обрахунок заявлених до стягнення сум 3 % річних в межах визначених позивачем періодів та сум.

Оскільки арифметично правильний розмір заявленої до стягнення суми 3 % річних, перерахованих судом в межах заявлених позивачем періодів, складає 109, 74 грн, вимогу позивача про стягнення з відповідача 109, 76 грн 3 % річних належить задовольнити частково - у розмірі 109, 74 грн.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги частково.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Головатого, буд. 4, ідентифікаційний код 03193778) на користь Акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, буд. 18, ідентифікаційний код 21560766):

- 12 837 (дванадцять тисяч вісімсот тридцять сім) грн 78 коп. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах;

- 109 (сто дев`ять) грн 74 коп. 3 % річних;

- 2 683 (дві тисячі шістсот вісімдесят три) грн 99 коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 26.12.2023.

Суддя П.В.Горбасенко