ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2023 р. Справа№ 910/12693/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Алданової С.О.

Корсака В.А.

при секретарі судового засідання: Звершховській І.А.,

за участю представників сторін:

від ОСОБА_1 : ОСОБА_1 (особисто), Мартиновський О.В.;

від АТ «Білоцерківська ТЕЦ»: Гринчук О.Ю.;

від Мінюсту: Ігнатов Н.О.;

розглянувши апеляційні скарги

Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль»

та Міністерства юстиції України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 (повний текст складено 14.08.2023)

у справі № 910/12693/23 (суддя Пукас А.Ю.)

за заявою ОСОБА_1

про забезпечення позову до пред`явлення позову

особи, які можуть набути статусу учасника справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач-1: Міністерство юстиції України,

відповідач-2: Приватне акціонерне товариство «Білоцерківська теплоелектроцентраль»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Приватне акціонерне товариство «Росава»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Приватний нотаріус Бобков Олександр Вікторович,

про визнання недійсним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

10.08.2023 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову, у якій просить:

1. Вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до подачі позовної заяви до Міністерства юстиції України (далі - Мінюст), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Росава» (далі - ПрАТ «Росава»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача приватний нотаріус Бобков Олександр Володимирович (далі - нотаріус Бобков О.В.), про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» №3504/5 від 19.08.2022, забезпечення Мінюстом нового розгляду скарги ПрАТ «Росава» від 14.01.2022 №14-1-2022-3, зареєстрованої в Мінюсті 17.01.2022 за №СК-218-22, відповідно до чинного законодавства України, усунення Мінюстом порушення прав та інтересів ОСОБА_1 шляхом внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) з 12.01.2022 запису щодо відомостей про ОСОБА_1 як чинного керівника ПрАТ «Білоцерківська теплоцентраль» (далі - Товариство, АТ «Білоцерківська ТЕЦ»), обраного рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ», оформленого протоколом від 28.12.2021;

2. Зупинити дію п. п. 1, 2, 4 наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» №3504/5 від 19.08.2022, до вирішення спору по суті;

3. Заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, нотаріусам, Мінюсту та його територіальним органам, комісіям, Офісу протидії рейдерству, технічним адміністраторам ЄДР, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, вчиняти в ЄДР реєстраційні дії на виконання п. п. 1, 2, 4 наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» №3504/5 від 19.08.2022, до вирішення спору по суті.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначає про намір звернутись до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Мінюсту, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ПрАТ «Росава», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача нотаріус Бобков О.В., з вимогами:

1) Визнати незаконним та скасувати наказ Мінюсту «Про задоволення скарги» №3504/5 від 19.08.2022.

2) Мінюсту забезпечити новий розгляд скарги ПрАТ «Росава» від 14.01.2022 №14-1-2022-3, зареєстрованої в Мінюсті 17.01.2022 за №СК-218-22, відповідно до чинного законодавства України.

3) Мінюсту усунути порушення прав та інтересів ОСОБА_1 шляхом внесення до ЄДР з 12.01.2022 запису щодо відомостей про ОСОБА_1 як чинного керівника ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ», обраного рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ», оформленого протоколом від 28.12.2021.

Заявник зазначає, що згідно з рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ», оформленим протоколом від 28.12.2021, та протоколами про підсумки голосування, заяви ОСОБА_1 як директора Товариства та підписаної цим визначеної законодавством реєстраційної форми нотаріусом Бобковим О.В. відповідно до відомостей ЄДР вчинено реєстраційну дію у ЄДР від 12.01.2022 №1003531070035000085 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», змінено керівника товариства, а саме включено відомості про ОСОБА_1 як керівника товариства.

Наказом Мінюсту «Про задоволення скарги» №3504/5 від 19.08.2022 на задоволення скарги ПрАТ «Росава» скасовано вказану реєстраційну дію у ЄДР.

Заявляючи про необхідність зупинення дії п. п. 1, 2, 4 наказу та заборони відповідним суб`єктам здійснювати в ЄДР реєстраційні дії на виконання п. п. 1, 2, 4 наказу до вирішення спору по суті, ОСОБА_1 зазначає, що оскаржуване рішення Мінюсту порушує його корпоративні права та інтереси, є безпідставним та незаконним втручанням у корпоративні відносини між АТ «Білоцерківська ТЕЦ» та ним ( ОСОБА_1 ) як керівником Товариства (директором), якого призначено рішенням позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Білоцерківська ТЕЦ» 28.12.2021.

ОСОБА_1 вважає, що опорюваний наказ Мінюсту фактично призводить до штучного та нічим не виправданого та неправомірного позбавлення його повноважень як голови правління та втручання у його діяльність керівника Товариства без жодних на те підстав, створює йому перешкоди у реалізації права на працю, яке гарантується ст. 43 Конституції України, завдає майнової шкоди у розмірі заробітної плати.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони до вирішення справи по суті державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань, нотаріусам, Мінюсту та його територіальним органам, комісіям, Офісу протидії рейдерству, технічним адміністраторам ЄДР, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, вчиняти в ЄДР реєстраційні дії на виконання п. п. 1, 2, 4 наказу Мінюсту «Про задоволення скарги» №3504/5 від 19.08.2022 до вирішення спору по суті. В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Суд зазначив, що заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений зокрема Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». У спорі про скасування наказу Мінюсту, прийнятого за наслідками розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції - щодо реєстраційної дії (відмови у її вчиненні) відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» вжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення дії наказу Міністерства юстиції України не допускається, оскільки цей захід не належить до вичерпного переліку видів заходів забезпечення позову згідно із ч. 1 ст. 137 ГПК України: прямо не передбачений ні процесуальним законом, ні іншим Законом України (міжнародним договором, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України), як цього вимагають положення п. 10 ч. 1 ст. 137 ГПК України.

Суд дійшов висновку про пов`язаність обраних заявником заходів забезпечення позову з предметом спору (майбутнього позову), ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову та невжиття відповідного заходу забезпечення позову, та вважав за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову частково та заборонити до вирішення справи по суті державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань, нотаріусам, Мінюсту та його територіальним органам, комісіям, Офісу протидії рейдерству, технічним адміністраторам ЄДР, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, вчиняти в ЄДР реєстраційні дії на виконання п. п. 1, 2, 4 наказу Мінюсту «Про задоволення скарги» №3504/5 від 19.08.2022, в т.ч. скасовувати реєстраційну дію у ЄДР від 12.01.2022 №1003531070035000085, окрім проведення скасування реєстраційних дій, що здійснюється на підставі рішення суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Міністерства юстиції України та узагальнення її доводів.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2023, Міністерство юстиції України звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити постанову, якою ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити повністю.

Скаржник вважає, що ОСОБА_1 не навів достатніх, належних та допустимих у розумінні ст. ст. 73, 77-79 ГПК України доказів вчинення відповідачем дій, направлених на порушення його майнових прав. Тому, з огляду на безпідставність та доказову необґрунтованість заяви про забезпечення позову, були відсутні підстави для її (заяви) задоволення.

Апелянт зазначає, що, задовольняючи подану заяву, суд фактично вирішив справу без її розгляду по суті заявлених вимог, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову за відсутності в т.ч. відповідних доказів, які свідчили би про очевидну протиправність рішення відповідача.

Крім того, на думку Мінюсту, заходи забезпечення позову, про які просить заявник, не відповідають процесуальним нормам, що регулюють спірні правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог немайнового характеру.

Позиції учасників справи.

Відзиви на апеляційну скаргу Мінюсту не надійшли.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» та узагальнення її доводів.

Також не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2023, ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вважає, що наведені ОСОБА_1 в обґрунтування заяви про забезпечення позову доводи є безпідставними та необґрунтованими; заявник не надав доказів на підтвердження обставин, покладених в обґрунтування поданої заяви.

Апелянт зазначає, що ОСОБА_1 приховав від суду всі обставини, які є суттєвими для вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову. Такими обставинами скаржник визначає, зокрема те, що 18.01.2022 відбулись позачергові загальні збори акціонерів ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ», на яких було прийнято в т.ч. рішення про припинення повноважень керівника (директора) ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» ОСОБА_1 та призначено ОСОБА_1 директором ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ». Тобто вказаним рішенням було припиненого повноваження ОСОБА_1 як попереднього керівника Товариства та призначено його ж новим керівником ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» та вчинено в ЄДР відповідну реєстраційну дію №1003531070038000085 від 18.01.2022.

Посилаючись на те, що ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» не брала участі у розгляді заяви в суді першої інстанції, Товариство просить встановити додатковий строк для подання доказів, які додаються до апеляційної скарги, та прийняти ці докази (копія протоколу позачерговий загальних зборів акціонерів ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» від 18.01.2022, посвідченого нотаріусом Бобковим О.В., зареєстрованого в реєстрі за №№103-108; витяг з ЄДР щодо ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» станом на 14.08.2023) до розгляду.

ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» подало доповнення до апеляційної скарги, у якому просило визнати зловживанням правами дії ОСОБА_1 щодо подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, за результатами розгляду якої було постановлено оскаржувану ухвалу; оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

В обґрунтування таких вимог ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» зазначає, що ОСОБА_1 , звернувшись із заявою про забезпечення позову, здійснив зловживання правами, оскільки подані ОСОБА_1 позовні заяви свідчать про подібність фактичних обставин у кількох справах та про те, що оскаржуються накази Мінюсту, якими задоволено скарги ПрАТ «Росава» та скасовано реєстраційні дії щодо внесення до ЄДР відомостей про ОСОБА_1 як керівника ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» та АТ «Білоцерківська ТЕЦ». На думку скаржника, відповідачем у справах за позовами ОСОБА_1 є Мінюст, а ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» безпідставно вказана ОСОБА_1 як відповідач, оскільки жодної вимоги до нього (Товариства) не заявлено.

До поданого доповнення ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» долучило копії висновків Мінюсту №№3503/5 та 3505/5 від 19.08.2022, копії позовних заяв та роздруківки ухвал Господарського суду міста Києва у справах №№910/12335/23, 910/12333/23, 910/12337/23, 910/12770/23, 910/12847/23, 910//13001/23.

Позиції учасників справи.

Відзиви на апеляційну скаргу ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» не надійшли.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023 для розгляду апеляційної скарги Мінюсту сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали по справі №910/12693/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Мінюсту на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 до надходження матеріалів оскарження ухвали у справі №910/12693/23.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 29.08.2023 для розгляду апеляційної скарги ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 31.08.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали у справі №910/12693/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 до надходження матеріалів оскарження ухвали у справі №910/12693/23.

11.09.2023 матеріали справи №910/12693/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 апеляційну скаргу Мінюсту на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 у справі №910/12693/23 залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Мінюсту на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 у справі №910/12693/23. Розгляд справи призначено на 30.10.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 апеляційну скаргу ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 у справі №910/12693/23 залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 у справі №910/12693/23. Повідомлено учасника справи, що розгляд апеляційних скарг ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» та Мінюсту на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 у справі №910/12693/23 буде здійснюватись в одному апеляційному провадженні. Розгляд справи призначено на 30.10.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 відкладено судове засідання на 22.11.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 повідомлено ПрАТ «Росава» та нотаріуса Бобкова О.В., що наступне судове засідання у справі відбудеться 06.12.2023.

Судове засідання 06.12.2023 не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги по місту Києву з 12:51 до 14:40.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 призначено судове засідання на 18.12.2023.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 271 ГПК України).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

12.01.2022 нотаріус Бобков О.В. на підставі рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль», оформленого протоколом від 28.12.2021 та протоколами про підсумки голосування, заяви ОСОБА_1 як директора Товариства та підписаної ним визначеної законодавством реєстраційної форми відповідно до відомостей ЄДР вчинив реєстраційну дію у ЄДР №1003531070035000085 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», змінено керівника Товариства, а саме включено відомості про ОСОБА_1 як керівника товариства.

На підставі Висновку Колегії Мінюст прийняв наказ «Про задоволення скарги» №3504/5 від 19.08.2022, яким:

1. Скаргу ПрАТ «Росава» від 14.01.2022 задоволено у повному обсязі.

2. Скасовано реєстраційну дію у ЄДР від 12.01.2022 №1003531070035000085 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену нотаріусом Бобковим О.В. щодо ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» (ідент. код юридичної особи 30664834).

3. Анульовано нотаріусу Бобкову О.В. доступ до ЄДР.

4. Виконання п. 2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству.

5. Виконання п. 3 наказу покладено на ДП «Національні інформаційні системи».

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, вимоги та обґрунтування якої наведені вище за текстом цієї постанови.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Стаття 137 ГПК України містить перелік заходів забезпечення позову.

Зокрема, відповідно до ч. 1 вказаної статті позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).

За ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні ст. 163 ГПК України.

Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред`явлення прозову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

Заходи забезпечення немайнового характеру спрямовані на покладення на відповідача чи інших осіб обов`язку вчинити активні дії чи утриматись від їх вчинення, не пов`язаних з передачею грошових сум чи майна. Аналогічний за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.04.2023 у справі №907/268/22.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову судом оцінюється обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 15.04.2022 у справі №904/7930/21).

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням майнових наслідків заборони відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії.

Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову з заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Висновок Верховного Суду у постанові від 21.08.2020 у справі №904/2357/20.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо (п. 1 ч. 1 ст. 138 ГПК України).

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника). Подібний за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.12.2021 у справі №910/10598/21.

При цьому у заяві про забезпечення позову до подання позовної заяви має бути зазначено підстави та предмет майбутнього позову, який має бути забезпечений судом.

Колегія суддів відзначає, що хоч ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» та Мінюст у поданих апеляційних скаргах просять скасувати оскаржувану ухвалу повністю, однак не наводять доводів щодо порушень, які були допущені судом першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог заяви про зупинення дії п. п. 1, 2, 4 наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» №3504/5 від 19.08.2022.

За таких підстав, з огляду на приписи ст. 269 ГПК України, апеляційний суд здійснює апеляційний перегляд оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційних скарг, зокрема, в частині, якою задоволено заяву ОСОБА_1 та заборонено державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, нотаріусам, Мінюсту та його територіальним органам, комісіям, Офісу протидії рейдерству, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, вчиняти в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань реєстраційні дії на виконання п. п. 1, 2, 4 наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» №3504/5 від 19.08.2022, до вирішення спору по суті.

Суд встановив, що ОСОБА_1 має намір звернутись до господарського суду з такими позовними вимогами: 1) визнати незаконним та скасувати наказ Мінюсту «Про задоволення скарги» №3504/5 від 19.08.2022; 2) Мінюсту забезпечити новий розгляд скарги ПрАТ «Росава» від 14.01.2022 №14-1-2022-3, зареєстрованої в Мінюсті 17.01.2022 за №СК-218-22, відповідно до чинного законодавства України; 3) Мінюсту усунути порушення прав та інтересів ОСОБА_1 шляхом внесення до ЄДР з 12.01.2022 запису щодо відомостей про ОСОБА_1 як чинного керівника ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ», обраного рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ», оформленого протоколом від 28.12.2021.

Таким чином, заявник - позивач за позовом, який буде подано, має намір оскаржити до суду наказ Мінюсту «Про задоволення скарги» №3504/5 від 19.08.2022 та зобов`язати останнього усунути порушення, допущенні оспорюваним наказом.

Отже, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, Офісу протидії рейдерству, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, вчиняти в ЄДР реєстраційні дії на виконання п. п. 1, 2, 4 наказу Мінюсту «Про задоволення скарги» №3504/5 від 19.08.2022, до вирішення спору по суті, співвідноситься із предметом спору.

Заборона державним реєстраторам вносити відповідні зміни до реєстру є тимчасовою та не має наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності Товариства. Тобто вжиття заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням прав позивача, пов`язаних із управлінням юридичною особою, забезпечують збалансованість інтересів сторін. Запроваджує законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду судом позову по суті за звичайною процедурою, а в разі задоволення позову сприятимуть ефективному захисту прав позивача в межах одного судового провадження без нових звернень до суду. Подібні за змістом правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 10.03.2021 у справі №922/2566/20, від 23.06.2021 у справі №920/26/21, від 10.09.2021 у справі №910/18567/20, від 22.10.2021 у справі №922/1659/21, від 19.11.2021 у справі №916/2009/21, від 15.04.2021 у справі №904/7930/21.

Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений зокрема Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справі №915/508/18, від 12.03.2020 у справі №916/3479/19, від 24.06.2020 у справі №902/1051/19, від 07.09.2020 у справі №904/1766/20.

Верховний Суд у постанові від 03.05.2021 по справі №906/781/21 зазначив, що постановляючи ухвалу про заборону відповідачу або третім особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

У цьому випадку заборона вчинення реєстраційних дій в ЄДР стосується лише виконання п. п. 1, 2, 4 наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» №3504/5 від 19.08.2022.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права (рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України»).

Вирішуючи справу «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008), Європейський Суд з прав людини зазначив, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.05.2019 у справі №911/1551/18.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним із позовною вимогою, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі №753/22860/17).

Оскільки у цій справі позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постановах Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №904/2285/19, від 16.03.2020 у справі №916/3245/19, від 21.10.2021 у справі №910/20007/20, від 30.06.2022 у справі №911/3616/21(911/184/22).

Виконання наказу Міністерства юстиції України №3504/5 від 19.08.2022 щодо скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проведені нотаріусом Бобковим О.В. щодо ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» Офісом протидії рейдерству може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача - ОСОБА_1 , якого обрано директором ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» на позачергових Загальних зборах акціонерів від 28.12.2021, за захистом яких він має намір звернутись до суду, у разі задоволення його позову.

На виконання вказаного наказу буде скасовано реєстраційну дію в ЄДР від 18.01.2022 №1003531070038000085 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену нотаріусом Бобковим О.В. щодо ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» і керівника Товариства ОСОБА_1 , що в подальшому у випадку задоволення позову останнього призведе до того, що заявник буде вимушений оскаржити інші реєстраційні дії, внесені в ЄДР, які будуть вчинені без його участі, а тому заявник не зможе захистити свої права, пов`язані із управлянням юридичною особою, в межах одного судового провадження.

До того ж скасування вказаних реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань може позбавити ОСОБА_1 , обраного рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» від 28.12.2022 директором Товариства, можливості діяти від імені Товариства, у т.ч. підписувати договори, бути представником в суді, вчиняти інші дії без довіреності від імені Товариства.

Частиною 7 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», в редакції Закону України №3103-ІХ від 03.05.2023, який набрав законної сили 22.07.2023, передбачено, що у разі визнання вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання реєстраційної дії Мінюст забезпечує відновлення попереднього становища, яке існувало до проведення такої реєстраційної дії, шляхом внесення відомостей до Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом (ч. 7 ст. 34 доповнено абз. 18 згідно із Законом №3103-ІХ від 03.05.2023).

Отже, невжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник, шляхом заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, нотаріусам, Мінюст та його територіальним органам, комісіям, Офісу протидії рейдерству, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, вчиняти в ЄДР реєстраційні дії на виконання п. п. 1, 2, 4 наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» №3504/5 від 19.08.2022, до вирішення спору по суті, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача - ОСОБА_1 , пов`язані з управлінням юридичною особою, за захистом яких він має намір звернутися до суду, у разі задоволення його позову.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про задоволення вимог заяви в цій частині, оскільки доводи заяви ОСОБА_1 щодо необхідності вжиття відповідного заходу з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову є обґрунтованими; у цьому випадку дотримано забезпечення збалансованості інтересів учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим задоволеним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, наміри заявити які у своїй заяві про забезпечення позову (до подання позовної заяви) навів заявник; імовірності утруднення виконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, пов`язаних із управлінням юридичною особою, у разі невжиття такого заходу.

Доводи апеляційних скарг ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» та Мінюсту вказаних висновків не спростовують.

Щодо доводів ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» про те, що наведені ОСОБА_1 в обґрунтування заяви про забезпечення позову доводи є безпідставними та необґрунтованими, оскільки заявник не надав доказів на підтвердження обставин, покладених в обґрунтування поданої заяви, колегія суддів зазначає таке.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 навів обставини щодо прийняття рішень позачерговими загальними зборами акціонерів ПрАТ «Білоцеркіська ТЕЦ», а також щодо вчинення нотаріусом реєстраційної дії, та надав копії документів на підтвердження таких обставин. Так само заявник надав копії документів, що стосуються скасування Мінюстом реєстраційної дії, вчиненої нотаріусом Бобковим О.В.

Наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги про ненадання ОСОБА_1 доказів на підтвердження обставин, покладених в обґрунтування поданої заяви.

Інші доводи скарги в цій частині спростовані вище за текстом цієї постанови.

Щодо доводів ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» про те, що ОСОБА_1 приховав від суду всі обставини, які є суттєвими для вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову (скаржник вважає, що це те, що 18.01.2022 відбулись позачергові загальні збори акціонерів ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ», на яких було прийнято в т.ч. рішення про припинення повноважень керівника (директора) ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» ОСОБА_1 та призначено ОСОБА_1 директором ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ»; тобто вказаним рішенням було припиненого повноваження ОСОБА_1 як попереднього керівника Товариства та призначено його ж новим керівником ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» та вчинено в ЄДР відповідну реєстраційну дію №1003531070038000085 від 18.01.2022), колегія суддів зазначає таке.

Предметом позову, про намір подати який повідомив ОСОБА_1 , є вимога про визнання незаконним та скасування наказу Мінюсту «Про задоволення скарги» №3504/5 від 19.08.2022, а також вимога до Мінюсту усунути порушення прав та інтересів ОСОБА_1 шляхом внесення до ЄДР з 12.01.2022 запису щодо відомостей про ОСОБА_1 як чинного керівника ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ», обраного рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ», оформленого протоколом від 28.12.2021.

Отже, предметом розгляду за цим позовом буде обґрунтованість вимог ОСОБА_1 щодо наказу Мінюсту «Про задоволення скарги» №3504/5 від 19.08.2022, який стосується реєстраційної дії, вчиненої нотаріусом Бобковим О.В. на підставі поданих йому ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» документів, в т.ч. рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ», оформленим протоколом від 28.12.2021, та протоколами про підсумки голосування.

Відповідно, обставини щодо позачергових зборів акціонерів ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ», які відбулись 18.01.2022, не мають вирішального впливу на обставини у справі, що розглядається, та не є предметом розгляду за поданою ОСОБА_1 заявою.

Щодо вимоги апеляційної скарги ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» визнати зловживанням правами дії ОСОБА_1 щодо подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, за результатами розгляду якої було постановлено оскаржувану ухвалу, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Використовуючи право на звернення із заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 виконав усі передбачені чинним процесуальним законодавством вимоги щодо її подання.

За ч. ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Подані ОСОБА_1 позовні заяви стосуються різних наказів Мінюсту, тобто предмет спору у кожній позовній заяві є різним, що само по собі свідчить про те, що хоч ці позови є подібними, але є різними. Позивач самостійно визначає відповідачів як осіб, до яких пред`являє позовні вимоги, кожен раз окремо для кожної позовної заяви.

Колегія суддів вважає, що в цьому конкретному випадку зловживання правом, про яке стверджує ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ», відсутнє.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль» та Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 у справі №910/12693/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 у справі №910/12693/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржників.

4. Справу №910/12693/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 22.12.2023.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді С.О. Алданова

В.А. Корсак