КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2023 року справа №320/12864/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві оновленої довідки з врахуванням надбавок за науковий ступінь кандидата наук - 15%, за вчене звання доцента - 25%, за науково-педагогічний стаж - 20% від посадового окладу для проведення перерахунку основного розміру пенсії 89% з 01.04.2019;

- зобов`язати Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки скласти оновлену довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 відповідно до ст. 43 Закону України №2262-ХІІ та наказу МО №260 від 2018 року станом на 01.01.2019, де вказати надбавки:

- за педагогічний стаж 20% посадового окладу (1606 грн.);

- за науковий ступінь кандидата наук 15% посадового окладу (1204,5 грн.);

- за вчене звання доцента - 25% посадового окладу (2007,5 грн.) та передати по новому сформовану довідку до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, якому провести перерахунок основного розміру пенсії позивача - 89% від грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром та видати позивачу її копію.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ у м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ (далі - Закон №2262). Позивач зазначив, що з урахуванням правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19, на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2021 у справі №640/13109/21, Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки видав нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019, в якій протиправно включив надбавку за науковий ступінь кандидата наук - 5% замість 15%, за вчене звання доцент або с.н.с. 5% замість 25%, а також не врахував педагогічний стаж позивача у розмірі 20% посадового окладу відповідно до ст. 61 Закону України «Про освіту». Вказує, що він звернувся до відповідача із відповідною заявою про видачу оновленої довідки із включенням вищезазначених надбавок, проте отримав відмову.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом у цій справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що склав та надав довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2021 у справі №640/13109/21 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704. Оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 з 01.03.2018 втратила чинність, включення надбавок та доплат у розмірах, зазначених у цій постанові, зокрема, доплат за науковий ступінь «кандидат наук» 15%, за вчене звання «доцент» або «старший науковий співробітник» 25% не передбачено, відповідно, до норм Постанови №704 вказані доплати обчислюються військовослужбовцям і розмірі 5% кожна. Надбавки відповідно до ст. 61 Закону України «Про освіту», а саме за педагогічний стаж 20%, постановою №704 та Наказом МОУ від 07.06.2018 №260 не передбачено. Тому відповідач при видачі довідки про грошове забезпечення позивача від 09.12.2021 №15989, із зазначенням у ній доплати за науковий ступінь та доплати за вчене звання діяв відповідно до вимог Закону.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону №2262.

Відповідно до протоколу за пенсійною справою позивача за №2601010016 від 01.01.2010 до складових грошового забезпечення для обчислення пенсії окрім інших, включені такі складові, як доплата за вчене звання "доцент" (старший науковий співробітник) - 25%; доплата за науковий ступінь "кандидат наук" - 15%.

Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2021 у справі №640/13109/21 зобов`язано Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки сформувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.04.2019, а також видати ОСОБА_1 копію сформованої довідки.

На виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2021 у справі №640/13109/21 та відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» за нормами чинними станом на 05.03.2019, позивачу Київським міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки було видано оновлену довідку від 09.12.2021 №15989 за посадою начальник науково-дослідної лабораторії НД управління проблем воєнної політики та стратегічного планування центру воєнно-стратегічних досліджень Національної академії оборони України.

Відповідно до довідки Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача від 09.12.2021 №15989 до грошового забезпечення включені наступні складові: посадовий оклад; оклад за військовим званням полковник; надбавка за вислугу років - 50%; надбавка за особливості проходження служби - 65%; надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 15%; надбавка за науковий ступінь «кандидат наук» - 5%; надбавка за вчене звання доцент або с.н.с. 5%; премія 35%.

Не погодившись із врахованими відсотками щодо визначення розмірів доплат, позивач звернувся до Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою, в якій просив надати оновлену довідку відповідно до Закону України «Про освіту» із включенням надбавки за педагогічний стаж - 20%; надбавки за науковий ступінь «кандидат наук» - 15%; надбавки за вчене звання "доцент" 25% від посадового окладу.

Листом від 17.01.2023 №06/854 відповідач відмовив позивачу у видачі нової довідки, мотивуючи свою відмову тим, що склав та надав довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2021 у справі №640/13109/21 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704. Оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 з 01.03.2018 втратила чинність, включення надбавок та доплат у розмірах, зазначених у цій постанові, зокрема, доплат за науковий ступінь «кандидат наук» 15%, за вчене звання «доцент» або «старший науковий співробітник» 25% не передбачено, відповідно, до норм Постанови №704 вказані доплати обчислюються військовослужбовцям і розмірі 5% кожна. Крім того повідомив, що надбавки відповідно до ст. 61 Закону України «Про освіту» у постанові №704 не передбачено. Тому відповідач при видачі довідки про грошове забезпечення позивача від 09.12.2021 №15989 із зазначенням у ній доплати за науковий ступінь та доплати за вчене звання діяв відповідно до вимог Закону.

Не погодившись із такою відповіддю відповідача, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон № 2262-XII, яким визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ (далі за текстом Закон №2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Так, згідно з частиною 3 статті 43 Закону №2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процитована норма статті 43 зазначеного Закону міститься в розділі V Обчислення пенсії, тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Положеннями частини 18 статті 43 Закону №2262-ХІІ встановлено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Згідно з частинами 2, 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок №45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв`язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №704 (набрала чинності 1 березня 2018 року), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Також Постановою № 704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:

надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 Постанови № 704);

надбавка за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 16 (підпункт 1 пункту 6 Постанови № 704);

надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (підпункт 6 пункту 6 Постанови № 704).

При цьому, пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45 у редакції Постанови №103 встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Додаток 2 до Порядку №45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови КМ України від 21.02.2018 №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

Суд зазначає, що до компетенції Кабінету Міністрів України входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45. Проте, зміни внесені Постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.

При цьому порядок дій, які повинні вчинити, зокрема, відповідач, у зв`язку з втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103, не змінився.

Так, на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2021 у справі №640/13109/21 складено та передано до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку №15989 від 09.12.2021 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 з зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, встановлених у відповідності до вимог пенсійного законодавства, для перерахунку пенсії з 01.04.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011- XII та з врахуванням положень Постанови № 704.

Однак позивач не погоджується з розмірами додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовця, зазначених у довідці №15989 від 09.12.2021, зокрема вважає, що за стажем військової служби 33 роки, у тому числі наукової та педагогічної праці понад 10 років, відповідно до ст. 61 Закону України «Про освіту» позивачу повинна бути встановлена доплата за педагогічний стаж 20% посадового окладу, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-ХІІ) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Положеннями статті 4 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Їм надається також право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом, незалежно від місця проходження військової служби. При цьому всі види грошового забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських враховуються нарівні із заробітною платою робітників і службовців.

Особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов`язку (стаття 6 Закону № 1788-ХІІ).

Відповідно до статті 7 Закону №2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

З аналізу наведених норм слідує, що у разі, коли особа має право на декілька державних пенсій, пенсія призначається за її вибором.

Однак ОСОБА_1 , який отримує пенсію як військовослужбовець відповідно до Закону №2262-ХІІ, вважає, що з огляду на поширення на спірні відносини дії нормативно-правових актів, які регулюють питання оплати праці педагогічним працівникам, позивачу повинна бути встановлена доплата за педагогічний стаж - 20% його посадового окладу, який має бути розрахований з урахуванням статті 61 Закону України «Про освіту».

Так, статтею 61 Закону України «Про освіту» врегульовано питання оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників.

Педагогічним і науково-педагогічним працівникам встановлюються щомісячні надбавки за вислугу років у розмірах, зокрема понад 10 років - 20 відсотків посадового окладу (частина 4 статті 61 Закону України «Про освіту»).

Водночас, відповідно до додатку № 16 до Постанови № 704 розмір надбавки за вислугу років у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням складає 50% при наявності вислуги років 25 і більше років.

Отже, враховуючи, що позивач отримує пенсію як військовослужбовець, надбавка за вислугу років має бути встановлена у розмірі, передбаченому Постановою №704, яка безпосередньо визначає складові та розмір грошового забезпечення військовослужбовців. При цьому, встановлення одночасно надбавки до посадового окладу за вислугу років у розмірі 50% за Постановою № 704 та у розмірі 20% відповідно до Закону України «Про освіту» є безпідставним.

Суд наголошує, що положення Закону України «Про освіту» застосовується при визначенні розміру пенсії за вислугу років, яка призначається працівникам освіти відповідно до Закону № 1788-ХІІ, а не військовослужбовцям, які мають педагогічний стаж.

З матеріалів справи вбачається, що надбавка за вислугу років відповідно до довідки №15989 від 09.12.2021 встановлена ОСОБА_1 у належному розмірі 50%, як передбачено додатком № 16 до Постанови № 704.

Щодо доводів позивача про невідповідність розмірів додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовця, зазначених у довідці № 15989 від 09.12.2021, наказу Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», суд зазначає наступне.

Так, посилаючись на недотримання відповідачем вимог наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», яким визначено механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, позивач взагалі не вказує, в чому саме полягає порушення його прав, та які саме положення вищезгаданого наказу не застосовані відповідачем.

Щодо зменшення розміру надбавок за вчену ступінь кандидата наук та наукове звання доцента до 5%, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про вищу освіту» № 1556 від 01.07.2014 (далі за текстом - Закон № 1556) законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і складається із законів України «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», цього Закону та інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Виходячи зі змісту пункту 6 частини 1 статті 1 Закону №1556-VII вищий військовий навчальний заклад (заклад вищої освіти із специфічними умовами навчання) це заклад вищої освіти державної форми власності, який здійснює на певних рівнях вищої освіти підготовку курсантів (слухачів, студентів), ад`юнктів для подальшої служби на посадах офіцерського (сержантського, старшинського) або начальницького складу з метою задоволення потреб Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Відповідно до частини 4 статті 13 Закону №1556-VII державні органи, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади (заклади вищої освіти із специфічними умовами навчання), військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, мають право своїми актами встановлювати особливі вимоги до: 1) управління відповідним вищим військовим навчальним закладом (закладом вищої освіти із специфічними умовами навчання), військовим навчальним підрозділом закладу вищої освіти; 2) діяльності та повноважень вченої ради; 3) кандидатів на посади керівників відповідних вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання), їх структурних підрозділів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та порядку їх призначення; 4) практичної підготовки осіб, які навчаються у відповідних вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;5) порядку заміщення вакантних посад командування і науково-педагогічних працівників; 6) реалізації прав і обов`язків наукових і науково-педагогічних працівників та осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 7) порядку відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) чи військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 8) підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів у військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти в аспірантурі (ад`юнктурі) та докторантурі відповідних закладів вищої освіти. Акти, передбачені у пунктах 6 і 7 цієї частини, затверджуються за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Таким чином, з аналізу наведених норм слідує, що законодавством передбачено створення вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання). Особливістю їх правового статусу є те, що державні органи, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади, можуть встановлювати своїми актами особливі вимоги до окремих сфер діяльності таких закладів, до яких не відноситься визначення матеріального забезпечення науково-педагогічних працівників. Водночас, основним нормативно-правовим актом, який регулює діяльність таких закладів та яким передбачено гарантії науково-педагогічним, науковим, педагогічним та іншим працівникам закладів вищої освіти, в тому числі щодо матеріально-фінансового забезпечення, є Закон України «Про вищу освіту».

Частиною 2 статті 59 Закону №1556-VII визначено, що науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам закладів вищої освіти встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15 та 25 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцент і старшого дослідника 25 відсотків посадового окладу, професор 33 відсотки від посадового окладу. Заклад вищої освіти може встановити більший розмір за рахунок власних надходжень.

Згідно з підпунктом 8 пункту 2 розділу XV Прикінцеві та перехідні положення Закону №1556-VII після набрання чинності цим Законом науковий ступінь кандидата наук прирівнюється до наукового ступеня доктора філософії, а вчене звання старшого наукового співробітника до вченого звання старшого дослідника.

Отже, вказаними нормами чітко передбачено встановлення доплат за науковий ступінь та за вчене звання безвідносно до того, чи є такий заклад вищим військовим навчальним закладом зі специфічними умовами навчання чи звичайним закладом вищої освіти.

Так, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 на день звільнення зі служби займав посаду начальника науково-дослідної лабораторії НД управління проблем воєнної політики та стратегічного планування центру военно-стратегічних досліджень Національної академії оборони України, та отримував надбавки за вчене звання доцент або с.н.с. 25% і наукову ступінь «кандидат наук» 15%.

З наведеного слідує, що матеріальне забезпечення фахівця такого закладу має здійснюватися з урахуванням вимог, зокрема, статті 59 Закону №1556-VII.

Разом з цим, обґрунтовуючи правомірність встановлення ОСОБА_1 доплати за науковий ступінь (кандидат наук) - 5% та надбавки за вчене звання - 5%, відповідач послався на те, що грошове забезпечення позивача як військовослужбовця визначається відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі за текстом Постанова № 704).

Так, підпунктами 2, 3 пункту 6 Постанови № 704 передбачено доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу та доплату за вчене звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які займають посади, пов`язані з педагогічною або науковою діяльністю і мають вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), в розмірі 5 відсотків, професора10 відсотків посадового окладу. За наявності двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням.

З наявної в матеріалах справи копії довідки № 15989 від 09.12.2021 вбачається, що розміри доплат за науковий ступінь і вчене звання ОСОБА_1 встановлено на рівні 5% посадового окладу кожна.

У той же час, як зазначено вище, до спірних правовідносин за участю позивача, як до науково-педагогічного працівника вищого військового закладу зі специфічними умовами навчання, мають застосовуватися приписи Закону України "Про вищу освіту", якими, зокрема ч. 2 ст. 59, установлено доплати за науковий ступінь у розмірах не менше ніж 15 відсотків посадового окладу та за вчене звання 25 відсотків.

На переконання суду те, що позивач є військовослужбовцем та на нього поширюються правові гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не нівелює його право на отримання доплати за науковий ступінь у розмірі, що встановлений ст.59 Закону України "Про вищу освіту".

Суд вважає помилковими висновки відповідача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин Постанови № 704, якою передбачено встановлення граничних розмірів надбавок, що підлягають нарахуванню та виплаті військовослужбовцям, оскільки по відношенню до науково-педагогічних працівників, які проходять службу в вищих військових навчальних закладах зі специфічними умовами навчання саме Закон №1556-VII є спеціальним та має застосовуватися при конкуренції правових норм.

Суд зауважує, що правила визначення доплати за науковий ступінь, установлені пп.2 п.6 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017, поширюються на всіх військовослужбовців, які мають такі наукові ступені та вчені звання, у той же час для тих військовослужбовців, які проходять службу у вищих військових навчальних закладах, така доплата має встановлюватися з урахуванням мінімальних гарантій, що передбачені ст. 59 Закону №1556-VII.

Частиною 3 статті 7 КАС України визначено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Виходячи з наведених загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру доплат за науковий ступінь та вчене звання у спірних правовідносинах слід застосовувати норму ч. 2 ст. 59 Закону №1556, а не положення підзаконного акта пп.пп. 2, 3 п. 6 Постанови № 704.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що при визначенні надбавки за науковий ступінь та вчене звання позивачу необхідно застосовувати доплату за науковий ступінь у розмірі 15% від посадового окладу та за вчене звання 25% від посадового окладу відповідно до ч. 2 ст. 59 Закону № 1556-VII.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на приписи частини 2 статті 9 КАС України та встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про вихід за межі позовних вимог та визнання протиправними дій Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови у внесенні до довідки № 15989 від 09.12.2021 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 відомостей щодо відсоткового розміру доплати за науковий ступінь - кандидат наук у розмірі 15% від посадового окладу та доплати за вчене звання доцент - 25 % від посадового окладу, відповідно до частини 2 статті 59 Закону України "Про вищу освіту" № 15989 від 09.12.2021.

Враховуючи викладене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Київського МТЦК та СП виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.20219 із зазначенням відомостей щодо відсоткового розміру доплати за науковий ступінь - кандидат наук у розмірі 15 % від посадового окладу та доплати за вчене звання доцент - 25% від посадового окладу, відповідно до положення частини 2 статті 59 Закону України "Про вищу освіту", що зумовлює задоволення позовних вимог в цій частині вимог.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання відповідача передати по новому сформовану довідку до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, якому провести перерахунок основного розміру пенсії позивача - 89% від грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, задоволенню не підлягають, оскільки такі вимоги мають бути пред`явлені до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, яке не є відповідачем у справі. Крім того, такі вимоги є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про зобов`язання відповідача видати довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Відтак спору щодо перерахунку належної позивачу пенсії за вислугу років на підставі нової довідки Київського МТЦКСП із врахуванням доплати за науковий ступінь - кандидат наук у розмірі 15% від посадового окладу та доплати за вчене звання доцент - 25% від посадового окладу на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.

Також ГУ ПФ України в м. Києві ще не ухвалював рішення щодо відмови у перерахунку пенсії позивача на підставі нової довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 , виданої на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку пенсії у майбутньому будуть порушені.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст. 139 КАС).

Разом з тим суд звертає увагу на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовної вимоги немайнового характеру не застосовується.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн., що підтверджується квитанцією від 06.03.2023 №1.

Враховуючи часткове задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1073,60 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови у внесенні відомостей щодо відсоткового розміру доплати за науковий ступінь "кандидат наук" у розмірі 15% від посадового окладу та доплати за вчене звання "доцент" - 25% від посадового окладу, відповідно до частини 2 статті 59 Закону України "Про вищу освіту" в довідку № 15989 від 09.12.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019.

3. Зобов`язати Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей щодо відсоткового розміру доплати за науковий ступінь "кандидат наук" у розмірі 15% від посадового окладу та доплати за вчене звання "доцент" - 25% від посадового окладу, відповідно до положення частини 2 статті 59 Закону України "Про вищу освіту".

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ідентифікаційний код 07774420, місцезнаходження: 04112, м.Київ, вул.Парково-Сирецька, буд.19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.