ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

18 грудня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/1266/23

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області № 69 від 07 жовтня 2023 року у складі дисциплінарної палати: голови палати Гавриш Ірини Іванівни , членів палати: Губенко Ольги Валеріївни , Ільющенка Юрія Анатолійовича , Конюшенко Ірини Данилівни , Лісової Дар`ї Олександрівни , Скокіна Леоніда Леонідовича , якою вирішено притягнути адвоката ОСОБА_1 , який має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 878, видане Луганською обласною КДКА на підставі Рішення № 9 від 20.12.2007, до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.3 ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та застосувати до адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 878, видане Луганською обласною КДКА на підставі Рішення № 9 від 20.12.2007 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження;

-стягнути на користь позивача з відповідача всі понесені судові витрати, в тому числі на правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є адвокатом, 02.02.2023 на адресу в.о. голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Луганської області Кізіми В.В. надійшла скарга від 17.01.2023 ОСОБА_8 , яка є начальником Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на його дії.

Листом від 02.02.2023 в.о. голови КДКА Луганської області Кізіма В.В. повідомив Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, що згідно з протоколом засідання дисциплінарної палати КДКА Луганської області від 18.01.2023 діяльність КДКА Луганської області неможлива у зв`язку з відсутністю кворуму та просив передати скаргу ОСОБА_8 на дії адвоката ОСОБА_1 для розгляду до КДКА іншого регіону.

Листом за вих. №172 від 09.02.2023 голова ВКДКА Вилков С.В. скерував скаргу ОСОБА_8 від 17.01.2023 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області для розгляду по суті.

07 жовтня 2023 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Донецької області у складі дисциплінарної палати: голови палати Гавриш Ірини Іванівни, членів палати: Губенко Ольги Валеріївни , Ільющенка Юрія Анатолійовича , Конюшенко Ірини Данилівни , Лісової Дар`ї Олександрівни , Скокіна Леоніда Леонідовича , розглянула скаргу у дисциплінарній справі №18 та вирішила притягнути його до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Позивач не погоджується з цим рішенням з тих підстав, що строк повноважень членів КДКА Донецької області закінчився; відповідачем порушено тридцятиденний строк розгляду дисциплінарної справи; існує законодавча заборона застосування негативного впливу, створювання перешкоди викривачу корупції у здійсненні ним професійної діяльності та притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а також розгляд скарги був можливим лише після вжиття заходів мирного врегулювання конфлікту між адвокатами.

Позивач вважає рішення відповідача протиправним, а тому звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 26.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав, заперечував щодо його задоволення, з цього приводу подав до суду 11.11.2023 через підсистему "Електронний суд" відзив, який зареєстрований в суді 15.11.2023.

Суд вважає безпідставними зауваження позивача про те, що відзив подано з порушенням п`ятнадцятиденного строку, встановленого судом, з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі, так як матеріалами електронної справи підтверджено, що ухвала про відкриття провадження доставлена в електронному вигляді до Електронного кабінету відповідача 30.10.23 12:28. У такому разі, останній днем для подачі відзиву є 14.11.2023. Отже, подавши відзив 11.11.2023, відповідач дотримався п`ятнадцятиденного строку.

Так, у відзиві відповідач зазначив, що 18.02.2023 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області надійшла скарга ОСОБА_8 з додатками на дії адвоката ОСОБА_1. Скарга до КДКА Донецької області скерована ВКДКА листом за вих. №172 від 09.02.2023.

29.04.2023 на своєму засіданні дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області за результатами попереднього розгляду скарги ОСОБА_8 вирішила питання про порушення дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 через порушення ч. 1 ст. 12 та ч. 3 ст. 57 Правил адвокатської етики, а саме через те, що він назвав службових осіб корупціонерами та викрив факти зловживання ними службовим становищем, розмістивши відео (повідомлення) про це у соціальних мережах Інтернету з повідомленням про підрив службовою особою органу РАЦС ОСОБА_8 авторитету адвокатури та порушення права на правову допомогу.

При цьому дисциплінарна палата КДКА Донецької області ухвалила рішення №28 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 . Розгляд дисциплінарної справи призначено на 13 травня 2023 року.

09.05.2023 за вхід. №19015 до ВКДКА надійшла скарга ОСОБА_8 , подана її представником від 08.05.2023 на рішення дисциплінарної палати КДКА Донецької області №28 від 29.04.2023, провадження №18, про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1

29.06.2023 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури рішенням №VI-001/2023 частково задовольнила скаргу представника скаржника ОСОБА_8 , рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області у складі дисциплінарної палати №28 від 29.04.2023 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , змінила в мотивувальній частині, зазначивши, що в діях адвоката ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку щодо порушення приписів ст. 1 Правил адвокатської етики, що мало місце при підтвердженні адвокатом ОСОБА_1 своїх повноважень на підставі ордеру, та порушення приписів ст. 10, 60 Правил адвокатської етики, що мало місце при розміщенні інформації, що містить адвокатську таємницю, пов`язану із здійсненням адвокатської діяльності, в публічному доступі в соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет без попередньої письмової згоди клієнта.

07 жовтня 2023 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Донецької області у складі дисциплінарної палати: голови палати Гавриш Ірини Іванівни , членів палати: Губенко Ольги Валеріївни , Ільющенка Юрія Анатолійовича , Конюшенко Ірини Данилівни , Лісової Дар`ї Олександрівни , Скокіна Леоніда Леонідовича , розглянула скаргу у дисциплінарній справі №18 та вирішила притягнути адвоката ОСОБА_1 , який має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №878, видане Луганською обласною КДКА на підставі Рішення №9 від 20.12.2007, до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та застосувати до адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №878, видане Луганською обласною КДКА на підставі Рішення №9 від 20.12.2007 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Відповідач зазначив, що на думку позивача, строк повноважень членів дисциплінарної палати КДКА Донецької області закінчився в силу приписів ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

При цьому, Гавриш І.І. , Ільющенко Ю.А. , Лісова Д.О. були обрані членами дисциплінарної палати КДКА Донецької області звітно-виборчою конференцією адвокатів Донецької області 10 жовтня 2020 року. Строк повноважень членів дисциплінарної палати обраних конференцією від 10.10.2020 спливає 10.10.2025.

Губенко О.В. , Конюшенко І.Д. , Скокін Л.Л. були обрані звітно-виборчою конференцією адвокатів Донецької області 07 жовтня 2017 року. Строк повноважень членів дисциплінарної палати обраних конференцією від 07.10.2017 було продовжено Рішенням Ради адвокатів України №81 від 05-06 вересня 2022 року «Про затвердження порядку та обрання делегатів Звітно-виборної конференції адвокатів Донецької області, Регламенту Звітно-виборної конференції адвокатів Донецької області, встановлення квоти представництва та повноважень членів органів адвокатського самоврядування».

В силу частин першої, третьої статті 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами та набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.

Щодо заявленої підстави про порушення строків розгляду дисциплінарної справи відповідач зазначив, що розгляд дисциплінарної справи було зупинено 27.05.2023 в зв`язку з витребуванням справи до ВКДКА; повторно розпочато стадію розгляду дисциплінарної справи 09.09.2023; зупинено розгляд дисциплінарної справи 23.09.2023 в зв`язку з хворобою адвоката до 07.10.2023.

Відповідно до ст. 39 Положення «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність» до строку розгляду дисциплінарної справи не включається і перебіг строків зупиняється на термін хвороби чи відпустки адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження а також термін, на який розгляд справи було зупинено.

Отже, на думку відповідача, рішення, що оскаржується адвокатом ОСОБА_1 , було винесено КДКА Донецької області у складі дисциплінарної палати 07.10.2023 без порушення строків.

Щодо гарантій викривача відповідач зазначив, що доказів про те, що ОСОБА_1 звертався до органу досудового розслідування з відповідною заявою про вчинення корупційних дій з боку працівників Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - дисциплінарній палаті КДКА Донецької області не надано. Інших даних про звернення ОСОБА_1 до будь-яких органів та установ дисциплінарній палаті не було надано та дисциплінарна палата КДКА Донецької області не має.

Предметом розгляду дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 була виключно його неетична поведінка у Шевченківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Питання про повідомлення адвокатом ОСОБА_1 про корупційні дії з боку працівників Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - дисциплінарною палатою КДКА Донецької області не розглядалось, у зв`язку з тим, що не входить до компетенції дисциплінарної палати.

Щодо мирного врегулювання конфлікту відповідач зазначив, що скаржниця ОСОБА_8 звернулася до КДКА зі скаргою, не як адвокат, а як робітник Шевченківського відділу ДРАЦС у м. Києві. Крім того, відповідно до даних ЄРАУ право на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_8 зупинено згідно п.1 ч.1 ст.31 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з 21.05.2018 на підставі Заяви.

Таким чином, зазначені в позові обставини щодо мирного врегулювання конфлікту не розповсюджуються на подану скаргу відносно дій адвоката ОСОБА_1 .

За таких обставин, відповідач вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до КДКА Донецької області є безпідставними, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Позивач скористався правом на подачу відповіді на відзив, в якій зазначив наступне.

Щодо складу дисциплінарної комісії відповідач заявив, що Гавриш І.І. , Ільющенко Ю.А. , Лісова Д.О. були обрані членами дисциплінарної палати КДКА Донецької області звітно-виборчою конференцією адвокатів Донецької області, 10 жовтня 2020 року. На підтвердження надав копію Протоколу звітно-виборчої конференції адвокатів Донецької області від 10 жовтня 2020 року. Строк повноважень членів дисциплінарної палати обраних конференцією від 10.10.2020 спливає 10.10.2025.

Проте відповідач не вказав, що голосів цих трьох членів дисциплінарної палати недостатньо для наявності кворуму для прийняття рішень.

Щодо членів комісії Губенко О.В. , Конюшенко І.Д. , Скокіна Л.Л. відповідач вірно зазначив, що вони були обрані звітно-виборчою конференцією адвокатів Донецької області 07 жовтня 2017 року.

Строк повноважень вказаних вище членів дисциплінарної палати обраних конференцією від 07.10.2017 скінчився, оскільки продовження таких повноважень Рішенням Ради адвокатів України законодавством України не встановлене.

Щодо рішення РАУ №81 від 05-06 вересня 2022 року «Про затвердження порядку та обрання делегатів Звітно-виборної конференції адвокатів Донецької області, Регламенту Звітно-виборної конференції адвокатів Донецької області, встановлення квоти представництва та повноважень членів органів адвокатського самоврядування», то воно, на думку позивача, не може прийматися судом до уваги через невідповідність законодавству та відсутність повноважень самих членів Ради адвокатів України (далі також РАУ).

В силу частини 1, 3 статті 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами та набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.

Проте такі рішення мають юридичну силу лише, якщо вони прийняті повноважними членами РАУ, у даному випадку це просто група окремих адвокатів, які самі себе наділили такими повноваження.

Повноважень продовжувати повноваження осіб, які раніше входили до складу Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області, так само як і інших КДКА, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Положенням про Раду адвокатів України, затвердженого Установчим з`їздом адвокатів України від 17.11.2012, Конституцією України та законами України, актами Президента України, актами Кабінету Міністрів України Раді адвокатів України не надано.

Оскільки повноваження Ради адвокатів України скінчилися у 2022 році, то документ, який був прийнятий адвокатами - бувшими членами Ради адвокатів України та названий Рішенням Ради адвокатів України №81 від 05-06 вересня 2022 року «Про затвердження порядку та обрання делегатів Звітно-виборної конференції адвокатів Донецької області, Регламенту Звітно-виборної конференції адвокатів Донецької області, встановлення квоти представництва та повноважень членів органів адвокатського самоврядування», яким продовжено повноваження вищезазначених осіб, які входили до складу Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області, є нікчемним, оскільки прийняте без відповідних повноважень.

Посилання на принцип інституційного континуїтету при прийнятті вказаного вище рішення адвокатами, які раніше були членами РАУ не міг був застосований, оскільки Континуїтет - це теорія в міжнародному праві про безперервність держави як суб`єкта міжнародного права і безперервності міжнародних державних зобов`язань.

У цьому полягає відмінність від поняття «правонаступництво», коли одна держава бере на себе міжнародні права та зобов`язання іншої. Принцип континуїтету спрацьовує в разі кардинальних політичних змін у державі - революція і зміна державного режиму, розпад держави.

Континуїтет не закріплений у законодавстві України і не може розповсюджуватися на продовження повноважень таких недержавних некомерційних професійних організацій як органи адвокатського самоврядування.

Окрема позиція відповідача про те, що відповідно до п. 8.1 Положення про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Донецької області, що затверджено рішенням Ради адвокатів України №62 від 18 вересня 2020 року, рішення з`їзду адвокатів України, Ради адвокатів України, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є обов`язковими до виконання КДКА регіону, та що він зобов`язаний виконувати рішення РАУ є неспроможною, оскільки не ґрунтується на нормах Конституції України, які є основними нормами прямої дії у державі.

На думку позивача, будь-які рішення, які були прийняті Радою адвокатів України відносно регіональних органів адвокатського самоврядування, які здійснюють свою діяльність на території України після сплину її повноважень не підлягають виконанню.

Щодо порушень строку розгляду дисциплінарної справи позивач зазначив, що дійсно статтею 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що дисциплінарна справа розглядається дисциплінарною палатою протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Однак, ані Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ані Положенням «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність» не встановлені строки розгляду дисциплінарної справи після оскарження рішення про порушення дисциплінарної справи, тому, на думку позивача, треба використовувати пряму норму права та рахувати строк від початку порушення справи, а не розпочинати його рахування після оскарження, оскільки у цей час розгляд зупиняється.

На момент зупинення розгляду дисциплінарної справи в зв`язку з витребуванням матеріалів до ВКДКА від початку порушення провадження вже сплинуло 28 днів й залишилось 2 дні.

29.06.2023 ВКДКА ухвалила рішення № VI-001/2023 «Про зміну рішення КДКА Донецької області у складі дисциплінарної палати №28 від 29.04.2023 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 ».

Тобто Рішенням ВКДКА справу було повернуто на стадію розгляду.

Як зазначає відповідач, стадія розгляду розпочалася з дня призначення дисциплінарної справи до розгляду - 09.09.2023, про що сторони були повідомлені належним чином 04.09.2023.

Протокольним рішенням ДП КДКА Донецької області від 09.09.2023 розгляд справи перенесено на 23.09.2023.

За вх. №367 від 23.09.2023 на електронну адресу КДКА Донецької області надійшла заява від адвоката ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи в зв`язку з хворобою.

Протокольним рішенням ДП КДКА Донецької області 23.09.2023 розгляд справи зупинено в зв`язку з хворобою адвоката та призначено на 07.10.2023.

Тобто на цей момент, за словами відповідача, розгляд провадження вже тривав ще додатково 15 днів, тобто всього 28+15=43 дні, що явно більше ніж встановлені законом 30 днів.

Щодо гарантій викравача позивач зазначив, що відповідач невірно вважає, що корупційні правопорушення є лише кримінального характеру та безпідставно посилається на п. 16-2 ч. 1 ст. 3 КПК України, намагаючись ототожнити поняття «повідомлення» з «повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування», що є неприйнятним.

Позивач вказав, що звертався також із завою і про кримінальні правопорушення, а також із завами про адміністративні правопорушення, а перш за все, зробив повідомлення про виявлені ним корупційні правопорушення у засобах масової інформації через мережу Інтеренет, саме за що його й було притягнуто до дисциплінарної відповідальності відповідачем.

В ході розгляду дисциплінарної справи він повідомляв, що звертався вказаним вище способом та є викривачем. Але відповідач жадав доказів та доведення ним винуватості відповідних осіб у кримінальних правопорушеннях, що є неприпустимим та прямо порушую права викривача корупції.

Навіть повідомленні у особистих аккаунтах у соціальних мережах вже є повідомленням про корупційні правопорушення, що повинно бути підставою для початку відповідних дій компетентних органів.

Невиконання правоохоронними органами своїх прямих обов`язків не може ставитися у провину викривачу корупції.

Предметом розгляду дисциплінарної справи відносно нього була виключно його поведінка у Шевченківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо протидії протиправним та, на його переконання, корупційним діям скаржниці і її підлеглих.

Порушення скаржницею, її представником та посадовими особами гарантій адвокатської діяльності та корупційний характер цих дій підтверджується висновком Комітету НААУ з питань захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності від 21.07.2023.

Таким чином, позивач вважає, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності є, нічим іншим, як перешкода викривачу корупції і порушенням Закону України «Про запобігання корупції».

Щодо мирного врегулювання конфлікту позивач зазначив, що той факт, що відповідно до даних ЄРАУ право на заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_8 зупинено згідно п.1 ч.1 ст.31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з 21.05.2018 на підставі Заяви, не позбавляє її статусу адвоката та не знімає з неї обов`язків щодо мирного врегулювання спору.

Таким чином, зазначені в позові обставини щодо мирного врегулювання конфлікту розповсюджуються на подану скаргу відносно його дій.

Підсумовуючи вище викладене, позивач зазначив, що наявні одразу декілька підстав, кожна з яких має самостійне обґрунтування та є достатньою для визнання рішення суб`єкта владних повноважень - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області протиправним та його скасування, а тому просить суд задовольнити його позов в повному обсязі.

Правом на подачу заперечень на відповідь на відзив відповідач не скористався.

Судом по справі вчинені наступні процесуальні дії.

Ухвалою суду від 17.11.2023 клопотання відповідача про залучення третьої особи у справі залишено відкритим. Запропоновано позивачу в строк до 23 листопада 2023 року висловити свою думку щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Недержавну некомерційну професійну організацію шляхом надання суду відповідних письмових пояснень через підсистему "Електронний суд".

Ухвалою суду від 21.11.2023 задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Витребувано від Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури копію повних матеріалів дисциплінарного провадження за скаргою ОСОБА_8 від 17.01.2023 на дії адвоката ОСОБА_1 , в тому числі протоколи засідань дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області та рішення, які були прийняті в ході цих засідань.

Ухвалою суду від 23.11.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області про залучення Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України до участі у справі №360/1266/23 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 27.11.2023 залишено відкритим клопотання ОСОБА_7 про залучення до участі у справі №360/1266/23 в якості третьої особи на стороні позивача. Запропоновано сторонам по справі в строк до 01 грудня 2023 року висловити свою думку щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача - ОСОБА_7 шляхом надання суду відповідних письмових пояснень через підсистему "Електронний суд".

Ухвалою суду від 01.12.2023 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про залучення до участі у справі №360/1266/23 в якості третьої особи на стороні позивача.

Ухвалою суду від 01.12.2023 клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів залишено відкритим. Запропоновано відповідачу в строк до 06 грудня 2023 року висловити свою думку щодо клопотання ОСОБА_1 шляхом надання відповідних письмових пояснень через підсистему "Електронний суд".

Ухвалою суду від 06.12.2023 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , є внутрішньо переміщеною особою з фактичним місцем проживання: АДРЕСА_2 .

Позивач є адвокатом (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 878, видане Луганською обласною КДКА на підставі Рішення № 9 від 20.12.2007).

02.02.2023 на адресу в.о. голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Луганської області Кізіми В.В. надійшла скарга від 17.01.2023 ОСОБА_8 , яка є начальником Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на дії адвоката ОСОБА_1.

Скарга мотивована тим, що 28.12.2022 до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернулась пара наречених з питання подачі заяви про державну реєстрацію шлюбу. Разом з молодятами до кабінету спеціалістів ввійшов чоловік, який представившись адвокатом нареченого, в категоричній формі заявив, що буде присутнім при подачі нареченими заяви. Після зауваження спеціаліста ОСОБА_9. , що згідно Сімейного кодексу України заява приймається лише в присутності наречених без участі третіх осіб, чоловік, який представився адвокатом, відразу почав вести себе провокативно, нахабно та здійснювати відеозйомку на мобільний телефон. У зв`язку з цим, адвокату було роз`яснено положення статті 28 Сімейного кодексу України, яка регламентує порядок подачі заяви про реєстрацію шлюбу.

Разом з цим, керівником відділу ОСОБА_8. було запропоновано адвокату пред`явити договір про надання правової допомоги, укладений між нареченим та адвокатом, з якого б вбачалась воля та бажання нареченого представляти його інтереси у відділі державної реєстрації актів цивільного стану та власне обсяг повноважень адвоката.

Проте, адвокат відмовився надати договір, аргументуючи це тим, що відділ державної реєстрації актів цивільного стану незаконно вимагає даний документ, просить розголосити конфіденційну інформацію про його клієнта та порушує права його клієнта на отримання правової допомоги. Водночас, керівником відділу було аргументовано свою вимогу надати договір про правову допомогу, оскільки це передбачено Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні при зверненні адвокатів до відділів державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно частини другої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Частиною четвертою вказаної статті визначено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Разом з тим, законодавством у сфері державної реєстрації актів цивільного стану не встановлено право представництва в органах державної реєстрації актів цивільного стану на підставі ордеру, окрім випадків передбачених абзацом 7 пункту 4 Розділу IV Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 р. № 719/4940, згідно якого свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану можуть повторно видаватись представнику особи, яка має право на повторне отримання свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у разі подання довіреності, посвідченої відповідно до Закону України "Про нотаріат", або документа, що посвідчує повноваження такого представника, відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Під час пред`явлення адвокатом ордера до нього обов`язково додається копія договору про надання правової допомоги, засвідчена у встановленому законодавством порядку.

Скаржниця вважає відмову адвоката пред`явити договір про надання правової допомоги прямим порушенням Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", оскільки при зверненні до відділу в якості законного представника свого клієнта, адвокатом відмовлено надати документ, яким підтверджувались би його повноваження. Скаржниця вважає, що ОСОБА_1 , не підтвердивши свої повноваження належним чином, не діяв як адвокат, а лише намагався вдавати себе представником фізичної особи, зловживаючи статусом адвоката України.

Вказаний факт зафіксовано адвокатом ОСОБА_1 та розміщено в мережі Інтернет в таких соціальних мережах, як You Tube та "Tik Tok" (відео додаються до скарги з назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3") ОСОБА_8 вважає, що адвокатом грубо порушено принцип конфіденційності при наданні послуг своєму клієнту.

Відео з Відділу, яке було розміщено адвокатом в мережі Інтернет, включає відеозйомку наречених з чітким відображенням обличчя нареченого та з розголошенням та надписом на відео з якого питання вони звернулися до відділу, а саме "Державна реєстрація шлюбу" (відео додається з соціальної мережі Instagram). На момент відеозйомки, що власне і є зафіксовано, адвокатом не отримувався дозвіл наречених на їх відеофіксацію та не було озвучено попередження про намір адвоката розміщувати дане відео в мережі Інтернет, що одночасно є порушенням статті 60 Правил адвокатської етики, яка визначає дотримання принципів толерантності та терпимості, корпоративності, збереження довіри суспільства, конфіденційності та недопущення будь-яких проявів дискримінації, та передбачає, зокрема, що розміщення інформації, пов`язаної із здійсненням адвокатської діяльності, в публічному доступі в соціальних мережах, інтернетфорумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет без попередньої письмової згоди клієнта не допускається.

В ході спілкування з керівником та спеціалістами Відділу адвокатом вигукувались цинічні, необґрунтовані та образливі фрази, зокрема: "Ви-корупціонери", "Ви любите гроші дуже" і т.д., що являється прямим наклепом та чим принижено честь та гідність державних службовців Відділу, що підтверджується відео, розміщеним адвокатом в соціальній мережі "Tik Tok" (збережене відео додається з зафіксованим звинуваченням в корупції керівника Відділу ОСОБА_8 та спеціаліста відділу ОСОБА_9. з 01 хвилини 03 секунди по 01 хвилину 37 секунду та відео з цинічною фразою та підтекстом "Ви любите гроші дуже" в адресу керівника Відділу під назвою "А какая коррупция?" з 01 хвилини 07 секунди по 01 хвилину 28 секунду). ОСОБА_8 зазначила, що жоден із працівників Відділу ніколи не звинувачувався та не притягувався до відповідальності за корупційні діяння.

Вважає, що адвокатом порушено один із принципів адвокатської етики - компетентність. Оскільки, як вже зазначалось вище, адвокат, звернувшись до державного органу не був законодавчо обізнаний про необхідність пред`явлення на підтвердження своїх повноважень договору про надання правової допомоги, водночас, вимагав від керівника Відділу назвати номер статті та нормативно-правового акту, яким це визначено, що по суті є вимогою надати консультацію та роз`яснень положень законодавства (відеофіксація вказного порушення з перших секунд відео, розміщеного адвокатом в соціальних мережах, додається до скарги з назвою "ІНФОРМАЦІЯ_3").

Відзняті адвокатом у Відділі відео, розміщено в соціальних мережах: You Tube, "Tik Tok", Instagram за участі наречених, керівника та спеціалістів відділу, що прямо суперечить принципам поведінки адвокатів в соціальних мережах, зокрема, стриманості та коректності, гідності, толерантності та терпимості, конфіденційності.

ОСОБА_8 вказує на те, що з відео вбачається, що вони змонтовані, та в мережі розміщені саме в такому вигляді, який був найбільш вигідним для адвоката, та основною метою було опорочити та "очорнити" державних службовців Відділу. Проте, незважаючи на суб`єктивність та власну зацікавленість адвоката в даному відео, він сам же задокументував пряме порушення Правил адвокатської етики, підтвердивши описувані в даній скарзі події, зокрема, умисне провокування конфлікту, безпідставні звинувачення працівників відділу в корупції, порушення конфіденційності свого клієнта, недотримання принципу компетентності. Зауважує окрему увагу на коментарі адвоката до даних відео (скрін-шоти додаються), та реакції автора публікації адвоката ОСОБА_1 на некоректні коментарі його підписників, які є недопустимими. Всі вище перелічені дії, вважає, були спрямовані на умисне порушення честі, гідності та ділової репутації працівників державної установи.

На підставі вищевикладеного вважає, що така поведінка адвоката ОСОБА_1 по відношенню до державних службовців відділу є неприпустимою та такою, що порушує основоположні принципи Конституції України, норми інших нормативно-правових актів, ключові засади діяльності адвокатури в Україні та Присягу адвоката України.

У зв`язку з цим, керуючись положеннями статті 33, частини першої та пунктів 2-5 частини другої статті 34, частиною першою статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», просила розглянути цю скаргу та притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Листом від 02.02.2023 в.о. голови КДКА Луганської області Кізіма В.В. повідомив Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, що згідно з протоколом засідання дисциплінарної палати КДКА Луганської області від 18.01.2023 діяльність КДКА Луганської області неможлива у зв`язку з відсутністю кворуму та просив передати скаргу ОСОБА_8 на дії адвоката ОСОБА_1 для розгляду до КДКА іншого регіону. Листом за вих. №172 від 09.02.2023 голова ВКДКА Вилков С.В. скерував скаргу ОСОБА_8 від 17.01.2023 на дії адвоката ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області для розгляду по суті, яка надійшла до відповідача 18.02.2023.

Голова дисциплінарної палати КДКА Донецької області Гавриш І.І. дорученням від 27.02.2023 доручила члену дисциплінарної палати КДКА Донецької області Ільющенку Ю.А. провести перевірку відомостей викладених у скарзі.

Листом за вих. № 46 від 28.02.2023 член дисциплінарної палати КДКА Донецької області звернувся до адвоката ОСОБА_1 з повідомленням про проведення стосовно нього перевірки - для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

27.03.2023 за вхідним №82 отримано від адвоката ОСОБА_1 письмові пояснення. 08.04.2023 член дисциплінарної палати КДКА Донецької області Ільющенко Ю.А. подав на розгляд дисциплінарної палати КДКА Донецької області скаргу ОСОБА_8 на дії адвоката ОСОБА_1 , довідку та всі матеріали перевірки.

За результатом розгляду, дисциплінарна палата прийшла до висновку щодо необхідності виклику сторін задля надання пояснень щодо обставин, зазначених у скарзі.

29.04.2023 дисциплінарна палата КДКА Донецької області ухвалила рішення № 28 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 через порушення частини першої статті 12 та частини третьої статті 57 Правил адвокатської етики, а саме через те, що позивач назвав службових осіб корупціонерами та викрив факти зловживання ними службовим становищем, розмістивши відео (повідомлення) про це у соціальних мережах Інтернету з повідомленням про підрив службовою особою органу РАЦС ОСОБА_8 авторитету адвокатури та порушення права на правову допомогу. Розгляд дисциплінарної справи було призначено на 13 травня 2023 року.

09.05.2023 дисциплінарна палата КДКА Донецької області ухвалила рішення № 32, яким виправила описку в своєму рішенні від 29.04.2023 №28 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

Також 09.05.2023 за вхід. №19015 до ВКДКА надійшла скарга ОСОБА_8 , подана її представником від 08.05.2023 на рішення дисциплінарної палати КДКА Донецької області №28 від 29.04.2023, провадження №18, про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1

19.05.2023 до КДКА Донецької області надійшов лист ВКДКА за вих. № 750 від 15.05.2023, яким було витребувано у КДКА Донецької області матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1

27.05.2023 протокольним рішенням ДП КДКА Донецької області розгляд дисциплінарної справи №18 за скаргою ОСОБА_8 відносно адвоката ОСОБА_1 зупинено в зв`язку з витребуванням матеріалів справи до ВКДКА.

29.06.2023 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури рішенням №VI-001/2023 частково задовольнила скаргу представника скаржника ОСОБА_8 , рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області у складі дисциплінарної палати №28 від 29.04.2023 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , змінила в мотивувальній частині, зазначивши, що в діях адвоката ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку щодо порушення приписів статті 1 Правил адвокатської етики, що мало місце при підтвердженні адвокатом ОСОБА_1. своїх повноважень на підставі ордеру, та порушення приписів статті 10, 60 Правил адвокатської етики, що мало місце при розміщенні інформації, що містить адвокатську таємницю, пов`язану із здійсненням адвокатської діяльності, в публічному доступі в соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет без попередньої письмової згоди клієнта.

19.07.2023 за вих. № 288 на адресу КДКА Донецької області скеровано рішення ВКДКА № VI-001/2023 від 29.06.2023 разом з матеріалами дисциплінарної справи.

04.09.2023 за вих. № 340 на електрону адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 адвоката Денисенка С.О. направлено повідомлення про розгляд дисциплінарної справи № 18 відносно адвоката ОСОБА_1 09.09.2023 о 12-00.

04.09.2023 за вих. № 341 на електрону адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 скаржниці ОСОБА_8 направлено повідомлення про розгляд дисциплінарної справи № 18 відносно адвоката ОСОБА_1 09.09.2023 о 12-00.

04.09.2023 за вих. № 340 на електрону адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 адвоката ОСОБА_1. направлено повідомлення про розгляд дисциплінарної справи № 18 відносно адвоката ОСОБА_1 09.09.2023 о 12-00. 09.09.2023 за вх. 348 на електронну адресу КДКА Донецької області надійшла заява від адвоката ОСОБА_1. про перенесення розгляду справи.

09.09.2023 за вх. 353 на електронну адресу КДКА Донецької області надійшла заява від адвоката Денисенка С.О. про перенесення розгляду справи.

Протокольним рішенням ДП КДКА Донецької області від 09.09.2023 розгляд справи перенесено на 23.09.2023.

11.09.2023 за вих. № 352 на електрону адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 адвоката Денисенка С.О. направлено повідомлення про розгляд дисциплінарної справи № 18 відносно адвоката ОСОБА_1 23.09.2023 о 12-30.

11.09.2023 за вих. № 353 на електрону адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 скаржниці ОСОБА_8 направлено повідомлення про розгляд дисциплінарної справи №18 відносно адвоката ОСОБА_1 23.09.2023 о 12-30.

11.09.2023 за вих. № 365 на електрону адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 адвоката ОСОБА_1. направлено повідомлення про розгляд дисциплінарної справи №18 відносно адвоката ОСОБА_1 23.09.2023 о 12-30.

За вх. № 367 від 23.09.2023 на електронну адресу КДКА Донецької області надійшла заява від адвоката ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи в зв`язку з хворобою. Протокольним рішенням ДП КДКА Донецької області розгляд справи зупинено в зв`язку з хворобою адвоката та призначено на 07.10.2023.

25.09.2023 за вих. № 379 на електрону адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 адвоката ОСОБА_1 направлено повідомлення про розгляд дисциплінарної справи №18 відносно адвоката ОСОБА_1 07.10.2023 о 11-30.

25.09.2023 за вих. № 380 на електрону адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 адвоката Денисенка С.О. направлено повідомлення про розгляд дисциплінарної справи № 18 відносно адвоката ОСОБА_1 07.10.2023 о 11-30.

25.09.2023 за вих. № 381 на електрону адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 скаржниці ОСОБА_8 направлено повідомлення про розгляд дисциплінарної справи № 18 відносно адвоката ОСОБА_1 07.10.2023 о 11-30.

07.10.2023 Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією Донецької області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 , який має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 878, видане Луганською обласною КДКА на підставі Рішення №9 від 20.12.2007, до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та застосування до адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 878, видане Луганською обласною КДКА на підставі Рішення № 9 від 20.12.2007) дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Рішення мотивовано тим, що своїми діями адвокат ОСОБА_1 порушив вимоги лише частини першої статті 12, частини третьої статті 57 Правил адвокатської етики.

Так, 28.12.2022 у приміщенні Шевченківського відділу ДРАЦС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України адвокат ОСОБА_1 під час надання правової допомоги громадянину Нігерії та його нареченій дозволив нестриманість у спілкуванні з начальницею Шевченківського відділу ДРАЦС у місті Києві 15 Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та некоректне висловлювання на адресу спеціаліста даної установи - ОСОБА_9. , а саме застосувавши «Корупціонер» (цитата з відеозапису). Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7 на сторінці в соціальній мережі «YouTube» адвокат ОСОБА_1 оприлюднив відеозаписи під назвами: «ІНФОРМАЦІЯ_9», «ІНФОРМАЦІЯ_8», зі змісту яких слідує, що саме адвокат ОСОБА_1 вів себе некоректно та нестриманно.

Таким чином, відповідач дійшов висновку про те, що адвокат ОСОБА_1 скоїв дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 3 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Враховуючи обставини вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки, особу адвоката ОСОБА_1 (який раніше не притягувався до дисциплінарної відповідальності), дисциплінарна палата КДКА Донецької області вважала достатнім застосувати до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Позивач оскаржує рішення відповідача лише з тих підстав, що:

- строк повноважень членів КДКА Донецької області закінчився;

- відповідачем порушено тридцятиденний строк розгляду дисциплінарної справи;

- існує законодавча заборона застосування негативного впливу, створювання перешкоди викривачу корупції у здійсненні ним професійної діяльності та притягнення його до дисциплінарної відповідальності;

- розгляд скарги був можливим лише після вжиття заходів мирного врегулювання конфлікту між адвокатами.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1-3 статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 за №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

Статтею 2 Закону №5076-VI визначено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів (частина перша статті 4 Закону 5076-VI).

Дисциплінарна відповідальність адвоката визначена розділом VІ Закону №5076-VI.

Згідно з частиною першою статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (частина друга статті 33 Закону №5076-VI).

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Частиною першою статті 34 Закону №5076-VI визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

За правилами частини другої статті 34 Закону №5076-VI дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення вимог несумісності;

2) порушення присяги адвоката України;

3) порушення правил адвокатської етики;

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку (частина третя статті 34 Закону №5076-VI).

В силу вимог частини першої статті 36 Закону №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Відповідно до частини другої статті 36 Закону №5076-VI не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Згідно з частиною першою статті 37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи (частина друга статті 38 Закону №5076-VI).

Згідно з частиною третьою статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону №5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Частиною другою статті 39 Закону №5076-VI визначено, що рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду (частина третя статті 39 Закону № 5076-VI).

За змістом статті 40 Закону №5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.

Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону №5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

За змістом частини другої статті 41 Закону №5076-VI рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення (частина третя статті 41 Закону №5076-VI).

Згідно приписів частини першої статті 42 Закону №5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Аналізуючи вищенаведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що підставою для застосування відносно адвоката дисциплінарних стягнень є вчинення саме дисциплінарних проступків, до яких законодавець відніс порушення Правил адвокатської етики. Питання щодо наявності чи відсутності у діянні адвоката складу дисциплінарного проступку з`ясовуються під час дисциплінарного провадження, за результатом якого приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

При цьому дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

За приписами частин першої, другої, третьої статті 50 Закону №5076-VI кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону.

Голова та члени кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обираються конференцією адвокатів регіону з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п`яти років та адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, місті Севастополі і відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України, строком на п`ять років. Одна й та сама особа не може бути головою або членом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більше ніж два строки підряд.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата утворюється у складі не більше дев`яти членів, дисциплінарна - не більше одинадцяти членів палати.

До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів (пункт 4 частини п`ятої статті 50 Закону №5076-VI ).

Частинами шостою-одинадцятою статті 50 Закону №5076-VI передбачено, що засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат. Засідання палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її членів.

Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

Установчим документом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України.

Позивач однією з підстав позову зазначає про протиправність рішення відповідача через закінчення строку повноважень членів КДКА Донецької області.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване рішення від 07.10.2023 №69 Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області прийняте дисциплінарною палатою у складі: голови палати Гавриш Ірини Іванівни , членів палати: Губенко Ольги Валеріївни , Ільющенка Юрія Анатолійовича , Конюшенко Ірини Данилівни , Лісової Дар`ї Олександрівни , Скокіна Леоніда Леонідовича .

Гавриш І.І. , Ільющенко Ю.А. , Лісова Д.О. були обрані членами дисциплінарної палати КДКА Донецької області звітно-виборчою конференцією адвокатів Донецької області 10 жовтня 2020 року, що підтверджується копією Протоколу звітно-виборчої конференції адвокатів Донецької області від 10 жовтня 2020 року. Таким чином, строк повноважень членів дисциплінарної палати обраних конференцією від 10.10.2020 спливає 10.10.2025. Як наслідок, на момент прийняття оскаржуваного рішення строк повноважень вказаних осіб не сплинув.

Щодо членів комісії Губенко О.В. , Конюшенко І.Д. , Скокіна Л.Л. , то матеріалами справи підтверджено, що вказані особи були обрані звітно-виборчою конференцією адвокатів Донецької області 07 жовтня 2017 року. З урахуванням приписів вказаних норм їх повноваження спливають у жовтні 2022 року.

При цьому, в матеріалах справи наявне рішення Ради адвокатів України №81 від 05-06 вересня 2022 року «Про затвердження порядку та обрання делегатів Звітно-виборної конференції адвокатів Донецької області, Регламенту Звітно-виборної конференції адвокатів Донецької області, встановлення квоти представництва та повноважень членів органів адвокатського самоврядування».

Вказаним рішенням №81 серед іншого визначено, що органи адвокатського самоврядування Донецької області та їх члени, а також представники регіону у вищих органах адвокатського самоврядування продовжують виконувати свої повноваження, виходячи із принципу інституційного континуїтету, до початку вступу на посади новообраних членів органів адвокатського самоврядування після скасування чи припинення воєнного стану (до першого засідання у такому органі після скасування чи припинення дії воєнного стану), а саме: [...]

- Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Донецької області у складі:

Голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області - Коростеліна Тетяна Юріївна ; [...]

Дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області у складі членів палати - Романець Вікторія Володимирівна , Конюшенко Ірина Данилівна , Скокін Леонід Леонідович , Губенко Ольга Валеріївна , Гавриш Ірина Іванівна , Ільющенко Юрій Анатолійович , Лісова Дар`я Олександрівна , Марченко Софія Дмитрівна .[...]".

Отже, цим рішенням Ради адвокатів України №81 продовжено повноваження вищезазначених осіб, що входили до складу Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області, якою прийнято оскаржуване позивачем рішенням.

При цьому, згідно статті 46 Закону №5076-VI організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з`їзд адвокатів України.

Адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

Вищим органом адвокатського самоврядування України є з`їзд адвокатів України (частина перша статті 54 Закону №5076-VI).

У період між з`їздами адвокатів України функції адвокатського самоврядування виконує Рада адвокатів України (частина перша статті 55 Закону №5076-VI).

Згідно приписів частини першої, третьої статті 57 Закону №5076-VI рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами. Рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями.

Слід зазначити, що рішення Ради адвокатів України №81 не є предметом розгляду по даній справі, ніким наразі не оскаржене і є чинним, в силу приписів вказаних норм є обов`язковим до виконання всіма адвокатами, в тому числі і відповідачем.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що на час прийняття рішення №69 від 07.10.2023 про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності склад Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області був повноважним.

Щодо заявленої підстави про порушення строків розгляду дисциплінарної справи, суд зазначає наступне.

Як вже зазначав суд раніше, згідно з частиною першою статті 37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

За змістом частини першої статті 40 Закону №5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Отже, дисциплінарній палаті кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відводиться тридцять днів на розгляд справи, цей строк відраховується з дня порушення дисциплінарної справи.

Затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120, в редакції чинній на час спірних правовідносин, Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі - Положення № 120), регламентує питання щодо здійснення процедури дисциплінарного провадження.

Наведене Положення № 120 розроблено відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Закону України «Про звернення громадян», Правил адвокатської етики, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та інших актів законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.

Статтею 39 Положення №120 передбачено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката має бути розглянута дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня її порушення. До строку розгляду дисциплінарної справи не включається і перебіг строків зупиняється на термін хвороби чи відпустки адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, а також термін, на який розгляд справи було зупинено.

Рішення про зупинення розгляду справи приймається простою більшістю голосів присутніх членів дисциплінарної палати та заноситься до протоколу засідання палати.

Матеріалами справи підтверджено, що 29.04.2023 дисциплінарна палата КДКА Донецької області ухвалила рішення №28 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 . Розгляд дисциплінарної справи було призначено на 13 травня 2023 року.

13.05.2023 протокольним рішенням ДП КДКА Донецької області перенесено розгляд справи на 27.05.2023 у зв`язку з першою неявкою сторін.

27.05.2023 протокольним рішенням ДП КДКА Донецької області розгляд дисциплінарної справи №18 за скаргою ОСОБА_8 відносно адвоката ОСОБА_1 зупинено в зв`язку з витребуванням матеріалів справи до ВКДКА.

29.06.2023 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури рішенням №VI-001/2023 частково задовольнила скаргу представника скаржника ОСОБА_8 , рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області у складі дисциплінарної палати №28 від 29.04.2023 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , змінила в мотивувальній частині. Матеріали дисциплінарної справи повернула до КДКА Донецької області.

19.08.2023 засідання ДП КДКА Донецької області не відбулось у зв`язку з відсутністю кворуму.

09.09.2023 протокольним рішенням ДП КДКА Донецької області розгляд дисциплінарної справи №18 відкладено на 23.09.2023 у зв`язку з першою неявкою сторін.

23.09.2023 протокольним рішенням ДП КДКА Донецької області відкладено розгляд справи за клопотанням ОСОБА_1 на 07.10.2023 та зупинено розгляд дисциплінарної справи в зв`язку з хворобою адвоката.

07.10.2023 ДП КДКА Донецької області прийнято рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Отже, з урахуванням вказаних вище норм права, а також зазначеної хронології розгляду дисциплінарної справи з дня прийняття рішення відповідачем про порушення такої справи по день прийняття оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку про те, що відповідач дійсно порушив тридцятиденний строк встановлений частиною першою статті 40 Закону №5076-VI.

Натомість, наявні матеріали справи не дають підстав для висновку, що тривалість такого розгляду будь-яким чином вплинуло на сам процес встановлення обставин відповідачем та його результат, і не може слугувати достатнім свідченням того, що спірне рішення неправомірне саме з цієї підстави.

Суд бере до уваги й ту обставину, що 29.06.2023 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури рішенням №VI-001/2023 за скаргою представника скаржника ОСОБА_8 рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області у складі дисциплінарної палати №28 від 29.04.2023 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 змінила в мотивувальній частині. Тобто були встановлені додаткові пункти порушення правил адвокатської етики, в межах яких відповідачу необхідно розглянути дисциплінарну справу. При цьому, сам позивач тричі не з`явися на онлайн-засідання дисциплінарної палати.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що порушення відповідачем строку розгляду дисциплінарної справи не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Щодо гарантій викравача корупції, як підстави для скасування оскаржуваного рішення, суд зазначає таке.

Так, згідно статті 53-3 Закону України "Про запобігання корупції" від 14.10.2014 № 1700-VII (далі - Закон №1700-VII) права викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.

Викривач має право:

1) бути повідомленим про свої права та обов`язки, передбачені цим Законом;

2) подавати докази на підтвердження своєї заяви;

3) отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав повідомлення, підтвердження його прийняття і реєстрації;

4) давати пояснення, свідчення або відмовитися їх давати;

5) на безоплатну правничу допомогу у зв`язку із захистом прав викривача;

6) на конфіденційність;

7) повідомляти про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону без зазначення відомостей про себе (анонімно);

8) у разі загрози життю і здоров`ю на забезпечення безпеки щодо себе та близьких осіб, майна та житла або на відмову від таких заходів;

9) на відшкодування витрат у зв`язку із захистом прав викривачів, витрат на адвоката у зв`язку із захистом прав особи як викривача, витрат на судовий збір;

10) на винагороду у визначених законом випадках;

11) на отримання психологічної допомоги;

12) на звільнення від юридичної відповідальності у визначених законом випадках;

13) отримувати інформацію про стан та результати розгляду, перевірки та/або розслідування за фактом повідомлення ним інформації.

Права та гарантії захисту викривачів поширюються на близьких осіб викривача.

Частинами першою, другою статті 53-8 Закону №1700-VII передбачено, що викривач не несе юридичної відповідальності за повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, поширення зазначеної у повідомленні інформації, незважаючи на можливе порушення таким повідомленням своїх службових, цивільних, трудових чи інших обов`язків або зобов`язань.

Повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону не може розглядатися як порушення умов конфіденційності, передбачених цивільним, трудовим або іншим договором (контрактом).

При цьому за визначенням термінів статті 1 Закону №1700-VII викривач - фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв`язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов`язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Частиною другою статті 53-2 Закону №1700-VII передбачено, що вимоги до повідомлень (у тому числі анонімних) про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону та порядок їх розгляду визначаються цим Законом.

Повідомлення підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація містить фактичні дані, що вказують на можливе вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, інших порушень цього Закону, які можуть бути перевірені.

Отже, відповідно до вимог вказаних норм Закону №1700-VII особа вважається викривачем за сукупності таких умов:

здійснити повідомлення повинна фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства), у якої наявне переконання, що інформація є достовірною;

наведена у повідомленні інформація має містити фактичні дані, що підтверджують можливе вчинення іншою особою корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону, які можуть бути перевірені;

повідомлена особою інформація стала їй відома у зв`язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходження нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов`язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Таким чином, у разі відсутності хоча б однієї вищевказаної умови, особа не може вважатися викривачем.

Враховуючи те, що правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень регулюються саме Законом №1700-VII, при встановленні, чи набула особа статусу викривача, слід застосовувати вимоги, які містяться не лише в пункті 16-2 частини першої статті 3 КПК України, але і в даному Законі.

При цьому, законодавство України розрізняє заявників та викривачів. Різниця між ними полягає в тому, що будь-яка фізична особа може повідомити про корупцію, якщо переконана, що відома їй інформація є достовірною. Але за відсутності сукупності умов, визначених Законом, фізична особа є заявником і на неї не поширюються права та гарантії захисту викривача.

Наявність статусу викривача підтверджується документами про здійснення ним повідомлення.

Такими документами можуть бути копія:

1) відповіді органу, юридичної особи публічного права, юридичної особи, зазначеної в частині другій статті 62 Закону №1700-VII на повідомлення (заяву, скаргу тощо) викривача;

2) листа органу, юридичної особи публічного права, (юридичної особи, зазначеної в частині другій статті 62 Закону) про результати попередньої перевірки повідомлення;

3) повідомлення Національному агентству про початок досудового розслідування за участю викривача (відповідно до вимог частини дев`ятої статті 214 КПК України);

4) повідомлення Національному агентству про участь викривача у справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією (відповідно до вимог частини п`ятої статті 257 КУпАП).

Наведений перелік не є вичерпним, наявність статусу викривача в особи у зв`язку із здійсненим нею повідомленням можуть підтверджуватися й іншими документами, виданими уповноваженими органами.

Так, згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо упорядкування окремих питань захисту викривачів" від 01.06.2021 №1502-IX до початку роботи Порталу підтвердження або не підтвердження статусу викривача здійснюється суб`єктом розгляду повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону протягом не більше десяти робочих днів з дня надходження обґрунтованої письмової вимоги особи, яка подала таке повідомлення.

Отже, аналіз вказаного антикорупційного законодавства дозволяє зробити висновок про те, що особа набуває статусу викравача лише у випадках передбачених Законом №1700-VII та цей статус обов`язково має бути підтверджений певними документами, виданими уповноваженими органами і лише у цьому випадку на особу розповсюджуються гарантій викравача, передбачені Законом №1700-VII.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач звертався до Національного агентства з питань запобігання корупції. Звернення, що додав позивач до матеріалів справи, датовано ще 27.05.2023 та в ньому визначено, що воно є повторним. В повторному зверненні позивач зазначив, що він отримав відповідь на його попереднє повідомлення, проте у нього й надалі є обґрунтовані підозри у корупційних діях керівництва та співробітників Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

При цьому, ані попередньої відповіді Національного агентства з питань запобігання корупції на його первинне звернення, а не відповіді на його повторне звернення від 27.05.2023 позивач суду не надав, як не надав цих відповідей і відповідачу під час розгляду його дисциплінарної справи.

Факт звернення позивача до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а також до Міністра юстиції України свідчать лише про те, що позивач звертався зі скаргами на дії працівників Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві та отримав на них відповіді № 3546/8.1-23/вх.40501/4.1-22 від 25.01.2023 та № 53460/45173-33-23/19.3.2 від 01.05.2023 в порядку Закону України "Про звернення громадян".

Таким чином, жодних належних та допустимих доказів (документів, виданих уповноваженими органами), з яких можливо встановити статус позивача, як викравача корупції, позивач суду не надав.

Отже, проаналізувавши у сукупності вказані вище норми матеріального права та встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позивач є лише заявником та на нього не поширюються права та гарантії захисту викривача, передбачені Законом №1700-VII.

Як наслідок, правові підстави для визнання протиправним рішення відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності з цього приводу також відсутні.

Що стосується мирного врегулювання конфлікту, як підстави для скасування оскаржуваного рішення, суд зазначає таке.

Згідно статті 27 Положення № 120 при виникненні конфлікту між адвокатами, наслідком якого є звернення одного з них зі скаргою до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, адвокат, який ініціював звернення, зобов`язаний надати докази того, що ним вжиті заходи мирного врегулювання такого конфлікту, зокрема, документи, що свідчать про звернення останнього до Ради адвокатів регіону за робочим місцем адвоката згідно відомостей в Єдиному реєстрі адвокатів України, а стосовно адвоката іноземної держави - асоціації адвокатів чи правового товариства відповідної держави.

Матеріалами справи підтверджено, що скаржниця ОСОБА_8 21.05.2018 отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. При цьому, за її заявою право на зайняття адвокатською діяльністю зупинено з 21.05.2018.

Під час подій, що описані у скарзі ОСОБА_8 ,. та на момент звернення зі скаргою на дії адвоката ОСОБА_1 , скаржниця була начальником Шевченківського відділу ДРАЦС у м. Києві і саме як посадова особа звернулась до КДКА зі скаргою.

Тобто, події, що відбулись між начальником Шевченківського відділу ДРАЦС у м. Києві ОСОБА_8. та адвокатом ОСОБА_1., взагалі не можна розцінювати як конфлікт, що стався між адвокатами.

Отже, суд погоджується з аргументами відповідача, що в цьому випадку обставини щодо мирного врегулювання конфлікту не розповсюджуються на подану скаргу відносно дій адвоката ОСОБА_1 .

Як наслідок, вказаний довід позивача є також неприйнятним.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

З урахуванням зазначеного, суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Згідно зі статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, надані позивачем та відповідачем, суд дійшов висновку про те, що відповідач довів правомірність свого рішення, як наслідок, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Оскільки позивачу відмовлено в задоволенні позову, тому відсутні підстави для відшкодування понесених ним судових витрат.

Керуючись статями 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Басова