Справа № 752/2592/22

Провадження № 2/752/2039/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06.12.2023 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі: головуючого судді - Мазур Ю.Ю.

за участі секретаря - Луценко А.В.,

розглянувши у відкритому засіданні провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «НАСК ОРАНТА», третя особа: підприємство з іноземними інвестиціями «Віп-Рент» про стягнення не виплаченого страхового відшкодування та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ПАТ «НАСК «ОРАНТА», третя особа: підприємство з іноземними інвестиціями «Віп-Рент» про стягнення не виплаченого страхового відшкодування та моральної шкоди.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що 19.11.2021 водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Mitsuaishi, державний номерний знак НОМЕР_1 у м. Києві по Столичному шосе не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції та скоїі зіткнення з транспортним засобом Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який вчинив інерційний некерований рух та зіткнувся з транспортним засобом Toyota, державний номернир йзнак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. 03.11.2021 позивачем укладено договір добровільного страхування його транспортного засобу № 1571528 з відповідачем. Позивач зазначає, що вчасно звернувся до відповідача по відшкодування і надав всі необхідні документи. Зауважує, що його транспортний засіб вважається фізично знищеним. Через неправомірну відмову відповідача у здійсненні страхової виплати позивач не мав можливості далі витрачати кошти на зберігання пошкодженого авто, не мав засобу пересування, та мав розпочати ремонтні роботи. Зауважив, що затягування відповідачем процесу виплати відшкодування на ремонт пошкодженого транспортного засобу, порушення відповідачем соїх зобов`язань за договором страхування, та попередня відмова у виплаті, спричинила позивачу значні душевні хвилювання. Відсутність справного автомобіля призвела до того, що позивач, проживаючи в житловому районі, змушений більше години часу витрачати на дорогу.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача 360000,00 грн. невиплаченого страхового відшкодування; стягнути з відповідача на користь позивача 22320,00 грн. пені по заборгованості із невиплаченого страхового відшкодування; стягнути з відповідача на користь позивача 2160,00 грн. втрат від інфляції; стягнути з відповідача на користь позивача1834,52 грн. - 3% річних за користування чужими коштами; стягнути з відповідача на користь позивача суму вимушених витрат на проведення авто товарознавчої експертизи 3000,00 грн; стягнути з відповідача на користь позивача 30000,00 грн. компенсації за понесені моральні страждання.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.02.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «НАСК «ОРАНТА», третя особа: підприємство з іноземними інвестиціями «Віп-Рент» про стягнення не виплаченого страхового відшкодування та моральної шкоди - залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків.

В червні 2022 року на адресу Голосіївського районного суду м. Києва від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 28.06.2022 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «НАСК «ОРАНТА», третя особа: підприємство з іноземними інвестиціями «Віп-Рент» про стягнення не виплаченого страхового відшкодування та моральної шкоди.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Представник позивача надав до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи за відсутності сторони позивача та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Представник відповідача надав до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи без участі сторони відповідача та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві.

Третя особа в судове засідання не зявилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Volkswagen passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію серії НОМЕР_4 .

19.11.2021 приюиблизно о 20:16 водій ОСОБА_2 , кенруючи автомобілем Mitsuaishi, державний номерний знак НОМЕР_1 у м. Києві по Столичному шосе не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції та скоїі зіткнення з транспортним засобом Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який вчинив інерційний некерований рух та зіткнувся з транспортним засобом Toyota, державний номернир йзнак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. «б» а. 2.3., п. 13.1 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.01.2022 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн в дохід держави.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

03.11.2021 між ПАТ «НАСК «ОРАНТА» та ОСОБА_1 було укладено Договір УБ № 1571528 добровільного страхування транспортного засобу «Фольксваген Пасат», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Згідно висновку експерта ТОВ «Клевер Експерт» № 743/12-21 від 06.01.2022 ринкова вартість авто позивача на момент дорожньо-транспортної пригоди складає 328857,22 грн., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу - 371971,09 грн. Отже сума заподіяної позивачу матеріальної шкоди відповідно до висновку становить 328857,22 грн.

ОСОБА_1 сплатив за експертизу 3000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 11 від 10.01.2022, отримувач ТОВ «Клевер Експерт».

Позивач вчасно звернувся до відповідача по відшкодування і надав всі необхідні документи.

Як вбачається з листа ПАТ «НАСК ОРАНТА» № 1-04/10685 від 10.12.2021, адресованого ОСОБА_5 , останньому повідомлено, що керуючись п. 10.3.6., п. 5.1.2., п. 5.1.5. договору страхування, НАСК «Оранта» не має правових підстав для виплати страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль Volkswagen passat, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст. 1187 ЦК України).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Частиною 1 ст.1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 28 цього Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілому, це шкода пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Положеннями статей 1, 6, 9 Закону передбачено, що потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу. Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 33.1.4. ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що уразі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з п.п. 2 п.36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Частиною 1 ст. 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15, провадження № 14-176цс18, зроблений висновок, відповідно до якого відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди, що перевищує ліміт відповідальності страховика, і сумою виплаченого страхового відшкодування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі №147/66/17 зазначено, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом №1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом №1961-IV випадках - МТСБУ) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом №1961-IV не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).

Згідно з ч.1 п. 1 ч. 2, 3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Системний аналіз статті 22 ЦК України, частини другої статті 1192, статті 1194 ЦК України дозволяє дійти висновку, що реальними збитками, які підлягають відшкодуванню, є саме вартість відновлювального ремонту без урахування зносу.

У постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №757/54513/16 зазначено, що вартість відновлювального ремонту без урахування зносу - це ті збитки, які позивач мусить понести для відновлення свого порушеного права та втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а тому на користь позивача підлягає стягненню відшкодування саме вартість відновлювального ремонту без урахування зносу, а саме - різниця між вартістю відновлювального ремонту без урахування зносу та виплаченим відшкодуванням.

Як зазначено відповідачем у відзиві, відповідно до заяви на страхування транспортного засобу від 03.11.2021, позивач зазначив, що транспортний засіб використовується ним у приватних та службових цілях. Разом із тим, п. 5.1.2 договору УБ № 1571528 зобовязує страхувальника надавати всі достовірні відомості, які можуть вплинути на розмір страхового платежу чи на розмір страхового відшкодування. Саме невиконання цього пункту було підставою для виключення із страхових випадків і обмеження страхування. На момент дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом керував ОСОБА_3 , який не був працівником ФОП ОСОБА_1 , тобто транспортний засіб не використовувався в службових цілях, також ним керував не особисто позивач.

Суд зауважує, що керування застрахованим транспортним засобом не позивачем, не дає підстав вважати, що транспортний засіб надавався в оренду чи використовувався як таксі. Доказів відповідачем щодо надання транспортного засобу в оренду або використання як таксі, суду не надано.

Таким чином, позивач передав право керування транспортним засобом без належних правових підставі, але він не приховував цього та сприяв встановленню причин і обставин події, оскільки звернувся із заявою про страхове відшкодування, написав пояснення, тому зазначені відповідачем в листі підстави відмови у виплаті страхового відшкодування не узгоджуються з метою обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно п. 1.6. договору УБ № 1571528 з відповідачем страхова сума складає 360000 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені по заборгованості із невиплаченого страхового відшкодування в розмірі 22320 грн., втрат від інфляцій у розмірі 2160,00 грн., 3% річних за користування чужими коштами у розмірі 1834,52 грн., суд зазначає наступне.

За п. 10.4.3. договору страхування відповідач взяв на себе обов`язок здійснити позивачу оплату пені в розмірі 0,01% від суми простроченого платежу за несвоєчасну виплату страхового відшкодування за кожний день прострочення.

Так, якщо врахувати, що строк прострочення платежу відраховується від 10.12.2021, то позивач просив здійснити виплати за 62 дні, 360000 грн./1000х62=22320 грн.

Відповідно до ст.ст. 536, 625 ЦК України відповідач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції на увесь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Позивач зазначив, що за період з 10.12.2021 по 09.02.2022 розмір втрат від інфляції складає 2160,00 грн., 3% річних 1834,52 грн, що підтверджується розрахунками позивача, наявними в матеріалах справи та не спростованими відповідачем.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 30000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, через відмову відповідача у здійсненні страхової виплати позивач не мав можливості далі витрачати кошти на зберігання пошкодженого авто, не мав засобу пересування, та мав розпочати ремонтні роботи. Зауважив, що затягування відповідачем процесу виплати відшкодування на ремонт пошкодженого транспортного засобу, порушення відповідачем соїх зобов`язань за договором страхування, та попередня відмова у виплаті, спричинила позивачу значні душевні хвилювання. Відсутність справного автомобіля призвела до того, що позивач, проживаючи в житловому районі, змушений більше години часу витрачати на дорогу.

Також суд відзначає, що розмір моральної шкоди в сумі 10000 грн. відповідає вимогам розумності та справедливості з урахуванням встановлених судом обставин, за яких вона була спричинена.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне частково задовольнити вимогу про відшкодування моральної шкоди, а саме у розмірі 10000,00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про часткове відшкодування моральної шкоди, що має наслідком їх часткове задоволення.

Згідно з ч. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 992,40 грн. у зв`язку з документальним підтвердженням їх понесення.

Щодо стягнення витрат на проведення судової експертизи в сумі 3000,00 грн. суд відзначає, що ці витрати відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підтвердження розміру цих витрат позивачем надано копію квитанції квитанцією до прибуткового касового ордеру № 11 від 10.01.2022, отримувач ТОВ «Клевер Експерт».

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати за проведення експертизи в розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «НАСК ОРАНТА», третя особа: підприємство з іноземними інвестиціями «Віп-Рент» про стягнення не виплаченого страхового відшкодування та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «НАСК ОРАНТА» (ідентифікаційний код: 00034186, місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) невиплачене страхове відшкодування в розмірі 360000 (триста шістдесят тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «НАСК ОРАНТА» (ідентифікаційний код: 00034186, місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пеню по заборгованості із невиплаченого страхового відшкодування у розмірі 22320 (двадцять дві тисячі триста двадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «НАСК ОРАНТА» (ідентифікаційний код: 00034186, місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) втрат від інфляції у розмірі 2160 (дві тисячі сто шістдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «НАСК ОРАНТА» (ідентифікаційний код: 00034186, місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 3% річних за користування чужими коштами у розмірі 1834 (одна тисяча вісімсот тридцять чотири) грн. 52 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «НАСК ОРАНТА» (ідентифікаційний код: 00034186, місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) суму витрат за проведення авто товарознавчої експертизи у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «НАСК ОРАНТА» (ідентифікаційний код: 00034186, місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) моральну шкоду у розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «НАСК ОРАНТА» (ідентифікаційний код: 00034186, місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ю.Ю. Мазур