ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року Справа № 160/19928/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Царікової О.В.,

секретаря судового засідання:Осуховської Ж.С.,

за участі:

представника позивача:Коваленко Г.П.,

представника відповідача:Пономаренка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/19928/23 за адміністративним позовом Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» (вул. Тритузна, буд. 168, м. Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51914; ідентифікаційний код юридичної особи 32130551) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код юридичної особи 43145015) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

08.08.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення (форма Ш) від 28.04.2023 №0088180411 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про зобов`язання сплатити штраф у сумі 253837,76 грн за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.05.2023 Комунальним підприємством Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» (далі позивач) отримано від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач) податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») від 28.04.2023 №0088180411 про зобов`язання сплатити 253837,76 грн штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість. Вказане податкове повідомлення-рішення винесене за результатами камеральної перевірки та ґрунтується на висновках, викладених в Акті камеральної перевірки від 05.04.2023 №11236/04-36-04-11/32130551 (далі Акт). Зокрема, в Акті зазначено, що під час здійснення господарської діяльності підприємства мали місце порушення строку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість за вересень-грудень 2019 року, січень, лютий, квітень, листопад, грудень 2020 року. Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, керуючись статтею 56 ПК України та пунктом 2 розділу II Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21.10.2015 №916, 16.05.2023 за вих. №00-01/0302 позивач направив до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 28.04.2023 №0088180411 з вимогою скасувати останнє. Проте, рішенням Державної податкової служби України №18959/6/99-00-06-03-01-06 від 12.07.2023 у задоволенні скарги позивача було відмовлено. Окрім того, позивач наголошує на тому, що відповідач порушив процесуальні строки, визначені ст. 102 Податкового кодексу України, оскільки контролюючий орган має право протягом 1095 днів, провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення - рішення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Позивач вважає оскаржене податкове повідомлення-рішення протиправним таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 відкрито провадження в адміністративній справі №160/19928/23 та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.09.2023. Останнє судове засідання у справі відбулось 07.11.2023.

11.09.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив (вх. №77336/23), в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що позивач є платником податку на додану вартість відповідно пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія», під час якої контролюючим органом було встановлено, що платник податків на додану вартість задекларував податкове зобов`язання у податкових деклараціях з ПДВ, які подані в строки визначені кодексом: №9245537373 від 21.10.2019, №9276434445 від 20.11.2019, №9307867960 від 20.12.2019, №9332335917 від 20.01.2020, №9028438338 від 18.02.2020, №9054022444 від 16.03.2020, №9109572696 від 18.05.2020, №9339448883 від 21.12.2020, №9370109538 від 20.01.2021. Перевіркою термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість встановлено порушення вимог пунктів 57.1 статті 57 глави 4 розділу ІІ та пункту 203.2 статті 203 розділу V Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за зазначеними податковими деклараціями з податку на додану вартість. Відтак, за результатами камеральної перевірки контролюючим органом встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгодженої суми податкових зобов`язань за вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, січень, лютий, квітень, листопад, грудень 2020 року. З огляду на викладене, відповідач просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

21.09.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №80697/23), в якій останній наголошував на тому, що у відзиві відповідачем не заперечено та не спростовано позицію позивача щодо порушення контролюючим органом процесуальних строків, визначених приписами статті 102 Податкового кодексу України. Разом з тим, позивач підтримав позовні вимоги та просив суд адміністративний позов задовольнити.

У судовому засіданні, призначеному на 07.11.2023, представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові та відповіді на відзив, та просив суд адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 07.11.2023, заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав їх безпідставності та необґрунтованості, просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Комунальне підприємство Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія», ідентифікаційний код 32130551, зареєстроване у встановленому законом порядку у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа, запис №12231200000000181 від 29.10.2002, місцезнаходження: Україна, 51914, Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, вулиця Тритузна, будинок 168.

Видами економічної діяльності Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія», згідно КВЕД є: 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (основний); 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І Податкового кодексу України (далі Кодекс), у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 глави 8 розділу І Кодексу Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку платника податку на додану вартість КП КМР «Кам`янська теплопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 32130551) з питання своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, січень, лютий, квітень, листопад, грудень 2020 року.

Результати проведеної камеральної перевірки платника податку на додану вартість КП КМР «Кам`янська теплопостачальна компанія» оформлені Актом від 05.04.2023 №11236/04-36-04-11/3230551 «Про результати камеральної перевірки КП КМР «Кам`янська теплопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 32130551) з питання своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, січень, лютий, квітень, листопад, грудень 2020 року» (далі Акт перевірки).

Згідно висновку означеного Акта перевірки дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату КП КМР «Кам`янська теплопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 32130551) узгодженої суми податкових зобов`язань за вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, січень, лютий, квітень, листопад, грудень 2020 року. Відповідальність платника за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання передбачена пунктом 124.1 глави 11 розділу II Податкового кодексу України. Відповідальність посадових осіб за неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) передбачена статтею 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі встановлених порушень контролюючий орган виніс податкове повідомлення-рішення від 28.04.2023 №0088180411 (форми «Ш»), згідно з яким контролюючим органом за затримку на 427, 442, 443, 475, 639, 667, 673, 679, 686, 690, 693, 694, 702, 722, 731, 737, 744, 745, 749, 750, 756, 757, 760, 762, 777, 784, 793, 823, 854 календарних днів сплати/зарахування банком або органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів/за несплату (неперерахування) фізичною особою грошового зобов`язання/податків/авансових внесків єдиного податку в сумі 2538377 грн 45 копійок, зобов`язано КП КМР «Кам`янська теплопостачальна компанія» сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 253837,76 грн (двісті п`ятдесят три тисячі вісімсот тридцять сім гривень 76 копійок) за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Не погодившись із винесеним Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податковим повідомленням-рішенням від 28.04.2023 №0088180411 (форми «Ш»), КП КМР «Кам`янська теплопостачальна компанія» направило до Державної податкової служби України скаргу від 16.05.2023 №00-01/0302 на податкове повідомлення-рішення від 28.04.2023 №0088180411, в якій просило скасувати останнє.

Рішенням Державної податкової служби України від 12.07.2023 №18959/6/99-00-06-03-01-06 про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.04.2023 №0088180411 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач, не погоджуючись із зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням, винесеним Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, та наголошуючи на тому, що відповідачем порушено строки давності, визначені приписами статті 102 Податкового кодексу України в частині проведення камеральної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути:

1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»;

5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу;

6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;

8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу;

9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу;

10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;

11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Згідно статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (пп. 16.1.3); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп. 16.1.4); подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв`язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб`єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку) (пп. 16.1.6).

Згідно статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 ПК України).

За правилами пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 202.1 статті 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць з урахуванням відповідних особливостей, встановлених ПК України.

Згідно статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, і фінансова відповідальність. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (пункти 111.1, 111.2 статті 111 ПК України).

Згідно зі статтею 113 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Перебіг строку давності для застосування штрафних (фінансових) санкції (штрафів) зупиняється у випадках, визначених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу.

У разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

Перебіг строку давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) відновлюється з дня, наступного за днем усунення передбачених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу обставин, що були підставою для зупинення його відліку (перебігу).

У разі наявності хоча б однієї обставини, що пом`якшує відповідальність, розмір штрафу становить 50 відсотків від розміру, встановленого відповідною статтею цього Кодексу.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.

За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 102 ПК України встановлено строки давності та їх застосування.

Так, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов`язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов`язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами цього Кодексу.

Грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо:

податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано;

посадову особу платника податків (фізичну особу платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов`язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Контролюючий орган має право проводити перевірку з питань дотримання вимог статті 39-3 цього Кодексу фінансовими агентами та власниками рахунків та визначати суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) у випадках та розмірах, визначених цим Кодексом, не пізніше 1825 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання звіту про підзвітні рахунки, а якщо відповідний звіт був поданий пізніше за днем його фактичного подання. Строк давності, визначений цим абзацом, не застосовується щодо перевірки фінансового агента, який не подав звіт про підзвітні рахунки за звітний період у визначеному цим Кодексом порядку.

Відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого:

платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні;

контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків;

контролюючим органом зупинено, продовжено, перенесено строки проведення перевірки у порядку, передбаченому статтями 44, 82 та 85 цього Кодексу або Митним кодексом України;

контролюючий орган не може провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у зв`язку із:

складанням акта про неможливість проведення перевірки (крім випадку визнання незаконними дій із складання такого акта);

недопущенням платником податків посадових осіб контролюючого органу до перевірки при дотриманні умов контролюючим органом:

а) визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, передбачених статтею 81 цього Кодексу;

б) визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, передбачених статтею 349 Митного кодексу України;

оскарженням платником податків у судовому порядку рішення контролюючого органу про проведення перевірки (крім випадків визнання протиправним та/або скасування такого рішення);

здійснюється адміністративне або судове оскарження платником податків рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання.

У разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Граничні строки для подання податкової декларації, скарги про перегляд рішень контролюючого органу, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу за письмовою заявою платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків:

перебував за межами України;

перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;

перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;

мав обмежену свободу пересування у зв`язку з ув`язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;

був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

Штрафні санкції, визначені цим Кодексом, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з цим пунктом.

Дія пункту 102.6 цієї статті поширюється на:

платників податків фізичних осіб;

посадових осіб юридичної особи у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

Порядок застосування пунктів 102.6-102.7 цієї статті встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Тобто, підпунктом 102.1 ст. 102 ПК України визначено застосування строку давності 1095 днів, і зазначено, що цей строк застосовується податковим органом у випадку проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Суд зауважує, що платником податків самостійно задекларовано суми податкових зобов`язань, а податковим органом не проводилась перевірка подачі декларації і правильність задекларованих показників, а відтак, граничний строк подання податкової декларації не має жодного значення у цьому спорі. Натомість застосуванню підлягає лише строк давності 1095 днів, на який є посилання у приписах п.п.76.3 ст. 76, 113, 114, 115 ПК України.

Відповідно до приписів пункту 76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Тобто, законодавцем розмежовуються випадки проведення камеральної перевірки податкової декларації (30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, за днем їх фактичного подання) та інші випадки, до яких можна віднести проведення камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, яка проводиться з урахуванням строку давності, визначеного статей 102 цього кодексу, тобто не пізніше закінчення 1095 дня (з дня сплати).

Аналогічний підхід щодо початку відліку строку проведення камеральної перевірки застосовано Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 у справі №819/1569/16, та зазначено, що проведення камеральних перевірок платників податків щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, та з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів, що настали за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних.

Відповідно до статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

У разі порушення платником податків строку сплати до бюджету суми акцизного податку, передбаченого абзацом другим підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 цього Кодексу, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 10 відсотків від суми такого акцизного податку.

Діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні послуги», з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей такий банк/орган, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей сплачує штрафи в розмірах, установлених пунктом 124.1 цієї статті.

У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, встановлені відповідними нормами цього Кодексу, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

Згідно статті 126-1 ПК України неутримання та/або несплата (неперерахування), та/або сплата (перерахування) не в повному обсязі єдиного податку податковим агентом платника єдиного податку третьої групи тягне за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає утриманню та/або сплаті до бюджету.

Тобто, розмір штрафної (фінансової) санкції встановлений у відсотках до погашеної суми податкового боргу, а тому, сума штрафної санкції за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов`язань, з урахуванням положень ст. 126 ПК України, розраховується за період з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань, і до дня фактичної сплати боргу.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом України у справах №21-279а14, №813/6774/13а, №813/6793/13-а.

Специфіка застосування штрафної санкції у відповідності до приписів ст. 126 ПК України полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом на сплачену узгоджену суму податкового зобов`язання. Тобто, базою визначення суми штрафних санкцій є сума, яка фактично сплачена, а не сума податкового боргу, або сума грошового зобов`язання у повному обсязі.

Отже, з урахуванням того, що обов`язковою умовою для застосування до платника податку штрафної (фінансової) санкції на підставі статті 126 ПК України є сплата грошового зобов`язання або факт погашення податкового боргу, то відлік строку давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання починається з дня, наступного за днем фактичної сплати такого грошового зобов`язання.

Аналіз чинного правового регулювання відповідальності за порушення строків сплати податків дає підстави для висновку, що датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф - є дата сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання.

Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (п. 115.1 ст. 115).

Таким строком є строк 1095 днів, початком відліку якого є дата сплати податкових (грошових) зобов`язань.

Разом з тим, суд зазначає, що Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 24.07.2023 у справі №821/850/18, адміністративне провадження №К/9901/1141/19, сформовано висновок про те, що датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, визначений пунктом 102.1 статті 102 ПК України, як в частині проведення податковим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання, так і застосування штрафних санкцій згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов`язання, - є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.

По суті встановлених контролюючим органом порушень під час проведення камеральної перевірки позивача суд звертає увагу на наступне.

Зі змісту Акта перевірки судом встановлено, що платник податків КП КМР «Кам`янська теплопостачальна компанія» задекларував податкове зобов`язання у податкових деклараціях з податку на додану вартість, які подані в строки визначені кодексом: №9245537373 від 21.10.2019, №9276434445 від 20.11.2019, №9307867960 від 20.12.2019, №9332335917 від 20.01.2020, №9028438338 від 18.02.2020, №9054022444 від 16.03.2020, №9109572696 від 18.05.2020, №9339448883 від 21.12.2020, №9370109538 від 20.01.2021.

Перевіркою термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість встановлено порушення вимог пункту 57.1 статті 57 глави 4 розділу ІІ та пункту 203.2 статті 203 розділу V Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за вказаними вище податковими деклараціями з податку на додану вартість.

В Акті перевірки зазначено, що платник задекларував податкове зобов`язання у декларації з ПДВ, яка подана платником у встановлені ПК України терміни, а саме 21.10.2019. Тобто, платник самостійно визначив та подав податкову декларацію з ПДВ за вересень 2019 року №9245537373 від 21.10.2019, в якій задекларував суму податкового зобов`язання з ПДВ 817232,00 грн по строку сплати на 30.10.2019. Вказана декларація складена і підписана відповідно до статті 48 Кодексу, та подана у спосіб, визначений діючим законодавством

Переплата на дату нарахування 30.10.2019 складала 432,47 грн. Податковий борг склав 816799,53 грн. Фактично суму боргу в ІКП з ПДВ (14010100) з урахуванням вимог пункту 87.9 статті 87 ПК України сплачено платіжним дорученням: уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2022 року №9041484234 від 02.03.2022 на суму зменшення нарахувань у зменшення боргу з ПДВ 300022,00 грн, погашено борг в розмірі 163207,43 грн.

Кількість днів затримки сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з ПДВ за вказаною вище податковою декларацією з ПДВ складає 854 дні.

Платник задекларував податкове зобов`язання у декларації з ПДВ, яка подана платником у встановлені ПК України терміни, а саме 20.11.2019. Тобто, платник самостійне визначив та подав податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2019 року №9276434445 від 20.11.2019, в якій задекларував суму податкового зобов`язання з ПДВ 228318,00 грн по строку сплати на 30.11.2019. Вказана декларація складена і підписана відповідно до статті 48 Кодексу, та подана у спосіб, визначений діючим законодавством.

Переплата на дату нарахування 30.10.2019 відсутня. Податковий борг склав 1045117,53 грн. Фактично суму боргу в ІКП з ПДВ (14010100) з урахуванням вимог пункту 87.9 статті 87 ПК України сплачено платіжним дорученням: уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2022 року №9041484234 від 02.03.2022 на суму зменшення нарахувань у зменшення боргу з ПДВ на суму 300022,00 грн, погашено борг в розмірі 136814,57 грн; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2022 року №9041484234 від 02.03.2022 на суму від`ємного значення у зменшення боргу з ПДВ 237802,00 грн, погашено борг в розмірі 91503,43 грн.

Відтак, позивачем частково сплачено заборгованість у розмірі 136814,57 грн з затримкою 823 дні, та остаточно сплачено останню в розмірі 91503,46 грн із затримкою 823 дні.

Платник задекларував податкове зобов`язання у декларації з ПДВ, яка подана платником у встановлені ПК України терміни, а саме 20.12.2019. Тобто, платник самостійно визначив та подав податкову декларацію з ПДВ за листопад 2019 року №9307867960 від 20.12.2019, в якій задекларував суму податкового зобов`язання з ПДВ 10822,00 грн по строку сплати на 30.12.2019. Вказана декларація складена і підписана відповідно до статті 48 Кодексу, та подана у спосіб, визначений діючим законодавством.

Переплата на дату нарахування 30.12.2019 відсутня. Податковий борг склав 1045117,53 грн. Фактично суму боргу в ІКП з ПДВ (14010100) з урахуванням вимог пункту 87.9 статті 87 ПК України сплачено платіжним дорученням: уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2022 року №9041484234 від 02.03.2022 на суму від`ємного значення у зменшення боргу з ПДВ 237802,00 грн, погашено борг в розмірі 10822,00 грн.

Кількість днів затримки сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з ПДВ за вказаною вище податковою декларацією з ПДВ складає 793 дні.

Платник задекларував податкове зобов`язання у декларації з ПДВ, яка подана платником у встановлені ПК України терміни, а саме 20.01.2020. Тобто, платник самостійно визначив та подав податкову декларацію з ПДВ за грудень 2019 року №9332335917 20.01.2020, в якій задекларував суму податкового зобов`язання з ПДВ 7548,00 грн по строку сплати на 30.01.2020. Вказана декларація складена і підписана відповідно до статті 48 Кодексу, та подана у спосіб, визначений діючим законодавством.

Переплата на дату нарахування 30.01.2020 відсутня. Податковий борг склав 1045117,53 грн. Фактично суму боргу в ІКП з ПДВ (14010100) з урахуванням вимог пункту 87.9 статті 87 ПК України сплачено платіжним дорученням: уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2022 року №9041484234 від 02.03.2022 на суму від`ємного значення у зменшення боргу з ПДВ 237802,00 грн, погашено борг в розмірі 7548,00 грн.

Кількість днів затримки сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з ПДВ за вказаною вище податковою декларацією з ПДВ складає 762 дні.

Платник задекларував податкове зобов`язання у декларації з ПДВ, яка подана платником у встановлені ПК України терміни, а саме 18.02.2020. Тобто, платник самостійно визначив та подав податкову декларацію з ПДВ за січень 2020 року №9028438338 від 18.02.2020, в якій задекларував суму податкового зобов`язання з ПДВ 955,00 грн по строку сплати на 01.03.2020. Вказана декларація складена і підписана відповідно до статті 48 Кодексу та подана у спосіб, визначений діючим законодавством.

Переплата на дату нарахування 01.03.2020 відсутня. Податковий борг склав 1046072,53 грн. Фактично суму боргу в ІКП з ПДВ (14010100) з урахуванням вимог пункту 87.9 статті 87 ПК України сплачено платіжним дорученням: уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2022 року №9041484234 від 02.03.2022 на суму від`ємного значення у зменшення боргу з ПДВ 237802,00 грн, погашено борг в розмірі 955,00 грн.

Кількість днів затримки сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з ПДВ за вказаною вище податковою декларацією з ПДВ складає 731 день.

Платник задекларував податкове зобов`язання у декларації з ПДВ, яка подана платником у встановлені ПК України терміни, а саме 16.03.2020. Тобто, платник самостійно визначив та подав податкову декларацію з ПДВ за лютий 2020 року №9054022444 від 16.03.2020, в якій задекларував суму податкового зобов`язання з ПДВ 298,00 грн про строку сплати на 30.03.2020. Вказана декларація складена і підписана відповідно до Кодексу, та подана у спосіб, визначений діючим законодавством.

Переплата на дату нарахування 30.03.2020 відсутня. Податковий борг 1046370,53 грн. Фактично суму боргу в ІКП з ПДВ (14010100) з урахуванням вимог пункту 87.9 статті 87 ПК України сплачено платіжним дорученням: уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2022 року №9041484234 від 02.03.2022 на суму від`ємного значення у зменшення боргу з ПДВ 237802,00 грн, погашено борг в розмірі 298,00 грн.

Кількість днів затримки сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з ПДВ за вказаною вище податковою декларацією з ПДВ складає 702 дні.

Платник задекларував податкове зобов`язання у декларації з ПДВ, яка подана платником у встановлені ПК України терміни, а саме 18.05.2020. Тобто, платник самостійно визначив та подав податкову декларацію з ПДВ за квітень 2020 року №9109572696 від 18.05.2020, в якій задекларував суму податкового зобов`язання з ПДВ 12800,00 грн по строку сплати на 01.06.2020. Вказана декларація складена і підписана відповідно до статті 48 Кодексу, та подана у спосіб, визначений діючим законодавством.

Переплата на дату нарахування 01.06.2020 відсутня. Податковий борг склав 1059170,53 грн. Фактично суму боргу в ІКП з ПДВ (14010100) з урахуванням вимог пункту 87.9 статті 87 ПК України сплачено платіжним дорученням: уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2022 року №9041484234 від 02.03.2022 на суму від`ємного значення у зменшення боргу з ПДВ 237802,00 грн, погашено борг в розмірі 12800,00 грн.

Кількість днів затримки сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з ПДВ за вказаною вище податковою декларацією з ПДВ складає 639 днів.

Платник задекларував податкове зобов`язання у декларації з ПДВ, яка подана платником у встановлені ПК України терміни, а саме 21.12.2020. Тобто, платник самостійно визначив та подав податкову декларацію з ПДВ за листопад 2020 року №9339448883 від 21.12.2020, в якій задекларував суму податкового зобов`язання з ПДВ 154802,00 грн по строку сплати на 30.12.2020. Вказана декларація складена і підписана відповідно до статті 48 Кодексу, та подана у спосіб, визначений діючим законодавством.

Переплата на дату нарахування 30.12.2020 відсутня. Податковий борг склав 1213872,53 грн. Фактично суму боргу в ІКП з ПДВ (14010100) з урахуванням вимог пункту 87.9 статті 87 ПК України сплачено платіжним дорученням: уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2022 року №9041484234 від 02.03.2022 на суму від`ємного значення у зменшення боргу з ПДВ 237802,00 грн, погашено борг в розмірі 113819,15 грн; податкова декларація з ПДВ за лютий 2022 року №9047278362 від 19.04.2022 на суму від`ємного значення у зменшення боргу з ПДВ 279321,00 грн, погашено борг в розмірі 40982,85 грн.

Відтак, позивачем частково сплачено заборгованість у розмірі 113819,15 грн з затримкою 427 днів, та остаточно сплачено останню в розмірі 40982,85 грн із затримкою 875 днів.

Платник задекларував податкове зобов`язання у декларації з ПДВ, яка подана платником у встановлені ПК України терміни, а саме 20.01.2021. Тобто, платник самостійно визначив та подав податкову декларацію з ПДВ за грудень 2020 року №9370109538 від 20.01.2021, в якій задекларував суму податкового зобов`язання з ПДВ 4248961,00 грн по строку сплати на 01.02.2021. Вказана декларація складена і підписана відповідно до статті 48 Кодексу, та подана у спосіб визначений діючим законодавством.

Переплата на дату нарахування 01.02.2021 відсутня. Податковий борг склав 5462833,53 грн. Фактично суму боргу в ІКП з ПДВ (14010100) з урахуванням вимог пункту 87.9 статті 87 ПК України сплачено платіжним дорученням: податкова декларація з ПДВ за лютий 2022 року №9047278362 від 19.04.2022 на суму від`ємного значення у зменшення боргу з ПДВ 279321,00 грн, погашено борг в розмірі 238338,15 грн; податкова декларація з ПДВ за березень 2022 року №9047603546 від 20.04.2022 на суму від`ємного значення у зменшення боргу з ПДВ 120000,00 грн, погашено борг в розмірі 120000,00 грн; №442381121 від 30.11.2022 на суму 48000,00 грн, погашено борг в розмірі 44900,70 грн; №444211869 від 06.12.2022 на суму 2000,00 грн, погашено борг в розмірі 2000,00 грн; №445983204 від 12.12.2022 на суму 2000,00 грн, погашено борг в розмірі 2000,00 грн; №448762821 від 19.12.2022 на суму 50000,00 грн, погашено борг в розмірі 50000,00 грн; №450765626 від 23.12.2022 на суму 30000,00 грн, погашено борг в розмірі 30000,00 грн; №451523131 від 26.12.2022 на суму 58000,00 грн, погашено борг в розмірі 58000,00 грн; №451975757 від 27.12.2022 на суму 58000,00 грн, погашено борг в розмірі 58000,00 грн; №461182865 від 24.01.2023 на суму 200000,00 грн, погашено борг в розмірі 200000,00 грн; №466355024 від 08.02.2023 на суму 50000,00 грн, погашено борг в розмірі 50000,00 грн; №N021551DX від 15.02.2023 на суму 336,04 грн, погашено борг в розмірі 336,04 грн; №2799256 від 15.02.2023 на суму 1885,78 грн, погашено борг в розмірі 1885,78 грн; №N02165ІТ1Z від 16.02.2023 на суму 675,18 грн, погашено борг в розмірі 675,18 грн; №469199566 від 16.02.2023 на суму 50000,00 грн, погашено борг в розмірі 50000,00 грн; №N0220S9R78 від 20.02.2023 на суму 44,34 грн, погашено борг 44,34 грн; №3192370 від 20.02.2023 на суму 1117,58 грн, погашено борг в розмірі 1117,58 грн; №3192371 від 20.02.2023 на суму 1115,99 грн, погашено борг в розмірі 1115,99 грн; №471103423 від 21.02.2023 на суму 50000,00 грн, погашено борг в розмірі 50000,00 грн; №473028827 від 27.02.2023 на суму 128036,00 грн, погашено борг в розмірі 128036,00 грн; №473028828 від 27.02.2023 на суму 21964,00 грн, погашено борг в розмірі 21964,00 грн; №473713942 від 28.02.2023 на суму 10822,00 грн, погашено борг в розмірі 10822,00 грн; №473713985 від 28.02.2023 на суму 118771,00 грн, погашено борг в розмірі 118771,00 грн; №473713975 від 28.02.2023 на суму 12800,00 грн, погашено борг в розмірі 12800,00 грн; №473713933 від 28.02.2023 на суму 206354,00 грн, погашено борг в розмірі 206354,00 грн; №473713965 від 28.02.2023 на суму 298,00 грн, погашено борг в розмірі 298,00 грн; №473713952 від 28.02.2023 на суму 955,00 грн, погашено борг в розмірі 955,00 грн; №N03037FOOO від 03.03.2023 на суму 862,61 грн, погашено борг в розмірі 862,61 грн; №N0320GJ7C6 від 20.03.2023 на суму 500086,60 грн, погашено борг в розмірі 500086,60 грн; №N03277TOPR від 27.03.2023 на суму 264,05 грн, погашено борг в розмірі 264,05 грн.

Відтак, позивачем частково сплачено заборгованість у розмірі 238338,15 грн з затримкою 442 дні, у розмірі 120000,00 грн з затримкою 443 дні, у розмірі 44900,70 грн з затримкою 667 днів, у розмірі 2000,00 грн з затримкою 673 дні, у розмірі 2000,00 грн з затримкою 679 днів, у розмірі 50000,00 грн з затримкою 686 днів, у розмірі 30000,00 грн з затримкою 690 дні, у розмірі 58000,00 грн з затримкою 693 дні, у розмірі 58000,00 грн з затримкою 694 дні, у розмірі 200000,00 грн з затримкою 722 дні, у розмірі 50000,00 грн з затримкою 737 днів, у розмірі 336,04 грн з затримкою 744 дні, у розмірі 1885,78 грн з затримкою 744 дні, у розмірі 675,18 грн з затримкою 745 днів, у розмірі 50000,00 грн з затримкою 745 днів, у розмірі 44,34 грн з затримкою 749 днів, у розмірі 1117,58 грн з затримкою 749 днів, у розмірі 1115,99 грн з затримкою 749 днів, у розмірі 50000,00 грн з затримкою 750 днів, у розмірі 128036,00 грн з затримкою 756 днів, у розмірі 21964,00 грн з затримкою 756 днів, у розмірі 10822,00 грн з затримкою 757 днів, у розмірі 118771,00 грн з затримкою 757 днів, у розмірі 12800,00 грн з затримкою 757 днів, у розмірі 206354,00 грн з затримкою 757 днів, у розмірі 298,00 грн з затримкою 757 днів, у розмірі 955,00 грн з затримкою 757 днів, у розмірі 862,61 грн з затримкою 760 днів, у розмірі 500086,60 грн з затримкою 777 днів, та остаточно сплачено останню в розмірі 264,05 грн із затримкою 784 дні.

Відтак, зі змісту Акта перевірки встановлено, що позивачем несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкових зобов`язань з ПДВ за вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, січень, лютий, квітень, листопад, грудень 2020 року.

Приписами підпункту 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

За правилами пункту 126.1 статті 126 ПК України неутримання та/або несплата (неперерахування), та/або сплата (перерахування) не в повному обсязі єдиного податку податковим агентом платника єдиного податку третьої групи тягне за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає утриманню та/або сплаті до бюджету.

Відповідно до пункту 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач здійснював сплату самостійно визначених ним сум податкових зобов`язань не у встановлений законодавством термін, а значно пізніше.

Окремо суд звертає увагу на те, що в ПК України є закріплено такий правовий інститут як «несплата узгоджених грошових зобов`язань протягом граничних строків». Як вже було досліджено судом, дія цього правового інституту розпочинається певним моментом у часі, таким моментом є дата сплати угодженого грошового зобов`язання за умови, якщо ця дата приходиться не на останній день граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання, що встановлений ПК України.

Порушення строку сплати можливо встановити лише в момент сплати, оскільки до цього моменту сплати грошового зобов`язання, як такої, ще не існує.

Таким чином, порушення строку сплати грошових зобов`язань за вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, січень, лютий, квітень, листопад, грудень 2020 року, контролюючий орган встановив саме в момент сплати таких зобов`язань з березня 2022 року по березень 2023 року. При цьому, камеральна перевірка проведена 05.04.2023 в строки та в порядку, передбаченими статтями 75, 76 ПК України.

Відтак, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області при винесенні оспорюваного податкового повідомлення-рішення діяло в межах своїх повноважень та на підставі чинного законодавства України.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського Суду з прав людини, яку останній висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського Суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997, яка набула чинності для України 11.09.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Вирішуючи питання про застосування статті 13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Аманн проти Швейцарії» (Заява №27798/95 п.88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).

Позивач належними доказами не підтвердив правомірність своїх вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

З огляду на те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, розподіл витрат між сторонами у даній справі на виконання вимог статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 5, 6 , 9, 14, 72-77, 90, 93, 94, 139, 192, 194, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Кам`янська теплопостачальна компанія» (вул. Тритузна, буд. 168, м. Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51914; ідентифікаційний код юридичної особи 32130551) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код юридичної особи 43145015) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 17.11.2023.

Суддя О.В. Царікова