ф

РІШЕННЯ

Іменем України

20 грудня 2023 року

м. Київ

справа №990/186/23

адміністративне провадження № П/990/186/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді - Мартинюк Н.М.,

суддів - Єресько Л.О., Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Курбатової В.В.,

позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивачки - Огнев`юк Т.В.,

представника відповідача - Леошко Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень у частині та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог і предмет спору

25 серпня 2023 року ОСОБА_1 пред`явила позов до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі також - «ВККС України», «Комісія»), у якому просить Верховний Суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №37/зп-23 від 26 липня 2023 року в частині визнання, що зафіксоване під час складення кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24 червня 2019 року №107/зп-19, порушення Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, кандидатом на посаду судді з індивідуальним кодом 0045432 (зафіксовано 28 серпня 2019 року) є істотним та має наслідком визнання особи такою, що не склала кваліфікаційний іспит;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №39/зп-23 від 26 липня 2023 року в частині визнання порушення Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, кандидатом на посаду судді ОСОБА_1 є істотним та має наслідком визнання особи такою, що не склала кваліфікаційний іспит, а також затвердження результатів кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого загального суду, призначеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24 червня 2019 року №107/зп-19, згідно з додатком 4, а саме - зазначення в №з/п 66 навпроти прізвища, ім`я, по батькові ОСОБА_1 результату іспиту не складено; затвердження результатів кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого адміністративного суду, призначеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24 червня 2019 року №107/зп-19, згідно з додатком 5, а саме зазначення в №з/п 55 навпроти прізвища, ім`я, по батькові ОСОБА_1 результату іспиту не складено;

- зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України визнати ОСОБА_1 такою, що склала кваліфікаційний іспит, призначений рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24 червня 2019 року №107/зп-19, зі спеціалізації місцевого загального суду і зі спеціалізації місцевого адміністративного суду та зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України ОСОБА_1 включити до рейтингів кандидатів на посаду судді: місцевого адміністративного суду з результатами кваліфікаційного іспиту: бал тестування 88,875, бал практичного завдання 89,5, загальна кількість балів 178,375; місцевого загального суду з результатами кваліфікаційного іспиту: бал тестування 88,875, бал практичного завдання 103,5, загальна кількість балів 192,375, затвердженими рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №39/зп-123 від 26 липня 2023 року та зарахувати ОСОБА_1 до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевого адміністративного суду, місцевого загального суду.

Аргументи позивачки

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що вона була допущена до конкурсу на посаду судді місцевого суду, що оголошений рішенням ВККС України №28/зп-17 від 3 квітня 2017 року. Указує, що у межах цього конкурсу протягом 2017-2019 років вона успішно склала відбірковий іспит, пройшла спеціальну перевірку, спеціальну підготовку та виявила бажання складати кваліфікаційний іспит з двох спеціалізацій - місцевого загального суду та місцевого адміністративного суду. Зазначає, що процедура кваліфікаційного іспиту включала тестування та виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації. Вказує, що тестування вона пройшла успішно й була допущена до виконання практичних завдань.

У цьому контексті ОСОБА_1 зазначає, що першим вона виконала практичне завдання за спеціалізацію місцевого загального суду, що відбулося 27 серпня 2019 року і пройшло без зауважень до неї з боку ВККС України. Натомість 28 серпня 2019 року вона виконала практичне завдання за спеціалізацією місцевого адміністративного суду. Наприкінці цього іспиту представники Комісії склали стосовно неї протокол реєстрації порушення, що полягало у використанні (відкритті за допомогою офіційного веб-сайту Верховної Ради України) тексту рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2017 року у справі №6-рп/2007. Наголошує, що вона випадково відкрила це рішення за гіперпосиланням, яке містилося у статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», під час пошуку на дозволеному інтернет-ресурсі законів, якими вносилися зміни до цієї статті.

ОСОБА_1 указує, що надалі ВККС України прийняла рішення №37/зп-23 від 26 липня 2023 року, яким визнала зафіксоване порушення істотним та визнала її такою, що не склала кваліфікаційний іспит. Іншим рішенням №39/зп-23 від 26 липня 2023 року Комісія прийняла таке ж рішення та затвердила результати кваліфікаційного іспиту, згідно з яким вона не склала іспит за обома обраними спеціалізаціями.

На тлі цього ОСОБА_1 стверджує, що рішення відповідача від 26 липня 2023 року №37/зп-23 і №39/зп-23 у частині, які її стосуються, прийняті протиправно, необґрунтовано, не у спосіб, передбачений законом, з порушеннями принципу участі у прийнятті рішення і принципів рівності перед законом та пропорційності.

Позицію про необґрунтованість оскаржених рішень ОСОБА_1 мотивує тим, що Комісія: (а) не врахувала факту, що модельна справа, на основі якої виконувалося практичне завдання зі спеціалізації адміністративного суду, містила посилання на три рішення Конституційного Суду України (від 17 липня 2018 року, від 26 грудня 2011 року, від 25 січня 2012 року) і відкриття інших рішень Конституційного Суду України не мало ніякого впливу на результати її іспиту; (б) не врахувала того факту, що у протоколі відсутній час порушення, а з роздруківки з веб-браузеру видно, що рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2017 року у справі №6-рп/2007 було відкрите о 15:19 год, тобто після закінчення часу на написання практичного завдання; (в) не врахувала її пояснення про випадкове відкриття цього рішення і невикористання його під час виконання практичного завдання; (г) не надала аргументів з приводу того, чому зафіксоване порушення є істотним і як воно вплинуло на перебіг іспиту.

Також ОСОБА_1 відстоює думку про необґрунтованість заборони використовувати рішення Конституційного Суду України під час виконання практичного завдання. Мотивує цю думку відсутністю прямої нормативної заборони і неможливістю створення Конституційним Судом України прецеденту як рішення суду у конкретній справі, що визнається обов`язковим під час розгляду судами в майбутньому аналогічних спорів. Додає, що випадкове відкриття нерелевантного рішення не надає кандидату переваг і не може вважатися істотним порушенням правил складення іспиту.

Крім цього, ОСОБА_1 доводить, що Комісія, приймаючи рішення в оскарженій частині, діяла не у спосіб, передбачений законом, та поза межами наданих їй повноважень. Ці доводи позивач мотивує тим, що законодавець визначив єдину підставу вважати особу такою, що не склала кваліфікаційний іспит, - набрання менше 75 відсотків максимально можливого кваліфікаційного іспиту. Наголошує, що вона подолала цей поріг по обом спеціалізаціям. Вважає, що норми Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, якими керувалася Комісії при прийнятті оскаржуваного рішення (пункт 18 розділу ІV, пункт 12 розділу VІ), щодо визнання особи, яка вчинила істотне порушення, такою, що не склала кваліфікаційний іспит, суперечать вимогам спеціального закону та не можуть бути застосовані.

Крім цього, ОСОБА_1 доводить, що Комісія, приймаючи рішення в оскарженій частині, порушила її право на участь у процесі прийняття рішення, оскільки не повідомила її про дату, час та місце проведення засідання. Стверджує, що це порушення вплинуло на її можливість безпосереднього надання пояснень по суті виявлених порушень, аргументування своєї позиції, участі у дослідження доказів та можливість визнання Комісією неістотним порушення чи узагалі відсутність його як такого.

Крім цього, ОСОБА_1 доводить, що Комісія, приймаючи рішення в оскарженій частині, не забезпечила пропорційності між виявленим порушенням та його негативними наслідками і допустила порушення принципу рівності перед законом та її дискримінацію. Ці доводи позивач мотивує тим, що інкриміноване їй порушення було виявлено під час виконання практичного завдання зі спеціалізації адміністративного суду, однак Комісія застосувала негативні наслідки і щодо практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду, яке попередньо пройшло без зауважень. Своєю чергою, нерівність у ставленні позивачка пояснює тим, що було 20 осіб, які складали кваліфікаційний іспит з кількох спеціалізацій і по одній чи кількох з них не набрали 75% максимально можливого балу, проте Комісія рішенням від 26 липня 2023 року №37/зп-23 визнала їх такими, що склали іспит по тій одній спеціалізації, де вони подолали цей поріг. Позивач вважає, що у цьому випадку Комісія допустила різне трактування норм Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді щодо кандидатів, які набрали менше 75% максимально можливого балу за однією спеціалізацією, та кандидатів, щодо яких складено протокол реєстрації порушення за однією спеціалізацією, та застосували до них різні правові наслідки.

На цій основі ОСОБА_1 доводить, що рішення Комісії №37/зп-23 від 26 липня 2023 року та похідне від нього рішення №39/зп-23 від 26 липня 2023 року у частині, що стосується її, є протиправним і має бути скасоване.

Стосовно обрання ефективного способу захисту, то ОСОБА_1 зазначає, що Закон України «Про судоустрій та статус суддів» та Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді не передбачають повторного розгляду питання щодо складеного протоколу порушення під час кваліфікаційного іспиту, оскільки результати такого вже декодовані, у тому числі й результати кандидата, стосовно якого складений протокол.

Водночас ОСОБА_1 наголошує, що Закон України «Про судоустрій та статус суддів» визначив єдиний випадок, коли кандидат вважається таким, що не склав кваліфікаційний іспит: якщо набрав менше 75% максимально можливого балу за іспит.

ОСОБА_1 , покликаючись на приписи частини десятої статті 78 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» і те, що вона набрала більше 75% максимально можливого балу за кваліфікаційний іспит, доводить, що ефективним способом судового захисту її прав та інтересів є: визнання її особою, яка склала кваліфікаційний іспит за обома спеціалізаціями; зобов`язання Комісії включити її до рейтингів кандидатів на посаду судді за такими спеціалізаціями; зобов`язання Комісії зарахувати її до резерву на заміщення вакантних посад суддів за цими ж спеціалізаціями.

У судовому засіданні ОСОБА_1 просила позов задовольнити.

Аргументи відповідача

У відзиві ВККС України просить відмовити у задоволенні позову (том 1, а.с.197 - том 2 а.с.51).

Позиція Комісії полягає в тому, що допущене позивачкою порушення є проявом якостей, які несумісні зі статусом майбутнього судді і негативно впливають на перебіг усього кваліфікаційного іспиту незалежно від його етапу та ставлять під обґрунтований сумнів питання її доброчесності. Тому Комісія відстоює позицію про те, що допущене порушення є істотним та слугує безумовною підставою для припинення участі позивачки у кваліфікаційному іспиті і визнання її такою що не склала цей іспит, у відповідності до підпункту 5 пункту 12 розділу VI Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, затвердженого рішення Комісії від 3 жовтня 2018 року №211/зп-18.

Комісія стверджує, що під час ухвалення оскаржуваних рішень здійснила аналіз усіх обставин справи.

Стосовно зафіксованого часу відкриття рішення Конституційного Суду України (15:19 год), то Комісія стверджує, що ОСОБА_1 допустила порушення під час виконання практичного завдання, а час 15:19 год - це час останнього відкриття зазначеного рішення, коли уповноважений працівник Комісії здійснив перехід на нього задля фіксації порушення і друку рішення.

Стосовно питання вмотивованості оскаржуваних рішень, то Комісія зазначає, що її мотивація полягала у виявленні теоретичних знань і рівня професійного підготовки кандидатів на посаду судді та завершення чергового етапу добору. Водночас указує, що обов`язок Комісії наводити підстави ухвалення рішення або мотиви, з яких Комісія дійшла відповідних висновків, не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент, а межі цього обов`язку можуть бути різними у залежності від характеру рішення.

Стосовно питання участі позивачки у прийняття оскаржуваних рішень, то Комісія зазначає, що інформація про її засідання й порядок денний на 26 липня 2023 року були оприлюдненні завчасно і для повідомлення позивачки про це за допомогою поштового зв`язку у Комісії не було обов`язку й потреби.

Стосовно питання забезпечення рівності і недискримінації кандидатів, то Комісія вказує, що зафіксований факт порушення кандидатом правил складання іспиту може бути підставою для ухвалення рішення про визнання його таким, що не склав іспит за будь-якою обраною або всіма спеціалізаціями в цілому. Також зазначає, що свідоме нехтування, зневажливе або недбале ставлення кандидата до правил, визначених цим Положенням про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, затвердженого рішенням Комісії від 3 жовтня 2018 року №211/зп-18, несумісне зі статусом майбутнього судді і має негативний вплив на весь перебіг кваліфікаційного іспиту. На цій основі стверджує про дотримання принципу рівності всіх учасників добору.

Стосовно вимоги позивачки про зобов`язання ВККС України включити її до рейтингів на посаду судді за обраними спеціалізаціями та зарахування її до резервів на заміщення вакантних посад суддів, то Комісія наголошує на належності цих питань до її виключних дискреційних повноважень і неприпустимості втручання суду у її компетенцію.

Зрештою Комісія наголошує на відсутності процедурних порушень з її боку і підкреслює те, що позивачка не оскаржує у судовому порядку питання законності норм Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, затвердженого рішенням Комісії від 3 жовтня 2018 року №211/зп-18.

На цій основі ВККС України відстоює позицію про дотримання нею вимог, установлених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, під час ухвалення оскаржених рішень.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Клопотання сторін та процесуальні дії у справі

25 серпня 2023 року для розгляду цієї справи протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) Мартинюк Н.М., судді Єресько Л.О., Жук А.В., Мельник-Томенко Ж.М., Соколов В.М. (том 1, а.с.185-187).

28 серпня 2023 року Верховний Суд відкрив провадження у цій справі та призначив її до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 11:30 год 27 вересня 2023 року (том 1, а.с.188-191).

27 вересня 2023 року Суд задовольнив клопотання позивачки про витребування доказів від ВККС України (том 2, а.с.63-65). ВККС України виконала цю ухвалу частково, надавши один з двох доказів, що були витребувані судом (том 2, а.с.72-83).

17 жовтня 2023 року Суд повторно витребував у ВККС України ненаданий нею доказ (том 2, а.с.91-93). Комісія виконала цю ухвалу повністю, надавши відповідний доказ (том ДСК, а.с.1-26).

Установлені у справі обставини та зміст спірних правовідносин

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України та мешкає у місті-герої Миколаєві (том 1, а.с.15-18).

3 квітня 2017 року ВККС України ухвалила рішення №28/зп-17, яким оголосила добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 600 прогнозованих вакантних посад суддів місцевого суду (том 1, а.с.19-24).

ОСОБА_1 була допущена до участі у цьому доборі.

6 грудня 2017 року ВККС України ухвалила рішення №127/зп-17, яким визнала ОСОБА_1 такою, що успішно склала відбірковий іспит, та попередньо допустила її до наступного етапу добору (том 1, а.с.33-36).

7 червня 2018 року ВККС України ухвалила рішення №249/дс-18, яким визнала ОСОБА_1 такою, що за результатами спеціальної перевірки відповідає вимогам, установленим Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року, до кандидата на посаду судді (том 1, а.с.37).

1 серпня 2018 року ВККС України ухвалила рішення №184/зп-18 про направлення ОСОБА_1 для проходження спеціальної підготовки в Національній школі суддів України протягом дев`яти місяців у числі 386 кандидатів на посаду судді, які беруть участь в оголошеному рішенням Комісії від 3 квітня 2017 року №28/зп-17 доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду як особи, які не мають трирічного стажу роботи на посаді судді (том 1, а.с.38).

Після проходження ОСОБА_1 спеціальної підготовки в Національній школі суддів України з 27 серпня 2018 року до 24 травня 2019 року до ВККС України були направлені матеріали для складання нею кваліфікаційного іспиту (том 1, а.с.199).

24 червня 2019 року ВККС України ухвалила рішення №107/зп-19 про призначення кваліфікаційного іспиту в межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 3 квітня 2017 року №28/зп-17, та визначила черговість етапів його проведення:

- перший етап - складення письмового анонімного тестування провести 25, 26, 29- 31 липня та 1 серпня 2019 року о 10 год 00 хв;

- другий етап - виконання анонімного письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду провести 2, 7, 12, 15, 20 та 27 серпня 2019 року о 10 год 00 хв;

- третій етап - виконання анонімного письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду провести 5, 8, 13, 16, 21 та 28 серпня 2019 року о 10 год 00 хв;

- четвертий етап - виконання анонімного письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду провести 6, 9, 14, 19, 22 та 29 серпня 2019 року о 10 год 00 хв.

Цим же рішенням ВККС України вирішила:

- допустити до складення іспиту 370 кандидатів на посаду судді, у тому числі й ОСОБА_1 , та визначила їм графік проведення іспиту згідно з додатком 1;

- допустити до виконання практичного завдання кандидатів на посаду судді, які успішно складуть письмове анонімне тестування під час кваліфікаційного іспиту;

- встановити, що виконання практичного завдання здійснюватиметься із використанням комп`ютерної техніки.

Пункт 66 додатку 1 до вказаного рішення визначав графік складення кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 :

- письмове анонімне тестування: 1 серпня 2019 року;

- анонімне практичне завдання зі спеціалізації загального суду: 27 серпня 2019 року;

- анонімне практичне завдання зі спеціалізації адміністративного суду: 28 серпня 2019 року (том 1, а.с.40-43).

9 липня 2019 року о 17:23 год на старій версії свого веб-сайту ВККС України розмістила повідомлення із заголовком «Стосовно кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду», що стосувалося дати, місце й правил складання іспиту (том 1, а.с.238-247).

У цьому повідомленні ВККС України, серед іншого, зазначила про таке:

Під час виконання практичного завдання дозволяється використання виключно таких нормативно-правових актів і лише на паперових носіях видавничого тиражування: законів, кодексів, зокрема коментованих, постанов пленумів, а також рішень Європейського суду з прав людини.

Порушення цілісності видавничого тиражування нормативно-правових актів до та/або під час виконання практичного завдання не допускається.

Забороняється використання, зокрема, таких джерел інформації:

- текстів судових рішень за результатами розгляду судами України справи по суті;

- інформаційних листів;

- аналітики розгляду справ судами України;

- збірників постатейних покажчиків правових позицій;

- науково-методичної літератури.

Для виконання практичного завдання ноутбук кожного кандидата матиме доступ виключно до таких офіційних вебсайтів:

1) Європейського суду з прав людини (https://ІНФОРМАЦІЯ_5);

2) Верховної Ради України (https://rada.gov.ua);

3) ЛІГА:ЗАКОН (https://ligazakon.net) - використання системи аналізу судових рішень «VERDICTUM» суворо заборонено.

Доступ та використання інших ресурсів не дозволяється!

Після оголошення про завершення відведеного для практичного завдання часу кандидат зобов`язаний невідкладно припинити роботу над його виконанням, прибрати руки з клавіатури ноутбука та маніпулятора миші, залишатися за робочим місцем й очікувати, поки уповноважені представники зберуть екзаменаційні матеріали.

Зошит для виконання практичного завдання є паперовим документом, що формується після завершення відповідного етапу іспиту шляхом тиражування уповноваженим представником надрукованого кандидатом тексту та його скріплення із попередньо заповненою титульною сторінкою зошита для виконання практичного завдання .

1 серпня 2019 року ВККС України ухвалила рішення №141/зп-19 про затвердження декодованих результатів складеного кандидатами письмового анонімного тестування під час кваліфікаційного іспиту, згідно з яким ОСОБА_1 отримала 88,875 балів та була допущена до виконання анонімних письмових практичних завдань (том 1, а.с.44-47).

27 серпня 2019 року ОСОБА_1 узяла участь у виконанні практичного завдання кандидатів на посаду судді зі спеціалізації місцевого загального суду (код з виконання практичного завдання: 0070394).

28 серпня 2019 року ОСОБА_1 узяла участь у виконанні практичного завдання кандидатів на посаду судді зі спеціалізації місцевого адміністративного суду (код з виконання практичного завдання: 0045432) (том 1, а.с.234-235).

Перед виконанням практичного завдання ОСОБА_1 ознайомилася із загальними правилами його виконання (том 1, а.с.234-237). Ці правила передбачали, зокрема, таке:

На етапі виконання практичного завдання дозволяється на спеціального призначеному ноутбуці у відкритих джерелах (ІНФОРМАЦІЯ_5; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та/або у власних паперових носіях видавничого тиражування використовуватися ВИКЛЮЧНО такі нормативно-правові акти:

1) закони, зокрема коментовані;

2) кодекси, зокрема коментовані;

3) постанови пленумів;

4) рішення Європейського суду з прав людини.

Використання будь-яких інших джерел заборонено! .

28 серпня 2019 року іспит тривав з 9:55 год до 14:55 год (том 1, а.с.219, 232).

Для написання анонімного практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду ОСОБА_1 був виданий Зошит із практичним завданням (модельна справа) (том ДСК, а.с.2-25).

Результат виконання практичного завдання ОСОБА_1 виклала у Зошиті для виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду (код 0045432) (том 2, а.с.73-81).

Цей зошит являє собою описову, мотивувальну та резолютивну частини рішення суду у модельній справі і містить посилання на такі рішення Конституційного Суду України: від 17 липня 2018 року №6-р/2018; від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011; від 25 січня 2012 року №3-рп/2012.

28 серпня 2019 року о 16:14 год уповноважені представники ВККС України, у межах виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду, склали Протокол реєстрації порушень стосовно учасників іспиту з індивідуальними кодами: 0005637; 0076518; 0040827; 0045432 (том 1, а.с.173-180, 218-232).

Згідно з цим Протоколом, датою порушення є 28 серпня 2019 року; час порушення не вказаний, у відповідній графі проставлені прочерки.

Зміст порушення міститься на окремому аркуші (додаток 1 до Протоколу), який містить таку інформацію:

«Час початку виконання 28.08.2019 анонімного письмового практичного завдавання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду під час кваліфікаційного іспиту: 09 год 55 хв.

Кількість учасників вказаного іспиту: 51.

Підпунктом 5 підпункту 17.1 пункту 17 розділу IV Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, затвердженого рішенням Комісії від 03.10.2018 №211/зп-18 (зі змінами, далі - Положення), учасник має право на використання під час виконання практичного завдання виключно таких нормативно-правових актів: закони, кодекси, зокрема коментовані, постанови пленумів, а також рішення Європейського суду з прав людини.

Підпунктом 5 підпункту 17.2 пункту 17 розділу IV Положення учасникам заборонено використовувати під час виконання практичного завдання джерела інформації на паперових або електронних носіях, не передбачених підпунктом 5 підпункту 17.1 цього пункту;

Також на офіційному веб-сайті Комісії було завчасно розміщено конкретизований перелік заборонених для використання джерел інформації, яким публічно повідомлено про заборону використовувати під час виконання практичного завдання тексти судових рішень за результатами розгляду судами України справи по суті.

Окрім того, безпосередньо перед початком виконання практичного завдання уповноважений представник Комісії нагадав усім учасникам іспиту про заборону шукати та відкривати тексти рішень Конституційного Суду України.

Уповноваженим представником Комісії під час виконання вказаного вище практичного завдання зафіксовано використання (відкриття за допомогою офіційного веб-сайту Верховної Ради України) тексту рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018 (далі - рішення) такими учасниками іспиту:

1) індивідуальний код: 0005637, час порушення: 11 год 51 хв (текст рішення, та також роздруківка історії браузера учасника згідно з додатком 2 та 3 до цього протоколу);

2) індивідуальний код: 0076518; час порушення: 13 год 13 хв (текст рішення, та також роздруківка історії браузера учасника згідно з додатком 4 та 5 до цього протоколу).

Уповноваженим представником Комісії під час формування зошитів для виконання практичного завдання зафіксовано використання (відкриття за допомогою офіційного веб-сайту Верховної Ради України) тексту рішення такими учасниками іспиту:

1) індивідуальний код: 0010827; час порушення: 14 год 45 хв (текст рішення, та також роздруківка історії браузера учасника згідно з додатком 6 та 7 до цього протоколу);

2) індивідуальний код: 0045432; час порушення: год хв (текст рішення, та також роздруківка історії браузера учасника згідно з додатком 8 та 9 до цього протоколу) (рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп/2007)» (том 1, а.с.173зв, 219).

Додатком 8 до Протоколу реєстрації порушень є рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі №1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян). Текст цього рішення роздрукований 28 серпня 2019 року із сайту «zakon.rada.gov.ua» (том 1, а.с.174-178, 220-228).

Додатком 9 до Протоколу реєстрації порушень є роздрукована 28 серпня 2019 року історія веб-браузера Google Chrome (том 1, а.с.178зв-179, 229-230).

Період часу, який охоплює історія веб-браузера: з 12:12 год до 15:19 год 28 серпня 2019 року.

Ця історія включає 41 (сорок один) запис. Усі записи стосуються відвідування сайту «zakon.rada.gov.ua». Із цих записів:

- 21 запис стосується відкриття Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII;

- 1 запис стосується відкриття Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 4 лютого 2016 року №987-VIII;

- 2 записи стосується відкриття постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року №1210;

- 11 записів стосуються відкриття сторінки «Всі документи бази даних «Законодавство України»;

- 2 записи стосуються відкриття рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України»;

- 2 записи стосуються відкриття сторінки «Міжнародні документи»;

- 1 запис стосується відкриття Указу Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» від 29 грудня 2017 року №452/2017;

- 1 запис стосується відкриття рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян).

Передостанній запис зафіксований о 14:20 год. Останній запис зафіксований о 15:19 і стосується відкриття рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007.

Додатком 13 до Протоколу реєстрації порушень є письмові пояснення ОСОБА_1 від 28 серпня 2019 року (том 1, а.с.179зв, 231). Ці пояснення мають такий зміст:

«Під час проходження кваліфікаційного іспиту з спеціалізації «адміністративне судочинство» мною було випадково відкрито Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. під час пошуку на інтернет-ресурсі «Закон.Рада» законів, якими вносилися зміни до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Це рішення не використовувалося у модельній справі».

26 липня 2023 року ВККС України розглядала питання щодо протоколів реєстрації порушень порядку складення кваліфікаційного іспиту та затвердження кодованих результатів анонімних письмових практичних завдань кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням Комісії від 24 червня 2019 року №107/зп-19 (том 1, а.с.48-50, 52-53). Вирішуючи ці питання, ВККС України установила таке:

Під час виконання анонімних письмових практичних завдань зареєстровано порушення порядку складення кваліфікаційного іспиту дев`ятьма кандидатами на посаду судді з індивідуальними кодами 0040546, 0095760, 0015615, 0005637, 0076518, 0040827, 0045432, 0075046 та 0090698.

Зокрема, уповноваженими працівниками Комісії на етапі формування зошитів для виконання практичного завдання зафіксовано використання кандидатами на посаду судді з індивідуальними кодами 0040827 та 0045432 рішень Конституційного суду України, текст яких було відкрито на офіційному веб-сайті Верховної ради України.

Також зафіксовано відкриття на офіційному вебсайті Верховної Ради України текстів рішень Конституційного суду України кандидатами на посаду судді з індивідуальними кодами 0040546, 0005637 та 0076518, а кандидатом на посаду судді з індивідуальним кодом 0095760 - тексту резолютивної частини ухвали Вищого адміністративного суду України.

Стосовно таких кандидатів уповноваженими працівниками Комісії складено протоколи реєстрації порушень з посиланням на порушення ними підпункту 5 пункту 17.1 розділу IV та підпункту 6 пункту 17.2 розділу IV Положення.

У протоколі реєстрації порушень, складеному стосовно кандидата на посаду судді з індивідуальним кодом 0040546, зафіксовано порушення ним підпункту 5 пункту 17.1 розділу IV, підпункту 6 пункту 17.2 розділу IV та підпункту 3 пункту 17.3 розділу IV Положення, а саме у кандидата виявлено мобільний телефон, що містив відкриті вкладки з інформацією, яка може бути пов`язана з написанням практичного завдання.

Згідно з протоколом реєстрації порушень, складеним стосовно кандидата на посаду судді з індивідуальним кодом 0090698, уповноваженим представником Комісії зафіксовано порушення підпункту 5 пункту 17.1 розділу IV та підпункт 6 пункту 17.2 розділу IV Положення, а саме виявлено в кишені аркуш паперу формату А4 з фрагментом судового рішення.

Кандидатом на посаду судді з індивідуальним кодом 0015615 під час написання практичного завдання використано Кодекс України про адміністративні правопорушення, що містив вклейки зі сторінками текстів судових рішень за результатами розгляду модельних судових справ, включених до бази практичних завдань. Стосовно кандидата уповноваженими працівниками Комісії складено протокол реєстрації порушень з посиланням на порушення підпункту 5 пункту 17.1 розділу IV та підпункту 6 пункту 17.2 розділу IV Положення (том 1, а.с.48-50, 52-53).

Стосовно цих 9 (дев`яти) кандидатів ВККС України ухвалила рішення №37/зп-23, пунктом 1 якого визнала, що зафіксоване під час складення кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням ВККС України від 24 червня 2019 року №107/зп-19, порушення Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді є істотним та має наслідком визнання особи такою, що не склала кваліфікаційний іспит (том 1, а.с.52-53, том 2, а.с.31-35).

Це рішення ВККС України мотивувала посиланням на підпункт 5 пункту 12 розділу VI Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді, затвердженого рішенням Комісії від 3 жовтня 2018 року №211/зп-18; частину першу статті 69, частину першу статті 70, частину двадцять першу статті 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», і водночас зазначила таке:

Аналіз конституційних та законодавчих положень, які регламентують порядок добору кандидатів на посаду судді, дозволяє дійти висновку, що це складний, поетапний, тривалий процес відбору та призначення високопрофесійних та доброчесних (високоморальних, гідних) кандидатів на посаду судді.

Добір неможливо провести без дотримання загальних засад. При цьому принципи формування суддівського корпусу є похідними від принципів функціонування судової влади - справедливості, верховенства права, законності, незалежності, відкритості тощо. Керуючись зазначеними засадничими положеннями, Комісія має безпосередньо виявити належні теоретичні знання та рівень професійної підготовки кандидата на посаду судді, ступінь його готовності та здатності здійснювати правосуддя з питань юрисдикції відповідного суду, а також особисті моральні якості кандидата.

Авторитет судової влади та довіра до неї формуються залежно від персональної довіри до осіб, які обіймають посади суддів та становлять суддівський корпус. Важливо, щоб кандидат на посаду судді не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки, яка може поставити під сумнів його відповідність вимогам, визначеним у статті 127 Конституції України та статті 69 Закону.

Нормативно-етичним підґрунтям зобов`язань, заборон та інших правил, які застосовуються до учасників іспиту та чітко визначені в умовах кваліфікаційного іспиту, виступають загальноприйняті стандарти академічної доброчесності, дотримання яких забезпечує довіру до його результатів, оскільки позбавляє будь-кого з конкурсантів невиправданих переваг та усуває сумніви у справедливості оцінювання. Отже, свідоме нехтування, зневажливе або недбале ставлення до таких правил є проявом тих якостей, які не сумісні зі статусом майбутнього судді та мають негативний вплив на перебіг усього кваліфікаційного іспиту незалежно від його етапу.

Дослідивши протоколи реєстрації порушень з долученими до них додатками та поясненнями кандидатів, члени Комісії дійшли згоди, що зазначені вище порушення є істотними, оскільки суперечать принципам справедливості, законності, прозорості і рівності для всіх учасників іспиту, які закріплені у Положенні. Отже, кандидатами на посаду судді з індивідуальними кодами 0040546, 0095760, 0015615, 0005637, 0076518, 0040827, 0045432, 0075046 та 0090698, кожним у свій спосіб допущено істотні порушення порядку та правил складання кваліфікаційного іспиту, які ставлять під обґрунтований сумнів питання доброчесності таких осіб, що є безумовною підставою для припинення їх участі у кваліфікаційному іспиті та узгоджується з підпунктом 5 пункту 12 розділу VI Положення.

Враховуючи вказані вище обставини, Комісія припиняє участь кандидатів на посаду судді з індивідуальними кодами 0040546, 0095760, 0015615, 0005637, 0076518, 0040827, 0045432, 0075046 та 0090698 в іспиті та визнає їх такими, що не склали кваліфікаційний іспит» (том 1, а.с.52; том 2 а.с.33-34).

Одночасно з цим, пунктами 2, 3, 4 рішення №37/зп-23 від 26 липня 2023 року ВККС України затвердила кодовані результати виконаних кандидатами анонімних письмових практичних завдань: зі спеціалізації місцевого загального суду під час кваліфікаційного іспиту (додаток 1); спеціалізації місцевого адміністративного суду (додаток 2); спеціалізації місцевого господарського суду (додаток 3) (том 1, а.с.54-62, 63-67, 72-75).

Зі спеціалізації місцевого загального суду кандидат з кодом 0070394 27 серпня 2019 року набрав 103,5 бала, максимально можлива кількість балів за практичне завдання - 120 (позиція 266 у додатку 1 до рішення №37/зп-23) (том 1, а.с.50зв, 60; том 2, а.с.36).

Зі спеціалізації місцевого адміністративного суду кандидат з кодом 0045432 28 серпня 2019 року набрав 89,5 балів, максимально можлива кількість балів за практичне завдання - 120 (позиція 152 у додатку 2 до рішення №37/зп-23) (том 1, а.с.51, 64зв; том 2, а.с.37).

Також 26 липня 2023 року ВККС України ухвалила рішення №39/зп-23 про затвердження декодованих результатів анонімних письмових практичних завдань та загальних результатів кваліфікаційного іспиту, призначеного рішенням Комісії від 24 червня 2019 року №107/зп-19 (том 1, а.с.76-77, 81; том 2, а.с.40-43).

У мотивувальній частині цього рішенні ВККС України зазначила, що мінімально допустимий бал іспиту за однією спеціалізацією - 157,5. Водночас Комісія указала, що згідно з пунктом 12 розділу VI Положення особа вважається такою, що не склала іспиту, у разі: (1) набрання менше 75% максимально можливого бала за складення першого етапу іспиту (тестування); (2) ненабрання мінімальної кількості балів, визначених пунктом 11 цього розділу; (3) неявки на один або більше етапів іспиту; (4) відмови від складення одного або більше етапів іспиту; (5) допущення порушення порядку складення іспиту, яке рішенням Комісії визнано істотним.

Пунктом 1 рішення №39/зп-23 від 26 липня 2023 року ВККС України визнала, що зафіксовані під час складення кваліфікаційного іспиту порушення Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді кандидатами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 є істотними та мають наслідком визнання осіб такими, що не склали кваліфікаційний іспит.

Пунктами 2, 4, 5, 6 рішення №39/зп-23 від 26 липня 2023 року ВККС України затвердила декодовані результати виконаного під час кваліфікаційного іспиту анонімного письмового практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду та місцевого адміністративного суду та загалом результати кваліфікаційного іспиту із цих спеціалізацій (том 1, а.с.78-79).

Пункт 66 додатку 4 до рішення №39/зп-23 від 26 липня 2023 року стосується результату кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 зі спеціалізації місцевого загального суду:

- у цьому пункті вказано, що ОСОБА_1 за тестування (код 0064849) набрала 88,875 балів і за практичне завдання (код 0070394) набрала 103,5 бала;

- у графі «Результат іспиту» зазначено, що ОСОБА_1 набрала загальну кількість балів 192,375 і має результат «не складено» (том 1, а.с.78, 95; том 2, а.с.46).

Пункт 55 додатку 5 до рішення №39/зп-23 від 26 липня 2023 року стосується результату кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 зі спеціалізації місцевого адміністративного суду:

- у цьому пункті зазначено, що ОСОБА_1 за тестування (код 0064849) набрала 88,875 балів і за практичне завдання (код 0045432) набрала 89,5 бала;

- у графі «Результат іспиту» зазначено, що ОСОБА_1 набрала загальну кількість балів 178,375 і має результат «не складено» (том 1, а.с.78зв, 101; том 2, а.с.47).

1 серпня 2023 року ВККС України ухвалила рішення №45/зп-23 про затвердження рейтингів кандидатів на посаду судді та резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевого суду в нових редакціях (том 1, а.с.112-172).

Пунктами 5, 6 цього рішення Комісія вирішила:

- визначити рейтинг 996 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду в новій редакції згідно з додатком 1;

- визначити рейтинг 551 кандидата на посаду судді місцевого господарського суду в новій редакції згідно з додатком 2.

Також пунктами 5, 6 рішення №45/зп-23 від 1 серпня 2023 року Комісія затвердила:

- резерв 523 кандидатів на заміщення вакантних посад суддів місцевого загального суду в новій редакції згідно з додатком 7;

- резерв 380 кандидатів на заміщення вакантних посад суддів місцевого господарського суду в новій редакції згідно з додатком 8.

25 серпня 2023 року ОСОБА_1 , вважаючи рішення ВККС України від 26 липня 2023 року №37/зп-23 і №39/зп-23 протиправними у частинах, які стосуються, звернулася до суду з цим позовом задля захисту своїх прав та інтересів.

Джерела права

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до абзаців 1, 2 частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 70 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII (далі також - «Закон №1402-VIII») добір та призначення на посаду судді здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає такі стадії:

1) рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про оголошення добору кандидатів на посаду судді з урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад суддів;

2) розміщення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на своєму офіційному веб-сайті оголошення про проведення добору кандидатів на посаду судді.

В оголошенні має бути зазначено кінцевий термін подання документів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що не може бути меншим ніж 30 днів із дати розміщення оголошення, а також прогнозована кількість вакантних посад суддів на наступний рік;

3) подання особами, які виявили намір стати суддею, до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідної заяви та документів, визначених статтею 71 цього Закону;

4) здійснення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України перевірки відповідності осіб, які звернулися із заявою для участі в доборі, установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді на основі поданих документів;

5) допуск Вищою кваліфікаційною комісією суддів України осіб, які за результатами перевірки на час звернення відповідають установленим цим Законом вимогам до кандидата на посаду судді, до участі у доборі та складенні відбіркового іспиту;

6) складення особою, допущеною до участі у доборі, відбіркового іспиту;

7) встановлення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України результатів відбіркового іспиту та їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

8) проведення стосовно осіб, які успішно склали відбірковий іспит, спеціальної перевірки в порядку, визначеному законодавством про запобігання корупції, з урахуванням особливостей, визначених статтею 74 цього Закону;

9) проходження кандидатами, які успішно склали відбірковий іспит та пройшли спеціальну перевірку, спеціальної підготовки; отримання свідоцтва про проходження спеціальної підготовки;

10) складення кандидатами, які пройшли спеціальну підготовку, кваліфікаційного іспиту та встановлення його результатів;

11) зарахування Вищою кваліфікаційною комісією суддів України кандидатів на посаду судді за результатами кваліфікаційного іспиту до резерву на заміщення вакантних посад судді, визначення їх рейтингу, оприлюднення списку кандидатів на посаду судді, включених до резерву та рейтингового списку, на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

12) оголошення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до кількості вакантних посад судді у місцевих судах конкурсу на заміщення таких посад;

13) проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України конкурсу на заміщення вакантної посади судді на основі рейтингу кандидатів, які взяли участь у такому конкурсі, та внесення рекомендації Вищій раді правосуддя щодо призначення кандидата на посаду судді;

14) розгляд Вищою радою правосуддя рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та ухвалення рішення щодо кандидата на посаду судді;

15) видання указу Президента України про призначення на посаду судді - у разі внесення Вищою радою правосуддя подання про призначення судді на посаду.

Добір кандидатів на посаду судді, які мають стаж роботи на посаді помічника судді щонайменше три роки, проводиться з особливостями, визначеними рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно з нормами статті 78 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка пройшла спеціальну підготовку і виявила намір бути рекомендованою для призначення на посаду судді.

Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні належних теоретичних знань та рівня професійної підготовки кандидата на посаду судді, у тому числі отриманого за результатами спеціальної підготовки, а також ступеня його здатності здійснювати правосуддя.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складення кандидатом на посаду судді письмового анонімного тестування та виконання анонімно письмового практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону та веденні судового засідання.

Кваліфікаційний іспит проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у спеціально обладнаному для цього приміщенні. Перебіг кваліфікаційного іспиту фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. На кожному його етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми представники засобів масової інформації, професійних організацій правників, а також правозахисних організацій.

Порядок складення кваліфікаційного іспиту, методика оцінювання кандидатів визначаються положенням, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Результати кваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років з дня складення іспиту.

Якщо особа набрала менше 75 відсотків максимально можливого балу кваліфікаційного іспиту, вона вважається такою, що не склала кваліфікаційний іспит.

Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніше ніж через рік. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит повторно, може бути допущена до наступного іспиту не раніш як через два роки.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України визначає рейтинг кандидатів на посаду судді відповідно до кількості набраних кандидатами балів за результатами кваліфікаційного іспиту. У рейтингу також окремо відображаються бали із завдань, якими перевіряють здатність кандидата бути суддею за відповідними спеціалізаціями.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України зараховує до резерву на заміщення вакантних посад суддів тих кандидатів, які набрали не менше 75 відсотків максимально можливого балу кваліфікаційного іспиту.

Інформація про результати кваліфікаційного іспиту і місце кандидата на посаду судді за рейтингом є загальнодоступною та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту щодо кандидата на посаду судді може бути оскаржено в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 93 Закону №1402-VIII Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит.

Згідно з частиною п`ятою статті 101 Закону №1402-VIII рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, палат та колегій Комісії викладаються у письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце ухвалення рішення, склад Комісії (палати, колегії), питання, що розглядалося, мотиви ухваленого рішення. Рішення підписується головуючим і членами Комісії (палати, колегії), які брали участь у його ухваленні.

Відповідно до частини сьомої статті 101 Закону №1402-VIII рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України можуть бути оскаржені до суду з підстав, установлених цим Законом.

Задля виконання припису частини п`ятої статті 78 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ВККС України ухвалила рішення від 3 жовтня 2018 року №211/зп-18 про затвердження Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді (далі також - «Положення №211/зп-18»).

До цього Положення ВККС України вносила зміни рішеннями від 8 жовтня 2018 року №211/зп-18, від 19 квітня 2019 року №53/зп-19, від 24 червня 2019 року №105/зп-19, від 26 липня 2023 року №38/зп-23 (том 1, а.с.248-249, том 2, а.с.1-30, 38-39).

Пункт 5 розділу І Положення №211/зп-18 установлює, що принципами іспиту є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об`єктивність, неупередженість та повага до прав людини.

Пункт 7 розділу І Положення №211/зп-18 (зі змінами, унесеними рішенням від 8 жовтня 2018 року №211/зп-18) визначив, що складення кваліфікаційного іспиту кандидатами на посаду судді включає такі етапи:

1) складення тестування щодо виявлення належних теоретичних знань;

2) виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду (у разі виявлення кандидатами на посаду судді бажання бути суддею за цією спеціалізацією);

3) виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого адміністративного суду (у разі виявлення кандидатами на посаду судді бажання бути суддею за цією спеціалізацією);

4) виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого господарського суду (у разі виявлення кандидатами на посаду судді бажання бути суддею за цією спеціалізацією).

Черговість етапів проведення виконання практичного завдання зі спеціалізацій визначається рішенням Комісії.

Пункт 6 розділу ІІ Положення №211/зп-18 передбачає, що на етапах складення кваліфікаційного іспиту кандидати на посаду судді виконують такі завдання:

1) складення тестування - окремий тест (тестові запитання), який виконується шляхом надання учасником відповідей на запитання;

2) виконання практичного завдання - модельна судова справа, яка виконується шляхом викладення або продовження викладення модельного судового рішення за результатами модельного розгляду справи по суті та відповідно до наявних у ній документів. Завдання щодо викладення або продовження викладення модельного судового рішення визначається у змісті конкретного практичного завдання.

Абзац 1 пункту 2 розділу IV Положення №211/зп-18 передбачає, що кваліфікаційний іспит відбувається шляхом складення учасником іспиту етапів іспиту, визначених пунктом 7 розділу І Положення.

Пункт 12 розділу IV Положення №211/зп-18 установлює тривалість складення етапів кваліфікаційного іспиту: 1) тестування - 120 хвилин; 2) виконання практичного завдання - 300 хвилин.

Пункт 13 розділу IV Положення №211/зп-18 передбачає, що перед початком проведення відповідного етапу іспиту уповноважені представники Комісії ознайомлюють учасників іспиту із правилами його складення.

Пункт 17 розділу IV Положення №211/зп-18 визначає правила, з дотриманням яких здійснюється складання кваліфікаційного іспиту, і включає перелік прав, заборон і обов`язків учасника іспиту.

Підпункт 5 підпункту 17.1 пункту 17 розділу IV Положення №211/зп-18 установлює, що учасник має право на використання під час виконання практичного завдання виключно таких нормативно-правих актів: закони, кодекси, зокрема коментовані, постанови пленумів, а також рішення Європейського суду з прав людини. Вказані нормативно-правові акти використовуються учасниками іспиту лише на паперових носіях видавничого тиражування.

Підпункт 6 підпункту 17.2 пункту 17 розділу IV Положення №211/зп-18 установлює, що учаснику під час іспиту забороняється використовувати під час виконання практичного завдання джерела інформації на паперових або електронних носіях, не передбачених підпунктом 5 підпункту 17.1 цього пункту.

Підпункт 10 підпункту 17.3 пункту 17 розділу IV Положення №211/зп-18 установлює, що учаснику зобов`язаний не порушувати правил складання іспиту.

Пункт 18 розділу IV Положення №211/зп-18 передбачає, що у разі порушення особою порядку складення іспиту Комісія на будь-якому етапі може припинити участь цієї особи у ньому та визнати її такою, що не склала іспиту.

Факт порушення порядку складення іспиту фіксується уповноваженими представниками у протоколі реєстрації порушень та розглядається Комісією (пункт 22 розділу IV Положення №211/зп-18).

За змістом пункту 3 розділу V Положення №211/зп-18 оцінювання показників іспиту передбачає:

- рівень знань за результатами складення тестування - 90 балів;

- практичні навички та уміння написання тексту судового рішення зі спеціалізації місцевого загального суду - 120 балів;

- практичні навички та уміння написання тексту судового рішення зі спеціалізації місцевого адміністративного суду - 120 балів.

Пункт 13 розділу V Положення №211/зп-18 (зі змінами, унесеними рішенням від 8 жовтня 2018 року №211/зп-18) визначає, що максимально можливий бал за складення першого етапу іспиту - 90 балів.

Максимально можливий бал за складення першого етапу іспиту та одного з наступних етапів іспиту, обраного кандидатом на посаду судді, - 210.

У разі виявлення бажання кандидатом на посаду судді виконувати практичне завдання за більш ніж однією спеціалізацією, набрані ним бали за результатами складення виконання практичного завдання за спеціалізаціями не сумуються.

Згідно з пунктом 2 розділу VІ Положення №211/зп-18 результати іспиту затверджуються Комісією.

Пункт 8 розділу VІ Положення №211/зп-18 передбачає, що під час затвердження кодованих результатів іспиту Комісія вирішує питання щодо робіт, які не було розпізнано або виявлено програмним забезпеченням, а також протоколів реєстрації порушень порядку, складених під час іспиту (за наявності таких випадків).

За результатами розгляду протоколу Комісія може ухвалити рішення про припинення участі особи в іспиті та визнання її такою, що не склала іспиту.

Відповідно до пунктів 9, 10 розділу VІ Положення №211/зп-18 розгляд питання щодо порушень учасниками іспиту порядку складення іспиту (за наявності таких випадків) здійснюється до моменту декодування робіт відповідного етапу іспиту.

Результати відповідного етапу іспиту декодуються після проведення оцінювання всіх його завдань.

Згідно з пунктом 11 розділу VІ Положення №211/зп-18 особа вважається такою, що успішно склала іспит, у разі набрання не менше 75% максимально можливого бала за складення іспиту.

Пункт 12 розділу VІ Положення №211/зп-18 (зі змінами, унесеними рішенням від 8 жовтня 2018 року №211/зп-18) передбачає, що особа вважається такою, що не склала іспиту, у разі:

1) набрання менше 75% максимально можливого бала за складення першого етапу іспиту (тестування);

2) ненабрання мінімальної кількості балів, визначених пунктом 11 цього розділу;

3) неявки на один або більше етапів іспиту;

4) відмови від складення одного або більше етапів іспиту;

5) допущення порушення порядку складення іспиту, яке рішенням Комісії визнано істотним.

Пункти 16, 17 розділу VІ Положення №211/зп-18 передбачають, що результати іспиту затверджуються Комісією й оприлюднюються на її офіційному веб-сайті не пізніше наступного робочого дня після ухвалення Комісією відповідного рішення. Бали за складення етапів іспиту відображаються окремо.

Результати іспиту дійсні протягом трьох років з дати їх затвердження Комісією та можуть бути використані під час конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого суду. Термін дії результатів іспиту завершується наступного дня за днем їх затвердження Комісією через три роки.

Відповідно до пунктів 18, 19, 21 розділу VІ Положення №211/зп-18 визначають, що на підставі результатів, отриманих учасниками іспиту за підсумками успішного складення іспиту, формується рейтинг кандидатів на посаду судді (далі - рейтинг).

Рейтинг визначається відповідно до кількості набраних учасниками іспиту балів і формується за спеціалізаціями.

У рейтингу зазначається: 1) місце кандидата у такому рейтингу; 2) прізвище, ім`я та по батькові кандидата; 3) дата затвердження результатів іспиту; 4) кількість набраних кандидатом балів під час складення тестування та виконання практичного завдання із відповідної спеціалізації; 5) загальна кількість набраних кандидатом балів за складення іспиту; 6) дата завершення терміну перебування у рейтингу.

Рейтинг затверджується Комісією за кожною спеціалізацією окремо та оприлюднюється на її офіційному веб-сайті не пізніше п`яти робочих днів після затвердження.

Згідно з пунктами 22, 23 розділу VІ Положення №211/зп-18 до резерву на заміщення вакантних посад суддів (далі - резерв) зараховуються кандидати на посаду судді, які успішно склали іспит. У резерві зазначається прізвище, ім`я та по батькові кандидата та його місце у рейтингу за відповідними спеціалізаціями.

Резерв затверджується Комісією та опубліковується на її офіційному веб-сайті не пізніше п`яти робочих днів після затвердження.

Оцінка доводів учасників справи та висновки Верховного Суду

Суд, вивчивши доводи сторін, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, виходить із такого.

Спір виник у межах правовідносин з приводу добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням ВККС України №28/зп-17 від 3 квітня 2017 року.

ОСОБА_1 взяла участь у цьому доборі і для зайняття посади судді успішно подолала 9 з 15 стадій, передбачених статтею 70 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Безпосередньо спірні правовідносини виникли довкола десятої стадії цього добору: складення позивачкою кваліфікаційного іспиту та встановлення Комісією його результатів.

На цій стадії добору ОСОБА_1 пройшла тестування та виконала практичне завдання за обраними нею спеціалізаціями - місцевого загального та місцевого адміністративного судів.

За тестування, що відбулося 1 серпня 2019 року, позивачка отримала 88,875 балів.

За виконання практичного завдання за спеціалізацією місцевого загального суду, що відбулося 27 серпня 2019 року, позивачка отримала 103,5 бала.

За виконання практичного завдання за спеціалізацією місцевого адміністративного суду, що відбулося 28 серпня 2019 року, позивачка отримала 89,5 бала.

У підсумку в обох випадках позивачка набрала мінімальну кількість балів (157,5), яка була необхідною для успішного складення кваліфікаційного іспиту.

Втім, 28 серпня 2019 року після закінчення відведеного часу для виконання практичного завдання на етапі формування результатів робіт кандидатів уповноважені працівники ВККС України склали Протокол реєстрації порушень стосовно ОСОБА_1 (індивідуальний номер НОМЕР_1 ) з приводу відкриття рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.

Комісія рішеннями від 26 липня 2023 року №37/зп-23, №39/зп-23 визнала порушення, зафіксоване щодо ОСОБА_1 , істотним і таким, що має наслідком визнання її такою, що не склала кваліфікаційний іспит. На основі цього Комісія затвердила негативні результати іспиту для позивачки за обома спеціалізаціями, внаслідок чого припинила її участь у доборі, оголошеному 3 квітня 2017 року.

Рішення від 26 липня 2023 року №39/зп-23 за своєю суттю є похідним від рішення №37/зп-23.

Рішення від 26 липня 2023 року №37/зп-23 мотивоване тим, що використання кандидатом рішення Конституційного Суду України під час виконання практичного завдання є порушенням ним підпункту 5 підпункту 17.1 та підпункту 6 пункту 17.2 пункту 17 розділу IV Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді; ставить під обґрунтований сумнів його доброчесність та слугує підставою для припинення участі такого кандидата у кваліфікаційному іспиті незалежно від його етапу.

У цьому спорі позиція ВККС України побудована на основі висновку про те, що ОСОБА_1 використовувала заборонене джерело інформації під час виконання практичного завдання з адміністративної спеціалізації.

Позивачка ставить під сумнів обґрунтованість і законність такого висновку. Її позиція заснована, головним чином, на доводах про випадкове відкриття рішення Конституційного Суду України, невикористання його у модельній справі і ненадання Комісією оцінки цим обставинам.

Зваживши доводи сторін, Суд погоджується із позицією ОСОБА_1 щодо протиправності оскаржуваних рішень Комісії.

Аналіз доказів і обставин справи дають Суду підстави для висновку, що у випадку ОСОБА_1 . Комісія не надала доказів, які підтверджують, що дійсно було зафіксоване порушення під час складення іспиту 28 серпня 2019 року.

У цьому контексті Суд зауважує, що виконання практичного завдання з адміністративної спеціалізації 28 серпня 2019 року тривало з 9:55 год до 14:55 год.

Протокол реєстрації порушення, складений о 16:14 год 28 серпня 2019 року стосовно чотирьох учасників іспиту, не містить відомостей про час вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй порушення. Графа протоколу про час порушення, допущеного ОСОБА_1 , не заповнена.

Історія веб-браузера з комп`ютера, на якому ОСОБА_1 28 серпня 2019 року виконувала практичне завдання, не містить відомостей про відкриття рішень Конституційного Суду України протягом п`яти годин часу, відведеного для іспиту, який у цьому випадку тривав з 9:55 год до 14:55 год.

Із сорока одного запису в історії веб-браузера лише один стосується відкриття рішення Конституційного Суду України - о 15:19 год.

У вказаний час іспит уже закінчився.

Виконання практичного завдання після завершення часу, відведеного для відповідного етапу іспиту, у вину позивачці не ставиться.

ВККС України стверджує про те, що запис, який стосується відкриття рішення Конституційного Суду України о 15:19 год, був зроблений під час переходу уповноваженим працівником Комісії за гіперпосиланням для друку тексту цього рішення й фіксації порушення. Втім цей довід відповідача не пояснює і не дає можливості встановити час ймовірного порушення правил складення іспиту.

Стосовно письмових пояснень ОСОБА_1 від 28 серпня 2019 року, то у них позивачка виклала свою версію події, вказавши, що випадково відкрила рішення Конституційного Суду України під час пошуку на інтернет-ресурсі «Закон.Рада» законів, якими вносилися зміни до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і що це рішення не використовувалося у модельній справі.

Приписи частин першої, другої статті 73 КАС України визначають, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Пункт 18 розділу IV Положення №211/зп-18 передбачає, що у разі порушення особою порядку складення іспиту Комісія на будь-якому етапі може припинити участь цієї особи у ньому та визнати її такою, що не склала іспиту.

Факт порушення порядку складення іспиту фіксується уповноваженими представниками у протоколі реєстрації порушень та розглядається Комісією (пункт 22 розділу IV Положення №211/зп-18).

На переконання Суду, визнати на основі указаного пояснення ОСОБА_1 доведеними обставини, які відстоює ВККС України, неможливо.

Крім цього, Суд наголошує, що надання таких пояснень не знімає з ВККС України обов`язку належної фіксації й доведення порушення ОСОБА_1 правил під час виконання практичного завдання з адміністративної спеціалізації.

Суд вкотре звертає увагу на положення частини другої статті 77 КАС України, відповідно до яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Оцінивши мотивувальні частини оскаржуваних рішень та докази у справі, Суд дійшов висновку, що ВККС України не довела правомірності рішень, прийнятих стосовно ОСОБА_1 .

Відтак указані рішення є протиправними і з цих підстав мають бути скасовані в оскаржених частинах.

Оскільки Суд дійшов висновку про протиправність рішень відповідача щодо позивачки і наявність підстав для їхнього скасування, то не надає оцінки іншим доводам позовної заяви.

Разом з цим, Суд вважає передчасними позовні вимоги про зобов`язання ВККС України вчинити дії.

Зазначені вимоги стосуються виконання рішення суду, де права позивачки з боку ВККС України не є порушеними. Втім, суд захищає лише порушене право та не може приймати рішення на майбутнє. Зрештою предметом спору є правомірність актів, а не бездіяльності ВККС України.

Тож, ураховуючи наведені міркування, а також приписи частини четвертої статті 266 у поєднанні з пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України, Суд дійшов висновку, що за наслідками розгляду цієї справи слід визнати протиправними та скасувати окремі положення оскаржених індивідуальних актів.

Отже, позов слід задовольнити частково.

Судові витрати

За подання позовної заяви ОСОБА_1 сплатила судовий збір у сумі: 2576,64 грн (том 1, а.с.184).

Указані судові витрати належить стягнути на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 22, 139, 241-243, 246, 266 КАС України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №37/зп-23 від 26 липня 2023 року в частині порушення Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді кандидатом на посаду судді з індивідуальним кодом 0045432 (зафіксовано 28 серпня 2019 року) та визнання його таким, що не склав кваліфікаційний іспит.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №39/зп-23 від 26 липня 2023 року в частині порушення кандидатом на посаду судді ОСОБА_1 Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді та визнання її такою, що не склала кваліфікаційний іспит, а також у частині затвердження результатів кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого загального суду, призначеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24 червня 2019 року №107/зп-19, згідно з додатком 4, а саме - зазначення у №з/п 66 навпроти прізвища, ім`я, по батькові ОСОБА_1 результату іспиту не складено; затвердження результатів кваліфікаційного іспиту зі спеціалізації місцевого адміністративного суду, призначеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24 червня 2019 року №107/зп-19, згідно з додатком 5, а саме зазначення у №з/п 55 навпроти прізвища, ім`я, по батькові - ОСОБА_1 результату іспиту - не складено.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (код ЄДРПОУ 37316378, 01601, місто Київ, вулиця Липська, будинок 18/5) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір за подання позову у розмірі: 2576 (дві тисячі п`ятсот сімдесят шість) грн 64 коп.

Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21 грудня 2023 року.

...........................

...........................

...........................

...........................

...........................

Н.М. Мартинюк

Л.О. Єресько

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко

В.М. Соколов,

Судді Верховного Суду