Справа № 152/1474/23

2-о/152/115/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 грудня 2023 року м. Шаргород

Справа №152/1474/23

Провадження №2-о/152/115/23

Шаргородський районний

суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Славінської Н.Л.,

з участю:

секретаря судового засідання Бабиної І.Д.,

заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту смерті під час виконання бойового (службового) завдання з відсічі військової агресії російської федерації, з участю заінтересованих осіб Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

встановив:

І. Стислий виклад позицій заявників та заінтересованих осіб

1. Виклад позиції заявників

20.10.2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Шаргородського районного суду з заявою (позовом) про встановлення факту смерті під час виконання бойового (службового) завдання з відсічі військової агресії російської федерації, з участю заінтересованих осіб Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 (а.с.1-12), яка ухвалою суду від 20.10.2023 року залишена без руху та встановлено заявникам строк для виправлення недоліків, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання даної ухвали (а.с.123-125).

30.10.2023 року заявник ОСОБА_1 подала до суду заяву про усунення недоліків заяви (а.с.127-128) та заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту смерті під час виконання бойового (службового) завдання з відсічі військової агресії російської федерації, з участю заінтересованих осіб Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , з виправленими недоліками (а.с.129-140).

У заяві з виправленими недоліками заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять встановити факт, що старший солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , старший радіотелефоніст відділення управління взводу управління бригадної артилерійської групи загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового (службового) завдання з відсічі військової агресії російської федерації в районі населеного пункту Роти, Бахмутського району Донецької області; допустити негайне виконання рішення у справі.

Обґрунтовуючи заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили, що заявник ОСОБА_1 є дружиною, а заявник ОСОБА_2 є неповнолітнім сином ОСОБА_4 , якого вважають загиблим ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового (службового) завдання з відсічі військової агресії російської федерації в районі населеного пункту Роти, Бахмутського району Донецької області при наступних обставинах.

24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан та, згідно з мобілізаційною директивою Головнокомандувача Збройних Сил України від 24 лютого 2022 року №32/321/501/13т, чоловіка та батька заявників ОСОБА_4 було мобілізовано 24 лютого 2022 року до Збройних Сил України.

Відповідно до витягів з Наказу №58 від 06 березня 2022 року, з Наказу №68 від 16 березня 2022 року та з Наказу №71 від 19 березня 2022 року командира військової частини НОМЕР_1 , 06 березня 2022 року солдата ОСОБА_4 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_4 , призначено на посаду сержанта резерву запасної роти, ВОС-616182А.

16 березня 2022 року солдата ОСОБА_4 , сержанта резерву запасної роти, у зв`язку із службовою необхідністю та підвищенням боєздатності підрозділів військової частини НОМЕР_1 , призначено на посаду старшого радіотелефоніста відділення управління взводу управління артилерійської групи.

19 березня 2022 року ОСОБА_4 прибув до складу сил військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 , які залучалися та брали безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

04 червня 2022 року, приблизно о 19:30 годині заявник ОСОБА_1 востаннє спілкувалася зі своїм чоловіком, а потім зв`язок з ним було втрачено, телефон весь час знаходився не в мережі, а його місцезнаходження стало невідоме.

11 червня 2022 року при телефонній розмові з командуванням Військової частини НОМЕР_1 заявнику ОСОБА_1 стало відомо, що старший радіотелефоніст відділення управління взводу управління бригадної артилерійської групи старший солдат ОСОБА_4 зник безвісти 08 червня 2022 року під час штурмових дій.

13 червня 2022 року вона звернулася до Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області з заявою про кримінальне правопорушення, зокрема, що під час здійснення військової агресії на території України, вчиненої з метою зміни меж території та державного кордону України, 08 червня безвісно зник її чоловік, ОСОБА_4 , який є військовослужбовцем Збройних Сил України та на момент зникнення перебував у с. Роти, Бахмутського району Донецької області.

За результатами розгляду її звернення було надано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст.115 КК України та внесено відповідні відомості про кримінальне правопорушення слідчим СВ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Оленюком М.О. 14 червня 2022 року за №12022020150000092.

21 червня 2022 року нею було отримано повідомлення №3341 Міністерства оброни України від 21 червня 2022 року про те, що старший радіотелефоніст відділення управління взводу управління бригадної артилерійської групи старший солдат ОСОБА_4 зник безвісти 08 червня 2022 року під час штурмових дій, авіаудару та артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Роти, Бахмутського району Донецької області, захищаючи волю та незламність України.

21 червня 2022 року у телефонній розмові з командуванням Військової частини НОМЕР_1 їй повідомили, що з метою з`ясування всіх обставин зникнення ОСОБА_4 у військовій частині НОМЕР_1 призначено службове розслідування, яке станом на день звернення не завершено.

Лише в вересні 2022 року нею було отримано копії документів службового розслідування по факту зникнення безвісти її чоловіка, а саме: копію Акту службового розслідування.

З Акту їй стало відомо, що, відповідно до вимог ст.85 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, розділу III Порядку проведення службового розслідування у ЗСУ, затвердженого наказом Міністерства України від 21 листопада 2017 року №608, наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21 червня 2022 року №1293 «Про призначення службового розслідування по факту зникнення безвісти військовослужбовця військової служби за мобілізацією старшого солдата ОСОБА_4 », на підставі рапорту підполковника ОСОБА_5 , командира мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , вхідний №7708 від 21 червня 2022 року, наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20 липня 2022 року №1724 «Про продовження строку службового розслідування, призначеного наказом командира війкової частини НОМЕР_1 від 21 червня 2022 року №1293», на підставі рапорту старшого лейтенанта ОСОБА_6 , заступника командира з морально-психологічного забезпечення 2 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , вхідний №10239 від 20 липня 2022 року, комісією у складі: голови комісії старший лейтенант ОСОБА_6 , заступник командира з морально-психологічного забезпечення 2 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , члени комісії: старший лейтенант ОСОБА_7 , офіцер резерву запасної роти військової частини НОМЕР_1 , капітан медичної служби ОСОБА_8 , офіцер медичної служби військової частини НОМЕР_1 , проведено службове розслідування з метою уточнення причин та умов, що сприяли зникненню безвісти військовослужбовця військової служби за мобілізацією, старшого солдата ОСОБА_4 , старшого радіотелефоніста відділення управління взводу управління бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 .

Службовим розслідуванням встановлено, що військовослужбовець військової служби за мобілізацією старший солдат ОСОБА_4 , старший радіотелефоніст відділення управління взводу управління бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти при виконанні службових (бойових) завдань, виконуючи завдання за призначенням по забезпеченню національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, в ході здійснення штурмових дій незаконними збройними формуваннями окупаційної влади російської федерації, під прикриттям артилерійського обстрілу, в районі населеного пункту Роти, Бахмутського району Донецької області, що мало місце 08 червня 2022 року в період часу з 09.30 години по 22.00 годину.

Відповідно до витягу з Журналу бойових дій управління бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 за 08 червня 2022 року встановлено, що 08 червня 2022 року з 09.30 години по 22.00 годину противник вів обстріл з напрямку населеного пункту Попасна в напрямок населеного пункту Роти, Бахмутського району Донецької області, з застосуванням 155 мм артилерії (40 пострілів), 122 мм (80 пострілів). Під час штурмових дій та артилерійського обстрілу зник безвісти старший солдат старший радіотелефоніст відділення управління взводу управління бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 . Військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом кевларовий). Здійснені пошукові заходи не дали результату.

За час проходження військової служби військовослужбовець військової служби за мобілізацією старший солдат ОСОБА_4 зарекомендував себе з позитивної сторони, з гідністю виконував свій конституційний обов`язок по захисту Батьківщини.

Беручи до уваги вищевикладене, військовослужбовець військової служби за мобілізацією, старший солдат ОСОБА_4 , старший радіотелефоніст відділення управління взводу управління бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти під час виконання завдань за призначенням, спрямованих на забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях. Проведеними пошуковими заходами встановити місце знаходження військовослужбовця, його тіла, або останків, не вдалося.

Причинами та умовами, що сприяли зникненню безвісти старшого солдата ОСОБА_4 є напад незаконних збройних формувань окупаційної влади російської федерації.

Службовим розслідуванням неправомірних дій ОСОБА_4 не встановлено.

Факт зникнення безвісти ОСОБА_4 підтверджується зібраними матеріалами, що були встановлені під час проведення службового розслідування та зазначені в Розділі 3 Акту службового розслідування.

Вказані обставини, які мали місце 08 червня 2022 року зі ОСОБА_4 , на думку заявників, вказують на те, що він зник безвісти при обставинах, що прямо загрожували йому смертю, і дають підстави вважати, що він загинув під час виконання бойового (службового) завдання з відсічі військової агресії російської федерації.

З метою з`ясування та встановлення місця знаходження свого чоловіка та отримання іншої інформації про нього, заявник ОСОБА_1 неодноразово зверталася за допомогою до відповідних державних та недержавних установ, волонтерів, народних депутатів, здійснювала пошуки шляхом моніторингу загальнодоступних інтернет-ресурсів.

Від волонтерів заявнику стало відомо, що в мережі Інтернет існують спільноти, які гуртуються та здійснюють допомогу в пошуку людей та/або інформації про них.

Заявником було знайдено групи в за стосунку Viber «Звернення ОП_300 МБр» та «Зниклі в Ротах 08.06.», в яких вона попросила допомоги в пошуках відомостей про чоловіка ОСОБА_4 , і через деякий час до неї звернувся військовослужбовець, який разом з чоловіком вів бойові дії, та повідомив жахливу новину про те, що чоловік загинув.

Зокрема 20 червня 2023 року ОСОБА_9 надав їй нотаріально засвідчені свідчення, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі населеного пункту Роти, Бахмутського району Донецької області ОСОБА_9 разом зі ОСОБА_4 вели бойові дії з відсічі військової агресії російської федерації. Під час відбиття чергової атаки російської армії, ОСОБА_4 отримав поранення. Останнє місце, де він бачив її чоловіка, був тунель під залізничним мостом, де на той час знаходилися інші поранені бійці, приблизно 20 осіб, які очікували на евакуацію. Невдовзі саме в це місце був нанесений авіаційний удар з прямим влучанням в тунель, та, нажаль, всі бійці, що знаходилися в тунелі, загинули, серед них і ОСОБА_4 . Після тих вибухів та подій він більше ОСОБА_4 в живих не бачив.

Також, в подальшому, при моніторингу загальнодоступних інтернет-ресурсів, було знайдено сайт «200 UA/ соm» з базою підтверджених вбитих українських військовослужбовців в Попасній та навкруги, а також в населених пунктах Бахмутського напрямку, та в вищезазначеній групі було розміщено фото посвідчення серії НОМЕР_2 від 20 вересня 2018 року її чоловіка ОСОБА_4 .

А в застосунку Telegram в групі « ІНФОРМАЦІЯ_5 », в якій були розміщені фото загиблих Українських військовослужбовців в населеному пункті Роти, при перегляді зазначених фото, нею на одному із фото було впізнано тіло чоловіка ОСОБА_4 по його особистих речах.

11 липня 2023 року з метою досудового отримання підтвердження факту смерті чоловіка ОСОБА_4 , маючи вказані вище докази, вона звернулася до Військової частини НОМЕР_1 з листом про підтвердження факту загибелі (смерті) останнього ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового (службового) завдання з відсічі військової агресії російської федерації в районі населеного пункту Роти, Бахмутського району Донецької області.

11 серпня 2023 року нею було отримано лист №11828 Військової частини НОМЕР_1 від 08 серпня 2023 року, в якому повідомили, що її чоловік старший солдат ОСОБА_4 з 08 червня 2022 року вважається зниклим безвісти під час виконання завдань за призначенням, спрямованих на забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації поблизу населеного пункту Роти, Бахмутського району Донецької області. По даному факту військовою частиною було проведено службове розслідування та дане розслідування завершено.

З метою встановлення місцезнаходження старшого солдата ОСОБА_4 проводяться розшукові заходи, але на момент опрацювання звернення, інформації щодо місця знаходження, документального підтвердження загибелі або потрапляння останнього в полон, на адресу військової частини не надходило.

При встановленні місцезнаходження, або отриманні іншої достовірної інформації відносно ОСОБА_4 її буде повідомлено додатково в установленому порядку.

Також з військової частини повідомили, що відповідно до законодавства України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні», факт смерті підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть за формою 106/о або фельдшерською довідкою про смерть за формою №106-1/о, виданими лікувальним закладом, рішенням суду про встановлення факту смерті чи оголошення особи померлою.

У разі відсутності медичного висновку щодо причини смерті чи відсутності медичної довідки, в якій констатується факт смерті та неможливості надання даних документів до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для проведення державної реєстрації смерті, справа про встановлення юридичного факту смерті особи, відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, вирішується в судовому порядку.

Впродовж всього часу, а саме з 08 червня 2022 року, понад 15 місяців будь-яких відомостей про перебування чоловіка та батька ОСОБА_4 , в полоні чи в будь-якому іншому місці, заявникам не надходило, на зв`язок останній не виходив, ніхто його живим не бачив.

На підставі зібраних доказів, фактичних обставин, які підтверджують, що обставини, які мали місце 08 червня 2022 року зі ОСОБА_4 , прямо вказують на те, що він зник при обставинах, що безпосередньо загрожували йому смертю, та дають підстави стверджувати про те, що останній загинув під час виконання бойового (службового) завдання з відсічі військової агресії російської федерації.

Заявник ОСОБА_1 зі ОСОБА_4 має трьох спільних дітей: неповнолітнього сина ОСОБА_10 , 2008 року народження, доньку ОСОБА_11 , 2000 року народження, доньку ОСОБА_12 , 1998 року народження.

У зв`язку зі смертю ОСОБА_4 , для можливості подальшої реалізації її та неповнолітнього сина прав щодо оформлення належних пенсій та виплат, пов`язаних з гарантіями, встановленими державою перед родиною військовослужбовця, який загинув під час виконання бойового завдання, є підтвердження факту смерті ОСОБА_4 .

Пунктом 1 ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Батьки ОСОБА_4 померли, що підтверджується відповідними свідоцтвами про смерть.

Таким чином, коло заінтересованих осіб, які можуть мати право на отримання соціальних виплат та пільг для членів сім`ї військовослужбовця складається з наступних осіб: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до положень ч.2 ст.49 ЦК України, актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи. А згідно з положеннями частин 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Частиною 1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» встановлено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я, або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час, або про оголошення її померлою.

Згідно з п.п.1 п.5 розділу III «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року за №52/5, підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть; лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою: рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю, або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку, внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Пунктом 2 ч.1 ст.317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Частиною 2 ст.293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

У відповідності до п.8 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про встановлення факту народження, або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, що також зазначено в ч.4 ст.317 ЦПК України.

У зв`язку з відмовою Військової частини НОМЕР_1 підтвердити факт смерті чоловіка та батька ОСОБА_4 , заявники вважають, що єдиним шляхом підтвердження факту смерті останнього є звернення із цією заявою до суду.

Заявники звертають увагу суду, що щодо побратима ОСОБА_4 ОСОБА_13 , який в той час перебував зі ОСОБА_4 в тунелі під залізничним мостом з іншими пораненими бійцями, котрі очікували на евакуацію, але невдовзі саме в цей тунель був нанесений авіаційний удар з прямим влучанням в тунель, згідно з рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 31 травня 2023 року у справі №694/721/23 було встановлено факт смерті та визнано померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 під час проходження військової служби під час виконання бойового завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області.

В судовому засіданні у вступному слові та в заключному слові заявник ОСОБА_1 підтримала заяву, зсилаючись на ті самі доводи, та просила встановити факт смерті її чоловіка, зокрема, що старший солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , старший радіотелефоніст відділення управління взводу управління бригадної артилерійської групи загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового (службового) завдання з відсічі військової агресії російської федерації в районі населеного пункту Роти, Бахмутського району Донецької області; звернути рішення до виконання та допустити негайне виконання рішення у справі.

При цьому, заявник ОСОБА_1 пояснила, що її чоловік ОСОБА_4 , який мав звання старшого солдата, виконував свій конституційний обов`язок та з першого дня повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, звернувся спершу в місцеву ТРО в м. Києві, здійснював захист міста, а з березня 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_6 був мобілізований та включений до складу Військової частини НОМЕР_1 , яка брала участь безпосередньо у бойових діях в Донецькій області, на Бахмутському напрямку. Перед виконанням доручених чоловікові бойових завдань останній щоразу їй телефонував і повідомляв, що деякий час не виходитиме на зв`язок. Але після виконання поставлених завдань виходив на зв`язок, розповідав про стан свого здоров`я, цікавився життям її та дітей. В одній із таких розмов він попрохав її надіслати йому через Нову пошту до одного з міст, поблизу якого проходив службу, кросівки, які вони спільно придбали йому у 2021 році, зсилаючись на те, що в кросівках йому буде легше виконувати поставлені перед ним командуванням військової частини завдання, та на те, що у військовому взутті у весняні та літні місяці йому було важко пересуватися з необхідною швидкістю. Вона виконала прохання чоловіка та надіслала йому кросівки, а також різні смаколики для його побратимів. 04.06.2022 року чоловік зателефонував їй та повідомив, що має виконувати завдання командування і деякий час зв`язку із ним не буде. Тоді відбулося останнє її спілкування з чоловіком, оскільки він на зв`язок вже не виходив, а телефон завжди знаходився не в мережі. У зв`язку із цим вона зверталася до командира військової частини, який телефоном повідомив, що чоловік вважається зниклим безвісти з 08.06.2022 року. Вона зверталася з численними зверненнями до прокуратури, до поліції, до Служби безпеки України, до народних депутатів, до Червоного Хреста з метою розшуку чоловіка, з`ясування того, чи не поранений, чи не перебуває в полоні. На свої звернення вона отримувала відповіді, що ні пораненим, ні в списках полонених ОСОБА_4 не перебуває. Через деякий час з нею по телефону зв`язався побратим чоловіка ОСОБА_9 , котрий повідомив, що особисто бачив загибель її чоловіка та інших побратимів ІНФОРМАЦІЯ_3 поблизу населеного пункту Роти, Бахмутського району Донецької області.

Крім того, у російських інтернет-ресурсах та у додатку Телеграм у одній із груп вона виявила фото загиблих Українських воїнів у тунелі під залізничним мостом поблизу населеного пункту Роти, де на одному з фото упізнала тіло чоловіка по особливостях тілобудови, по пальцях на руці, які в чоловіка були особливі через роботу на шахті і мали пошкодження нігтів, а також по тих кросівках, які надіслала йому за його ж проханням. Коли вона збільшила фото і показала його дітям, то останні підтвердили їй, що також упізнали батька серед загиблих Українських воїнів, а ще упізнали поруч з ним його флягу для води, з якою він ніколи не розлучався з тих пір, як служив у АТО, та син упізнав мобільний телефон батька. На російському сайті серед списків загиблих Українських воїнів вона знайшла фото та прізвище свого чоловіка, а також копію його посвідчення учасника бойових дій. Тому з цією інформацією повторно зверталася у правоохоронні органи, СБУ, у військову частину, щоб підтвердили загибель чоловіка. Але зі всіх державних органів та правоохоронних структур отримувала повідомлення, що її чоловік рахується зниклим безвісти. Військова частина надіслала їй висновок про службове розслідування, в ході якого не встановлено факту загибелі чоловіка, у зв`язку із чим останній вважається безвісти зниклим. При цьому, військовою частиною їй рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту смерті чоловіка в порядку, встановленому п.8 ст.315 ЦПК України.

У зв`язку із наведеним вона звернулася із цією заявою до суду у своїх та свого неповнолітнього сина інтересах, оскільки вони не мають можливості скористатися своїми сімейними, цивільними і соціальними правами, пов`язаними із смертю чоловіка та батька, зокрема: спадкування, отримання статусу членів сім`ї загиблого військовослужбовця, допомоги сім`ї загиблого військовослужбовця та інше.

Для оформлення необхідних документів для реєстрації смерті чоловіка та батька і отримання свідоцтва про смерть їм необхідно встановити даний факт, який має юридичне значення, і не може бути встановлений іншим шляхом, враховуючи, що тіло загиблого залишилося на окупованій російськими загарбниками території України.

Заявник ОСОБА_2 у вступному та в заключному слові підтримав подану матір`ю ОСОБА_1 в його інтересах заяву про встановлення факту загибелі його батька ОСОБА_4 , що мало місце 08.06.2022 року. На фото, які були знайдені його рідними в різних інтернет-ресурсах та соціальних мережах він упізнав тіло свого батька серед загиблих Українських воїнів. Батько загинув, боронячи Україну і українців від російських окупантів, тому має бути встановлений його статус як загиблого воїна, а не зниклого безвісти. Рішення суду про задоволення заяви його матері про встановлення факту загибелі батька внаслідок російського агресії, поданої також і в його інтересах, буде справедливим по відношенню до пам`яті про батька.

2. Виклад позицій заінтересованих осіб

Заінтересована особа Міністерство оборони України не направило свого представника для участі в судових засіданнях у цій цивільній справі, будучи належним чином повідомленим про дати, час та місце судових засідань (а.с.159, 202, 207).

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Панасюк В.М. (а.с.195), 27.11.2023 року надіслав на електронну адресу суду пояснення, що підписані кваліфікованим електронним підписом (а.с.192-194, 196).

Судовий розгляд у справі представник заінтересованої особи просить проводити у відсутності представника Міністерства оборони.

Крім того, у своїх письмових поясненнях представник Міністерства оборони Панасюк В.М. зазначив, що, відповідно до пункту 3 частини першої статті 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено докази, що підтверджують факт.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасника справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, п`ятої-шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як зазначено в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву з посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Тобто, відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює встановлення факту смерті особи.

Додатками до заяви про встановлення факту додано, крім іншого наступні письмові докази: копія Витягу з ЄРДР; копія Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; копія повідомлення Жмеринського РТЦК та СП про зникнення безвісти; копія сповіщення сім`ї (близьких родичів) зниклого безвісти; копія Акту службового розслідування по факту зникнення безвісти військовослужбовця військової служби за мобілізацією старшого солдата ОСОБА_4 , старшого радіотелеграфіста відділення управління взводу управління бригадної артилерії групи військової частини НОМЕР_1 ; копія Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.08.2022 року №1425 «Про результати службового розслідування по факту зникнення безвісти військовослужбовця військової служби за мобілізацією старшого солдата ОСОБА_4 ».

Зазначені письмові докази свідчать, що ОСОБА_4 зник безвісти за особливих обставини.

Правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, визначає Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» (надалі Закон №2505-VІІІ). Закон забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов`язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.

У статті 1 Закону №2505-VІІІ наведені наступні визначення: особа, зникла безвісти фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місцеперебування на момент подання заявником заяви про її розшук; особа, зникла безвісти за особливих обставин особа, зникла безвісти у зв`язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.

Згідно з положеннями статті 4 Закону №2505-VІІІ, особа набуває статусу такої, що зникла безвісти, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи безвісти та її розшук або за рішенням суду. Особа вважається зниклою безвісти до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом. Надання особі статусу зниклої безвісти відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством. Якщо особа, зникла безвісти, оголошена померлою, але її місцеперебування, місце поховання чи місцезнаходження її останків не встановлено, проведення розшуку такої особи в розумінні цього Закону не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження її останків.

Згідно з частиною другої статті 9 Закону №2505-VІІІ, особам, які зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, надаються гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та іншими актами законодавства України.

Нормами чинного цивільного законодавства України визначено підстави для оголошення особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом.

Так, частиною другою статті 46 ЦК України встановлено, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_4 зник безвісти в період дії воєнного стану на території України за обставин, які виникли в результаті повномасштабної війни російської федерації проти України, необхідно виходити з положень частини другої статті 46 ЦК України, якими встановлено строки, після спливу яких особа може бути оголошена померлою.

Заінтересована особа Військова частина НОМЕР_1 не направила свого представника для участі в судовому розгляді означеної цивільної справи, будучи належним чином повідомленою про дати, час та місце судового розгляду (а.с.160, 201, 208).

Представник Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_14 , що діє на підставі довіреності від 08.04.2023 року (а.с.185), 17.11.2023 року надіслав до Шаргородського районного суду заяву про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що Військова частина при розгляді заяви ОСОБА_1 покладається на вирішення суду (а.с.161).

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, будучи належним чином повідомленою про дати, час та місце судового розгляду (а.с.157, 200, 204).

10.11.2023 року на електронну адресу суду ОСОБА_2 надіслала заяву про розгляд означеної справи у її відсутності, у зв`язку із неможливістю прибути до суду; заяву ОСОБА_1 підтримує у повному обсязі та не заперечує щодо її задоволення з наведених у ній підстав (а.с.150).

Заінтересована особа ОСОБА_15 в судове засідання не прибула, будучи належним чином повідомленою про дати, час та місце судового розгляду (а.с.158, 200, 204).

23.11.2023 року ОСОБА_16 подала до Шаргородського районного суду заяву про розгляд означеної справи у її відсутності, у зв`язку із неможливістю прибути до суду; заяву ОСОБА_1 підтримує у повному обсязі та не заперечує щодо її задоволення з наведених у ній підстав (а.с.187).

ІІ. Заяви, клопотання учасників справи

1. Із заявою про встановлення факту заявник ОСОБА_1 подала клопотання про витребування доказів (а.с.13-14).

2. У судовому засіданні 30.11.2023 року заявник ОСОБА_1 заявила усне клопотання про допит в якості свідка ОСОБА_9 .

3. 10.11.2023 року на електронну адресу суду ОСОБА_2 надіслала заяву про розгляд означеної справи у її відсутності, у зв`язку із неможливістю прибути до суду; заяву ОСОБА_1 підтримує у повному обсязі та не заперечує щодо її задоволення з наведених у ній підстав (а.с.150).

4. Представник Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_14 , що діє на підставі довіреності від 08.04.2023 року (а.с.185), 17.11.2023 року надіслав до Шаргородського районного суду заяву про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що Військова частина при розгляді заяви ОСОБА_1 покладається на вирішення суду (а.с.161).

5. 23.11.2023 року заінтересована особа ОСОБА_16 подала до Шаргородського районного суду заяву про розгляд означеної справи у її відсутності, у зв`язку із неможливістю прибути до суду; заяву ОСОБА_1 підтримує у повному обсязі та не заперечує щодо її задоволення з наведених у ній підстав (а.с.187).

6. 27.11.2023 року представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Панасюк В.М. (а.с.195) надіслав на електронну адресу суду письмові пояснення на заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.192-194).

ІІІ. Процесуальні дії у справі

1. Відповідно до ухвали Шаргородського районного суду від 20.10.2023 року залишено без руху заяву (позов) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з участю заінтересованих осіб Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 про встановлення факту смерті під час виконання бойового (службового) завдання з відсічі військової агресії російської федерації та встановлено строк для виправлення недоліків у строк, що не може перевищувати десяти днів (а.с.123-125).

2. 31.10.2023 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту смерті під час виконання бойового (службового) завдання з відсічі військової агресії російської федерації, з участю заінтересованих осіб Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 ; відкрито провадження у порядку окремого провадження та призначено судове засідання на 30.11.2023 року; залучено до участі в справі в якості заінтересованих осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_17 ; запропоновано заінтересованим особам подати до суду письмові пояснення; задоволено клопотання заявника Слободян про витребування доказів та витребувано докази з Військової частини НОМЕР_1 (а.с.141-143).

3. В судове засідання, призначене на 30.11.2023 року, для розгляду справи по суті не прибули представники заінтересованих осіб Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 та заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_16 , у зв`язку із чим суд, не виходячи до нарадчої кімнати, відповідно до ч.4 ст.259 ЦПК України, постановив ухвалу про розгляд справи у відсутності зазначених учасників справи, враховуючи, що перешкод для розгляду справи немає та враховуючи подані заяви, клопотання заінтересованих осіб про розгляд справи у їх відсутності.

4. В судовому засіданні 30.11.2023 року суд, не виходячи до нарадчої кімнати, відповідно до ч.4 ст.259 ЦПК України, постановив ухвалу про задоволення клопотання заявника ОСОБА_1 про виклик для допиту в суді в якості свідка ОСОБА_9 , у зв`язку з чим відкладено судове засідання на 01.12.2023 року (а.с.198-199).

5. 01.12.2023 року судове засідання відкладено на 22.12.2023 року у зв`язку із неприбуттям учасників справи та свідка (а.с.203).

6. В судове засідання, призначене на 22.12.2023 року, для розгляду справи по суті не прибули представники заінтересованих осіб Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 та заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_16 , у зв`язку із чим суд, не виходячи до нарадчої кімнати, відповідно до ч.4 ст.259 ЦПК України, постановив ухвалу про розгляд справи у відсутності зазначених учасників справи, враховуючи, що перешкод для розгляду справи немає та враховуючи подані заяви, клопотання заінтересованих осіб про розгляд справи у їх відсутності.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, відомості про встановлений судом факт, мету встановлення факту, докази, на підставі яких суд установив факт

Вислухавши пояснення заявників, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_18 01.08.1997 року одружилася із ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 (а.с.19).

Заявник ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в сім`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (а.с.115).

Відповідно дост.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правовою основою введення воєнного стану єКонституція України, цей Закон та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (ст.2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Також, є загальновідомою та такою, що не потребує доказування за змістомст.82 ЦПК України, обставина, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1ст.106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану»в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває досі.

Згідно ізч.1 ст.293 ЦПК Україниокреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про

встановлення фактів, що мають юридичне значення (п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України).

Відповідно до вимог п.8 ч.1ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

З роз`яснень Верховного Суду України, що містяться в п.13постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»вбачається, що заяви про встановлення факту смерті особи в певний час розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Згідно з абзацом 2 ч.1ст.317 ЦПК України,заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Місце проживання (перебування) заявників зареєстроване в с. Деребчин Жмеринського району (колишня назва адміністративно-територіальної одиниці Шаргородський район) Вінницької області (а.с.18, 118).

З дублікату посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого Вінницьким облвійськкоматом 20.09.2018 року вбачається, що чоловік та батько заявників ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , учасник бойових дій (а.с.23).

З тимчасового посвідчення військовозобов`язаного за № НОМЕР_5 , виданого в/ч НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_4 призваний на дійсну військову службу ІНФОРМАЦІЯ_9 24.02.2022 року (а.с.179, 178 на звороті).

З довідки Військової частини НОМЕР_1 від 11.03.2022 року вбачається, що солдат ОСОБА_4 призваний на службу до вказаної частини по мобілізації з 06.03.2022 року (а.с.24).

Відповідно до витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.03.2022 року за №58, призначеного на посаду сержанта резерву запасної роти, ВОС-616182А ОСОБА_4 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження військової служби, відповідно до Мобілізаційної директиви Головнокомандувача Збройних Сил України від 24 лютого 2022 року №32/321/501/13т, та згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», з 06 березня 2022 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення, та призначено на посаду солдата (а.с.176, на звороті).

Згідно з витягом із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.03.2022 року за №68, увільнено з попередньої посади та призначено на посаду старшого радіотелефоніста відділення управління взводу управління бригадної артилерійської групи, солдата ОСОБА_4 , сержанта резерву запасної роти, ВОС-420842А (а.с.176).

Відповідно до витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.03.2022 року за №71, солдата ОСОБА_4 , старшого радіотелефоніста 3 відділення управління взводу управління бригадної артилерійської групи, визнано таким, що 19 березня 2022 року прибув до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; зараховано на котлове забезпечення з 20 березня 2022 року (а.с.34).

З витягу з Наказу командира 30 Окремої механізованої бригади від 19 квітня 2022 року за №34-рс, солдату, призваному по мобілізації ОСОБА_4 , старшому радіотелефоністу відділення управління взводу управління бригадної артилерійської групи присвоєно чергове військове звання старший солдат (а.с.177).

Під медичним наглядом в/ч НОМЕР_1 старший солдат за мобілізацією ОСОБА_4 , старший радіотелефоніст 3 відділення управління взводу управління бригадної артилерійської групи знаходиться з 2022 року; за медичною допомогою не звертався, що вбачається із медичної характеристики (а.с.180).

Із службової характеристики на старшого солдата ОСОБА_4 вбачається, що займана ним посада старший радіотелефоніст відділення управління взводу управління бригадної артилерійської групи Військової частини НОМЕР_1 , за час проходження служби на займаній посаді зарекомендував себе з позитивної сторони. До виконання службових обов`язків відносить відповідально. Під час безпосередньої участі в операції об`єднаних сил на території Донецької та Луганської області добросовісно виконував свої обов`язки згідно з займаною посадою, проявляв розумну ініціативу. Поставлені завдання виконує своєчасно та якісно, але потребує контролю старших начальників… (а.с.180, на звороті).

З довідки військової частини за №1274 від 05.07.2022 року вбачається, що старший солдат ОСОБА_4 в період з 10.03.2022 року по 08.06.2022 року брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування агресії російської федерації в Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів. Підстава: витяг із наказу командира оперативно-тактичного угруповання Північ (по стройовій частині) від 22.03.2022 року №56, витяг із наказу командира оперативно-тактичного угруповання Соледар (по стройовій частині) від 23.06.2022 року №13 (а.с.177, на звороті).

13.06.2022 року заявник ОСОБА_1 звернулася із заявою до ВП №2 Жмеринського РВП по факту зникнення її чоловіка ОСОБА_4 , у зв`язку із чим 14.06.2022 року внесено відомості до ЄРДР та розпочато кримінальне провадження №12022020150000092 за ч.1 ст.115 КК України (а.с.27).

Відповідно до повідомлення Військової частини НОМЕР_1 від 21.06.2022 року начальнику ІНФОРМАЦІЯ_10 , старший радіотелефоніст відділення управління взводу управління бригадної артилерійської групи Військової частини НОМЕР_1 , старший солдат ОСОБА_4 зник безвісти 08 червня 2022 року під час штурмових дій, авіаудару та артилерійського обстрілу поблизу н.п. Роти Бахмутського району Донецької області, захищаючи волю та незалежність України (а.с.25).

Із сповіщення Жмеринського РТЦК та СП Вінницької області, скерованого на адресу ОСОБА_1 вбачається, що її чоловік старший радіотелефоніст відділення управління взводу управління бригадної артилерійської групи Військової частини НОМЕР_1 , старший солдат ОСОБА_4 , зник безвісти 08 червня 2022 року під час штурмових дій, авіаудару та артилерійського обстрілу поблизу н.п. Роти Бахмутського району Донецької області, захищаючи волю та незалежність України (а.с.26).

Згідно ізнаказом №1293 від 21.06.2022 року командира в/ч НОМЕР_1 «Про призначення службового розслідування по факту зникнення безвісти військовослужбовця військової служби за мобілізацією старшого солдата ОСОБА_4 » та наказом командира цієї ж в/ч від 20.07.2022 року за №1969 «Про продовження строку службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 21 червня 2022 року №1293» проведено службове розслідування з метою уточнення причин та умов, що сприяли зникненню безвісти військовослужбовця військової служби за мобілізацією старшого радіотелефоніста відділення управління взводу управління бригадної артилерійської групи Військової частини НОМЕР_1 , старшого солдата ОСОБА_4 , що вбачається із відповідно Акту, Наказу (а.с.163-166, 168).

З Акту службового розслідування по факту зникнення безвісти військовослужбовця військової служби за мобілізацією старшого солдата ОСОБА_4 , старшого радіотелефоніста відділення управління взводу управління бригадної артилерійської групи Військової частини НОМЕР_1 від 12.08.2022 року вбачається, що 21 червня 2022 року від підполковника ОСОБА_5 , командира мотопіхотного батальйону в/ч НОМЕР_1 , надійшла доповідь по факту зникнення безвісти військовослужбовця військової служби за мобілізацією старшого солдата ОСОБА_4 , старшого радіотелефоніста відділення управління взводу управління бригадної артилерійської групи в/ч НОМЕР_1 , який 08 червня 2022 року, в ході здійснення штурмових дій незаконними збройними формуваннями окупаційної влади російської федерації, під прикриттям артилерійського обстрілу, зник безвісти в районі населеного пункту Роти, Бахмутського району, Донецької області. Здійснені пошукові заходи не дали результату, його місцезнаходження є невідомим і по даний час (п.2 Акту) (а.с.163-166).

Також, з Акту вбачається, що під час проведення службового розслідування встановлені такі факти: відповідно до витягу Журналу ведення бойових дій управління бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 за 08 червня 2022 року, з 09.30 по 22.00 08.06.2022 року противник вів обстріл з напрямку населеного пункту Попасна в напрямок населеного пункту Роти, Бахмутського району, Донецької області, з застосуванням 155 мм артилерії (40 пострілів), 122 мм (80 пострілів). Під час штурмових дій та артилерійського обстрілу зник безвісти старший солдат ОСОБА_4 , який перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет, кевларовий шолом). Здійснені пошукові заходи не дали результату (п.3.1. Акту).

27.06.2022 року з метою встановлення місця знаходження військовослужбовця ОСОБА_4 було надіслано відповідні запити за №3514 та №3515 до Центрального управління Служби безпеки України та Об`єданого центру з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб внаслідок збройної агресії російської федерації Служби безпеки України (п.3.4. Акту).

27 липня 2022 року з метою встановлення місця знаходження військовослужбовця ОСОБА_4 було надіслано запит за №4452 до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими (п.3.5. Акту).

З Акту також вбачається, що службовим розслідуванням встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_4 , старший радіотелефоніст відділення управління взводу управління бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти при виконанні службових (бойових) завдань, виконуючи завдання за призначенням по забезпеченню національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, в ході здійснення штурмових дій незаконними збройними формуваннями окупаційної влади російської федерації, під прикриттям артилерійського обстрілу, в районі населеного пункту Роти, Бахмутського району, Донецької області, що мало місце 08 червня 2022 року в період часу з 9.30 по 22.00 (п.3.5 Акту).

Проведеними пошуковими заходами встановити місцезнаходження вищевказаного військовослужбовця, його тіла або останків не вдалось (п.4.1 Акту).

Причинний зв`язок між діями військовослужбовця та подією, що трапилася: причинами та умовами, що сприяли зникненню безвісти старшого солдата ОСОБА_4 є напад незаконних збройних формувань окупаційної влади російської федерації. Службовим розслідуванням неправомірних дій вищевказаного військовослужбовця не встановлено (п.4.1. Акту).

З пункту 5 Акту вбачається, що службове розслідування вважається закінченим. Надано завдання начальнику відділення персоналу штабу в/ч НОМЕР_1 опублікувати як такого, що з 08 червня 2022 року зник безвісти, військовослужбовця військової служби за мобілізацією старшого солдата ОСОБА_4 , старшого радіотелефоніста відділення управління взводу управління бригадної артилерійської групи Військової частини НОМЕР_1 .

Обставини, викладені в Акті підтверджуються рапортом та доповіддю командира мотопіхотного батальйону в/ч НОМЕР_1 від 20.06.2022 року та ТВО Командира цієї в/ч (а.с.167 та на звороті); витягом з Журналу бойових дій за 08 червня 2022 року (а.с.169, на звороті); відповідними запитами до СБУ, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими (а.с.170-175); копіями пояснень командира взводу в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_19 , командира відділення цієї ж в/ч ОСОБА_20 (а.с.181-184).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.08.2023 року за №1425 визнано військовослужбовця ОСОБА_4 зниклим безвісти (а.с.44-48).

02.06.2023 року ОСОБА_4 набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, що вбачається із Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 19.06.2023 року №20230619-898 (а.с.29-30).

З повідомлення відділу цивільно-військового співробітництва штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, військовослужбовця ОСОБА_4 включено в Реєстр Національного інформаційного бюро, держателем якого є ДП «Український національний центр розбудови миру». Однак, перебування зазначеного військовослужбовця у полоні держави-агресора не підтверджено російською стороною та Міжнародним Комітетом Червоного хреста (а.с.71).

Вказана обставина також підтверджується повідомленням Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 28.11.2022 року, від 03.01.2023 року, від 16.06.2023 року (а.с.75, 81, 88).

З повідомлення Головного слідчого управління НПУ від 08.06.2023 року вбачається, що ОСОБА_4 оголошено в розшук як безвісти зниклого, відомості про що внесено до інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (а.с.84-85).

Об`єднаний центр з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України повідомив заявника ОСОБА_1 21.06.2023 року, що офіційні дані, які б підтверджували перебування в полоні військовослужбовця ОСОБА_4 , вказували на його місцезнаходження та стан здоров`я в Центрі відсутні (а.с.89-90).

08.09.2023 року Військова частина НОМЕР_1 повідомила заявника ОСОБА_1 про відсутність підстав для задоволення її заяви про підтвердження факту загибелі її чоловіка ОСОБА_4 та роз`яснила судовий порядок вирішення питання про встановлення факту смерті в порядку, передбаченому п.8 ст.315 ЦПК України (а.с.109-111).

Разом з тим, суд вважає, що у справі заявниками достатньо і належно доведений факт настання смерті ОСОБА_4 у н.п. Роти Бахмутського району Донецької області, що мала місце 08.06.2022 року у період часу з 09.30 години до 22 годинипід час здійснення штурмових дій незаконними збройними формуваннями окупаційної влади російської федерації, під прикриттям артилерійського обстрілу зі сторони противника.

Факт смерті військовослужбовця ОСОБА_4 підтверджуєтьсясукупністю доказів, що проаналізовані вище, а саме: Актом службового розслідування по факту зникнення його безвісти, з якого убачається, що ОСОБА_4 з 08.06.2022 року на зв`язок не виходив, зв`язок з ним відсутній, місцезнаходження його невідоме; повідомленнями Служби безпеки України, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими про те, що останній не перебуває у полоні держави-агресора, оскільки це не підтверджується ні російською стороною, ні Міжнародним Комітетом Червоного Хреста; сповіщенням, згідно з яким сім`ю сповіщено про те, що ОСОБА_4 зник безвісти під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій зі стримування військової агресії російської федерації в районі населеного пункту Роти, внаслідок авіаудару та артилерійського обстрілу противника і штурмових дій.

А також факт загибелі (смерті) військовослужбовця ОСОБА_4 підтверджується особистими показаннями про обставини смерті в судовому засіданні в якості свідка військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 , який був включений до її складу 26.02.2022 року та виключений зі списку в/ч 13.09.2023 року на підставі наказу №264, відомості про що зазначені у військовому квитку (а.с.210-211).

Так, військовослужбовець ОСОБА_9 показав, що після введення в Україні воєнного стану та проведення мобілізації він проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 . З 04.06.2022 року по 08.06.2022 року він зі своїми побратимами був направлений у зону бойових дій проти збройних сил російської федерації поблизу н.п. Роти, Бахмутського району. В цей же період разом з ним приймав участь у бойових діях проти збройних сил російської федерації і ОСОБА_4 , з яким він особисто був знайомий. Їх військова одиниця облаштувала укриття в бетонному тунелі під залізничним мостом, оскільки бетонна частина була достатньо товста, а також зверху був насип із щебеню. В цьому укритті вони зберігали все озброєння, а також там перебували поранені військовослужбовці, які очікували евакуації. 08.06.2022 року зранку були інтенсивні штурмові дії противника, які супроводжувалися артилерійськими обстрілами. Він періодично приходив в укриття під залізничним мостом для поповнення бойових припасів, які переносив своїм побратимам на позицію. Коли він вранці 08.06.2022 року прибіг в чергове у тунель під мостом за патронами, то побачив там ОСОБА_4 , який був поранений. Набравши патронів, він побіг на позицію. Через 20 хвилин після цього у тунель зверху був завданий авіаційний удар, а через 2-3 хвилини другий снаряд влучив у тунель, також розпочався обстріл, можливо з танку противника. Виникла пожежа всередині тунелю. Він побіг до тунелю, щоб подивитися, що із пораненими бійцями, яких під мостом було приблизно двадцять. Але ніхто із тих бійців, що знаходилися у тунелі, не вижив, в тому числі і ОСОБА_4 , оскільки він бачив тіло загиблого. Під час вказаного бойового зіткнення їх із військової одиниці залишилося лише три бійці. По рації вони зв`язалися з бойовим командиром, котрий наказав їм відходити на завчасно задане місце, оскільки прибуло підкріплення нових бійців, яких слід було доправити на бойові позиції. Коли вони повернулися до точки збору, то їх і новоприбулих бійців було розділено на три групи. Він у складі однієї групи пішов прикривати дорогу, а його побратим з позивним « ОСОБА_21 » із другою групою пішов на позиції, що знаходилися біля тунелю під залізничним мостом. Він вважав, що та група зможе забрати тіла загиблих бійців, але вказана група була обстріляна артилерією та танком противника і повернулася до місця збору з великими втратами. Після цього вони більше не повернулися на місце загибелі своїх побратимів. Тому тіла приблизно двадцяти загиблих бійців так і залишилися у тунелі під залізничним мостом. Він бачив тіло ОСОБА_4 без ознак життя, частково обгоріле, як і інших бійців. Ніхто з тих поранених бійців не вижив від обстрілів противника, в тому числі і ОСОБА_4 .

20.06.2023 року ОСОБА_9 надав і нотаріально засвідчену заяву-свідчення щодо обставин загибелі побратима ОСОБА_4 (а.с.98).

З Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22 грудня 2022 року (із змінами) вбачається, що, с. Роти Світлодарської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області (код НОМЕР_6 ) перебуває в тимчасовій окупації з 23.05.2022 року, коли виникли бойові дії, по даний час.

Заявник ОСОБА_1 суду пояснила, що усно зверталася до керівництва військової частини з приводу можливості самостійно евакуювати тіло загиблого чоловіка, але їй було роз`яснено про неприйнятність таких дій через постійне ведення бойових дій у вказаному напрямку.

Крім того, заявник ОСОБА_1 до заяви додала скріншоти з інтернет-сайту «200 UA/com», який, як вона вважає, створений у російській федерації, з яких вбачається, що вказаний сайт містить відомості про вбитих Українських військових в населених пунктах Бахмутського напрямку, і на його сторінках міститься персональне фото її чоловіка, саме таке, як у дублікаті посвідчення учасника бойових дій, вказані відомості про серію, номер та дату видачі посвідчення ОСОБА_4 , які відповідають дійсним даним, та вказано, що чоловік вбитий (а.с.102-103).

Суд дослідив вказані скріншоти як докази на предмет належності та достовірності, відповідно до вимог ст.ст.77, 79 ЦПК України і констатує, що хоча у суду відсутня інформація про власника інтернет-сайту, джерело походження розміщеної на ньому інформації, але інформація з особистими даними ОСОБА_4 відповідає тій інформації, яка надана військовою частиною на запит суду про проведення службового розслідування і містить таке саме фото військовослужбовця та відомості про номер і дату видачі посвідчення УБД, як і в матеріалах службової перевірки військової частини (а.с.102-103, 178).

Тому суд вважає, що вказана інформація з інтернет-сайту «200 UA/com», яка була відкрита у доступі для необмеженої кількості осіб у період, коли ОСОБА_1 здійснювала пошуки свого зниклого чоловіка, містить відомості про загибель ОСОБА_4 з достовірно вказаними даними посвідчення учасника бойових дій останнього та його персональне фото, є належним та достовірним доказом, оскільки є інформацією щодо предмета доказування та на її підставі суд може встановити дійсні обставини справи, а в сукупності з показаннями свідка ОСОБА_9 є достатнім доказом, оскільки дає підстави для висновку про загибель військовослужбовця ОСОБА_4 .

Всі ці докази в сукупності, на переконання суду, підтверджують факт смерті (загибелі) ОСОБА_4 під час виконання бойового завдання з відсічі військової агресії російської федерації в районі н.п. Роти, Бахмутського району, 08.06.2022 року, оскільки заявниками додано до заяви докази, які достовірно свідчать про смерть їх чоловіка та батька у певний час і за певних обставин, які беззаперечно загрожували йому загибеллю внаслідок штурмових дій противника, авіаудару та артилерійського обстрілу противником бетонного тунелю під залізничним мостом, який служив укриттям для поранених Українських бійців, в тому числі, і для ОСОБА_4 , котрі очікували на евакуацію з зони бойових дій.

Крім того, до заяви заявник додала фототаблиці з Телеграм-каналу «Ищи хохлов», який, як вона вважає, створений одним із незаконних військових формувань країни-агресора, у якому містилося відео, зроблене з тунелю під залізничним мостом поблизу н.п. Роти Бахмутського району російськими бойовиками, на якому вона серед вбитих Українських бійців впізнала свого чоловіка ОСОБА_4 по тілобудові, по вдягнутих на ноги кросівках, які вона йому придбала до війни, по пальцях на частково обгорілій руці, які мають свою особливість приплюснуті нігті (а.с.99-101).

Оцінивши фототаблиці з Телеграм-каналу «Ищи хохлов» на предмет їх належності, допустимості, достовірності, достатності як доказів, відповідно до вимог ст.ст.77, 78, 79, 80 ЦПК України, суд прийшов до переконання, що вони не відповідають вказаним вимогам, оскільки не дають підстав встановити дійсні обставини справи, не містять інформації щодо предмета доказування.

Як зазначає заявник ОСОБА_1 , отримати Акт про настання смерті чоловіка неможливо, оскільки тіло загиблого залишилося на окупованій території. Отримати свідоцтво про смерть чоловіка також неможливо, оскільки його смерть сталася під час бою на тимчасово окупованій(до цього часу) території України, на якій неможливо було забрати тіло, що підтверджується і показаннями свідка ОСОБА_9 , та отримати медичний документ.

Крім того, оскільки тіло її чоловіка ОСОБА_4 не було вивезене з території бойових дій в районі н.п. Роти, яке досі окуповане, видача лікарського свідоцтва про його смерть не здійснена, то це, у свою чергу, унеможливлює державну реєстрацію його смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану та видачу свідоцтва про смерть ОСОБА_4 .

У зв`язку із відсутністю свідоцтва про смерть ОСОБА_4 заявники не мають можливості скористатися своїми сімейними, цивільними і соціальними правами, пов`язаними із смертю чоловіка та батька, зокрема: спадкування, отримання статусу членів сім`ї загиблого військовослужбовця, допомоги сім`ї загиблого військовослужбовця, отримання пільг сім`ї загиблого військовослужбовця та інше.

Тому, для оформлення необхідних документів для реєстрації смерті чоловіка та батька заявників і отримання свідоцтва про смерть необхідно встановити даний факт, який має для них юридичне значення.

Частина 3ст.12 ЦПК Українипередбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч.ч.1-4ст.77 ЦПК України,належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частиною 1ст.81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6ст.81 ЦПК України,доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1ст.89 ЦПК України).

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ч.1 ст.69, ст.76 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3ст.294 ЦПК України, під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованихКонституцієюі законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Суд констатує, що в Акті службового розслідування по факту зникнення безвісти військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 , а також в Наказі про результати службового розслідування комісія та командування Військової частини зсилаються на те, що здійснювалися пошукові заходи вказаного військовослужбовця, які не дали результату, проте, не зазначають які, хто організовував пошукові захиди, хто брав у них участь, враховуючи, що за даними Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22 грудня 2022 року (із змінами) вбачається, що, с. Роти Світлодарської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області (код НОМЕР_6 ) перебуває в тимчасовій окупації з 23.05.2022 року, коли виникли бойові дії, по даний час.

Крім того, суд констатує, що за повідомленнями Служби безпеки України, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, ОСОБА_4 не перебуває у полоні держави-агресора, оскільки це не підтверджується ні російською стороною, ні Міжнародним Комітетом Червоного Хреста.

До того ж, суд бере до уваги і копію заяви-свідчення військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_9 , і його безпосередні показання в судовому засіданні в якості свідка щодо обставин смерті ОСОБА_4 , оскільки вони містять посилання на конкретні факти та обставини, якідають суду можливість дійти висновку про наявність підстав, які входять до предмету доказування, з приводу обстановки та причин загибелі ОСОБА_4 .

Згідно з ч.1ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»,державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації смерті є: 1) документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Згідно з вимогами пункту 1 ст.5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженихнаказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18.10.2000 року, підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затвердженанаказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затвердженанаказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 про результати службового розслідування від 12.08.2022 року №1425, зроблено висновок, що причиною зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_4 є напад незаконних збройних формувань окупаційної влади російської федерації, зокрема, їх штурмові дії під прикриттям артилерійського обстрілу з населеного пункту Попасна, який знаходиться на непідконтрольній Збройним Силам України території, в напрямку н.п. Роти Бахмутського району.

У листі-роз`ясненні Верховного Суду №985/0/208-21 від 22.04.2021 року зазначається, що звертатися спочатку до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану в межах території, підконтрольній владі України, та отримати письмову відмову не є обов`язковим.

За таких обставин, аналізуючи надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви, оскільки факт того, що ОСОБА_4 , громадянин України, загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , підтверджено обґрунтуванням у заяві, а також наданими доказами, атому в суду немає підстав ставити під сумнів достовірність та правдивість фактів, повідомлених заявником, підтверджених проаналізованими письмовими доказами та показаннями свідка.

Крім того, оцінюючи зазначені докази, суд, відповідно до ч.4ст.263 ЦПК України,керується висновками, викладеними у постановах Верховного Суду.

У відповідності до правового висновку, викладеного в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022 року в справі №490/6057/19-ц, встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця. Тобто, відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявника та членів сім`ї загиблого.

З урахуванням принципу верховенства права, беручи до уваги продовження військових дій, які відбуваються на території України, виходячи із засад справедливості та розумності, притаманних цивільному судочинству, суд вважає обґрунтованим ствердження заявників про об`єктивну неможливість отримати лікарське свідоцтво про смерть їх чоловіка та батька ОСОБА_4 у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.2ст.319 ЦПК України,рішення суду про встановлення факту, яке підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Враховуючи те, що заявники не мають можливості отримати свідоцтво про смерть чоловіка та батька, з метою захисту їх законних прав та інтересів, суд вважає за необхідне задовольнити заявлені вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виходячи з вимог п.8 ст.315 ЦПК України.

Встановлення факту смерті ОСОБА_4 , а саме його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання з відсічі військової агресії російської федерації в районі н.п. Роти, Бахмутського району, має для заявників юридичне значення, оскільки дозволяє реалізувати право на реєстрацію смерті чоловіка та батька заявників в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримати свідоцтво про смерть згідно з законодавством України.

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

Встановленим судом фактам відповідають цивільні правовідносини про встановлення факту, що має юридичне значення, які регулюються нормами ЦПК України.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у порядку окремого провадження.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3ст.294 ЦПК України, під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованихКонституцієюі законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання (ч.1 ст.316 ЦПК України).

Згідно з абзацом 2 ч.1ст.317 ЦПК України,заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів (ч.2 ст.319 ЦПК України).

Відповідно дост.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правовою основою введення воєнного стану єКонституція України, цей Закон та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (ст.2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації смерті є: 1) документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Згідно з вимогами пункту 1 ст.5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженихнаказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18.10.2000 року, підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затвердженанаказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затвердженанаказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

При обґрунтуванні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покликалися, крім вимог п.8 ст.315 ЦПК України, також і на вимоги п.9 ст.315 ЦПК України.

Так, відповідно до п.9 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю, або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку, внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Вказана норма не підлягає застосуванню при вирішенні заяви із даним предметом, оскільки ОСОБА_4 загинув у результаті виконання бойового завдання, даючи відсіч незаконним збройним формуванням окупаційної влади російської федерації, а не у результаті певного нещасного випадку, внаслідок надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру.

Крім того, заінтересована особа Міністерство оборони України, обґрунтовуючи письмові пояснення щодо заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покликається на вимоги ст.46 ЦК України, що стосується оголошення фізичної особи померлою.

Вказана норма не підлягає застосуванню до виниклих правовідносин, враховуючи, що заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про встановлення юридичного факту смерті особи під час виконання бойового (службового) завдання з відсічі військової агресії російської федерації, а не з заявою про оголошення їх чоловіка та батька ОСОБА_4 померлим.

VІ. Висновки суду

Аналіз перевірених і оцінених судом доказів переконує суд, що заявниками надано докази поза розумним сумнівом, які підтверджують факт смерті, а саме загибелі старшого солдата ОСОБА_4 , старшого радіотелефоніста відділення управління взводу управління бригадної артилерійської групи ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового (службового) завдання з відсічі військової агресії російської федерації в районі населеного пункту Роти, Бахмутського району Донецької області, що є підставою для задоволення заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.12.2022 року у справі справа №490/6057/19-ц, встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації.Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця. Тобто, відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявника, а саме: отримання загиблим статусу жертви міжнародного збройного конфлікту з подальшим отриманням членами сім`ї загиблого допомоги від гуманітарних організацій та можливості звернення членів сім`ї загиблого до міжнародних судів із відповідними вимогами.

Відтак, заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає завдоволенню.

При цьому, до вказаного висновку суд прийшов, виходячи не тільки із вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Ушаков та Ушакова проти України» від 18.06.2015 року (остаточне 18.09.2015 року), в пункті 78 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою…».

VІІ. Розподіл судових витрат

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при зверненні з цією заявою до суду не сплачували судовий збір, оскільки вони підлягають звільненню від сплати судового збору за подання до суду вказаної заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, поданої у зв`язку із збройною агресією російської федерації, на підставі п.21 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Так, п.21 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: заявники у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Витрати по сплаті судового збору слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293-294, 316, 317 ЦПК України, на підставі п.8 ч.1 ст.315, ст.319 ЦПК України, суд

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту смерті під час виконання бойового (службового) завдання з відсічі військової агресії російської федерації, з участю заінтересованих осіб Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що старший солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Білозерське Добропільського району Донецької області, громадянин України (відомості паспорта громадянина України: № НОМЕР_7 , виданий 09.11.2018 року органом 0540; РНОКПП НОМЕР_8 ), громадянин України, загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації в районі населеного пункту Роти Бахмутського району Донецької області.

Розподіл судових витрат

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання до суду заяви про встановлення факту смерті під час виконання бойового (службового) завдання з відсічі військової агресії російської федерації звільнити на підставі п.21 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Витрати по сплаті судового збору віднести на рахунок держави.

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).

Повне найменування (для юридичних осіб) та ім`я (для фізичних осіб) учасників справи:

- заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , уродженка с. Деребчин Шаргородського району Вінницької області, жителька АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_9 , виданий Шаргородським РВ УМВС України у Вінницькій області 09.06.1998 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 ;

- заявник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , уродженець с. Деребчин Шаргородського району Вінницької області, житель с. Деребчин Жмеринського району (колишня назва адміністративно-територіальної одиниці АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_11 , виданий 28.03.2022 року органом 0540, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_12 ;

- заінтересована особа Міністерство оборони України, відомості про місцезнаходження та ідентифікаційний код за ЄДРПОУ судом не зазначаються у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану внаслідок збройної агресієї російської федерації проти України;

- заінтересована особа Військова частина НОМЕР_1 , та ідентифікаційний код за ЄДРПОУ судом не зазначаються у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану внаслідок збройної агресії російської федерації проти України;

- заінтересована особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , уродженка с. Деребчин Шаргородського району Вінницької області, жителька АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_13 , виданий Шаргородським РС УДМС України у Вінницькій області 18.12.2014 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_14 ;

- заінтересована особа ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , уродженка с. Деребчин Шаргородського району Вінницької області, жителька АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_15 , виданий 23.06.2021 року органом 0540, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_16 .

Повне рішення складено 25.12.2023 року.

Суддя: