РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2023 року справа № 580/10050/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №580/10050/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця 10, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 00032684) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

26.10.2023 вх. №46359/23 ОСОБА_1 у позовній заяві просить:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України, що полягає у не підготовці та ненаданні до Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві оновленої довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статтей 43 і 63 Закону №2262, статті 9 Закону №2011 та з урахуванням постанови КМУ від 30.08.2017 №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 за відповідною або аналогічною посадою, яку ОСОБА_1 обіймав на дату звільнення із служби відповідно до вимог статтей 43 і 63 Закону №2262, статті 9 Закону №2011 та з урахуванням постанови КМУ від 30.08.2017 №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік», на 01 січня 2023 року який складав 2684 грн із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби у розмірі - 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% посадового окладу; надбавки за кваліфікацію у розмірі 5% посадового окладу та премії - 225 % від посадового окладу для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023.

30.10.2023 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідно до ч.2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України. Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.258 КАС України). Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі під час розгляду справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснюється.

07.11.2023 вх. 48701/23 представник Міністерства внутрішніх справ України надав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до прийняття рішення судовою палатою Верховного Суду з розгляду справ щодо захисту соціальних справ у справі №380/1907/23.

17.11.2023 вх. 50712/23 представник позивача надав до суду заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду ЄДРСР 115630129 у справі № 380/1907/23 вирішив направити справу для продовження розгляду до Львівського окружного адміністративного суду, тому законних підстав для зупинення провадження у справі немає. В окремій думці судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_2 (ЄДРСР 115722806) зазначено: підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, що може бути реалізовано або шляхом повідомлень та інформувань територіального органу Пенсійного фонду України органами влади або шляхом звернення пенсіонера з відповідною заявою та доданими до неї документами. Верховний Суд у рішенні від 15 лютого 2018 року в зразковій справі № 820/6514/17 зробив висновок, що КАС України є загальним законом, яким урегульовано строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким урегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених із військової служби та строки перерахунку пенсії, є Закон № 2262-ХІІ, а також висловлено мотиви незгоди з позицією, сформованою Верховним Судом у постанові від 12 грудня 2023 року у справі № 380/1907/23 та наголошено, що суд зобовязаний врахувати позицію Великої Палати Верховного Суду, сформовану у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

Позивач, обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262). У зв`язку з протиправністю п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) та з 29.01.2020 поновлення попередньої редакції п.4 Постанови № 704, що передбачає використання розрахункової величини, що дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року). 24.05.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою, де просив підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023. Відповідач листом від 14.06.2023 №К-118115/49-10760-2023 на заяву від 24.05.2023 повідомив про відсутність підстав для виготовлення оновленої довідки станом на 01.01.2023, проте позивач вважає відмову протиправною.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач позов не визнав, 07.11.2023 вх. 48700/23 надав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262 обставиною, що обумовлює перерахунок пенсій колишніх військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, повинно бути підвищення розміру грошового забезпечення відповідної категорії осіб, позаяк такого підвищення фактично не відбулось, то підстави для виготовлення МВС України нової довідки про грошове забезпечення станом на 01 січня 2023 року відсутні. Додатково зазначив відповідач, що нечинність пунктів 1 та 2 постанови №103 з 05.03.2019 не може мати зворотної дії в часі щодо виготовлення повторно довідок про розмір грошового забезпечення за відсутності рішення Уряду та списків. У відзиві просить залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з порушення позивачем шестимісячного строку звернення до суду, позаяк дата отримання відповіді не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суд встановив, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Кєві, отримує пенсію призначену відповідно до Закону №2262 (пенсійне посвідчення від 12.03.2005 №4764 ).

На виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2020 у справі 640/25522/19 відповідач 22.01.2021 видав позивачу довідку №22/6-1015, де зазначив основні та додаткові види грошового забезпечення станом на 05.03.2019 для обчислення та перерахунку пенсії позивача.

24.05.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою, де просив надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статтей 43 і 63 Закону №2262 та постанови КМУ від 30.08.2017 №704 з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії, для здійснення обчислення із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня року.

За результатом розгляду заяви від 24.05.2023 відповідач листом від 14.06.2023 №К-11815/49-10760-2023 повідомив, що рішення про перерахунок пенсій, призначених за Законом №2262 не приймалось, списки осіб, пенсії яких належать перерахунку до МВС не надходили, підстав для виготовлення довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 немає.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з позовом, проте конкретний зміст і характер порушеного права не окреслив.

Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши аргументи щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов не належить до задоволення з огляду на таке.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 4 статті 63 Закону №2262 усі призначені за цим Законом пенсії належать перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 №45 затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262 у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 2 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Згідно із пунктом 3 Порядку №45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, де у п. 4 установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, де пунктом 1 передбачений перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом №2262 до 01.03.2018, та пунктом 6 вказаної постанови були внесені зміни до пункту 4 Постанови №704. Постановою №103 внесені зміни до п. 10 Постанови №704 та передбачено, що Постанова №704 набирає чинності з 01.03.2018.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103.

Спірним у цій справі є підстави для видачі довідки позивачу про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії у зв`язку з визначенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців відповідно до пункту 4 Постанови №704 із застосуванням прожиткового мінімуму станом на 1 січня поточного року у сумі 2684 грн чи з величини 1762 грн, що застовована до оплати праці діючих службовців.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 травня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Виняток з такого правила, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Конституційний Суд України (Рішення від 13 травня 1997 року № 1-зп) також висловив позицію, згідно якої закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

У Рішенні від 03 жовтня 1997 року № 4-зп Конституційний Суд України надав тлумачення (роз`яснення) про порядок набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами; конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас урегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, що за змістом суперечать один одному; звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього; загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило lex posterior derogat priori - наступний закон скасовує попередній.

Верховний Суд України у постанові від 02 грудня 2008 року у справі № 21-1169во08 зазначив: норми права, що зазнавали змін, мають застосовуватися виключно у межах дії кожної з їх редакцій і не можуть бути застосовані за аналогією права.

Відповідно до пункту 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2005 року № 870 визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, що визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом. Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи про його скасування.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Сторони мають різне розуміння застосування законодавства: позивач стверджує, що з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями для обчислення розміру перерахованих пенсій відповідно до Постанови № 103 повинні визначатися у редакції пункту 4 Постанови № 704, чинному, на момент її прийняття, а саме шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, проте відповідач вважає, що право позивача на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною розміру грошового забезпечення виникає виключно у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення діючих працівників з метою надання оновленої довідки пенсіонеру за прирівняною посадою, тому з прийняттям рішень Кабінетом Міністрів України про перерахунок такої пенсії конкретно визначеній категорії пенсіонерів, що має наслідком застосування відповідної процедури, передбаченої, зокрема, пунктом 3 Порядку № 45, згідно з яким на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховуються для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Згідно з пунктом 4 Постанови №704 на дату її прийняття було передбачено визначення посадових окладів військовослужбовців шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

У подальшому пунктом 6 Постанови №103 були внесені зміни до пункту 4 Постанови №704, якими передбачено визначення посадових окладів шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Постанова №704 набрала законної сили з 01.03.2018, з вказаної дати посадові оклади визначені з врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року.

Перегляд пункту 6 Постанови № 103 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу позивача та не може слугувати підставою для надання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023, позаяк постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 не визначає таких підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача пенсії на майбутнє, що призначені відповідно до Закону від 09.04.1992 № 2262 і перераховані у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України - зміни та доповнення до пункту 4 Постанови №704 не вносились, попередня редакція вказаного пункту Кабінетом Міністрів України не відновлювалась.

Беручи до уваги, що іншого нормативно-правового акта, крім Постанови № 103, Урядом прийнято не було, а відповідну оновлену довідку від 22.01.2021 №22/6-1015 про розмір грошового забезпечення позивача, визначеного станом на 05.03.2019, відповідач на виконання на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2020 у справі №640/25522/19 видавав ОСОБА_1 саме з метою здійснення перерахунку пенсії, що позивачем не заперечується, то за відсутності доказів підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців підстав для складання оновленої довідки відповідачем суд не встановив.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Суд бере до уваги, що у справі № 580/2970/22 ЄДРСР 108319243 зазначається: Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови і порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для його проведення. Алгоритм дій, що повинні вчинити органи у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2, 3 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії. Відповідно до пункту 4 Порядку № 45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ. З урахуванням приписів ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсії військовослужбовцям можливий лише у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення. У разі незгоди з довідкою для нарахування пенсії під час звільнення, особа не позбавлена права оскаржити її до суду.

У вказаний період Кабінет Міністрів України не приймав змін до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262, як і не приймав інших рішень щодо перерахунку таких пенсій, списки осіб від Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві, пенсії яких належать перерахунку для складання довідок про розмір грошового забезпечення не надходили, прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 не є підставою для здійснення перерахунку пенсії позивача, тому мета отримання довідки для перерахунку не відповідає встановленому алгоритму дій.

12.05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №481: скасований підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 103 внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704, де викладений абзац перший в редакції: установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Згідно постанови Кабінету Міністрів України №481 від 12.05.2023 розрахунок посадових окладів та окладів за спеціальними званнями здійснюється, виходячи з фіксованої суми 1762 грн, що застосовується під час обчислення оплати праці відповідних категорій військовослужбовців з нарахуванням ЄСВ, відповідних податків та зборів.

Оцінюючи твердження представника відповідача щодо порушення позивачем шестимісячного строку звернення до суду та клопотання про зупинення провадження у справі до прийняття рішення судовою палатою Верховного Суду з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у справі №380/1907/23, суд зазначає таке.

Верховний Суд у рішенні від 15.02.2018 у зразковій справі № 820/6514/17 висновує, що КАС України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість, спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби та строки перерахунку пенсії є Закон № 2262.

Позивач вважає, що його право на здійснення перерахунку пенсії в контексті спірних правовідносин у силу вимог частини 3 статті 51 Закону № 2262 не може бути обмежено будь-яким строком, а тому і строк звернення до суду з позовними вимогами стосовно складання відповідних довідок про розмір його грошового забезпечення (станом на 01.01.2023) для перерахунку пенсії на підставі статті 63 Закону № 2262 не застосовується. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 25.09.2023 у справі №380/1907/23: вважав за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 380/14933/22 - справа № 380/1907/23 передана на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав. 12.12.2023 Верховний Суд у справі № 380/1907/23 формулює висновок: видача довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії державними органами, зазначеними в пункті 2 Порядку № 45, є одним з етапів реалізації права особи на перерахунок пенсії в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. До правовідносин про оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб`єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, та членам їх сімей, не належить застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду. Застосування вказаного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі непроведення перерахунку з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії.

Враховуючи обставини справи суд дійшов висновку, що позивач не пропустив строк звернення до суду щодо обставин для видачі довідки, що перевіряється під час вирішення спору.

Оскільки відповідно до ч.1 ст.48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, то сума 1762 грн застосовується під час обчислення оплати праці відповідних категорій військовослужбовців з нарахуванням ЄСВ, відповідних податків та зборів.

Джерела формування коштів Пенсійного фонду України визначені ст. 72 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема: надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у розмірах, визначених законом, крім частини страхових внесків, що спрямовується до накопичувальної системи пенсійного страхування. Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

З 01 січня 2021 року відповідно до Закону України від 19.09.2019 № 115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» змінено порядок та строки подання звітності про нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Зазначена звітність подається платниками єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку). Для роботодавців строк подання звітності за найманих працівників протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу. Розрахунок показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, здійснюється Пенсійним фондом України за інформацією Державної податкової служби України, наданою в порядку міжвідомчого обміну. До зазначеної інформації, зокрема, належать дані звітності страхувальників про заробітну плату (дохід), на яку нараховується єдиний внесок (https://www.pfu.gov.ua/2158510-pokaznyk-serednoyi-zarobitnoyi-platy-za-2023-rik/).

Оцінюючи доводи та докази сторін щодо підстав для підготовки довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 з метою перерахунку пенсії ОСОБА_1 з розрахункової величини 2684 грн, суд дійшов висновку, що чинним законодавством не передбачено компетенції відповідача з внесення у довідку для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що не відповідають нарахованним розмірам грошового забезпечення діючих військовослужбовців за прирівняними посадами, позаяк обчислюються за чинним законодавством з прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01 січня 2018 року, що зафіксовано у Постанові №704 з урахуванням бюджетних повноважень КМУ та відповідальності керівника за порушення бюджетного законодавства у разі недотримання вимог ст.48, 51 Бюджетного кодексу України (керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах).

Відповідно до ст.7 «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлені з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні; працездатних осіб - 2684 гривні; працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні; працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень; осіб, які втратили працездатність, - 2093 гривні.

Конституційний Суд України у рішенні 24 червня 1999 року №6-рп/99 у справі №1-31/99 зазначив: повноваження Кабінету Міністрів України у сфері бюджетної політики полягають у розробці проекту закону про Державний бюджет України, забезпеченні виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України та поданні Верховній Раді України звіту про його виконання (стаття 116 Конституції України).

КМУ відповідно до ч.3 ст.116 Конституції України забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Позивач стверджує: бездіяльність відповідача не відповідає вимогам законодавства та порушує права позивача, проте така множинність прав не окреслена змістом і характером конкретного порушеного (якого саме) права.

Суд не встановив протиправного втручання відповідача у право позивача мирно володіти майном (легітимні очікування) за відсутності доказів застосування величини 2684 грн під час оплати праці відповідних категорій військовослужбовців з нарахуванням ЄСВ, відповідних податків та зборів.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а.

Оцінюючи обґрунтованість доводів сторін та докази під час перевірки правомірності відмови відповідача за результатом розгляду звернення позивача з огляду на мету отримати офіційний документ (не є готовий і доступний), суд дійшов висновку, що відповідач переконливо довів, що відмовляючи у складанні та не направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві станом на 01.01.2023 довідки про розмір грошового забезпечення за чинного правового регулювання спірних правовідносин (без отримання в установленому порядку списків від ПФУ та з огляду на застосування розрахункової величини для діючих працівників у сумі 1762 грн згідно постанови КМУ №704) діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тому позовні вимоги є необгрунтованими і у задоволенні адміністративного позову нележить відмовити.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Враховуючи ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору відсутні. Позивач сплатив судовий збір за вимогу немайнового характеру у сумі 1073.60 грн (03.11.2023 №8774-0975-6579-1348).

Керуючись ст. 2, 5-16, 90, 139, 242-246, 255, 295-297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.

Копію рішення направити сторонам справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ];

відповідач: Міністерство внутрішніх справ України [вул. Богомольця 10, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 00032684].

Рішення суду складене 22.12.2023.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА