МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2023 р. № 400/1291/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. в порядку письмового провадження розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Військової частини територіальної оборони НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , Добровольчого формування Южноукраїнської міської територіальної громади №1, Южноукраїнськ,Миколаївська область,55002, про:зобов`язання вчинити певні дії,До суду звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач) з позовом до Військової частини територіальної оборони НОМЕР_1 (надалі - відповідач 1) та Добровольчого формування Южноукраїнської міської територіальної громади №1 (надалі відповідач 2) з вимогами зобов`язати військову частину територіальної оборони НОМЕР_1 та добровольче формування Южноукраїнської міської територіальної громади Nє1 провести розслідування нещасного випадку, що трапився 22.06.2022 з добровольцем добровольчого формування Южноукраїнської міської територіальної громади Nє1 ОСОБА_1 відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021є332.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідачів із заявами з вимогою провести розслідування нещасного випадку, що стався під час бойового чергування, але станом на дату звернення до суду з даним позовом жоден з відповідачів вимоги законодавства не виконав, розслідування нещасного випадку не проведено, а надано відповідь, що вимоги законодавства України на керівництво та членів добровільних формувань територіальної громади взагалі не поширюються.

Відповідач 1 надав відзив та зазначає, що ні Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, ні Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, ні Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 27 жовтня 2021 року № 332, командиру військової частини не надано жодних повноважень та алгоритмів на видання наказів на проведення службових розслідувань посадовими особами відповідних військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України за фактами травмування членів добровольчих формувань територіальних громад. На членів добровольчих формувань територіальних громад, які беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, поширюються гарантії соціального захисту, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", однак, п.5 Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1449, забезпечення матеріально-технічними засобами та фінансування діяльності добровольчих формувань здійснюються за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також з інших джерел, не заборонених законодавством. Кошторисом видатків військової частини НОМЕР_1 , як частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України, не передбачено повноважень та видатків на фінансування добровольчих формувань територіальних громад. Посилання позивача на норми Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 27 жовтня 2021 року Nє332 є безпідставними, оскільки, п.1 розд.І вказаної інструкції визначено, що ця Інструкція визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини).

Однак, інструкцією не передбачено повноважень на проведення розслідування за нещасними випадками з членами добровольчих формувань територіальних громад. Більш того, в/ч НОМЕР_1 , вважає необґрунтованим твердження позивача про те, що з ним стався нещасний випадок, оскільки лікарем зазначено, що травма є побутовою та до закладів охорони здоров`я позивач звернувся лише 27.06.2022 року, а не як зазначає позивач 22.06.2022 року.

Відповідач 2 надав відзив на позовну заяву та зазначив, що добровольче формування Южноукраїнської міської територіальної громади Nє 1 не є належним відповідачем у даній адміністративній справі. Щодо вимоги позивача «зобов`язати провести розслідування нещасного випадку відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332» слід зазначити, що під час виконання завдань територіальної оборони на членів ДФТГ поширюються всі гарантії військовослужбовців і це визначено в п.4.2 ст. 24 Закону України «Про основи національного спротиву», а також п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Водночас, відсутній законодавчо визначений порядок забезпечення соціального захисту добровольців ДФТГ. Так, Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних силах України, затвердженої наказом Міністерством оборони України від 27.10.2021 Nє 332 (на яку посилається позивач) в жодному пункті не згадує про членів ДФТГ. Таким чином, механізм розслідування нещасних випадків, що стались з добровольцями добровольчих формувань під час виконання завдань територіальної оборони, законодавцем і відповідними органами не розроблений та не врегульований. Також зазначає, що в позовній заяві позивачем зазначено, що 22.06.2022, під час несення бойового чергування на території смт. Костянтинівка останній отримав травму (розрив ахіллового сухожилку), про що рапортом невідкладно проінформовано командира. Зазначені обставини є недостовірними, оскільки лише 24.06.2022 ОСОБА_1 скеровано рапорт командиру ДФ «ЮМТГ» про звільнення від виконання обов`язків у зв`язку зі станом здоров`я, в якому жодної інформації про отриману травму, під час несення чергування, не вказано. В подальшому, позивач надав копію довідки лікаря ОСОБА_2 від 27.06.2022, згідно якої ОСОБА_1 отримано побутову травму 22.06.2022 (в темряві на нерівній дорозі підвернув ногу...).

Крім того, відповідач зазначає, що «табель обліку робочого часу Южноукраїнської ТГ Костантинівка», який додано позивачем до позову в підтвердження позовних вимог, в ДФ ЮМІ № 1 не розроблявся, не вівся та не затверджувався командиром формування.

Наразі інформація, яка підтверджує факт отримання травми саме під час несення чергування у відповідача відсутня, а інших документів з цього приводу позивач не надав. Таким чином, твердження позивача щодо отримання травми саме під час бойового чергування є безпідставними.

Ухвалою суду від 24.02.2023 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від позивача надійшло клопотання про залучення до справи Міністерства оборони України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначає, що Міністерство оборони України (надалі - МОУ) є єдиним державним органом який уповноважений надати інформацію стосовно предмета позову.

Стосовно заявленого клопотання суд зазначає, що до розгляду справи в якості третьої особи залучаються якщо судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Проте суд не вбачає підстав для залучення МОУ як третьої особи в цій справі, оскільки відсутні підстави вважати, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки МОУ. Позивач також не зазначає в клопотанні яким чином рішення може вплинути на права та обов`язки МОУ. Тому у задоволенні клопотання суд відмовляє.

Стосовно клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Так, відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами. Суд звертає увагу відповідача, що під час відкриття провадження судом враховано позицію позивача зазначену у позовній заяві про строки звернення до суду, та з урахуванням вказаного відкрито провадження по справі. Тому у задоволенні клопотання суд відмовляє.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги адміністративного позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2022 року між ОСОБА_1 та Добровольчим формуванням Южноукраїнської міської територіальної громади Nє1 яке підпорядковується військовій частині територіальної оборони НОМЕР_1 , було укладено контракт добровольця територіальної оборони строком на три роки та з цієї дати позивач приступив до виконання обов`язку по захисту територіальної громади.

Позивач зазначає, що 22 червня 2022 року, під час несення бойового чергування на території смт. Костянтинівка Вознесенського району Миколаївської області позивачем було отримано травму (розрив ахіллового сухожилка) про що, рапортом, невідкладно поінформовано командира Добровольчого формування Южноукраїнської міської територіальної громади Nє1.

09.07.2022 року позивач подав рапорт командиру ДФ Южноукраїнської міської територіальної громади №1 ОСОБА_3 щодо вирішення питання застосування соціального пакету у відповідності до контракту від 31.05.2022 року.

16.09.2022 року позивачем подано заяву про забезпечення належного виконання ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та створити відповідну комісію та провести розслідування нещасного випадку, що стався під час несення бойового чергування зі складанням акту відповідної форми.

28.09.2022 року за вих.№257 позивач отримав відповідь на заяву в якій зазначено, що відсутні підстави для проведення розслідування нещасного випадку, оскільки позивачем невідкладно не було повідомлено командира про отримання травми, крім того у довідці лікаря зазначено що травма є побутовою (у темряві на нерівній дорозі, підвернув ногу…), факт отримання травми під час несення чергування відсутній, та добровольці ДФТГ не являються військовослужбовцями ЗСУ, крім того механізм розслідування нещасних випадків, що сталися з добровольцями добровольчих формувань під час виконання завдань територіальної оборони відсутній.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 ст.24 Закону України від 16.07.2021 № 1702-IX «Про основи національного спротиву передбачено, що на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". На членів добровольчих формувань територіальних громад, які беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, поширюються гарантії соціального захисту, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII, дія цього Закону поширюється на:

1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей;

2) військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;

3) військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей;

4) членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони України.

Закон України «Про основи національного спротиву» від 16.07.2021 №1702-IX (далі Закон №1702-IX) визначає правові та організаційні засади національного спротиву, основи його підготовки та ведення, завдання і повноваження сил безпеки та сил оборони та інших визначених цим Законом суб`єктів з питань підготовки і ведення національного спротиву.

Територіальна оборона є складовою національного спротиву (ч. 1 ст. 3 Закону України від 16.07.2021 № 1702-IX «Про основи національного спротиву», далі Закон № 1702). При цьому територіальна оборона складається з військової, цивільної та військово-цивільної складових (ч. 1 ст. 4 Закону № 1702).

Добровольчі формування територіальних громад (ДФТГ) належать до військово-цивільної складової тероборони.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону №1702-IX, завданнями територіальної оборони є, зокрема, 1) своєчасне реагування та вжиття необхідних заходів щодо оборони території та захисту населення на визначеній місцевості; 2) участь у посиленні охорони та захисті державного кордону; (…) 7) забезпечення умов для стратегічного (оперативного) розгортання військ (сил) або їх перегрупування; (…) 11) участь у боротьбі з диверсійно-розвідувальними силами, іншими збройними формуваннями агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями;

Відповідно до абзацу 4-6 частини 2 статті 8 Закону №1702-IX, діяльність добровольчих формувань територіальних громад здійснюється під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України за територіальним принципом.

У разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану всі добровольчі формування територіальних громад переходять в оперативне підпорядкування командирів відповідних військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основи національного спротиву» ДФТГ це воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони в межах території відповідної територіальної громади.

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону №1702-IX, до складу добровольчих формувань територіальних громад зараховуються громадяни України, які відповідають вимогам, встановленим Положенням про добровольчі формування територіальних громад, пройшли медичний, професійний та психологічний відбір і підписали контракт добровольця територіальної оборони. Громадяни України зараховуються до складу добровольчих формувань територіальних громад за місцем своєї реєстрації. У разі введення воєнного стану громадяни України можуть зараховуватися до складу добровольчих формувань територіальних громад також безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.

На громадян України, зарахованих до складу добровольчих формувань територіальних громад, під час участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони поширюється дія статутів Збройних Сил України.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №1702-IX,на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбаченіЗаконом України"Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". На членів добровольчих формувань територіальних громад, які беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, поширюються гарантії соціального захисту, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Процедура проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями передбачена наказом Міністерства оборони України №332 від 27.10.2021 «Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України» (далі - Інструкція).

Пунктом 3 Інструкції визначено, що вона поширюється на військові частини та військовослужбовців, пунктом 1 передбачено, що Інструкція визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини).

Інструкція не має згадки про членів ДФТГ, та добровольці ДФТГ не являються військовослужбовцями ЗСУ, а тому суд погоджується із позицією відповідачів що згадана Інструкція не поширюється на добровольців ДФТГ.

Матеріалами справи також встановлено, що позивач отримав травму 22.06.2022 року та зазначає, що невідкладно повідомив про це командира, проте матеріалами справи не підтверджено цього, оскільки відсутні будь-які докази зазначеного, також згідно довідки травма отримана в побутових умовах, невдало оступившись та підвернувши ногу, тому відсутні підстави вважати, що позивач невідклано повідомим про отриману травму командира та що травма отримання під час бойового чергування, тому в задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, наявні у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 134, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини територіальної оборони НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Добровольчого формування Южноукраїнської міської територіальної громади №1 (Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В. С. Брагар