open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2023 Справа № 914/2450/22(914/3313/23)

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Артишук В.І., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА, м. Львів

до відповідача: Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

про стягнення 284 612,19 євро та 135,55 євро відсотків, 449,49 грн та 24,06 грн відсотків

у межах провадження у справі №914/2450/22

у справі за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ, м. Львів

про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031)

Представники сторін:

від позивача: Коваль В.В.

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

5 жовтня 2022 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031).

Ухвалою суду від 07.10.2022 заяву ТОВ БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ БНК-УКРАЇНА (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 02.11.2022 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА про зупинення провадження у справі за вх. №3562/22 від 01.11.2022 відмовлено; відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА(79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031). Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ до Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА у розмірі 325 736 124,00 грн заборгованості та 24 810,00 грн судового збору. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна» строком на сто сімдесят календарних днів. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №122 від 07.02.2013; адреса: 79034, м. Львів, вул. Листопадна, буд. 11, кв. 25.

Офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) у встановленому законодавством порядку.

Постановою суду від 24.05.2023 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031); припинено повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №122 від 07.02.2013; затверджено звіт про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича за виконання ним повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА за період з 02.11.2022 по 22.05.2023 на загальну суму 134 000,00 грн; визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031); відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031); призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №122 від 07.02.2013; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Судом оприлюднено на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного суду повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Хід розгляду справи викладено в відповідних ухвалах суду.

Справа №914/2450/22 перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

06.11.2023 через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна» подало позовну заяву до відповідача Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про стягнення 284 612,19 євро та 135,55 євро відсотків, 449,49 грн та 24,06 грн відсотків.

Ухвалою суду від 08.11.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна» до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про стягнення 284 612,19 євро та 135,55 євро відсотків, 449,49 грн та 24,06 грн відсотків прийнято до розгляду в межах провадження справи №914/2450/22 про банкрутство ТОВ «БНК-Україна». Справу призначено до розгляду на 22.11.2023.

В судове засідання від 22.11.2023 сторони не з`явилися, через систему «Електронний суд» відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи з метою подання обґрунтованого відзиву.

Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 22.11.2023, розгляд справи відкладено на 06.12.2023.

В судове засідання 06.12.2023 сторони з`явилися. Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач через канцелярію суду подав клопотання про передачу справи на розгляд до Господарського суду міста Києва у зв`язку із виключною підсудністю.

Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 06.12.2023, розгляд справи відкладено на 13.12.2023.

08.12.2023 позивач сформував в системі «Електронний суд» заперечення на клопотання відповідача про передачу справи на розгляд до Господарського суду міста Києва у зв`язку із виключною підсудністю.

У судове засідання 13.12.2023 ліквідатор позивача з`явився, просив задовольнити позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, поясненнях, наданих у судовому засіданні.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

06.12.2023 відповідач подав клопотання про передачу справи №914/2450/22(914/3313/23) на розгляд до Господарського суду міста Києва у зв`язку із виключною підсудністю. Клопотання мотивує тим, що п. 5 ст. 30 ГПК України передбачено, що спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до п.1 ст. 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами одержаними від корупційних та інших злочинів» Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необгрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необгрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необгрунтованими.

Відповідач посилається на те, що відповідно до п. 5 ст. 30 ГПК України, справи у яких відповідачем є Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами одержаними від корупційних та інших злочинів, як центральний орган виконавчої влади, підлягають розгляду місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ (виключна підсудність), тому справа №914/2450/22(914/3313/23) підлягає передачі на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Позивач у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про передачу справи № 914/2450/22(914/3313/23) за виключною підсудністю на розгляд до Господарського суду міста Києва.

08.12.2023 позивач сформував в системі «Електронний суд» заперечення на клопотання відповідача про передачу справи на розгляд до Господарського суду міста Києва у зв`язку із виключною підсудністю, в якому просить клопотання відповідача залишити без задоволення та здійснювати розгляд справи № 914/2450/22(914/3313/23) за позовом ТОВ «БНК-Україна» до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про стягнення 284 612,19 євро та 135,55 євро відсотків, 449,49 грн та 24,06 грн відсотків в Господарському суді Львівської області в межах справи про банкрутство №914/2450/22 на підставі ч. 2 ст. 7 КУПБ.

Позивач обґрунтовує заперечення тим, що застосування положень ч. 5 ст. 30 ГПК України та ч. 2 ст. 7 КУПБ та їх розмежування вже були предметом дослідження Верховним Судом, правова позиція щодо застосування яких є сформованою у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 27.06.2023 у справі № 911/4706/15(911/1626/21). Також, Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (вказані правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 28.01.2020 у справі № 50/311-б, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18).

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 27.06.2023 у справі № 911/4706/15(911/1626/21): «Відповідно до частини другої статті 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Отже, стаття 7 КУзПБ по суті є спеціальною у відносинах неплатоспроможності і розширює (коригує) правове регулювання кола питань, які відносяться як до предметної та суб`єктної юрисдикції, так і до територіальної (виключної) (статті 20, 30 ГПК України) підсудності спорів у справах про банкрутство. Це очевидно у порівнянні норми пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України з частиною другою статті 7 КУзПБ, де законодавець розширив предметну підсудність майнових спорів у справах про банкрутство від "вимоги до боржника" до "всі майнові спори, стороною в яких є боржник". Тому з набуттям чинності КУзПБ до господарської юрисдикції віднесено як позовні вимоги до боржника, так і вимоги боржника до інших осіб щодо його майна (майнових прав). Дана норма саме так, тобто відповідно до статті 7 КУзПБ, і застосовується, що відображено в численних судових актах, у тому числі і Верховного Суду. Правило статті 7 КУзПБ має важливий системний зв`язок і вплив на судове провадження за участю боржника, щодо якого відкрито справу про банкрутство, оскільки дана норма забезпечує вирішення та досягнення основних завдань які законодавець заклав для належного вирішення справ про банкрутство. Мета та завдання розгляду справ позовного провадження, який охоплюється статтею 7 КУзПБ, окрім визначених загальними нормами ГПК України, полягає в тому, що вони повинні перебувати у взаємозв`язку із метою та завданнями, які закладені в основу реалізації судових процедур банкрутства та провадження у справі про банкрутство в цілому. Якщо триває ліквідаційна процедура, то питання наповнення ліквідаційної маси та з`ясування суми кредиторських вимог не може вирішуватися поза межами справи про банкрутство, оскільки є ризики порушення інтересів кредиторів через закриття провадження у справі про банкрутство до завершення вирішення відповідних спорів.

Підсумовуючи вищенаведене, слід підкреслити, що організаційною формою досягнення відповідного взаємозв`язку є запроваджений у статті 7 КУзПБ принцип концентрації, який покликаний спрямувати всі судові провадження щодо боржника у справі про банкрутство відповідно до цілей і завдань, визначених законодавцем у КУзПБ. Таким чином, частина друга статті 7 КУзПБ містить спеціальне правило, яке прямо вирішує питання територіальної (виключної) підсудності спорів у справах про банкрутство. На відміну від ГПК України, в якому за критерій розгляду справи взято місцезнаходження суду або особи, КУзПБ встановлює самостійний універсальний критерій підсудності справ, стороною в яких є боржник: в межах справи про банкрутство».

Як обґрунтовано у позовній заяві ТОВ «БНК-Україна», поданій ліквідатором до Господарського суду Львівської області в межах справи про банкрутство, підставою для звернення із позовом до суду є порушення майнових прав боржника (ТОВ «БНК-Україна») на володіння, користування і розпорядження своїм майном у зв`язку із неповерненням Національним агентством майна (грошових коштів) та його утримуванням відповідачем без належних на те правових підстав. Тобто виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача (боржника) з правомірністю неповернення та утримування Національним агентством грошових коштів, які є власністю позивача, тобто майновим спором.

Оскільки поданий ліквідатором позов пов`язаний безпосередньо із захистом майна боржника, та враховуючи, що боржник, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, є стороною у такому спорі, у визначенні виключної підсудності цього спору пріоритет у застосуванні має не стаття 30 ГПК України, як загальна процесуальна норма, а стаття 7 КУПБ, яка у даному випадку є спеціальною. Відтак, позов ліквідатора підлягає розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника - ТОВ «БНК-Україна».

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання відповідача від 06.12.2023 про передачу справи на розгляд до Господарського суду міста Києва у зв`язку із виключною підсудністю, оскільки підстави для передачі справи на розгляд іншому суду відсутні.

21.11.2023 в системі «Електронний суд» відповідач сформував клопотання про відкладення розгляду справи, в якому просив поновити процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву; продовжити процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву; з метою забезпечення принципу змагальності судового процесу та рівності його учасників перед законом і судом відкласти розгляд справи № 914/2450/22(914/3313/23) на іншу дату та надати відповідачу належним чином підготуватися до розгляду даної справи.

В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.11.2023 у справі № 914/2450/22 (914/3313/23) прийнято позовну заяву ТОВ «БНК-Україна» до АРМА про стягнення 284 612,19 євро, 135,55 євро відсотків, 449,00 грн та 24,06 грн відсотків до розгляду в межах провадження справи №914/2450/22 про банкрутство ТОВ «БНК-Україна», відкрито провадження, справу призначено до розгляду на 22.11.2023 на 14:00 год. На думку відповідача, оскільки ухвала суду про відкриття провадження у справі датована 08.11.2023, то з огляду на ч. 8 ст. 165 ГПК України, останнім днем подачі відзиву є 23.11.2023, натомість вказаною ухвалою суду про відкриття провадження у справі зобов`язано відповідача подати відзив до 22.11.2023.

Суд зауважує, що ухвалою від 08.11.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна» до відповідача Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про стягнення 284 612,19 євро та 135,55 євро відсотків, 449,49 грн та 24,06 грн відсотків прийнято до розгляду в межах провадження справи №914/2450/22 про банкрутство ТОВ «БНК-Україна». Справу призначено до розгляду на 22.11.23 на 14:00 год. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; позивачу надати: протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив; забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання; відповідачу надати: протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив; письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову; забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання.

Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні закріплені нормою статті 251 ГПК України. Згідно з ч. 1 ст. 251 ГПК України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 та ч. 6 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 6 ГПК України).

Згідно з ч. 5, 6 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

У довідці Господарського суду Львівської області про доставку електронного листа зазначено, що ухвала суду від 08.11.2023 про відкриття провадження у справі №914/2450/22(914/3313/23) доставлена до електронного кабінету Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів 09.11.2023 о 00:48, днем вручення ухвали від 08.11.2023 відповідачу є 09.11.2023, а тому останнім днем строку для подання відзиву на позовну заяву було 24.11.2023.

Згідно з ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи наведене, станом на 21.11.2023 строк для подання відзиву відповідачем не був пропущеним, тому суд не вбачає підстав для його поновлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Проте, відповідачем не обґрунтовано наявність конкретних об`єктивних обставин та доказів, які б зумовили продовження строку на подання відзиву на позовну заяву.

Крім того, суд зазначає, що ухвалами суду від 22.11.2023 та 06.12.2023 розгляд справи відкладався, відповідач не був позбавлений можливості подати відзив на позовну заяву, заперечення чи письмові пояснення щодо позовних вимог.

Розглянувши клопотання відповідача від 21.11.2023 та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні.

12.12.2023 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивує тим, що оскільки позивач в обґрунтуванні позовних вимог посилається на скасування арешту з банківських рахунків ТОВ «БНК-Україна» у кримінальному провадженні №42022102070000082 від 05.04.2022 відповідно до ухвали Подільського районного суду міста Києва №758/6582/23 від 22.06.2023, відповідач звернувся 05.12.2023 до Подільського районного суду міста Києва з заявою про роз`яснення зазначеного судового рішення. Розгляд заяви про роз`яснення судового рішення у справі №758/6582/23 призначено на 13.12.2023 року на 14:15 в приміщенні Подільського районного суду міста Києва (м. Київ, вул. Хорива, 21), що підтверджується повісткою про виклик до суду у кримінальному провадженні, копія якої долучена до клопотання.

На думку відповідача, оскільки скасування арешту з рахунків ТОВ «БНК-Україна» відповідно до ухвали Подільського районного суду міста Києва №758/6582/23 від 22.06.2023, не містить інформації стосовно повернення грошових коштів, що станом на дату винесення зазначеної ухвали, знаходяться на депозитних рахунках Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, роз`яснення рішення Подільського районного суду міста Києва у справі №758/6582/23 від 22.06.2023 є важливим для вирішення даної справи.

Відповідач посилається на те, що відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, суд може оголосити перерву у підготовчому засіданні у разі необхідності, зокрема у випадку витребування нових (додаткових) доказів.

У судовому засіданні позивач заперечив щодо задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень та встановлено судом, ухвала Подільського районного суду міста Києва від 22.06.2023 у справі №758/6582/23 про скасування арештів, накладених постановою керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва від 12 квітня 2022 у кримінальному провадженні № 42022102070000082 від 05.04.2022, грошових коштів ТОВ «БНК-Україна» у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі коштів та цінностей, що знаходяться на банківських рахунках в АТ «ПІВДЕННИЙ», набрала законної сили 22.06.2023.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Обставини, що встановлені ч. 2 ст. 202 ГПК України та перешкоджають розгляду справи в даному судовому засіданні, відсутні.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи від 12.12.2023, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні у зв`язку з необґрунтованістю.

Суд зазначає, що учасникам справи надано достатньо часу скористатися правом подання відзиву, клопотань, пояснень та письмових доказів на підтвердження власних доводів та заперечень. Зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У судовому засіданні 13.12.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиції сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в процесі виконання повноважень ліквідатора ТОВ «БНК-Україна» встановлено, що постановою керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва 12.04.2022 у кримінальному провадженні накладено арешт на грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна» у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у АБ «ПІВДЕННИЙ». Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва у справі № 758/4113/22 від 10.06.2022 визначено порядок зберігання арештованих речових доказів шляхом передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених ст. ст. 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» рухоме майно, майно ТОВ «БНК-Україна». У подальшому ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 22.06.2023 року у справі № 758/6582/23 скасовано арешт, накладений Постановою керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва 12.04.2022 у кримінальному провадженні.

Ліквідатор ТОВ «БНК-Україна» звертався до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів з проханням повернути кошти на рахунок законного власника та вказав реквізити рахунка для повернення коштів, проте грошові кошти не повернуті власнику. Позивач зазначає, що з огляду на відсутність підстав подальшого утримання майна ТОВ «БНК-Україна» такі кошти перебувають у чужому незаконному володінні відповідача.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 284 612,19 євро, 135,55 євро нарахованих відсотків, а також 449,49 гривень, 24,06 гривень нарахованих відсотків та судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, оскільки містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Враховуючи приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, а також те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті.

Обставини справи встановлені судом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва у справі № 758/4113/22 від 10.06.2022 визначено порядок зберігання арештованих речових доказів у кримінальному провадженні № 42022102070000082 від 05.04.2022 шляхом передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901), в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених ст. ст. 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» рухоме майно, майно ТОВ «БНК-Україна», зокрема грошових коштів, на які постановою прокурора накладено арешт, в розмірі 284 612,19 євро, які знаходяться на рахунку НОМЕР_2 (євро), який відкритий в АБ «Південний»; 449,49 грн, що перебувають на рахунку НОМЕР_2 (українська гривня), який відкритий в АБ «Південний».

24.06.2022 грошові кошти, належні ТОВ «БНК-Україна», в розмірі 284 612,19 євро, які знаходилися на рахунку НОМЕР_2 (євро) та 449,49 грн, які знаходилися на рахунку НОМЕР_2 (українська гривня), на виконання зазначеної ухвали, перераховані на рахунки Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та отримані Агентством, що підтверджуються Виписками по рахунку від 19.10.2023, даними з Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, які долучені до матеріалів справи.

З Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні вбачається, що грошові кошти розміщені 04.07.2022 Національним агентством на депозиті в Філії ГУ по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк». Сума, розміщена на депозитному рахунку становить 284 612,19 євро, 135,55 євро нарахованих відсотків та 449,49 гривень, 24,06 гривень нарахованих відсотків.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 04.10.2022 у справі № 758/6087/22 скасовано арешт, накладений постановою прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва від 12.04.2022 на грошові кошти, які належать ТОВ «БНК-Україна» у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, що знаходяться на вказаному вище рахунку чи на зберіганні у АБ «ПІВДЕННИЙ» в частині заборони здійснення видатків, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів до бюджету та державних цільових фондів, по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на державне пенсійне страхування, видатків, пов`язаних з виплатою заробітної плати, комунальних платежів, аліментів, виконання рішення судів, послуги охорони та протипожежної безпеки та видатків на Збройні Сили України.

У подальшому ліквідатор ТОВ «БНК-Україна» як власник майна звернувся до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42022102070000082 від 05.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 110-2 КК України, в якому просив скасувати арешт, накладений постановою керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва від 12.04.2022, на грошові кошти у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках в АТ «ПІВДЕННИЙ».

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 22.06.2023 у справі № 758/6582/23 клопотання власника майна товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна» в особі арбітражного керуючого Коваля В.В. про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42022102070000082 від 05.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 110-2 КК України задоволено. Скасовано арешт, накладений Постановою керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва 12.04.2022 у кримінальному провадженні №42022102070000082 від 05.04.2022, грошових коштів які належать ТОВ «БНК-Україна» (код ЄДРПОУ 43217016) у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі коштів та цінностей, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у АБ «ПІВДЕННИЙ» (МФО 328209), а саме: - НОМЕР_2 українська гривня; - НОМЕР_2 євро; - НОМЕР_2 російський рубль. Ухвала Подільського районного суду міста Києва від 22 червня 2023 у справі № 758/6582/23 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, набрала законної сили 22.06.2023 та оскарженню не підлягає.

Позивач звертався до відповідача листами з проханням повернути грошові кошти та вказував реквізити рахунка для повернення.

Позивач посилається на те, що з моменту скасування арешту, отримавши ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 22 червня 2023 у справі №758/6582/23 про скасування арешту майна ТОВ «БНК-Україна», а також отримавши реквізити рахунка власника, Національне агентство безпідставно утримує майно ТОВ «БНК-Україна» у своєму незаконному володінні та зобов`язане повернути грошові кошти їх законному власнику, оскільки правова підстава їх подальшого утримання відпала, а саме: арешт майна у кримінальному провадженні скасовано).

Оцінка суду.

Відповідно до частин 1-2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Правові та організаційні засади функціонування, порядок здійснення повноважень Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів визначається Законом України № 772-VIII від 10.11.2015 «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», з наступними змінами і доповненнями у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон України № 772-VIII).

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України № 772-VIII Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України № 772-VIII передбачено, що управління активами - діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до цього Закону, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.

Відповідно до ст. 19 Закону України № 772-VIII Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.

У разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень. У разі прийняття в управління цінних паперів інформація також надсилається відповідним учасникам депозитарної системи України.

Положеннями частини 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Національне агентство є суб`єктом здійснення заходів з управління активами на які накладено арешт у кримінальному провадженні та є єдиним суб`єктом, якому згідно ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва передано виняткове право зберігати майно ТОВ «БНК-Україна», у визначеному законом порядку.

Відповідно до абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

За змістом ч. 7 ст. 100 КПК відповідне клопотання слідчого або прокурора розглядається слідчим суддею, судом згідно із статтями 171-173 КПК, тобто за правилами вирішення питання щодо арешту майна.

Згідно з положеннями абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України № 772-VIII майно банку (крім коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку), а також кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що перебувають у банку та на які накладено арешт, передаються в управління (перераховуються на рахунки) Національного агентства не пізніше наступного робочого дня після надходження до банку платіжної вимоги, оформленої Національним агентством, та доданих до неї копій звернення прокурора, ухвали слідчого судді, суду про накладення арешту.

Враховуючи зазначені норми закону, в управління Національному агентству можуть передаватись та в управлінні можуть перебувати лише активи, які відповідають одночасно наступним умовам: - вони визнані речовим доказом; - на них накладено арешт у кримінальному провадженні; - арешт має передбачати заборону розпорядження (обов`язково), або користування майном (бажано); - їх сукупна вартість становить понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - це не завдає шкоди кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України № 772-VIII, розмір процентів відсоткової ставки за користування банками коштами або металами на депозитних рахунках Національного агентства визначається договором на рівні не нижче облікової ставки Національного банку України або процентної ставки банку за такий вид послуг для третіх осіб (для іншого банку).

Згідно з ч. 3 ст. 20 Закону України № 772-VIII у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора або судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт розміщених на рахунках Національного агентства грошових коштів або банківських металів, Національне агентство перераховує відповідні кошти та нараховані за ними проценти або здійснює переказ банківських металів та нарахованих за ними процентів на рахунок їх законного власника протягом трьох робочих днів з дня надання ним інформації про реквізити рахунка.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор ТОВ «БНК-Україна» як власник грошових коштів листом від 28.08.2023 № 01-27/914/2450/22/277 звернувся до Національного агентства та просив повернути майно, а саме: - 284 612,19 євро, які знаходились на рахунку НОМЕР_2 (євро), відкритому в АБ «Південний» та усі нараховані за ними проценти; - 449,49 грн, які знаходились на рахунку НОМЕР_2 (українська гривня), відкритому в АБ «Південний» та усі нараховані за ними проценти, - на рахунок законного власника цих коштів, а саме ТОВ «БНК-Україна», крім того, вказав реквізити рахунка для повернення коштів.

Листом від 05.09.2023 Національне агентство повідомило власника майна про те, що АРМА направлено лист до Подільського районного суду міста Києва для отримання засвідченої копії ухвали від 22 червня 2023 у справі № 758/6582/23 про скасування арешту.

Ліквідатор ТОВ «БНК-Україна» арбітражний керуючий Коваль В.В., звернувся до Подільського районного суду міста Києва з листом №01-27/914/2450/22/282 від 13.09.2023, у якому просив суд направити засвідчену відповідно до вимог Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 №814, копію ухвали Подільського районного суду міста Києва від 22 червня 2023 року у справі №758/6582/23 про скасування арешту на адресу АРМА.

Листом за №758/6582/23 1-кс/758/2199/23 від 14.09.2023 Подільський районний суд міста Києва зазначив, що направляє належним чином засвідчену копію ухвали суду від 22.06.2023 у справі №758/6582/23 на адресу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Також, суд повідомив, що листа про отримання копії ухвали суду від 22.06.2023 у справі №758/6282/23 від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів до Подільського районного суду міста Києва не надходило.

Ліквідатор ТОВ «БНК-Україна» повторно звернувся до Національного агентства із листом №01-27/914/2450/22/300 від 09.10.2023, в якому знову надав реквізити рахунка та просив повернути кошти. Проте, вказане майно не повернуто власнику.

Листом №2041/6.1-33-23/6 від 31.10.2023 Національне агентство повідомило ТОВ «БНК-Україна» про те, що останнім отримано належним чином засвідчену копію ухвали Подільського районного суду міста Києва від 22.06.2023 у справі №758/6582/23 про скасування арешту 28.09.2023 за вх. №12765/27-23 та прийнято до відома, проте станом на 31.10.2023 АРМА продовжує здійснювати управління грошовими коштами. Національне агентство зазначило, що до АРМА не надходило судове рішення, яке набрало законної сили та яким скасовано ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 10.06.2022 у справі № 758/4113/22 про визначення порядку зберігання арештованих речових доказів у кримінальному провадженні № 42022102070000082 від 05.04.2022, шляхом передачі АРМА в управління рухомого майна ТОВ «БНК-Україна», а саме грошових коштів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, майно ТОВ «БНК-Україна» (грошові кошти, а саме: 284 612,19 євро, які знаходились на рахунку НОМЕР_2 (євро), відкритому в АБ «Південний», а також 449,49 гривень, які знаходились на рахунку НОМЕР_2 (українська гривня), відкритому в АБ «Південний») передане в управління Національного агентства як речові докази, на які був накладений арешт постановою керівника Подільської окружної прокуратури від 12.04.2022 у кримінальному провадженні №42022102070000082 від 05.04.2022 та перебували на зберіганні в АРМА для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості на підставі положень статті 100 КПК України за ухвалою слідчого судді Подільського районного суду у справі № 758/4113/22 від 10.06.2022.

У результаті скасування ухвалою слідчого суді Подільського районного суду міста Києва від 22.06.2023 у справі № 758/6582/23 арешту, накладеного постановою керівника Подільської окружної прокуратури від 12.04.2022 у кримінальному провадженні №42022102070000082 від 05.04.2022, правова підстава подальшого утримання майна ТОВ «БНК-Україна» Національним агентством відпала, у зв`язку з чим таке майно має бути повернуте власнику, а подальше безпідставне утримання останнім грошових коштів порушує право законного власника на володіння та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1. ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Національне агентство безпідставно утримує грошові кошти ТОВ «БНК-Україна», які є активом боржника у справі про банкрутство позивача, який підлягає включенню в ліквідаційну масу і повинні бути спрямовані на погашення вимог кредиторів відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства та зобов`язане повернути грошові кошти їх законному власнику, оскільки правова підстава їх подальшого утримання відпала.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю у розмірі 132 337,54 грн сплаченого судового збору.

Інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи сторонами не було заявлено та понесено.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-241 ГПК України, ст.ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001, м. Київ вул. Бориса Грінченка, 1; код ЄДРПОУ 41037901) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-УКРАЇНА» (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) грошові кошти в розмірі 284 612,19 євро, 135,55 євро нарахованих відсотків, 449,49 гривень, 24,06 гривень нарахованих відсотків та 132 337,54 гривень судового збору.

Наказ видати згідно з ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складений 22.12.2023.

Суддя Чорній Л.З.

Джерело: ЄДРСР 115856123
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку