Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 169/867/21
провадження № 51-3084 км 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 12 червня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22020030000000121 від 29 грудня 2020 року, за обвинуваченням,
ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ковеля Волинської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 334, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ст. 334, ч. 1 ст. 204 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Турійського районного суду Волинської області від 15 вересня 2022 року клопотання захисників ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження задоволено. Кримінальне провадження, внесене 29 грудня 2020 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22020030000000121, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28, ст. 334, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ст. 334 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) у зв`язку із закінченням після повідомлення особі про підозру строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Вказану ухвалу місцевого суду прокурор оскаржив в апеляційному порядку.
Рівненський апеляційний суд ухвалою від 12 червня 2023 року залишив без задоволення апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 , змінив ухвалу суду першої інстанції в частині вирішення питання щодо речових доказів.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У поданій касаційній скарзі прокурор ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування поданої касаційної скарги зазначає, що:
· суди дійшли необґрунтованого висновку про закриття цього кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки неправильно обрахували строки, передбачені ст. 219 КПК України;
· рішення апеляційного суду не узгоджується з практикою Верховного Суду;
· ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає приписам статей 370, 419 КПК України.
Заперечення на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_10 підтримав касаційну скаргу та просив скасувати ухвалу апеляційного суду.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
Згідно зі ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, апеляційний суд, зокрема, зазначив, що 29 грудня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22020030000000121 було внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 334 КК України, як щодо ОСОБА_7 , так і щодо ОСОБА_11 (т. 1, а. п. 115; т. 5, а. п. 209).
30 червня 2021 року ОСОБА_11 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28. ст. 334 КК України. Цього ж дня постановою прокурора з кримінального провадження за № 22020030000000121 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування стосовно підозрюваного ОСОБА_11 та затверджено обвинувальний акт у виділеному кримінальному провадженні за № 22021030000000048 (т. 1, а. п. 118 - 121, 153 - 155).
На підставі цього апеляційний суд дійшов висновку, що 01 липня 2021 року є початком відліку завершення двомісячного строку проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22020030000000121.
При цьому суд апеляційної інстанції зауважив, що в межах вказаного провадження № 22020030000000121 ОСОБА_7 02 грудня 2021 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28, ст. 334, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ст. 334 КК України, які відповідно до приписів ст. 12 КК України, належать до категорії нетяжких злочинів. Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 був складений і затверджений 10 грудня 2021 року та надісланий до суду 13 грудня 2021 року.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що повідомлення ОСОБА_7 про підозру, складення, затвердження й направлення обвинувального акта стосовно нього до суду було здійснено поза межами двомісячного строку та погодився з рішенням місцевого суду про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Із цими висновками колегія суддів не погоджується з огляду на таке.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується, серед іншого, направленням до суду обвинувального акта.
Положеннями кримінального процесуального закону, закріпленими у статтях 219, 294 - 295-1 КПК України, законодавець визначив строки досудового розслідування, порядок їх обчислення та продовження.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
Відлік такого строку слід здійснювати з дня притягнення до кримінальної відповідальності як стадії кримінального провадження, яка згідно з п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Разом з тим, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК України, апеляційний суд не навів аналізу застосування положень цієї статті в контексті підстав закриття кримінального провадження за п. 10 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, які пов`язані саме з датами повідомлення особі про підозру та закінчення досудового розслідування.
Так, відповідно до положень ч. 3 ст. 217 КПК України у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.
За приписами ч. 8 ст. 469 КПК України, у разі якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними чи обвинуваченими, угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних чи обвинувачених. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), з якими досягнуто згоди, підлягає виділенню в окреме провадження.
Як убачається з матеріалів справи, відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ст. 334 КК України, за матеріалами правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень були зареєстровані 29 грудня 2020 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 22020030000000121. Кваліфікація кримінальних правопорушень згодом змінювалася (т. 1 а. п. 115; т. 5, а. п. 209).
Надалі 30 червня 2021 року в цьому кримінальному провадженні ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ст. 334 КК України (т. 1, а. п. 154). Того ж дня прокурор постановою виділив з кримінального провадження № 22020030000000121 в окреме кримінальне провадження матеріали досудового розслідування, що стосуються підозри ОСОБА_11 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (т. 1, а. п. 118). Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_11 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення затверджено 30 червня 2021 року (т. 1, а. п. 153). Шацький районний суд Волинської області вироком від 06 грудня 2021 року затвердив угоду про визнання винуватості, укладену 30 червня 2021 року між начальником відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Волинської обласної прокуратури ОСОБА_12 і підозрюваним ОСОБА_11 , у присутності захисника ОСОБА_13 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 30 червня 2021 року за № 22021030000000048 щодо ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ст. 334 КК України, та призначив відповідне покарання (т. 6, а. п. 39 - 41).
24 вересня 2021 року ОСОБА_14 у цьому кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ст. 334 КК України (т. 1, а. п. 157). Того ж дня прокурор своєю постановою виділив з кримінального провадження № 22020030000000121 в окреме кримінальне провадження матеріали досудового розслідування, що стосуються підозри ОСОБА_14 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (т. 5, а. п. 219). 24 вересня 2021 року прокурор затвердив обвинувальний акт стосовно ОСОБА_14 (т. 1, а. п. 156). Турійський районний суд Волинської області вироком від 08 грудня 2021 року затвердив угоду про визнання винуватості, укладену 24 вересня 2021 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Волинської обласної прокуратури ОСОБА_6 і обвинуваченим ОСОБА_14 , за якою останнього визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ст. 334 КК України та призначив відповідне покарання (т. 6, а. п. 42 - 45).
28 вересня 2021 року ОСОБА_15 у цьому кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ст. 334 КК України (т. 1, а. п. 161). Того ж дня прокурор своєю постановою виділив з кримінального провадження № 22020030000000121 в окреме кримінальне провадження матеріали досудового розслідування, що стосуються підозри ОСОБА_15 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (т. 5, а. п. 210). 28 вересня 2021 року прокурор затвердив обвинувальний акт стосовно ОСОБА_15 (т. 1, а. п. 160). Турійський районний суд Волинської області вироком від 09 червня 2021 року затвердив угоду про визнання винуватості, укладену 28 вересня 2021 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Волинської обласної прокуратури ОСОБА_6 й обвинуваченим ОСОБА_15 , за якою останнього визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ст. 334 КК України, та призначив відповідне покарання (т. 6, а. п. 46-49).
02 грудня 2021 року в цьому кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 334, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 14, ст. 334, ч. 1 ст. 204 КК України. Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 було затверджено прокурором 10 грудня 2021 року та направлено поштою до суду 13 грудня 2021 року. Суд отримав його 16 грудня 2021 року.
Як вже зазначено вище, суд першої інстанції ухвалою від 15 вересня 2022 року закрив кримінальне провадження № 22020030000000121 від 29 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_7 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням після повідомлення особі про підозру строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.
Разом з тим, апеляційний суд, погоджуючись з рішенням місцевого суду про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, залишив поза увагою те, що чинний КПК України не містить імперативної норми, відповідно до якої строки, сплив яких почався після повідомлення про підозру першій особі, мають враховуватися під час прийняття процесуальних рішень стосовно особи, якій повідомлено про підозру після виділення матеріалів кримінального провадження стосовно першої особи, що також узгоджується з послідовною практикою Верховного Суду (див., наприклад, постанови Суду у справах № 264/7347/20, 175/1370/21, 756/4855/17).
Таким чином, апеляційний суд не звернув уваги на положення КПК України та не надав мотивованої відповіді на доводи прокурора щодо обрахування строку досудового розслідування у випадку виділення матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 для затвердження з ними угоди про визнання винуватості.
Водночас саме лише посилання апеляційного суду у своїй ухвалі на обґрунтованість висновку суду першої інстанції про закриття кримінального провадження без надання відповідей на доводи апеляційної скарги прокурора в цьому випадку є недостатнім для спростування позиції сторони обвинувачення щодо дотримання строків досудового розслідування, визначених кримінальним процесуальним законом.
Таким чином, допущені апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону, з огляду на положення ст. 412 КПК України, є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Отже, касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
У ході нового розгляду апеляційному суду слід зважити на наведене, повно та всебічно перевірити доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, і прийняти законне й обґрунтоване судове рішення з урахуванням вимог статей 284, 404, 419 КПК України.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Рівненського апеляційного суду від 12 червня 2023 року стосовно ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
