ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2023 р. справа № 300/3745/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Долинської об`єднаної організації Профспілки працівників освіти і науки України

до Долинської міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Долинська об`єднана організація Профспілки працівників освіти і науки України (надалі, також - позивач, Долинська ОО ППОН України) 19.06.2023 звернулася в суд з позовною заявою до Долинської міської ради (надалі, також - відповідач, міська рада) про визнання протиправним та скасування рішення Долинської міської ради №2086-30/2023 від 30.03.2023 Про перепрофілювання (зміну типу) Слобододолинської гімназії Долинської міської ради Івано-Франківської області (надалі, також - спірне рішення, рішення про перепрофілювання, рішення №2086-30/2023 від 30.03.2023).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.05.2023 до Долинської ОО ППОН України звернулися працівники Слобододолинської гімназії Долинської міської ради Івано-Франківської області, які є членами профспілки, із колективним зверненням про протиправну реорганізацію Слобододолинської гімназії Долинської міської ради Івано-Франківської області (надалі, також - Слобододолинської гімназії). Зокрема, представник позивача зазначив, що відповідачем прийнято спірне рішення, відповідно до якого вирішено перепрофілювати (змінити тип), а саме: Слобододолинську гімназію Долинської міської ради Івано-Франківської області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20565477, юридична адреса: вул. Гошовських братів, 8А, с. Слобода Долинська, індекс 77513) на Слобододолинську початкову школу Долинської міської ради Івано-Франківської області. Таке рішення вважає протиправним, оскільки при його прийнятті порушено вимоги частини 2 статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо можливості реорганізації закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення. Окрім цього, зауважив, що здійснення організаційно-розпорядчих заходів з реорганізації Слобододолинської гімназії призведе до скорочення штату та наступного звільнення працівників навчального закладу. Оскільки Долинська ОО ППОН України має право представляти інтереси членів профспілки, зокрема, в частині реалізації ними права на звернення до суду, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також КАС України) (а.с. 29-30).

Пунктом 4 резолютивної частини цієї ухвали витребувано у Долинської міської ради належним чином оформлені копії письмових доказів, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення.

Представником Долинської ОО ППОН України 28.08.2023 подано до суду заяву №034/03 від 28.07.2023 про забезпечення позову шляхом зупинення, до набрання чинності рішенням у цій справі, дії рішення №2086-30/2023 від 30.03.2023 «Про перепрофілювання (зміну типу) Слобододолинської гімназії Долинської міської ради Івано-Франківської області» в частині рішення щодо перепрофілювання (зміни типу) Слобододолинської гімназії Долинської міської ради Івано-Франківської області на Слобододолинську початкову школу Долинської міської ради Івано-Франківської області, затвердження статуту навчального закладу, а також зобов`язання директора навчального закладу Ганну Гірник забезпечити державну реєстрацію статуту, до 01.09.2023 привести у відповідність до чинного законодавства структуру, штатний розпис та здійснити організаційно-правові заходи (а.с. 33-35).

Ухвалою суду від 30.08.2023 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову (а.с. 40-43).

Також, 30.08.2023 судом постановлено ухвалу про витребування доказів, якою витребувано у Долинської міської ради належним чином оформлені копії письмових доказів, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення, а саме: 1) чи проведена розробка проекту відповідного рішення №2086-30/2023 від 30.03.2023 (із обґрунтуванням необхідності); 2) чи оприлюднено проект відповідного рішення (не менш ніж за 1 рік до запланованої дати його прийняття); 3) чи проводилося громадське обговорення проекту відповідного рішення (копії протоколу тощо) (а.с. 45-46).

Від Долинської міської ради 07.09.2023 на електронну пошту та 11.09.2023 - поштовим зв`язком надійшов лист №959/05-28/14в від 07.09.2023, в якому представник відповідача повідомив про неотримання копій ухвали про відкриття провадження та позовної заяви у цій справі (а.с. 50, 57).

Відповідно до супровідного листа від 11.09.2023, відповідачу повторно направлено ухвалу про відкриття провадження від 23.06.2023, а також копію позовної заяви з додатками (а.с. 55).

Долинська міська рада скористалися правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 02.10.2022 (а.с. 60-63) представник відповідача вказав на необґрунтованість позовних вимог. На підтвердження своєї позицій зазначив, що рішенням Долинської міської ради від 16.12.2021 №1340-18/2021 «Про План оптимізації мережі закладів Долинської територіальної громади», з метою оптимізації закладів освіти, враховуючи результати голосування комісії з оптимізації мережі освітніх закладів, затверджено План оптимізації мережі закладів освіти Долинської територіальної громади на 2022-2024 роки. Дане рішення оприлюднено на офіційному сайті Долинської міської ради 17 грудня 2021 року. Планом оптимізації мережі закладів освіти Долинської територіальної громади на 2022-2024 роки, затвердженим рішенням Долинської міської ради від 16.12.2021 №1340-18/2021 «Про План оптимізації мережі закладів Долинської територіальної громади», передбачено перепрофілювання (зміну типу) Слобододолинської гімназії Долинської міської ради Івано-Франківської області» з грудня 2022 по серпень 2023 року, тобто через один рік після його прийняття. Рішення Долинської міської ради №2086-30/2023 від 30.03.2023 «Про перепрофілювання (зміну типу) Слобододолинської гімназії Долинської міської ради Івано-Франківської області» оприлюднено на сайті Долинської міської ради в грудні 2021 року. Звернув увагу на те, що пункт 5 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №996 від 03.11.2010, лише рекомендує, а не зобов`язує органи місцевого самоврядування, під час проведення консультацій з громадськістю та утворення громадських рад при органах місцевого самоврядування керуватися таким порядком. Зауважив, що прийняттю рішення «Про перепрофілювання (зміну типу) Слобододолинської гімназії Долинської міської ради Івано-Франківської області» передував аналіз фактичної мережі закладів освіти Долинської міської ради. Фактична мережа закладів освіти Долинської міської ради була затверджена рішеннями виконавчого комітету на 2021/2022 рік - №196 від 09.09.2021 та на 2022/2023 навчальний рік - №491 від 16.09.2022. У результаті проведеного аналізу встановлена тенденція щодо зменшення кількості учнів закладу освіти. Як наслідок, видатки на утримання одного учня в закладі значно збільшились, що призвело і до збільшення використання бюджетних коштів навчальним закладом за цей період. Також зазначив, що з метою захисту прав учасників освітнього процесу, що проживають на території с.Слобода Долинська, управлінням освіти було укладено договір з ФОП ОСОБА_1 №26 від 13.01.2023 про надання послуг з підвозу учнів по маршруту с.Слобода Долинська - с.Тростянець - с.Слобода Долинська. Станом на 01.09.2023 учні 5-9 класів Слобододолинської гімназії зараховані до складу здобувачів освіти навчальних закладів згідно поданих батьками дітей заяв. Представник відповідача зауважив, що позивач не зазначив конкретних підстав та не надав доказів, що оскаржуваним рішенням порушується його права та інтереси чи працівників закладу освіти. На переконання представника відповідача, спірне рішення прийняте з дотриманням усіх норм матеріального права, тому відсутні будь-які правові підстави для його скасування. Таким чином, просив суд у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

На поштову адресу суду 20.10.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 76-79). Представник позивача вказав на помилковість аргументів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, тому просив суд не брати їх до уваги. Зокрема, зазначив, що доводи відповідача зводяться до того, що в результаті проведеного ним аналізу була встановлена тенденція щодо зменшення кількості учнів закладу освіти та збільшення використання навчальним закладом бюджетних коштів, що, на думку відповідача, зумовило необхідність перепрофілювання (зміни типу) Слобододолинської гімназії Долинської міської ради Івано-Франківської області. При цьому, відповідачем жодним чином не обґрунтовується дотримання ним вимог чинного законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення, зокрема, чи проведена розробка проекту відповідного рішення №2086-30/2023 від 30.03.2023 (із обгрунтуванням необхідності), чи оприлюднено проект відповідного рішення (не менш ніж за 1 рік до запланованої дати його прийняття), чи проводилося громадське обговорення проекту відповідного рішення. Також вказав на безпідставність доводів представника відповідача щодо відсутності у позовній заяві обґрунтування порушення спірним рішення прав та інтересів позивача чи працівників гімназії, оскільки наслідками прийняття оскаржуваного рішення є скорочення штату та наступне звільнення працівників навчального закладу, які є членами профспілки та інтереси яких позивач має право представляти у судових органах. Вважає, що при прийнятті Долинською міською радою Рішення №2086-30/2023 „Про перепрофілювання (зміну типу) Слобододолинської гімназії Долинської міської ради Івано-Франківської області від 30.03.2023 порушено права та законні інтереси працівників навчального закладу та вимоги чинного законодавства, зокрема вимоги статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту», тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню. На підставі наведеного, просив суд взяти до уваги зазначені доводи та задовольнити позовні вимоги.

Також представник позивача скористався правом на подання заперечення на відповідь на відзив, яке надійшло на поштову адресу суду 27.10.2023. Представник Долинської міської ради вказав на помилковість доводів представника позивача, викладених у такій відповіді, тому просив суд не брати їх до уваги та відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 81-86).

Окрім цього, на поштову адресу суду 13.11.2023 від представника відповідача надійшли пояснення, в яких останній звернув увагу на фактичне виконання (реалізацію) спірного рішення, що, на його переконання, унеможливлює його скасування (а.с. 91-92).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.

Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result), Долинська об`єднана організація Профспілки працівників освіти і науки України зареєстрована в зазначеному реєстрі 21.03.2000 з видом діяльності 94.20 Діяльність професійних спілок (основний).

Згідно з пунктом 5 Статуту Профспілки працівників освіти і науки України від 2020 року (а.с. 13-15) метою діяльності Профспілки є здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів Профспілки.

Абзацом 3 пункту 6.6 цього Статуту передбачено, що з метою реалізації своїх статутних та програмних завдань Профспілка в установленому законодавством порядку має право представляти інтереси членів Профспілки в частині реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, міжнародних судових установ.

Рішення Долинської міської ради №1340-18/2021 від 16.12.2021 «Про План оптимізації мережі закладів Долинської територіальної громади», з метою оптимізації закладів освіти, враховуючи результати голосування комісії з оптимізації мережі освітніх закладів, затверджено План оптимізації мережі закладів освіти Долинської територіальної громади на 2022-2024 роки, яким, зокрема, передбачено перепрофілювання (зміну типу) Слобододолинської гімназії Долинської міської ради Івано-Франківської області з грудня 2022 по серпень 2023 року (а.с. 19).

Долинська міська рада прийняла рішення №2086-30/2023 від 30.03.2023 «Про перепрофілювання (зміну типу) Слобододолинської гімназії Долинської міської ради Івано-Франківської області» (а.с. 20).

Так, відповідно до пункту 1 рішення №2086-30/2023 від 30.03.2023, Долинська міська рада вирішила перепрофілювати (змінити тип) Слобододолинську гімназію Долинської міської ради Івано-Франківської області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20565477, юридична адреса: вул. Гошовських братів, 8А, с. Слобода Долинська, індекс 77513) на Слобододолинську початкову школу Долинської міської ради Івано-Франківської області.

Пунктом 3 рішення №2086-30/2023 від 30.03.2023 вирішено директору Слобододолинської гімназії Долинської міської ради Івано-Франківської області Ганні Гірник:

3.1. Забезпечити державну реєстрацію статуту Слобододолинської початкової школи Долинської міської ради Івано-Франківської області згідно з вимогами чинного законодавства України, виготовлення відповідної печатки, штампу.

3.2. До 01.09.2023 привести у відповідність до чинного законодавства структуру, штатний розпис та здійснити організаційно-правові заходи.

Не погоджуючись зі спірними рішенням №2086-30/2023 від 30.03.2023, вважаючи його незаконним, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства та таким, що порушує права працівників Слобододолинської гімназії, Долинська ОО ППОН України в інтересах цих працівників звернулася з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 52 Конституції України визначає, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Частинами 1-3 статті 53 Основного Закону передбачено, що кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою.

Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

У пункті 1 резолютивної частини Рішення від 4 березня 2004 року №5-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що в аспекті конституційного подання положення частини третьої статті 53 Конституції України «держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах» у контексті частин першої, другої, четвертої зазначеної статті необхідно розуміти так:

- доступність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту на принципах рівності, визначених статтею 24 Конституції України, означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості для реалізації цього права;

- безоплатність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту означає можливість здобуття освіти в державних і комунальних навчальних закладах без внесення плати у будь-якій формі за освітні послуги визначених законодавством рівня, змісту, обсягу і в межах тих видів освіти, безоплатність яких передбачена частиною третьою статті 53 Конституції України.

У Преамбулі Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, зазначено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Статтею 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім того, відповідно до статті 28 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема: сприяють розвиткові різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей.

Забезпечення якнайкращих інтересів дитини є одним із базових міжнародних принципів, який закріплений, зокрема, у статті 24 Хартії основних прав Європейського Союзу. Зміст цього принципу полягає у тому, що при здійсненні будь-яких дій по відношенню до дітей, як з боку органів державної влади, так і з боку приватних установ, вищі інтереси дитини повинні розглядатися як пріоритетні.

Верховний Суд неодноразово наголошував на пріоритетності положень зазначених міжнародних актів, зокрема у постановах від 20 березня 2018 року у справі № 337/3087/17(2-а/337/236/2017), від 25 квітня 2019 року у справі № 226/1056/17, від 24 жовтня 2019 року у справі № 815/1729/16, від 25 березня 2020 року у справі № 387/168/17(2-а/387/8/17) та від 26 травня 2020 року у справі №303/5848/16-а.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» №2402-III від 26.04.2001 забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити. Охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

Згідно зі статтями 5 та 8 Закону України «Про охорону дитинства» місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують: проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей, підтримки сімей з дітьми, вирішення інших питань у цій сфері; розвиток мережі навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, соціального захисту, а також позашкільних навчальних закладів, діяльність яких спрямована на організацію дозвілля, відпочинку і оздоровлення дітей, зміцнення їх матеріально-технічної бази; вирішення питань щодо забезпечення прав дітей, встановлення опіки і піклування, створення інших, передбачених законодавством, умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей; організацію безкоштовного харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям»; можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів; вирішення питань про надання пільг та державної допомоги дітям та сім`ям з дітьми відповідно до законодавства; контроль за дотриманням в ігрових залах, комп`ютерних клубах, відеотеках, дискотеках, інших розважальних закладах та громадських місцях правопорядку та етичних норм стосовно дітей; вжиття інших заходів щодо охорони дитинства, віднесених до їх компетенції законодавством України.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулюються Законом України "Про освіту" №2145-VIІІ від 05.09.2017 (надалі, також Закон №2145-VІІІ).

Відповідно до преамбули Закону №2145-VІІІ освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об`єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №2145-VІІІ управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють, зокрема, засновник (засновники); керівник закладу освіти.

Засновник закладу освіти - орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов`язків засновника (пункт 7 частини 1 статті 1 Закону №2145-VІІІ).

Згідно з частинами 1, 2 статті 13 Закону №2145-VІІІ для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів освіти та їхніх філій.

Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи.

Право особи здобувати початкову та базову середню освіту у державному або комунальному закладі освіти (його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа, гарантується, що не обмежує право особи обрати інший заклад освіти.

З метою створення умов для здобуття загальної середньої освіти, раціонального та ефективного використання наявних ресурсів і матеріально-технічної бази заклад освіти може мати статус опорного.

Положення про опорний заклад освіти затверджується Кабінетом Міністрів України.

Правові, організаційні та економічні засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти визначає Закон України "Про повну загальну середню освіту" №463-IX від 16.01.2020 (надалі, також - Закон №463-IX).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону №463-IX заклад загальної середньої освіти - юридична особа, основним видом діяльності якої є освітня діяльність, що провадиться на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти.

Частинами 1-3 статті 6 Закону №463-IX передбачено, що в Україні створюються рівні умови для здобуття повної загальної середньої освіти.

Кожному забезпечується доступність та якість повної загальної середньої освіти.

Кожному громадянину України, іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, а також кожній дитині незалежно від підстав її перебування в Україні гарантується безоплатне здобуття у державних та комунальних закладах освіти повної загальної середньої освіти на кожному її рівні за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів один раз протягом життя.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону №463-IX доступність повної загальної середньої освіти - сукупність умов, що сприяють задоволенню освітніх потреб осіб та забезпечують кожній особі можливість здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до державних стандартів, у тому числі наявність достатньої кількості закладів освіти, що забезпечують безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти, відсутність дискримінації за будь-якою ознакою чи обставиною, надання учням підтримки в освітньому процесі.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону №463-IX територіальну доступність повної загальної середньої освіти забезпечують у межах повноважень органи державної влади та органи місцевого самоврядування шляхом: формування та утримання мережі закладів освіти, у тому числі опорних, їхніх структурних підрозділів (філій); функціонування міжшкільних ресурсних центрів; закріплення території обслуговування за комунальними закладами освіти (їхніми структурними підрозділами), що забезпечують здобуття початкової та/або базової середньої освіти; підвезення учнів та педагогічних працівників до закладу освіти і у зворотному напрямку; створення та утримання пансіонів; сприяння запровадженню з урахуванням вибору батьків дітей або осіб, які досягли повноліття, різних форм здобуття повної загальної середньої освіти, їх забезпечення та підтримки тощо.

Кожна дитина має право на здобуття початкової та базової середньої освіти у найбільш доступному та наближеному до місця її проживання закладі освіти (його структурному підрозділі) (абзац 1 частини 2 статті 7 Закону №463-IX).

Зі змісту вищенаведених правових норм убачається, що обов`язок органів державної влади та місцевого самоврядування полягає у створенні в межах визначених законом повноважень умов для комфортного та безпечного життя дитини, отримання освіти, соціального захисту, всебічного розвитку тощо. Відтак, обов`язок органів державної влади та місцевого самоврядування полягає у створенні, у межах визначених законом повноважень, умов для отримання дитиною освіти, забезпечення її доступності шляхом, зокрема, належного функціонування розгалуженої мережі навчальних закладів.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 359/6814/17, від 18 жовтня 2018 року у справі №822/3692/17, від 26 лютого 2019 року у справі №442/8337/17, від 5 листопада 2019 року у справі №804/4585/18, від 01 червня 2021 року у справі №0440/6514/18 та від 14 лютого 2023 року у справі №580/1374/22, від 08 серпня 2003 у справі №460/25721/22.

Згідно із статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997 №280/97-ВР (надалі, також - Закон №280/97-ВР), місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №280/97-ВР, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Підпунктами 1, 2 пункту "а" статті 32 Закону №280/97-ВР визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, молодіжними центрами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; забезпечення здобуття повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних і комунальних закладах освіти, створення необхідних умов для виховання дітей та молоді, розвитку їхніх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів, сприяння діяльності дошкільних та позашкільних закладів освіти, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких громадських об`єднань, молодіжних центрів.

Відповідно до абзацу 2 пункту 30 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР, реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.

Статтею 32 Закону №463-IX передбачено, що рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає засновник (засновники).

Мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та /або суспільства.

Рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають міські, сільські, селищні ради.

Рішення про утворення комунальних ліцеїв як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, селищні, сільські ради відповідно до вимог законодавства.

Для започаткування та проведення освітньої діяльності комунального ліцею засновник має забезпечити відповідність такого закладу освіти вимогам, що визначені цим Законом, положенням про ліцей та ліцензійними умовами, у тому числі щодо:

функціонування не менше двох класів за трьома профілями навчання на рівні профільної середньої освіти (протягом 10-12 років навчання учнів);

функціонування ліцею як окремої юридичної особи, відокремленої від початкової школи та гімназії, крім випадків, визначених цим Законом;

забезпечення здобуття учнями профільної середньої освіти відповідно до профілів навчання з навчальним навантаженням та з можливістю обрання учнями навчальних предметів (інтегрованих курсів, інших освітніх компонентів) в обсягах, що визначаються законодавством;

створення безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього середовища відповідно до вимог законодавства;

підвезення (у разі потреби) учнів і педагогічних працівників до закладу освіти (місця навчання, роботи) та у зворотному напрямку до місця проживання (за потреби) на відстань, що визначається законодавством;

забезпечення проживання учнів у пансіонах у разі, якщо час їхнього доїзду до ліцею буде більше норми, визначеної законодавством;

забезпечення учасникам освітнього процесу вільного і безоплатного бездротового доступу до мережі Інтернет з характеристиками, що відповідають вимогам законодавства, у приміщеннях закладу освіти, у тому числі у пансіоні;

забезпечення здобувачів освіти харчуванням у порядку та відповідно до вимог, визначених Кабінетом Міністрів України;

відповідності іншим вимогам, визначеним законодавством.

Рішення про утворення початкової школи як структурного підрозділу у складі гімназії, його реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймає (приймають) засновник (засновники) такого закладу.

З метою задоволення духовних потреб громадян приватні заклади освіти, зокрема засновані релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку, мають право визначати релігійну спрямованість своєї освітньої діяльності.

Під час утворення закладу загальної середньої освіти засновник зобов`язаний враховувати вимоги ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти.

У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов`язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти.

Реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення.

Реорганізація і ліквідація спеціальних закладів загальної середньої освіти допускаються лише після погодження проекту відповідного рішення засновника центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Заклади загальної середньої освіти можуть бути передані засновниками у комунальну чи державну власність відповідно до законодавства.

Отже, однією із гарантій права на освіту є доступність освіти, що виражається у забезпеченні належного фінансування закладів освіти, яке здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів шляхом передачі такому закладу освіти цільового обсягу коштів у розмірі фінансового нормативу (з урахуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів) бюджетної забезпеченості одного учня, який здобуває повну загальну середню освіту.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 442/8337/17, від 08 серпня 2003 у справі № 460/25721/22.

З огляду на вищезазначене, належне фінансування загальної середньої освіти, оптимальність використання бюджетних коштів з урахуванням розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами, є однією з гарантій забезпечення доступу до загальної середньої освіти.

Іншою гарантією доступності освіти є територіальна доступність повної загальної середньої освіти, яка відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про повну загальну середню освіту» забезпечують у межах повноважень органи державної влади та органи місцевого самоврядування шляхом:

формування та утримання мережі закладів освіти, у тому числі опорних, їхніх структурних підрозділів (філій);

функціонування міжшкільних ресурсних центрів;

закріплення території обслуговування за комунальними закладами освіти (їхніми структурними підрозділами), що забезпечують здобуття початкової та/або базової середньої освіти;

підвезення учнів та педагогічних працівників до закладу освіти і у зворотному напрямку;

створення та утримання пансіонів;

сприяння запровадженню з урахуванням вибору батьків дітей або осіб, які досягли повноліття, різних форм здобуття повної загальної середньої освіти, їх забезпечення та підтримки тощо.

Згідно з частиною другою цієї ж статті кожна дитина має право на здобуття початкової та базової середньої освіти у найбільш доступному та наближеному до місця її проживання закладі освіти (його структурному підрозділі).

Право дитини на здобуття початкової та базової середньої освіти у комунальному закладі освіти (його структурному підрозділі), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає дитина, гарантується, що не обмежує право батьків дитини або особи, яка досягла повноліття, обирати інший заклад освіти відповідно до законодавства.

Для належного та ефективного визначення і закріплення за закладом освіти території обслуговування місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування ведуть облік дітей дошкільного та шкільного віку, враховують спроможність кожного закладу освіти і демографічну ситуацію на відповідній території та у разі необхідності забезпечують створення додаткових класів. При цьому кількість класів початкової школи має забезпечувати здобуття початкової освіти всіма дітьми, які проживають на території обслуговування відповідного закладу освіти.

Зі змісту наведених норм права вбачається, що доступність повної загальної середньої освіти як складова конституційного права на освіту забезпечується, зокрема територіальною доступністю, яка полягає у створенні достатньо розгалуженої мережі закладів повної загальної середньої освіти, яка б дозволяла кожній дитині здобувати середню освіту у найбільш наближеному до її місця проживання закладі, а у разі неможливості організації такої мережі - забезпечення підвезення учнів до відповідного закладу, а також належним фінансуванням закладів повної загальної середньої освіти, яке здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів шляхом передачі такому закладу освіти цільового обсягу коштів у розмірі фінансового нормативу бюджетної забезпеченості одного учня, який здобуває повну загальну середню освіту.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що спірне рішення №2086-30/2023 від 30.03.2023 прийняте з метою оптимізації мережі закладів освіти Долинської територіальної громади та створення необхідних умов для рівного доступу громадян до якісної освіти, підвищення ефективності заходів щодо розвитку освітньої галузі в територіальній громаді, ефективного та раціонального використання бюджетних коштів.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги недотриманням відповідачем, при прийнятті спірного рішення, вимог абзацу 2 частини 2 статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту», тобто без громадського обговорення проекту відповідного рішення, з приводу чого слід звернути увагу на таке.

Відповідач на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від 30.08.2023 не надав доказів того чи проводилося громадське обговорення проекту відповідного рішення.

Згідно з положеннями статті 13 Закону №280/97-ВР територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов`язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 №996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» (надалі, також - Постанова №996) консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

Пунктом 11 Постанови №996 передбачено, що консультації з громадськістю проводяться у формі публічного громадського обговорення, електронних консультацій з громадськістю (безпосередні форми) та вивчення громадської думки (опосередкована форма).

Згідно з пунктом 12 цієї Постанови №996 в обов`язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які: стосуються конституційних прав, свобод та обов`язків громадян; стосуються життєвих інтересів громадян, у тому числі впливають на стан навколишнього природного середовища; передбачають провадження регуляторної діяльності у певній сфері; визначають стратегічні цілі, пріоритети і завдання у відповідній сфері державного управління (у тому числі проекти державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішення стосовно їх виконання); стосуються інтересів територіальних громад, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами; визначають порядок надання адміністративних послуг тощо.

Пунктом 13 Постанови №996 визначено, що публічне громадське обговорення передбачає організацію і проведення публічних заходів: конференцій, форумів, громадських слухань, засідань за круглим столом, зборів, зустрічей (нарад) з громадськістю; Інтернет-конференцій, відеоконференцій.

Зі змісту наведених норм права вбачається, що консультації з громадськістю проводяться в обов`язковому порядку, зокрема з приводу розроблення та реалізації програм економічного, соціального і культурного розвитку, зокрема, якщо рішення впливає на таке важливе конституційне право, як право на освіту, що є безумовною підставою для врахування думки територіальної громади при прийнятті таких рішень.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі №359/6814/17, від 6 лютого 2019 року у справі №720/1536/16-а, від 17 жовтня 2019 року у справі №1640/3147/18, від 30 листопада 2021 року у справі №290/791/16-а та від 27 січня 2023 року у справі №300/5730/21.

Разом з тим, зі змісту Постанови №996 вбачається, що консультації з громадськістю можуть проводитися у різних формах, зокрема у формі публічного громадського обговорення, електронних консультацій або вивчення громадської думки; проведення громадського обговорення може здійснюватися шляхом організації конференцій, форумів, зустрічей, проведення інформаційно-роз`яснювальної роботи тощо.

Правовий висновок про те, що опублікування проєкту відповідного рішення, пояснювальної записки до нього, проведення інформаційно-роз`яснювальної роботи з педагогічним колективом та батьківською громадськістю, розгляд та надання відповідей на звернення окремих батьків, а також проведення зустрічей з батьками - є допустимою формою консультації з громадськістю та міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі №387/168/17(2-а/387/8/17), від 30 листопада 2021 року у справі №290/791/16-а та від 27 січня 2023 року у справі №300/5730/21.

У спірних правовідносинах відповідач так і не надав доказів того, що перед прийняттям спірного рішення проводилося безпосередньо громадське обговорення його проекту.

Водночас, як встановлено вище, рішення №2086-30/2023 від 30.03.2023 прийняте на виконання плану оптимізації мережі закладів Долинської територіальної громади, який був затверджений ще у 2021 році згідно з рішенням Долинської міської ради №1340-18/2021 від 16.12.2021 «Про План оптимізації мережі закладів Долинської територіальної громади», яким, зокрема, передбачалося перепрофілювання (зміну типу) Слобододолинської гімназії Долинської міської ради Івано-Франківської області з грудня 2022 по серпень 2023 року.

Доказів оскарження позивачем такого рішення матеріали справи не містять.

Водночас, рішення Долинської міської ради №1340-18/2021 від 16.12.2021 «Про План оптимізації мережі закладів Долинської територіальної громади» опубліковано на офіційному сайті Долинської міської ради після його прийняття у 2021 році (https://rada-dolyna.gov.ua/documents/pro-plan-optymizatsiyi-merezhi-zakladiv-dolynskoyi-terytorialnoyi-hromady).

Таким чином, Долинська територіальна громада (в тому числі і педагогічний колектив Слобододолинської гімназії) була обізнана про намір Долинської міської ради перепрофілювати (змінити тип) Слобододолинської гімназії у період з грудня 2022 по серпень 2023 року та мала можливість висловлювати свою позицію щодо таких заходів.

Із огляду на вищезазначене, суд вважає, що хоча і відповідачем не підтверджено формальне дотримання під час розробки та прийняття спірного рішення №2086-30/2023 від 30.03.2023 вимог абзацу 2 частини 2 статті 32 Закону №463-IX, однак право громади бути завчасно обізнаною про майбутнє рішення, яке її стосується та висловлювати свою позицію щодо такого рішення загалом забезпечено.

При цьому, за відповідності рішення №2086-30/2023 від 30.03.2023 іншим вимогам законодавства, відсутність формального проведення громадського обговорення проекту такого рішення не може бути єдиною підставою для його скасування.

Із приводу доводів представника позивача про те, що здійснення організаційно-правових заходів з реалізації спірного рішення матиме негативні наслідки у вигляді скорочення штату та наступне звільнення працівників навчального закладу, слід наголосити, що у питаннях реорганізації закладів середньої освіти як у будь яких інших питаннях, які стосуються такої категорії громадян як дітей, пріоритетне значення має, власне, найкращий інтерес дітей, а не інших учасників таких правовідносин.

Пріоритетність інтересів дитини над інтересами інших осіб випливає з проаналізованих вище положень Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.

Це означає, що у випадку будь-якої колізії, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дітей, з урахуванням положень статті 3 Конвенції про права дитини, пріоритет повинен надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

Існуюча мережа навчальних закладів не завжди є оптимальною з огляду на низьку наповнюваність класів, неналежний рівень матеріально-технічного забезпечення, низький рівень кваліфікації педагогічних працівників тощо.

Оптимізація навчальних закладів, навіть за наявності певних негативних наслідків для деяких учасників навчального процесу, все ж таки покликана забезпечити підвищення якості освіти, надання більших освітніх перспектив для громади завдяки ефективнішому витрачанню бюджетних коштів.

Працівники ж начального закладу, за відсутності можливості збереження відповідної посади у реорганізованому навчальному закладі, можуть бути переведені (працевлаштовані) на вакантні посади в іншому навчальному закладі.

Доказів того, що оскаржуване рішення суперечить правам та інтересам дітей, які навчаються у відповідному навчальному закладі, як і доказів незгоди з таким рішенням батьків (судового оскарження батьками спірного рішення як такого, що порушує інтереси їхніх дітей, бажання вступити до участі у цій справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог тощо) матеріали справи не містять.

Верховний Суд, зокрема у постановах від 20 березня 2019 року у справі № 810/726/18, від 15 вересня 2020 року у справі № 804/3108/16, від 28 квітня 2021 року у справі № 1.380.2019.003061, від 18 травня 2022 року у справі № 280/988/19 та від 14 лютого 2023 року у справі № 640/24975/21, неодноразово вказував, що у справах, пов`язаних із захистом конституційних прав особи, а також суспільного (публічного) інтересу, важливим є досягнення оптимального балансу між суспільними (публічними) та приватними інтересами (принцип пропорційності), що є вимогою громадянського суспільства, демократичної, соціальної та правової держави, а також складовою принципу верховенства права.

На переконання суду, під час прийняття спірного рішення №2086-30/2023 від 30.03.2023 Долинською міською радою забезпечено розумне співвідношення (пропорційність) між метою, на досягнення якої спрямоване це рішення, а саме - покращення матеріально-технічних умов для отримання дітьми загальної середньої освіти, підвищення якості освіти, оптимізація розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами, та несприятливими для окремих осіб наслідками, що виражаються у втраті деякими працівниками навчального закладу робочого місця.

У спірних правовідносинах, на переконання суду, реорганізація закладу освіти не порушує принципу якнайкращого забезпечення інтересів дітей, що проживають на території відповідної громади, оскільки здійснена з метою створення безпечного освітнього середовища, концентрації та ефективного використання наявних ресурсів, їх спрямування на задоволення освітніх потреб здобувачів освіти, створення єдиної системи виховної роботи.

Суд вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, встановлений законом, пропорційно, добросовісно, розсудливо і з дотриманням принципу рівності перед законом, відтак позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Долинської міської ради №2086-30/2023 від 30.03.2023 Про перепрофілювання (зміну типу) Слобододолинської гімназії Долинської міської ради Івано-Франківської області не підлягають задоволенню.

У зв`язку із відмовою в задоволенні позову та відсутністю доказів, що підтверджували б понесення відповідачем будь-яких витрат, пов`язаних з розглядом справи, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтею 129-1 Конституції України, статями 241-246, 250, 255, 264, 265, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - Долинська об`єднана організація Профспілки працівників освіти і науки України, адреса: вул. Грушевського, 18, м. Долина, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77500, код ЄДРПОУ - 02667607;

відповідач - Долинська міська рада, адреса: просп. Незалежності, 5, м. Долина, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77500, код ЄДРПОУ 04054317.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.