open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2023 року

м. Київ

справа №640/24592/19

адміністративне провадження № К/990/7872/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року (судді: Мельничук В.П., Лічевецький І.О., Оксененко О.М.) у справі за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії «Партія Чернівчан» про анулювання реєстрації (державної реєстрації від 09 квітня 2019 року №171/19.4) Політичної партії «Партія Чернівчан»,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

Міністерство юстиції України (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Політичної партії «Партія Чернівчан» (далі - відповідач), у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило анулювати реєстрацію (державну реєстрацію від 09 квітня 2019 року № 171/19.4) Політичної партії «Партія Чернівчан».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Політична партія «Партія Чернівчан» протягом шести місяців з дня реєстрації не забезпечила утворення та реєстрацію в порядку, встановленому Законом України «Про політичні партії в Україні» від 05 квітня 2001 року № 2365-ІІІ (далі - Закон № 2365-ІІІ), своїх обласних організацій у більшості областей України, містах Києві, Севастополі та в Автономній Республіці Крим, що відповідно до статті 24 цього Закону є підставою для анулювання реєстрації свідоцтва в судовому порядку.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року адміністративний позов Міністерства юстиції України задоволено повністю.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протягом шести місяців з дня своєї реєстрації не забезпечив утворення та реєстрацію в порядку, встановленому Законом № 2365-ІІІ, обласних організацій у більшості областей України. До того ж, суд першої інстанції зауважив про те, що він не зміг встановити на підставі наявних у матеріалах справи доказів, факт реєстрації обласних організацій відповідача на момент розгляду цієї справи.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Політична партія «Партія Чернівчан» подала апеляційну скаргу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року апеляційну скаргу Політичної партії «Партія Чернівчан» задоволено; рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову Міністерства юстиції України відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, що порушення шестимісячного строку, протягом якого політична партія забезпечує створення та реєстрацію своїх структурних утворень у більшості областей України, не може бути безумовною підставою для анулювання свідоцтва такої політичної партії.

При цьому суд апеляційної інстанції врахував, що на час розгляду справи відповідач утворив чотирнадцять регіональних організацій в адміністративно-територіальних одиницях України, що підтверджується даними про реєстрацію обласних організацій політичної партії «Партія Чернівчан» станом на 06 липня 2021 року на веб-сайті https://data.gov.ua/dataset/6266fef2-cfea-409a-9709-86584e8a2c5c.

На думку суду апеляційної інстанції, створення на момент розгляду справи регіональних партійних організацій у кількості не менше половини від загальної кількості організацій, які мають бути утворені в двадцяти семи адміністративних одиницях, вказує на наявність наміру Політичної партії «Партія Чернівчан» офіційно здійснювати свою політичну діяльність, що виключає підстави для анулювання її реєстрації.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

Міністерство юстиції України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Касаційну скаргу подано з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

На обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме частини першої статті 24 Закону № 2365-ІІІ.

На думку скаржника, встановлюючи у частині першій статті 24 Закону № 2365-ІІІ шестимісячний строк для реєстрації обласних організацій у більшості областей України, містах Києві, Севастополі та Автономній Республіці Крим, законодавець мав на меті обмежити існування політичних партій, які не сумлінно дотримуються вимог цього закону та, як наслідок, не виявляють наміру брати участь в управлінні державними справами.

Відтак, скаржник стверджує, що політична партія, яка не зареєструвала свої обласні осередки в строк, встановлений Законом № 2365-ІІІ, є такою, що на початку своєї діяльності не виконує свої обов`язки та порушує законодавство.

При цьому скаржник зазначає, що згідно зі статтею 3 Закону № 2365-ІІІ політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статусом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку.

З огляду на наведене, скаржник переконує, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що невиконання політичною партією обов`язку щодо реєстрації своїх обласних організацій у більшості областей України в шестимісячний термін з моменту її реєстрації не є порушенням статті 24 Закону № 2365-ІІІ.

Також, скаржник наполягає на порушенні судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які убачає у тому, що суд апеляційної інстанції розглянув цю справу в порядку письмового провадження, а не в судовому засіданні, як це передбачено вимогами статті 310 КАС України.

На підставі зазначеного, скаржник просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Позиція інших учасників справи

Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 квітня 2022 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року у справі № 640/24592/19 за адміністративним позовом Міністерства юстиції України до Політичної партії «Партія Чернівчан» про анулювання реєстрації (державної реєстрації від 09 квітня 2019 року №171/19.4) Політичної партії «Партія Чернівчан».

Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 20 грудня 2023 року призначено справу до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій установлено, що 09 квітня 2019 року Міністерством юстиції України зареєстровано політичну партію «Партія Чернівчан», що підтверджується рішенням № 171/19.4. Партія має статус юридичної особи та зареєстрована 09 квітня 2019 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 10381020000012050.

Діяльність партії здійснюється на підставі Статуту Політичної партії «Партія Чернівчан», затвердженого Установчим з`їздом Партії від 04 травня 2018 року.

30 жовтня 2019 року, з метою перевірки дотримання вимог статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні» позивач звернувся до Головних територіальних управлінь юстиції України для отримання інформації щодо реєстрації обласних та прирівняних до них структурних утворень Політичної партії «Партія Чернівчан».

Листами Головних територіальних управлінь юстиції у місті Києві, Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях повідомлено позивача, що станом на 31 жовтня - 04 листопада 2019 року обласних та прирівняних до них структурних утворень Політичної партії «Партія Чернівчан» у вказаних Головних територіальних управлінь юстиції не зареєстровано.

Вбачаючи наявність підстав для анулювання реєстрації Політичної партії «Партія Чернівчан», Міністерство юстиції України звернулося з цим адміністративним позовом до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Згідно зі статтею 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Правові та організаційні засади реалізації права громадян на об`єднання в політичні партії, порядок їх утворення і діяльності визначає Закон України «Про політичні партії в Україні» від 05 квітня 2001 року № 2365-ІІІ (далі - Закон № 2365-ІІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За частиною першою статті 1 Закону № 2365-ІІІ право громадян на свободу об`єднання у політичні партії для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів визначається і гарантується Конституцією України. Встановлення обмежень цього права допускається відповідно до Конституції України в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей, а також в інших випадках, передбачених Конституцією України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2365-ІІІ політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку (частина перша статті 3 Закону № 2365-III).

Відповідно до приписів частини першої статті 11 Закону № 2365-ІІІ реєстрація політичних партій, їхніх обласних, міських і районних організацій, первинних осередків або інших структурних утворень, передбачених статутом партії, здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», після перевірки поданих матеріалів.

Частиною другою статті 11 Закону № 2365-ІІІ передбачено, що з моменту реєстрації політичної партії у визначеному законом порядку вона набуває статусу юридичної особи.

При цьому приписами частини сьомої статті 11 Закону № 2365-III визначено, що політична партія протягом шести місяців з дня реєстрації забезпечує утворення та реєстрацію в порядку, встановленому цим Законом, своїх обласних організацій у більшості областей України, містах Києві, Севастополі та в Автономній Республіці Крим.

Рішенням Конституційного Суду України від 16 жовтня 2007 року № 9-рп/2007 у справі за конституційним поданням Міністерства юстиції про офіційне тлумачення положень частини шостої статті 11 Закону у редакції, чинній на момент ухвалення рішення (справа про утворення та реєстрацію партійних організацій) положення частини шостої статті 11 Закону, якими передбачається, що політична партія протягом шести місяців з дня реєстрації забезпечує утворення та реєстрацію своїх обласних, міських організацій у більшості областей України, містах Києві, Севастополі та в Автономній Республіці Крим, треба розуміти як обов`язок кожної політичної партії забезпечити утворення та реєстрацію своїх обласних і прирівняних до них партійних організацій не менш як у чотирнадцяти адміністративно-територіальних одиницях України з перелічених у частині другій статті 133 Конституції України (тобто, не менше ніж чотирнадцять адміністративно-територіальних одиниць).

За правилами частини першої статті 24 Закону № 2365-ІІІ у разі невиконання політичною партією вимоги частини сьомої статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються.

Рішення суду про анулювання реєстрації політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших статутних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно (частина друга статті 24 Закону № 2365-ІІІ).

Підпунктом 83-15 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що Міністерство юстиції України здійснює контроль за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, вживає визначених законом заходів у разі порушення політичними партіями Конституції та законів України, звертається до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії або про заборону політичної партії; звертається до суду із заявою про анулювання реєстраційного свідоцтва постійно діючого третейського суду у випадках, передбачених законом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Спірні правовідносини, які склались у цій справі, зводяться до питання наявності / відсутності підстав для застосування заходу анулювання державної реєстрації Політичної партії «Партія Чернівчан» на підставі частини першої статті 24 Закону № 2365-ІІІ у зв`язку з невиконанням нею вимог частини сьомої статті 11 цього Закону.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, уважав, що підстави для застосування положень частини першої статті 24 Закону № 2365-ІІІ та, відповідно, анулювання реєстрації Політичної партії «Партія Чернівчан» відсутні, оскільки на час розгляду справи відповідач забезпечив створення та реєстрацію своїх структурних утворень не менш як у чотирнадцяти адміністративно-територіальних одиницях України.

Водночас скаржник стверджує, що відповідач не виконав обов`язок щодо реєстрації своїх обласних структурних утворень у межах шестимісячного строку з дня реєстрації політичної партії, чим лише підтвердив відсутність наміру брати участь в політичному процесі та дотримуватися вимог цього Закону. Отож скаржник переконує, що є наявними підстави для анулювання реєстрації Політичної партії «Партія Чернівчан».

В аспекті заявленої скаржником підстави касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції Верховний Суд має відповісти на питання, чи є порушення політичною партією шестимісячного строку для утворення своїх обласних структурних утворень безумовною підставою для анулювання її реєстрації.

За змістом частини першої статті 11 Закону № 2365-ІІІ політична партія має обов`язок протягом шести місяців з дня реєстрації забезпечити утворення та реєстрацію своїх обласних організацій у більшості областей України, містах Києві, Севастополі та в Автономній Республіці Крим згідно з порядком, встановленим цим Законом.

З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься у Рішенні від 16 жовтня 2007 року № 9-рп/2007 у справі за конституційним поданням Міністерства юстиції про офіційне тлумачення положень частини шостої статті 11 Закону у редакції, чинній на момент ухвалення рішення (справа про утворення та реєстрацію партійних організацій) політична партія має обов`язок забезпечити утворення та реєстрацію своїх обласних і прирівняних до них партійних організацій не менш як у чотирнадцяти адміністративно-територіальних одиницях України, передбачених статтею 133 Конституції України.

Аналіз частини першої статті 24 Закону № 2365-ІІІ вказує, що невиконання політичною партією обов`язку щодо створення своїх структурних утворень не менш як у чотирнадцяти адміністративно-територіальних одиницях, передбачених статтею 133 Конституції України, є підставою для звернення органу, який зареєстрував політичну партію, до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії.

У постанові від 19 грудня 2023 року (справа № 640/2933/20, розглянута у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду) Верховний Суд сформував правовий висновок щодо застосування судового порядку припинення діяльності політичної партії шляхом заборони її діяльності та анулювання її реєстрації. Так, Суд зазначив:

«…свобода об`єднання у політичні партії гарантується Конституцією України, а припинення діяльності партії (окрім добровільного) вимагає встановлення обставин, з якими статті 21, 24 Закону № 2365-ІІІ пов`язують настання відповідних юридичних наслідків. Тож судовий контроль у цих правовідносинах призначений як для захисту конституційного права громадян на об`єднання у політичні партії, так і для превентивного контролю за діями державного органу, який реалізує свої повноваження у ввіреній йому сфері.

Якщо заборона діяльності політичної партії пов`язується головним чином з її діяльністю, яка суперечить легітимній меті її створення (стаття 21 Закону № 2365-ІІІ у редакції, яка діяла на дату звернення з цим позовом до суду), то анулювання реєстрації партії передбачає, по суті, юридичну констатацію (оформлення) фактичного припинення її діяльності. Щодо останнього, то не варто трактувати це так, наче судовий контроль тут має зводитися суто до формальної перевірки участі політичної партії у загальнодержавних виборах протягом певного періоду (десять років), адже припинення діяльності політичної партії з цієї підстави (частина перша статті 24 Закону № 2365-ІІІ), на думку судової палати, вимагає всебічного оцінювання усіх обставин (причин) такої «неучасті»…».

У контексті обставин цієї справи варто зауважити, що анулювання реєстрації політичної партії є крайнім заходом впливу, який необхідно застосовувати лише у випадку, коли політична партія не виявляє реального наміру брати участь у державотворчій політиці та політичному житті держави.

З уваги на це, важливим є встановлення не лише самого факту недотримання політичною партією шестимісячного строку для створення своїх обласних структурних утворень, а пересвідчення у тому, що така політична партія не проявляє реального бажання проводити свою політичну діяльність та брати участь у політичному процесі.

З наведеного можна зробити висновок, що порушення політичною партією встановленого Законом №2365-ІІІ шестимісячного строку для створення її структурних організацій не є безумовною підставою для анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії.

У цій справі суд апеляційної інстанції установив, що на час розгляду справи відповідач забезпечив утворення чотирнадцяти регіональних організацій в адміністративно-територіальних одиницях України, що підтверджується даними про реєстрацію обласних організацій політичної партії «Партія Чернівчан» станом на 06 липня 2021 року на веб-сайті https://data.gov.ua/dataset/6266fef2-cfea-409a-9709-86584e8a2c5c.

Отже, на час розгляду справи відповідач продемонстрував свій намір здійснювати політичну діяльність та брати участь у політичному процесі шляхом утворення своїх регіональних структур. Враховуючи це, аргументація касаційної скарги щодо наявності підстав для анулювання реєстрації Політичної партії «Партія Чернівчан» у зв`язку з недотриманням нею строку для створення обласних структурних утворень вважаться необґрунтованою.

При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що положення статей 19, 20 Закону № 2365-ІІІ передбачають можливість застосування до політичних партій заходів впливу у випадках допущення ними порушень вимог цього Закону або ж здійснення незаконної діяльності. Тобто у разі допущення політичною партією бездіяльності щодо реєстрації її обласних структурних утворень у встановлений Законом №2365-ІІІ строк, відповідний контролюючий орган наділений правом видати припис про усунення допущених правопорушень.

З огляду на наведене Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що створення на момент розгляду справи Політичною партію «Партія Чернівчан» її обласних організацій не менш як у чотирнадцяти адміністративно-територіальних одиницях України, хоч і поза межами шестимісячного строку з дня реєстрації політичної партії, виключає наявність підстав для анулювання її реєстрації.

Суд уважає, що суд апеляційної інстанції у цій справі здійснив правильне тлумачення приписів частини першої статті 24 Закону № 2365-ІІІ, його висновки є обґрунтованими й такими, що узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду.

Таким чином, переглянувши оскаржуване судове рішення у межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що це рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права і підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Оцінюючи доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке виявилося у тому, що він розглянув цю справу в порядку письмового провадження, Суд зазначає таке.

Право суду апеляційної інстанції здійснювати судовий розгляд справи в порядку письмового провадження регламентовано статтею 311 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Отже, процесуальним законом надано суду право розглянути справу без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи лише за наведених підстав, перелік яких є вичерпним.

Відповідно до частини третьої статті 296 КАС України апеляційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участі. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Аналогічні за змістом положення містить частина третя статті 304 КАС України, яка визначає вимоги до відзиву на апеляційну скаргу.

З матеріалів справи встановлено, що апеляційна скарга Політичної партії «Партія Чернівчан», як і відзив Міністерства юстиції України на апеляційну скаргу, не містять клопотань про розгляд справи за їх участю.

З огляду на викладене, за відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції правомірно розглянув цю справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Отже, доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права також відхиляються.

Як підсумок, підстави для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

За правилами пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням наведеного, Верховний Суд уважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, позаяк доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2022 року у справі №640/24592/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

судді Л.О. Єресько

В.М. Соколов

Джерело: ЄДРСР 115907469
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку